[Приєднана картинка][Приєднана картинка]ітер-Воєвода Верховодить, Він Вербичкам Віти Ворохобить, Весняний, Відрадний, Вередливий.Велич Вітру - Верховенства Вияв.Видній, Вбраній Ввечері ВенеріВітер-Вітровій Везе Вечерю.Веснонька-Венера ВимітаєВіничком Візити Вітрограю.Витинає Винограду Віти, Виглядає Вісточки Від Вітру.Вдалині Вервечкою - Великдень, Вишиванки Визолить Весільні.

[Приєднана картинка]Снігу намела зима сердита, Просівала борошно із сита.На пероні біля стін вокзалуГолуб і голубка цілувались.Гамір, шум доносились зусюди.Збайдужілі до краси й облуди, Люди обминали, озирались:Голуб і голубка цілувались.Враз неначе рух призупинився:Трішечки добрішим світ зробився( А чи так тоді мені здавалось):Голуб і голубка цілувались!

[Приєднана картинка]ортрет Прекрасної Панянки Пташині Пишуть Поквапом Пуанти. Пришестя Перелітних Пілігримів &nbsp...

Читати далі...

[Приєднана картинка]Високий темп, стриптиз думок, моралі, Рік модерновий у шаленім герці...Через асфальт уперто проростаєТендітна квітка з сонцем замість серця.Вона неначе з іншого століття, Де зеленіють спориші і м'ята, Де мальва біля хати пишно квітнеІ деревій терпкий тамує запах.Біленька квітка, лагідна ромашка, Мене зненацька вчора зупинила.Жаги життя (це зрозуміть неважко)Людину квітка сонячна навчила![Приєднана картинка]

[Приєднана картинка]телить Сонце Стежку Світлу - Скаче Сніг Сьогодні Світом. Сіє Самоцвіти Сині, Світлий Стан Скує Стежині. Скрекотять Сороки Соснам. Сердоліком Спалах Сонця - Серце Сплин Стрімкий Стискає: ...

Читати далі...

Казкова тиша землю полонила, Манили зорі світ у теплі сни.Зима холодна літом теплим снила, Дні довгі рахувала до весни.[Приєднана картинка]Величний місяць посеред пітьмиЙ нічого більше - ні паркету, зали...І раптом серед холоду й зимиСніжинки в бальних сукнях закружляли![Приєднана картинка]Впокорені у сніг німі дереваВже не тримались гордо-величаво.А у землі, німої королеви, Горіли очі. Скрізь лунало: "Браво!"[Приєднана картинка]Це був насправді бал, мені повірте!Та щезли звуки...

Читати далі...

~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ...

Читати далі...

[Приєднана картинка]Сині присмерки осінню землюЗоряним окутають серпанком.Винограду пишні лабрекениЗанавісять паркову альтанку.Модернові ліхтарі освітять Лабіринти хащ, пусті алеї, Личка відвертатимуть від вітруЗасоромлені стрункі космеї.Адже вітер, пустотливий вітер, Твердив, що краса їх безборонна, Говорив, що облітав півсвіту,- З ними почувається, мов вдома.І повірять квіти, що з них взяти:Молоді і зовсім ще зелені...А назавтра зникне друг крилатий, До пригод і авантюр шалений.Бо хіба...

Читати далі...

[Приєднана картинка]Грудень зомбує дерева погідні -Злото, шарлат їм уже не потрібні.В білі вдягає їх муфти та шуби, Вітром холодним цілує у губи.Березень юний одягне у зеленьНіжну берізку, тополю і клена.Знову ошатною стане їх врода, Знов оживе первоздана природа![Приєднана картинка]

[Приєднана картинка] Руки голі - гілля Клен кістлявий схиля, Ляска ним рвучко, злісно в обличчя. Шелест серцебиття - Миті й роки життя – Листям жовтим сухим на узбіччя… 13.11.2012 © Copyright: Марина Степанська Раздел: лирика философская Свидетельство о публикации № 16566