хочу сюда!
 

Вероника

36 лет, рыбы, познакомится с парнем в возрасте 33-40 лет

Заметки с меткой «уроки»

Урок шамана №13.

 Это было сразу в тот же день; http://blog.i.ua/community/2998/2241977/ насыщенно и жадно беседовали мы как знали что не наговориться ведь не долго меня занесло на край света. Всего на пол года. Но я там на Севере был счастлив, ибо настоящая жизнь, вернулся оттуда другим и резко поменял жизнь, окружение.
   Мы по-прежнему сидим,тяжёлая чайка соскочила с моего плеча и прыгает рядом по песку.Отпечатки её лап напоминают загадочные письмена, мы несколько минут пытаемся понять их смысл.Тщетно.Я после раздумья спрашиваю:"А умереть тебе страшно?"
    - Нет,я умирал много раз, хотя умереть не так просто. Это как навсегда уехать.Многие люди уезжают навсегда, иногда это хорошо,но чаще они мертвы с дня отьезда.

- Никогда об этом не думал! Но может они мертвы с рождения?

- Прозреваешь, но медленно! Тебя ведь можно толкнуть и всё в твоей голове станет на место.

- Так просто?

- Думай, первыми умирают из ровесников те, кто не хотят думать. Никогда не уходи в снах и мечтаниях далеко- можешь заблудится и не вернуться назад.Это- напрасная смерть.

- А какая не напрасна?

- Ты меня спрашиваешь?- улыбается шаман: "Ты ведь сам знаешь это не хуже меня. Меня пугает твоё знание, не знаю откуда ты его получил, ты ведь не умирал.Теперь послушай немного о смерти,боюсь не опытен ты будешь,чтоб не ошибся!"

- Ты с ней близко знаком?

- Она мне ближе жены! Будь внимателен: она садится к тебе на плечо, только она полегче сегодняшней чайки! Ты её не отгоняй- смахивай! Будешь ловок- поймай её за шею и сломай, смерть смерти больше нас боится! Она как хорошая, нежная и ласковая женщина- но ты не слушай её шёпот! Зачарует.

- Она шепчет?

- Нет. Я не слышу её шёпота,скорее всего не услышишь и ты. Она по-другому:делает тебе так легко, уютно и спокойно, как в детстве. Слабый, не опытный и уставший поддаётся этой лёгкости и перестаёт бороться за жизнь.Вот это- её шёпот! Но в одном случае не прими за её прикосновение- на похоронах. Если чувство что положили руку- умерший тебя утешает, а не смерть садится.

-Ты так сравнивал её с женщиной!

- Ты был с женщинами наших мест? Плохо, ты должен полюбить долганку! Без этого ты полностью не поймёшь нас и Север! Сделай, но от души, а не для знания. Послушай меня.

- Я стеснительный!

- Таких наши девушки тоже любят! Пошли уху есть!

  Горячая и интересная уха, не похожая на нашу, мы чинно ели и говорили о жизни,а за Северным Полярным Кругом небо ниже и Верхние Люди ближе, они слышали наши разговоры и улыбались нашей глупости.

  Оба раза когда я умирал,"шёпот" ощущал, один раз просто слышал,но не поддался. Выходит уроки не прошли даром!


презентация

о себе ! за 15 минут https://www.youtube.com/watch?v=n4OCf8zSoo4

МК в поиннт по слайдам https://www.youtube.com/watch?v=JwlC2oVeidw

Урок 1: Как презентовать себя качественно за минуту!  https://www.youtube.com/watch?v=zCp_KErneTA

страница ораторское искусство  https://www.youtube.com/watch?v=Do5L-Sv3IUA


Уроки життя.


Немає випадкових падінь і прозрінь,
а є уроки, які потрібно пройти.
Ти терпіння на себе одінь,
і вставши, далі впевнено йди.

Якщо друзі постійно зраджували,
якщо життя палило мости,
це зірки тобі підказували,
що не з тими спілкуєшся ти.



Якщо горя багато було,
якщо й позбувся всього,
не скигли, а почни все з нуля,
бо хоче цього, душа твоя.

Ти ризикуй за спробою спроба
ти серцем відчуй, що варте доброго слова.
Тепліше стає на душі не від щедрих дарів,
а від сердечних твоїх почуттів.



Немає, повір, безнадійних мрій,
ти хоч крок до них зробить зумій
і доля без особливих терзань і вагань
все дасть тобі для душі, тільки встань...

Те що в минулому було, не варто чіпати,
те що в майбутньому буде, як знати?
Щоб шлях свій зрозуміти й пізнати
по ньому, впевнено, потрібно крокувати!


О сегодня.

Сегодня стретение. Для кого-то это религиозный праздник, а для меня это ещё и познание самой себя. Именно сегодня, во время мидитации, ко мне пришла идея о создании этой заметки.
Не подумайте ничего такого, я слушала её второй раз.
Есть люди, которые практикуют медитацию постоянно, я не из таких. Никогда раньше этим не увлекалась.
Мои впечатления положительные.

Моя дочь ходит во второй класс.
Сейчас мы учим таблицу умножения на три. И толи от того, что программа сложная, или, просто, ей не охота понимать эту математику (раньше всё было хорошо, до зимних каникул), домашнее задание последнее время у нас сопровождается слезами и соплями. Я не изверг, детей не бью и не ругаю (моя мама считает, что воспитывают, слишком, нежно.).
Узнать у дочери почему она плачет не смогла. Нет этому объяснений.
Поэтому, уложила её на диван и вставила ей наушники в уши.
После 10 минут медитации мы без проблем выучили все уроки.

"Я обладаю источником энергии, который вытекает из меня в пространство, окружающее меня. Распространяется на город, страну, континент, планету, Солнечную систему и всю Вселенную. У этой энергии нет пределов. Она никогда не иссякнет." - стырено и слегка переделано под себя.

Хотите ссылку на медитацию?
Пишите в л/с weter04@i.ua
Кто не лентяй - ищите сами.

#нульемоцій

Життя вчить нас банальних речей шрамами на різних місцях. Малими дітьми ми опіками на руках запам'ятовуємо, що не варто бавитися з батьковою запальничкою, з синцями на колінках приходить усвідомлення недостатньої офігєнності навчичок катання на ровері, розбитими губами ми засвоюємо, як потрібно стояти "лава на лаву" за свої переконання. Як в анекдоті: "- Лікарю, я зламав ногу в трьох місцях! - Запам'ятали ці місця? - Так, звісно! - То більше туди не ходіть".

Час минає і шрами робляться менш помітними, зате значно болючішими. Пригадуєте розпач, коли вас уперше зрадила "половинка"? Цей рубець прописався десь у серці назавжди і відтоді ще неодноразово нагадуватиме про свою присутність, немов знущаючись. Бо ж нове - це просто добре забуте старе, все тут крутиться по колу. Міняються тільки обставини, місця та дійові особи.

Найхріновіший шрам виникає тоді, коли ховаєш свого друга. Не можеш зрозуміти, як узагалі так сталося, що ще буквально три дні тому ви разом сиділи на твоєму Дні народження та чудово проводили час, а тепер от він - жовтуватого кольору труп у чотирьох стінах вогкої прилікарняної "прощальні". Вистоюєш чергу із охочих сказати щось пафосне, заходиш усередину, ледве тримаючись на ногах, видушуєш із себе якесь кряхтіння замість слів і валиш у генделик через дорогу заливати горе горілкою.

Тоді, у поминальній, тебе тримала за руку чергова "половинка", яка вже через кілька тижнів до крові роз'ятрить старий-добрий рубець на серці. Так, вигадає сотні виправдань, чому так сталося, тисячі підстав саме твоєї вини в цій ситуації. І хуй із нею, нехай. А як її звали взагалі, ту суку? Хоча похер. Життя вміє вчити, чорт забирай.

Мамо, що ж ти не сказала?
Життя не бортанеш - он яка у нього рама! 

Із часом на тілі просто не залишається вільного від уроків життя місця. Зарубцьоване все, що тільки може бути. Саме тоді настає сакральна мить знайомства з новим тобою - таким, зустрівши якого на вулиці ще роки два-три тому ти неодмінно перейшов би на інший бік від гріха подалі. І тобі нарешті стає похуй.

Сидиш у соцмережах, клац-клац-клацаєш фотки старих знайомих. Опа, бляха, однокласники поодружувалися, понароджували дітей, виклали фотки з поїздки кудись у дорогезні єбеня - лиш стиха посміхаєшся до монітора. Вже не поспішаєш жити. Куди, бляха, поспішати? Викидати свою енергію в повітря безглуздо.

Прокидаєшся такий уранці, надягаєш поношену курточку й порвані джинси, йдеш у крамницю по пиво й чіпси. Серед десятків відвідувачів силкуєшся відшукати бодай одну людину з живими очима. Немає. Пік-пік-пік - із вас стільки-то, розраховуєшся та простуєш геть. Дорогою додому бачиш, як фура на переході збила якогось чувака. "Ого, як розхрінячило", - зауважуєш мимохідь і посміхаєшся: цей шрам точно навчив би його правильно жити.

Тобі здається, що ти вже мудрий. Смішно. Попереду життя вже зараз готує для тебе таке лайно, в якому вже зовсім скоро доведеться борсатися з головою. А поки маєш спокій, тож пий своє пиво і хрумти чіпсами. Амінь.

Как вырастить петунию из семян. урок 7

УРОК 7. ИЮНЬ - ЦВЕТЕНИЕ, КОМПОНОВКА ВАЗОНОВ.
Как вырастить петунию

Продолжаем следить за нашими петуниями.

Прошло немного больше месяца. За это время были проведены две подкормки водорастворимым комплексным удобрением. Растения быстро набирают массу. Началось обильное цветение. Распускающихся цветков...

Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
40
предыдущая
следующая