хочу сюда!
 

Лена

39 лет, стрелец, познакомится с парнем в возрасте 38-45 лет

Заметки с меткой «уво»

Смерть Націоналіста. На пошану полковника Євгена Коновальця


Одне з останніх прижиттєвих фото Євгена Коновальця, зроблене у Відні навесні 1938 р. Фото з архіву Центру досліджень визвольного руху (ЦДВР)

День Героїв спочатку в діаспорі, а тепер і в Україні відзначають 23 травня. У день загибелі першого провідника ОУН, полковника Коновальця. Чин цієї людини належно не пошанований державою, за яку він боровся і загинув.
23 травня минає 75 років, як у Роттердамі було вчинено смертельний напад на першого Голову ОУН полковника Євгена Коновальця.
Довший час не було однозначної відповіді на питання, хто ж власне здійснив зухвале убивство. І тільки через багато років, коли світ побачили спогади Павла Судоплатова, стало зрозумілим, що лідер українських націоналістів загинув у результаті добре спланованої спецоперації НКВД, якою безпосередньо керував очільник Радянського союзу Йосип Сталін.
Здавалося б, крапки над "і" розставлено: замовник і вбивця відомі. Ще одну трагічну сторінку історії можна перегорнути?

Але, схоже, це робити зарано.
Могила Коновальця і досі залишається у далекому Роттердамі. Вже у незалежній Україні, за яку Коновалець боровся у лавах січових стрільців, армії УНР, а згодом УВО і ОУН, йому, фактично, не має місця, зокрема у столиці.
Зрештою, суспільству намагаються нав’язати думку, що смерть Коновальця – результат виключно терористичного акту, така собі відплатна акція НКВД за бойові дії ОУН на Західній Україні у передвоєнний час. А отже одному з лідерів національно-визвольного руху мимоволі, надається статус "галицького діяча", а ОУН зображується як локальне, західноукраїнське явище.

Герой не тільки України. Євген Коновалець і Литва
Однак саме смерть Коновальця дає багато приводів для того, щоб вважати його одним з найвизначніших українців минулого сторіччя.
Як відомо, Євген Коновалець був вбитий 23 травня 1938 року в нідерландському Роттердамі, на вулиці Колсінгел, поблизу готелю "Атланта". Його смерть стала завершенням цілого етапу детально спланованої спецоперації НКВС. Проте її кінцева ціль аж ніяк не полягала у нейтралізації лише голови ОУН. Кінцева мета була значно більшою.
В Архіві ОУН зберігається листування тодішніх членів Проводу Українських Націоналістів (ПУН) з полковником Євгеном Коновальцем з приводу різних людей, які запідозрювалися у зв’язках з ворожими агентурами. Частина цих листів опублікована у книжці Євгена Онацького "Шлях на Роттердам". Передусім вражає, те, що таких людей була багато, і під прицілом був не тільки  Коновалець.
Так, у січні 1934 року провідний діяч ОУН, один із її ідеологів Микола Сціборський у листі до Коновальця розповів про такого собі "Івана Івановича", який зустрівся з ним у Парижі, назвався посланцем сестри та передав йому її та його дружини "листи". В цих "листах", зокрема містилися розповіді про щасливе життя в радянській Україні, а відповідно благання більше не займатися націоналістичною діяльністю й повернутися до дому.
Крім того, сам "Іван Іванович" дуже колоритно розповідав про успіхи радянської влади та всіляко схиляв Сціборського до заради ОУН, обіцяв достойне життя в Україні. Можна лише уявити, що б з ним сталося, якби він повівся на цю провокацію. У кращому випадку – концтабір; у гіршому – смерть.
Але Сціборський був не одинокий, кого обробляли спецслужби. Практично всі активні члени ПУН і найближчі співробітники Євгена Коновальця в той чи інший спосіб були під опікою НКВД. До їх честі, ніхто не став на шлях зради. Правда, при цьому вони не вберегли провідника…

Євген Коновалець і наша доба. До 120-річчя з дня народження
З метою здобути довіру Коновальця, проникнути у керівне ядро ОУН застосовувалася різноманітна тактика. Окремі її елементи цікаві і повчальні, а, можливо, не втратили й сьогодні своєї актуальності.
З листування членів ПУН з Коновальцем видно, що один із улюблених прийомів полягав у тому, що голові ОУН намагалися донести інформацію, яка апріорі йому мала сподобатися. Наприклад, йому, іншим членам ПУН розповідали, що радянська Україна фактично "дихає" повстанням. Мовляв, ось-ось люди піднімуться на боротьбу з більшовиками. Щоб це виглядало правдоподібно, розповідали про "українського націоналіста" Миколу Скрипника - голову першого українського радянського Уряду, активного провідника більшовицької політики українізації України.
Також повідомлялося про існування в Україні "потужних" підпільних націоналістичних організацій з яким неодмінно ОУН мала б налагодити контакти. Зокрема інформувалося про так звану "Організацію Українських Революціонерів", яка начебто налічувала десятки тисяч членів, з-поміж яких чимало студенів та вчених з Академії Наук України.
До речі, Коновалець, який внаслідок суворого емігрантського життя був відірваний від України, схвально сприймав таку інформацію, вважав, що, можливо, частково, але вона віддзеркалює реальну ситуацію.
Інший тактичний хід був пов'язаний із намаганнями нацьковувати одних членів ОУН на інших, поглибити протиріччя, які на той час існували в ОУН. У даному випадку перед Коновальцем малювалися "страхи", які на нього і ОУН очікували у разі бунту в середині організації. Тут треба наголосити, що, саме цей тактичний хід дав результат.
Уміло спекулюючи на проблемі "старших і молодших", "крайовиків і емігрантів" ситуація була розхитана до того, що вже після смерті Коновальця, а саме від 1940 року ОУН існувала в двох іпостасях: під проводом Андрія Мельника і керівництвом Степана Бандери.

До питання про ідеологію Організації Українських Націоналістів
Врешті, в снуванні інтриг важливе місце займала робота на зразок тої, що її проводив згадуваний "Іван Іванович". Якщо не вдавалося заманити котрогось з членів ПУН до України, тоді сам факт існування родинних стосунків між членом ПУН і ріднею подавався як його зв’язок із спецслужбами більшовицької Росії.
Згадуваний член ПУН Микола Сціборський ледь не постраждав саме від такої "технології". Щоб не бути запідозреним у зв’язках з НКВД він навіть змушений був ініціювати над собою організаційний суд, який відбувся і повністю його виправдав.
У багатьох публікаціях про Євгена Коновальця можна прочитати закиди у бік ПУН, що так і не було знайдено дієвих форм і методів протидії більшовицькій агентурі. Це відповідає правді, але не пояснює ситуації. Члени ПУН за часів Коновальця ніколи не жили в одному місці. Розкидані по різних європейських столицях вони навіть не мали змоги супроводжувати свого вождя під час його подорожей і зустрічей, в тому числі із сумнівними людьми.
Член ПУН Дмитро Андріївський з цього приводу із сумом констатував: "Незалежно від нашої волі, обставини не раз ставили нас перед доконаними фактами, або випадок уневажнював наші плани та розрахунки. Не раз особа, яка мала заступити Полковника (Є. Коновальця) в тій чи іншій справі, або супроводити його в подорожі, не могла рушити з місця. Саме так сталося, коли Полковник мав їхати 1938 р. до Роттердаму і Барановський (член ПУН) не міг вспіти вчасно".
Цікаво, що дієвий засіб перевірки пропонував Олег Ольжич. Зокрема він наполягав, щоб люди, які претендували на роль наближених до Коновальця організовували якісь протестні акції в Україні, наприклад розкидали в одному з великих театрів листівки націоналістичного змісту. Проте, Коновалець не погоджувався, оскільки, на його думку, це був невиправданий ризик.
У будь-якому випадку, спецслужби Радянського союзу ставили за мету не стільки усунення Коновальця як ліквідацію організованого націоналістичного руху, зокрема ОУН, яка на той час набирала сили і становила реальну загрозу інтересам більшовицької імперії.
Для цього був вибраний відповідний момент. На той час в еміграції і Україні не було більш авторитетного лідера як Євген Коновалець, а очолювана ним ОУН вживала радикальні дії, спрямовані проти Москви. Так, у 1933 році член ОУН Микола Лемик застрелив радянського консула у Львові. Це була чи не єдина адекватна відповідь за Голодомор, що його розпочала Москва з метою винищення українського населення.
Водночас у Європі формувалася коаліція країн, які підтримували Німеччину в її загарбницьких планах щодо Радянського союзу. Можливість доручення до цієї коаліції ОУН з її підпільною мережею, яка покривала значну територію України, спонукала Москву до відповідних дій. Їх мета була очевидною: паралізувати український національно-визвольний рух, а відтак знищити його.
Чи була вона досягнута? Лише частково: загинув голова ОУН полковник Євген Коновалець, а сама Організація Українських Націоналістів була ослаблена через розкол, який після того наступив. Проте, зовсім скоро фракції ОУН вирушили в Україну, а згодом на ідеях українського націоналізму постала Українська Повстанська Армія, яка вела збройну боротьбу за відновлення незалежності Української держави.

Мандрівка до Полковника. Де похований Коновалець
У чужому Роттердамі й досі покоїться прах Євгена Коновальця. Характерна деталь, на похоронах Вождя, саме так називали свого провідника члени ОУН, наголошувалося, що його могила тут є тимчасовою і як тільки постане незалежна Україна Коновалець одразу ж повернеться на Батьківщину.
Чи готова незалежна Україна гідно вшанувати пам'ять одного з найвірніших її синів?

Богдан Червак
http://www.istpravda.com.ua/articles/2013/05/23/124562/add_ok/#comments

http://www.youtube.com/watch?v=hy1wQxZO2hg
Виступ Юрія Михальчишина пам'яти Євгена Коновальця


71%, 15 голосов

29%, 6 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

РадіоВоля. Актуальне інтерв'ю. Сашко Положинський

Інтерв'ю з лідером гурту "Тартак", співаком, шоу-меном, справжнім українським патріотом Сашком Положинським http://sashko.com.ua/

РадіоВоля.Мале коло. Пенсійна реформа.

Члени Товариства "Мале коло" про пенсійну реформу. Участь в обговоренні брали:
1. Автор альтернативної пенсійної реформи , львівський економіст Володимир Щербина
2. Петро Камінь, приватний підприємець, член Товариства "Мале Коло" м.Новоград-Волинський
3. Сергій Сергієчко - голова Товариства "Мале Коло" , Донецьк
4. Володимир Єрьоменко - Голова партії  "Праведність", м.Київ
5. Андрій Скакодуб - юрист, блоггер, поет, м.Ладижин

РадіоВоля. Актуальне інтерв'ю. Володимир В'ятрович.

Інтерв'ю з Володимиром В'ятровичем - українським науковцем-істориком, публіцистом, дослідником історії визвольного руху. Кандидатом історичних наук, головою вченої ради Центру досліджень визвольного руху (Львів), членом наглядової ради Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького», екс-директором Архіву Служби безпеки України (2008—2010), редактором наукового збірника «Український визвольний рух» (2003—2008). РадіоВоляhttp://volya.cv.ua/

Анонс інтерв'ю з Сашком Лірником.

Ефір передачі за участю Сашка Лірника відбудеться в неділю 25 грудня на Радіо Воля о 20.00.

Анонс інтерв'ю з Сашком Лірником: через казки діти сприймають світ.
Наступним учасником спільного проекту УВО-Новин та Радіо Воля "Актуальне інтерв'ю" став казкар-лірник, інженер та учасник київського гурту "Вій", сценарист, актор, телеведучий, автор телепрограм.

Ефір передачі за участю Сашка Лірника відбудеться в неділю 25 грудня на Радіо Воля

(http://radio.volya.cv.ua/) о 20.00, а тому вмикайте наше радіо і дізнаєтесь, що непокоїть творчих людей сьогодні. Повтори ефірів відбудуться в понеділок 26 грудня та середу 28 грудня о 21.00 також на нашому радіо.

Трохи згодом в любий час ви зможете прослухати запис ефіру на YOU-Tube.

А тепер анонсуємо інтерв'ю з паном Олександром мовою цитат:

Через казки діти сприймають світ.

З наших дітей формують однакових споживачів.

Медіа-простір України завойований не українцями і не для України. Він готує наше населення бути сірим споживацьким бидлом.

Нас готують до зникнення, як нації, бо нація сама себе може боронити на своїй території.

Зараз відбувається боротьба за покоління. За 25 років людство можна позбавивши культури повернути до печер.

Україна – перлина корони Російської імперії, тому іде боротьба за неї.

При владі залишились комуністи, які просто перефарбувались.

В Україні всі національні потуги були каналізовані.

Україна зараз – абсолютно типова колонія.

В Україні немає комплексу меншовартості. Люди не ділять Україну, її ділить інформаційний простір. Це все нав'язано технологами.

Всі телекомпанії належать не українцям і працюють не на Україну.

Російська федерація заснована на ідеї російського націоналізму.

Україна – колонія, Уряд – окупаційна адміністрація.

Більшість активних пасіонарних людей виїхало х України і будуть виїжджати.

Українські дитячі передачі закривають, моя була остання (про закриття дитячої передачі на каналі ІСТВ).

Якщо хочете дізнатись більше, то вмикайте сьогодні 25 грудня наше радіо (http://radio.volya.cv.ua/) або в понеділок чи середу на наступному тижні. Також шукайте запис ефіру в мережі на сайті YOU-Tube трохи згодом.

Якщо у вас є ідея радіопередачі і ми можете взятись за її реалізацію, то Український Віртуальний Опір розгляне будь-які пропозиції та надасть вам радіоефір.

Наступним учасником "Актуального інтерв'ю" буде Олесь Доній. Ми планували ефір за участю пана Олеся цієї неділі, але по технічним причинам ефір переноситься на інший час. 

Анонс інтерв’ю з Олександром Бригинцем: Поплавський – це панк-му

Наступним учасником  спільного проекту УВО-Новин та Радіо Воля   «Актуальне інтерв’ю» став  відомий поет, прозаїк, журналіст, продюсер та депутат Київської міської ради, голова постiйної комiсiї Київської міської ради з питань культури та туризму, президент Мистецької агенції «Територія А» Олександр Бригинець ( http://www.facebook.com/ bryhynets  ).

 Ефір передачі за  участю    Пана Олександра відбудеться  в неділю 18 грудня  на  Радіо Воля

 (  http://radio.volya.cv.ua/   )   о 20.00, а тому вмикайте наше радіо та слухайте  ґрунтовну розмову на тему  української культури і що з нею діється сьогодні. Повтори ефірів відбудуться  в понеділок  19 грудня  та середу   21 грудня   о 21.00 також на нашому радіо.

А тепер анонсуємо інтерв’ю з паном Олександром   мовою цитат:

Сьогодні не можна говорити  про те, що наша  національна культура є альтернативою  до нашої української  «масмедійної гламурної культури», а вона є альтернативою  до «масмедійної гламурної» російської культури чи американської культури.

Попса -   масмедійна гламурна культура.

 Вітчизняні художники та митці ( більшість)  ототожнювали себе з імперською  культурою.  Художників і композиторів ми відбирали у російської культури.

 Час модерну в Україні був затриманий. Наш модерн є реакцією на постмодерн, який був у Європі.

Поплавський – це панк-музика. ТІК - це панк-музика.

Помаранчева революція не народила нового мистецтва та нових митців. Революційні хіти висміяли.

 Глибинних перемін, які повинні були відбутися в митцях  на рівні короткого жанру,  не з’явилося.  Помаранчева революція є лише   прелюдією до революції.

 В Україні за останні 7 років відбулось принаймні  5 революцій по суті.

Сьогодні ми чекаємо, коли Донецьк розчарується в тому, в чому був зачарований. Янукович повторить шлях Ющенка.

Кривава революція можлива тільки тоді, коли є на що опиратися, зараз вона неможлива.

 Ющенко мав 3 теми:  трипілля, козацтво, Голодомор.

 Якби Ющенко  маючи  під контролем гуманітарну частину Уряду зробив купу серіалів про голодомор, то ні в кого  не виникало б сумніву, що таке Голодомор. Потрібно використовувати сучасні  мистецькі кроки а не  використовувати досвід 100-літньої давності.

Інформація, як  розповсюджують її провладні ЗМІ, завжди смішно, тупо і як правило однозначно і нецікаво.

Перемагає той, хто створює правила гри.

 Довженко не грав за правилами інших країн, він знімав малобюджетне кіно, не використовував зірок, він був креативщиком. Українське кіно народжувалось з Довженка.

 Сьогодні музиканта, який витягнув  «сіль» з української національної музики і додав би її в європейський коктейль і став зіркою, немає.  Краще за всіх розуміють «сіль» української національної музики ТНМК, де є баланс  світової і української національної музики.

 Сьогодні сказати, що існує сучасна українська література в світовому контексті або слов’янська, не можна.

 Весь інформаційний простір належить іншим «культурним» угрупуванням.

 Олігархи  ніколи нічого не виробляли, вони є «торбешниками», вони купують те, що їм не належало дешево, а продають дорого. Велике лоббі «перекупшиків», яке існує в Україні заважає нам у всьому, не тільки в культурі.

 Книжки  видавництва Абабагаламага  продаються  з 3-кратною націнкою.  Найменша  накрутка на українську книжку складає 100%.

 Держава планово знищує українського виробника.

 Олігархам дуже тяжко збідніти, єдиною небезпекою для них є народ.

 

 

Якщо хочете дізнатись більше, то вмикайте  18 грудня    наше радіо о 20.00 (http://radio.volya.cv.ua/     )  або  в понеділок чи  середу о 21.00 на наступному тижні.

Якщо у вас є ідея радіопередачі і ми можете взятись за її реалізацію, то  Український Віртуальний опір розгляне будь-які пропозиції та надасть вам радіоефір.

 Наступним учасником   «Актуального  інтерв’ю»  буде  Олесь Доній.


Актуальне інтерв’ю від УВО-Новин. Олесь Доній.

Наступним учасником спільного проекту Радіо Воля ( http://radio.volya.cv.ua/ )та УВО-Новин

 ( http://www.facebook.com/ groups/uvo.novyny/  ) «Актуальне інтерв’ю» буде відомий громадський та культурний діяч, політик, народний депутат України Олесь Доній

 ( http://www.facebook.com/ oles.doniy?ref=ts  )

 Якщо ви маєте бажання задати питання пану Олесю, то ви можете це зробити в  гілці на фейсбуці:  http://www.facebook.com/events/243257255739566/  

попередньо вступивши в групу УВО-Новини на фейсбуці в строк до 20 грудня цього року.

 Всі ваші питання ми переадресуємо пану Олесю, який в ефірі Радіо Воля дасть вам вичерпні відповіді. Ефір планується на вечір 25 грудня цього року. Слідкуйте за анонсами.

 

Анонс інтерв’ю з Олександром Данилюком: Україна окупована!

УВО-Новини спільно з РадіоВоля  ( http://radio.volya.cv.ua/    ) розпочинають   проект   «Актуальне інтерв’ю» з відомими  людьми в якому питання будете задавати ви особисто. 
 Першим учасником проекту став   відомий громадський діяч, координатор громадянського руху «Спільна справа»,  Олександр Данилюк.
 Перший ефір  відбудеться завтра на  Радіо Воля  о 20.00, а тому вмикайте наше радіо та слухайте  Олександра Данилюка. Потвори ефірів відбудуться  в понеділок  28 листопада та середу 30 листопада  о 21.00 також на нашому радіо.
Крім того,  трохи згодом ми   поширимо розмову з Олександром Данилюком в друкованому вигляді, тому слідкуйте за анонсами.
 А тепер анонсуємо інтерв’ю з паном Данилюком   мовою цитат:
 Ющенко не хотів помаранчевої революції!.
На фоні того, що дискредитовані політичні партії, режим намагається  дискредитувати  взагалі будь-які форми громадянської активності.
 Унікальність помаранчевої революції в тому, що такі люди ( пасіонарії) були сконцентровані в єдину мережу.
Власники 200-от печаток з’їжджаються в одне місце ( про  акції третього сектору).
 Були обшуки…були кримінальні справи…  відбувається зовнішнє спостереження… можна вийти з під’їзду і отримати… ( про переслідування зі сторони влади)
 Ситуація з громадянським суспільством в Росії гірша, ніж в Україні.
 Спільна справа двічі зверталась по допомогу  до БЮТу, але не отримала її ( про  відношення Спільної справи до БЮту).
Єдині, хто допоміг так  чи інакше Спільній справі -  народній депутати А. Парубій, М. Катеринчук, С. Пашинський.
Найбільша проблема Спільної справи –відсутність фінансування.
 Спільна справа живе на волонтерських засадах.
Для того, щоб створити революційний момент в Україні, потрібно 2-3 місяці та 2-3 мільйони доларів.
Україна – окупована, тому еволюційний шлях  зміни влади неможливий.
Вкидування в скриньки  в Криму на останніх виборах було на рівні 40%.
  Спільна справа ні за яких умов не планує перетворитись на партію.
 Крім громадян  ніхто не хоче революцій.
 Вони на роботі, а ми на війні.

 Якщо хочете дізнатись більше, то вмикайте  завтра 27 листопада   наше радіо  (http://radio.volya.cv.ua/   )  або  в понеділок чи вівторок на наступному тижні.
  Ефіри будуть проходити кожної неділі,  ви можете попередньо  задати своє питання нашим гостям.
Якщо у вас є ідея радіопередачі і ми можете взятись за її реалізацію, то  Український Віртуальний опір розгляне будь-які пропозиції та надасть вам радіоефір.

Оголошення від УВО-новин

Дорогі друзі! На честь "чорної" нагоди для українського народу - Дня пам'яті жертв Голодомору РадіоВоля припиняє трансляцію розважальних музичних передач. Натомість транслюватиме передачі, присвячені Голодомору. Вічна пам'ять безвинно замордованим мільйонам наших братів та сестер.... http://volya.cv.ua/

Страницы:
1
2
предыдущая
следующая