хочу сюда!
 

Елена

32 года, рак, познакомится с парнем в возрасте 30-40 лет

Заметки с меткой «данилюк»

Нам грошей не треба, роботу давай

Саме страшне, що маразм виходить з міністерств, а відповідати приходиться виконавцям на місцях.

Один „компетентний” працівник Міністерства фінансів вирішив проявити ініціативу і підрахувати кошти, які отримають місцеві бюджети з акцизу на пальне (це я розповідаю по-простому, щоб усі зрозуміли) та надав завдання з мінімальним строком виконання місцевим органам влади (ОДА – читай попередній пост). Місцеві органи влади, довго не роздумуючи, спустили завдання на органи фіскальної служби, які, в свою чергу повідомили місцеві органи влади, що за такий короткий період часу просто фізично нереально провести звірки та надати необхідну інформацію.

Місцеві органи влади виконали своє завдання на п’ятірку та доповіли Міністерству фінансів України, передавши інформацію фіскальної служби буква в букву.

Міністерство фінансів не заспокоїлося на досягнутому та вирішило надати завдання ДФС України. Працівники Державної фіскальної служби України (а саме департаменту аудиту штатною чисельністю біля 100 працівників в особі в.о.директора департаменту І.М.Удачіної) направляють 27.07.2017 року контроль на регіони зі строком виконання 2 робочі дні . 

Для тих, хто не зовсім зрозумів пояснюю, що за 2 робочі дні підрозділу  в складі 8 працівників потрібно написати та направити з повідомленням про вручення  240 листів з вимогою надати документи для проведення звірки (причому підстави для надання таких документів юридично обґрунтованої немає), отримати відповідь, провести звірки, згрупувати інформацію та надати її ДФСУ. І це в ідеальному варіанті. А в разі неотримання відповіді на лист провести фактичні перевірки по всіх платниках та надати відповідну інформацію. Всі ці дії повинні бути проведені протягом двох робочих днів.

Хіба тільки в мене виникають питання про компетентність працівників та керівників, які надають такі завдання? Чи я в цьому житті чогось не розумію?

На хвилиночку, 240 листів з повідомленням про вручення коштують 3940 гривень, фінансування на поштові відправлення в нашій області (мабуть не тільки в нашій ) відсутнє. Що ви мені пропонуєте, взяти свою зарплату 2500, сказати дітям „вибачте” і оплатити відправлення, які зовсім необов’язкові для виконання?   А потім за власний рахунок купити білет на автобус і вирушити кілометрів за 200 на проведення фактичної перевірки. Вам самим не соромно надавати такі завдання? Чи ви там зовсім на другій планеті живете?

І тут же після того, як наше керівництво "нагнуло всіх раком" з гаслами "завдання треба виконувати", після безсонної ночі, скандалу дома, пів пачки заспокійливих і двох пачок цигарок приходить з ДФС України лист, який відміняє наданий контроль. Виходить не в усіх областях керівники хворіють головою і готові за наказом центру навіть "висратися посеред площі" (вибачте за грубість), є виходить і такі, які захищають своїх працівників від безглуздих завдань та не бояться відстоювати свою правоту.

Проте, питання компетентності керівників вищої структури влади так і залишається відкритим.

. #Кабмін #Міінфін #Адміністрація_Перезидента #Верховна_Рада


Ода ОДА

Ода – це „песнь во славу”, а ОДА – це обласна державна адміністрація, зовсім непотрібна структура виконавчої влади. Або, може і потрібна, та лише відсотків на 30. Скажу точно, що департамент фінансів та департамент економіки, з якими ми співпрацюємо, точно непотрібні структури, які абсолютно нічого не вирішують, а виконують функції збирачів інформації. Саме цікаво, що працівники цих департаментів, праця яких оплачується за бюджетний кошт, в більшості свій зовсім нічого не розуміють ні в фінансах, ні в економіці. Виникає питання навіщо по всій Україні утримувати армію посадовців зовсім некомпетентних і ні за що не відповідаючих, т.я. одну цифру вони беруть у податковій, іншу у статистиці або в пенсійному фонді і передають далі по драбині нічого не роблячих підрозділів, поки ця цифра дійде до кінцевого отримувача вона  зовсім втратить свою інформативність. Це по типу того, як працює „сарафанне радіо” тільки в державному масштабі.

 

 #Кабмін #Міінфін #Адміністрація_Перезидента #Верховна_Рада

ДФС. Боротьба з корупцією.

Яка боротьба? Так, робота над показниками. З якою корупцією може боротися працівник відділу внутрішньої безпеки, якщо у нього зарплата 5000 гривень? Насмішили? Та ні, так воно і є, тому тут про боротьбу не може іти і мови. Всі хочуть їсти, пити і гарно жити, їздити на відпочинок та ще й на гарній машині, тому все в органах фіскальної служби продається, навіть працівники підрозділів внутрішньої безпеки. А показники для Києва вони роблять підставляючи незгодних, або тих, хто на даний час заважає. Так, зберуться у кабінеті начальника всі заступники та й вирішують хто на даний час їм заважає. Коли визначаться з кандидатурою, тоді шукають особу, яка згодиться на проведення операції „підстави”, а далі справа техніки. І всі задоволені, Києву є показники, можна займатися своїми справами.

В нашій області, так зовсім круто безпека влаштувалась. Видали внутрішній лист про те, що їх начальник буде підписувати всі документи в певні часи дня. І його не хвилює, що підрозділи аудиту працюють в режимі „встав і пішов”, його просто немає на робочому місці. Хоча з другого боку, що отримав, те і відпрацював.

 #Кабмін #Міінфін #Адміністрація_Перезидента #Верховна_Рада

 

Пенсійна реформа


Коли я по телевізору бачу рекламу Уряду про пенсійну реформу, мене просто „вкриває” хвиля обурення стосовно повної економічної необґрунтованості даної реформи. Я, як працівник фіскальної служби з 20-ти річним стажем роботи не розумію, які економічні підстави підвищення пенсії є в країні, яка не підвищує заробітну плату навіть працівникам органів державної служби. Своїми популістськими гаслами наш уряд заганяє країну у борговий зашморг все глибше і глибше. За ці борги будуть розраховуватись навіть наші онуки.

Якщо взяти мою середню заробітну плату з урахування стажу роботи 4 500 гривень на руки та десь приблизно 5 700 нарахованих (і це у працівника обласного апарату фіскальної служби), то як я своїми 3-х відсотковими внесками в Пенсійний фонд країни можу забезпечити пенсію навіть в розмірі 3 000 гривень.

Давайте порахуємо скільки державних службовців має працювати щоб забезпечити одного пенсіонера на 3000 гривень: 5700*3%=171 гривня в середньому в місяць відрахування в Пенсійний фонд в моєму випадку, нехай в середньому буде 200 гривень, а тепер 3000 гривень пенсії розділим на 200 гривень і отримаємо, що 15 державних службовців забезпечують пенсію одному пенсіонеру в 3000 гривень.

Про яку пенсійну реформу іде мова? Так це ми ще забули, що є категорії працівників органів прокуратури, національної поліції, служби безпеки, депутати, які звільнені від сплати пенсійних внесків із заробітної плати, але коли приходить час виходити на пенсію, то я навіть не хочу озвучувати суми пенсій, які вони отримують. Тому для наповнення Пенсійного фонду у нас в країні повинно бути пенсіонерів раз у 30 менше ніж працюючих осіб, причому тих, хто сплачують. А воно так?

Із всього написаного виходить, що наповнення до Пенсійного фонду забезпечують державні службовці, працівники бюджетної сфери, державних підприємств, органів виконавчої влади та працівники бізнесу, причому останні з розрахунку мінімальної заробітної плати 3200 гривень. І саме образливе, що при виході на пенсію якраз ці категорії і отримають її по мінімальному розрахунку. Ось і вся реформа.

Судячи з реклами у нас 5600000 пенсіонерів отримають підвищення, тоді повинно бути близько 170 000000 працюючих. Мені смішно з такої арифметики. І я не думаю, що працівники Пенсійного фонду не вміють рахувати, тоді звідкіля реформа? На вимоги МВФ? Ви ж ці гроші пустите на проїдання та розкрадання


 #Кабмін #Міінфін #Адміністрація_Перезидента #Верховна_Рада

Так про що ми говоримо? ЩО ВИ РЕКЛАМУЄТЕ? 

Анонс інтерв’ю з Олександром Данилюком: Україна окупована!

УВО-Новини спільно з РадіоВоля  ( http://radio.volya.cv.ua/    ) розпочинають   проект   «Актуальне інтерв’ю» з відомими  людьми в якому питання будете задавати ви особисто. 
 Першим учасником проекту став   відомий громадський діяч, координатор громадянського руху «Спільна справа»,  Олександр Данилюк.
 Перший ефір  відбудеться завтра на  Радіо Воля  о 20.00, а тому вмикайте наше радіо та слухайте  Олександра Данилюка. Потвори ефірів відбудуться  в понеділок  28 листопада та середу 30 листопада  о 21.00 також на нашому радіо.
Крім того,  трохи згодом ми   поширимо розмову з Олександром Данилюком в друкованому вигляді, тому слідкуйте за анонсами.
 А тепер анонсуємо інтерв’ю з паном Данилюком   мовою цитат:
 Ющенко не хотів помаранчевої революції!.
На фоні того, що дискредитовані політичні партії, режим намагається  дискредитувати  взагалі будь-які форми громадянської активності.
 Унікальність помаранчевої революції в тому, що такі люди ( пасіонарії) були сконцентровані в єдину мережу.
Власники 200-от печаток з’їжджаються в одне місце ( про  акції третього сектору).
 Були обшуки…були кримінальні справи…  відбувається зовнішнє спостереження… можна вийти з під’їзду і отримати… ( про переслідування зі сторони влади)
 Ситуація з громадянським суспільством в Росії гірша, ніж в Україні.
 Спільна справа двічі зверталась по допомогу  до БЮТу, але не отримала її ( про  відношення Спільної справи до БЮту).
Єдині, хто допоміг так  чи інакше Спільній справі -  народній депутати А. Парубій, М. Катеринчук, С. Пашинський.
Найбільша проблема Спільної справи –відсутність фінансування.
 Спільна справа живе на волонтерських засадах.
Для того, щоб створити революційний момент в Україні, потрібно 2-3 місяці та 2-3 мільйони доларів.
Україна – окупована, тому еволюційний шлях  зміни влади неможливий.
Вкидування в скриньки  в Криму на останніх виборах було на рівні 40%.
  Спільна справа ні за яких умов не планує перетворитись на партію.
 Крім громадян  ніхто не хоче революцій.
 Вони на роботі, а ми на війні.

 Якщо хочете дізнатись більше, то вмикайте  завтра 27 листопада   наше радіо  (http://radio.volya.cv.ua/   )  або  в понеділок чи вівторок на наступному тижні.
  Ефіри будуть проходити кожної неділі,  ви можете попередньо  задати своє питання нашим гостям.
Якщо у вас є ідея радіопередачі і ми можете взятись за її реалізацію, то  Український Віртуальний опір розгляне будь-які пропозиції та надасть вам радіоефір.

Данилюк должен сидеть и Данилюк будет сидеть...

Данилюк должен сидеть и Данилюк будет сидеть...посвящено - http://www.focus.ua/politics/191687

Вице-премьер Украины по вопросам Евро-2012 Борис Колесников на территории Львовского автобусного завода попал в ДТП

Колесников решил покататься за рулем автобуса, который подарили Донецку к Евро-2012, однако столкнулся с  автомобилем «Volkswagen Passat», принадлежащим ГАИ.

«Не надо обгонять справа», - прокомментировал случившееся Колесников.

Как сообщает Zaxid.net, вице-премьер пообещал купить ГАИ новую машину.

«Община не должна страдать ... Я подарю львовской ГАИ новую машину. Если такое творится на территории автобусного завода, то что же делается на дорогах», - добавил представитель правительства.

Колесников отметил, что никаких кадровых решений по этому поводу не будет - лишь «административный штраф за обгон справа». Любопытно, что о компенсации за поврежденный Колесниковым (министр инфраструктуры мля буду!) автобус ни слова

Спільна справа та Беркут показали, як не треба робити революцію

Сьогодні, 14.05.2011р. об 11-00 біля Верховної Ради організація «Спільна справа» імені Олександра Данилюка почала безстрокову (принаймні так було оголошено) акцію протесту з амбіційними вимогами – про зміну всієї влади в Україні. І на додачу – ще з кількома дуже корисними вимогами.

Нажаль, замість заявленої кількості у близько 135000 душ народу, на таку добру справу прийшло лише кілька сотень  людей. 300-400 приблизно. Можливо, 500, якщо пошукати по кущах. У тому числі – представники цілої купи інших організацій.

Мабуть, це спричинило серйозне розчарування міліції, котра даремно зібралася тут у неадекватно величезній кількості, розраховуючи на значно більшу чисельність учасників протесту. Бо ж у заявці на проведення акції організатори обіцяли зібрати 135000 людей (важко пояснити, чому не мільйон), і навіть з урахуванням звичайного перебільшення їх мало бути аж ніяк не 300! Авжеж, для Сашка Данилюка й це був поважний здобуток. Особливо враховуючи той факт, що Патронеса, подейкують, уже відмовилася фінансувати його героїчні спроби. Проте, міліція вочевидь була надто розчарована. Бо коли організатори дали своїм прихильникам команду розгорнути намети, повелася нечемно. Відбулася коротка сутичка, в результаті якої учасники акції зрозуміли, що 300 революціонерів - таки й правда,  не можуть поставити намета у присутності  1,5 тисячі  неприхильних міліціонерів, і взагалі не викликають у міліції аж такої поваги, щоб у неї з’явилася думка не виконувати накази свого командування, з рук якого кожен міліціонер отримує народні грошенята, а також зірочки та лички на погони, або ж догани та всілякі прочухани.

Отже, перший здобуток акції – чималий. Це справжній живий досвід, котрий не могли замінити жодні поради досвідчених активістів.

Що ж, уперед, до нових перемог!

Та з урахуванням того, що подібні фальшстарти навряд чи підуть на користь революції.

Чи закінчилась криза в Україні?

  Координатор Громадянського руху "Спільна Справа" 

На це запитання експерти та політики дають різні відповіді. Але є кілька мільйонів громадян України для яких криза точно не закінчилась. Мова йде про пересічних її жертв – вкладників та кредиторів фінансово-кредитних установ.
Перші вже кілька років не можуть отримати свої заощадження навіть у випадках крайньої необхідності, другі – загнані в кредитне ярмо і працюють виключно на погашення відсотків. Ні одні, ні інші не мають жодної позитивної перспективи.

Сьогодні, коли купівельна спроможність населення катастрофічно падає, величезна кількість родин відмовляють собі у самому необхідному. Це ті споживачі, яких недоотримують всі без виключення галузі економіки. Це ті споживачі, без яких сьогодні змушені зачинятись підприємства. Це ті споживачі, податки яких не отримує бюджет.

Попри те, що ця проблема є глобальною і її вплив відчуває вся економіка України, влада не поспішає її вирішувати. Навіть під час президентських виборів жоден з кандидатів не озвучив свого рецепту її вирішення.

Такий стан речей створює враження, що ситуація є безнадійною. У зв'язку з цим публічна дискусія на цю тему майже зовсім припинилась. Це як невиліковна хвороба. Всі змирились з її існуванням і намагаються зайвий раз не згадувати, щоб не травмувати психіку хворого.

В той же час держава здатна і зобов'язана цю проблему вирішити. Вже зараз необхідно викупити борги добросовісних боржників(це можна зробити з хорошим дисконтом), та перекредитувати їх на інших умовах. Це має передбачати не лише суттєве зменшення відсоткової ставки, а й продовження терміну погашення. Кошти, які отримають банки мають в першу чергу йти на виплати депозитів.

Для реалізації такого проекту було б достатньо 3-5 млрд. доларів. Кошти, які абсолютно співмірні з тим, скільки витрачають на реконструкцію НСК «Олімпійський» та інших «стратегічних об'єктів».

Необхідно чітко розуміти, що, у випадку подальшого ігнорування цієї проблеми та зубожіння наших співгромадян, всі видатки по їхньому утриманню та утриманню держави в кінцевому результаті ляжуть на тих, кого ця доля минула. Враховуючи те, що ми й так ледь-ледь утримуємо ту армію непрацюючих, які є сьогодні, це означатиме остаточний крах економіки України.