хочу сюда!
 

Татьяна

33 года, рак, познакомится с парнем в возрасте 28-37 лет

Заметки с меткой «сашко лірник»

Казочка від мого улюбленого Казкаря :)

ГУМОР
ЛІТЕРА – ФЕНІКС
ЛІТЕРА БІЛЬШЕ СЕНСУ В КОЖНІМ СЛОВІ


САШКО ЛІРНИК: СТОЯТЬ В ЧЕРЗІ ДО КАСИ НАШІ МОРПІХИ В БРОНИКАХ ІЗ АВТОМАТАМИ І КУЛЕМЕТАМИ. А МІЖ НИМИ СТОЯТЬ МІСЦЕВІ. ТЕЖ В КАСУ. НУ І РОЗМОВЛЯЮТЬ ЗВІСНО. Я СОБІ КАВУ ПОПИВАЮ І ТІ РОЗМОВИ СЛУХАЮ.
ВЛАСНА ДУМКА КВІТЕНЬ 2, 2018



Тільки в Україні існує дивовижна «язичницька» ікона.

Унікальна. Козацька.

На ній не зображено жодного святого, чи апостола….

Я недавно повернувся з фронту, від хлопців.

Був в Широкіному.

Так от – там перед виїздом з Маріуполя перед блок-постом є невеличкий супермаркет.

І коли наші бійці їдуть на ротацію, то зупиняються щоб там купити собі смаколиків і мінералки.

Я їхав з ними і зайшов разом щоб кави сьорбнути на доріжку.

Так от стоять в черзі до каси наші морпіхи в брониках із автоматами і кулеметами. А між ними стоять місцеві. Теж в касу. Ну і розмовляють звісно. Я собі каву попиваю і ті розмови слухаю. Всяке говорять. І добре і не дуже. Але то життя, нікуди від того не дінешся. Коли всі бійці вже сплатили за покупки і вийшли,то в черзі залишився останній молоденький солдатик із пакетиком цукерок і автоматом в руках.

Саме цей момент вибрав місцевий “мужичок” в спортивних штанцях з пивом,ковбасою і чіпсами, щоб завести із солдатиком розмову “за жизнь”.

– Вот пасматрі, боєц, ми же всє братья – і русскіє і украінци і бєлоруси! Што нам дєліть? Зачєм ваєвать? Вот зачєм ти воюєш? Зачєм ти сюда, к нам прієхал? Тут наша зємля, русская ! Вот жилі сєбє, дружно, пока ви сюда нє прієхалі! Вас же нє звалі?”

Ну і все в такому ж ключі.

Солдатик мовчав і не реагував. Тільки дивився через скляні стіни на товаришів, які вантажились в “Урал” із своїми кулеметами, гранатами, броніками, кока-колами і бананами, щоб поїхати в саме пекло під кулі снайперів і мінометні обстріли і стати живим щитом перед Маріуполем.

– Вот у тєбя автомат. Ти в ково стрєлять собрался? В братьєв своіх? В русскіх? Єто же кієвскіє власті і бандеровци нас лбамі сталківают! Єто вєдь не украінская зємля і окупанти здєсь ви!”.

Черга із місцевих таких же “ватних мужичків” схвально закивала і загуділа.

Солдатик мовчав, тільки нагнув голову у важкому шоломі.

Тільки жовна грають на щоках.

Я покинув свою недопиту каву і рушив до нього щоб якось захистити, адже він ще хлопчик молодий, хоч і з автоматом. Куди йому сперечатися із такими упоротими ватними сепарами ? Які знайти аргументи і слова?

І раптом це “дитя із цукерочками” повертається до ватника, дивиться йому в очі і каже:

“Ти в морду хочеш? То я дам!”

Геть не лагідно і не толерантно.

І я бачу перед собою вже не дитину, не хлопчика, не безпомічного юнака, а Воїна, Героя, Захисника. Того, хто “Двічі не вмирати”, того, хто “Козацька потилиця ворогам не хилиться!”, того, хто “вшрамся та не дамся!”.

Із шевроном морської піхоти “Вірний завжди”.

Бачу обстріляного ветерана, молодого, але із блиском криці в погляді. Із бойовими побратимами в “Уралі” з кулеметами, гранатами, броніками , бананами і незламним веселим козацьким духом. І з мечем-автоматом і пакетиком цукерочок в руках.

І це не я його хочу захистити, а він мене. І всіх нас.

І захистить, і не злякається.

А так , мовчки нагне голову, заграє жовнами, і дасть в морду всякому, хто захоче посягнути на Україну, порве на шмаття і не відступить ні перед ким.

Бо “Вірний завжди”.

І мене попустило, і від серця відлягло .

Є час розкидати каміння, а є час його збирати.

Слава Богу, що ми встигли розкидати “каміння” українського духу, жертовності і патріотизму!

А тепер, в час війни, збираємо.

Збираємо те, що міцніше за всі кремені світу .

Не дорікайте мені моєю нетерпимістю і нетолерантністю, моєю “надмірною українськістю”, моїм гострим словом.

Це від болю.

Коли ріжуть по живому, то людина кричить.

На старовинній дивовижній “язичницькій” козацькій іконі не зображено жодного святого чи апостола…

На ній намальований птах, який роздирає дзьобом собі груди, видовбує собі серце і годує ним маленьких пташенят , що порозкривали внизу свої ротики. І напис в’ється: “Яко птах, груди свої роздираємо, і народ свій, яко пташенят, кровію своєю годуємо!”

Птахові боляче, він мабуть кричить і плаче, але пташенята виживуть.

Потім, після війни будемо розсипати перли терпимості і толерантності.

Мій телефон не буде дзвонити серед ночі, і з слухавки не будуть чутися вибухи, між якими хрипкий голос не буде просити: «Дядьку Сашко, у нас тут обстріл, то ви тим часом розкажіть нам по телефону казочку якусь, а я ввімкну голосний зв’язок щоб весь бліндаж слухав!»

Що – що, а цього мені дійсно не буде вистачати. Мабуть нікому на світі, ніякому артисту чи співаку, так не дзвонили ніколи.

Я після війни буду розказувати тільки добрі казочки, грати на лірі і співати “Їхав козак за Дунай” і “Was wollen wir trinken”.

І не буду більше лаяти “русскій міръ” і не буду ображатися, а буду весело сміятися з анекдотів про сало і шаровари, не буду нагадувати, що українська мова – то питання не культури і справедливості – а безпеки і виживання України.

Хоча ні, буду. Але за це вже якось вибачте .

А покищо воюєм, браття !

Хто чим може і уміє. Хто – автоматом, хто – берцами, термобілизною, ліками, хто -консервами і салом, а хто – словом.

“Не за ставочок зариблений, не за пасіку багату чи хутірець порядний”

А за дітей наших, за коханих, за батька і матір, за землю свою.

Ту, яку, окрадену, у вогні збудили…

І кожен, яко птах груди свої розриває і кровію своєю народ яко пташенят своїх годує і творить цим вічне Святе Причастя.

https://litera1.co.ua/2018/04/02/sashko-lirnik-stoyat-v-cherzi-kasi-nash/

Сашко Лірник: "Народ готовий до революції"

У 2013 році може статися революція, адже люди втратили страх та почали надіятися.Про це у коментарі Gazeta.ua сказав український казкар Сашко Лірник. "Народ потрошки відходить від апатії та зневіри, яка виникла після програшу національних сил. Цей рік для України буде вдалий у плані пробудження національної свідомості, об'єднання українців. Все це дуже важливо, надія пробудилася вже. Цей рік буде визначальним. Адже, якщо далі все це спускати на гальмах, то ми втратимо і Україну, і державу, і себе, і все на світі. У кінці цього року з'явилася надія на національно-патріотичні сили. Наступний стане роком жертовності, адже ті люди, які захочуть зробити щось для України,  мусять поставити це на перший план, не гроші чи особисту якусь удачу, а національні ідеї. І це дуже красиво і добре", - сказав він.

Джерело: Gazeta.ua  "http://gazeta.ua/articles/politics/_sashko-lirnik-vlada-tupa-j-obmezhena-a-narod-gotovij-do-revolyuciji/475465"

Музика: Українська героїчна пісня  http://music.i.ua/user/4730127/43985/

             Не спи, моя рідна земля  http://music.i.ua/user/4730127/44909/  Мандри


Народ, ти готовий?


44%, 4 голоса

33%, 3 голоса

22%, 2 голоса
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Анонс інтерв'ю з Сашком Лірником.

Ефір передачі за участю Сашка Лірника відбудеться в неділю 25 грудня на Радіо Воля о 20.00.

Анонс інтерв'ю з Сашком Лірником: через казки діти сприймають світ.
Наступним учасником спільного проекту УВО-Новин та Радіо Воля "Актуальне інтерв'ю" став казкар-лірник, інженер та учасник київського гурту "Вій", сценарист, актор, телеведучий, автор телепрограм.

Ефір передачі за участю Сашка Лірника відбудеться в неділю 25 грудня на Радіо Воля

(http://radio.volya.cv.ua/) о 20.00, а тому вмикайте наше радіо і дізнаєтесь, що непокоїть творчих людей сьогодні. Повтори ефірів відбудуться в понеділок 26 грудня та середу 28 грудня о 21.00 також на нашому радіо.

Трохи згодом в любий час ви зможете прослухати запис ефіру на YOU-Tube.

А тепер анонсуємо інтерв'ю з паном Олександром мовою цитат:

Через казки діти сприймають світ.

З наших дітей формують однакових споживачів.

Медіа-простір України завойований не українцями і не для України. Він готує наше населення бути сірим споживацьким бидлом.

Нас готують до зникнення, як нації, бо нація сама себе може боронити на своїй території.

Зараз відбувається боротьба за покоління. За 25 років людство можна позбавивши культури повернути до печер.

Україна – перлина корони Російської імперії, тому іде боротьба за неї.

При владі залишились комуністи, які просто перефарбувались.

В Україні всі національні потуги були каналізовані.

Україна зараз – абсолютно типова колонія.

В Україні немає комплексу меншовартості. Люди не ділять Україну, її ділить інформаційний простір. Це все нав'язано технологами.

Всі телекомпанії належать не українцям і працюють не на Україну.

Російська федерація заснована на ідеї російського націоналізму.

Україна – колонія, Уряд – окупаційна адміністрація.

Більшість активних пасіонарних людей виїхало х України і будуть виїжджати.

Українські дитячі передачі закривають, моя була остання (про закриття дитячої передачі на каналі ІСТВ).

Якщо хочете дізнатись більше, то вмикайте сьогодні 25 грудня наше радіо (http://radio.volya.cv.ua/) або в понеділок чи середу на наступному тижні. Також шукайте запис ефіру в мережі на сайті YOU-Tube трохи згодом.

Якщо у вас є ідея радіопередачі і ми можете взятись за її реалізацію, то Український Віртуальний Опір розгляне будь-які пропозиції та надасть вам радіоефір.

Наступним учасником "Актуального інтерв'ю" буде Олесь Доній. Ми планували ефір за участю пана Олеся цієї неділі, але по технічним причинам ефір переноситься на інший час.