хочу сюда!
 

Катерина

36 лет, весы, познакомится с парнем в возрасте 31-40 лет

Заметки с меткой «зима»

Моя зима)) (доповнено трохи текстом та фотками)

Зима, здається, 86 року: снігу навалило багацько, батько відкидав у дворі й за воротами нагорнув величезний кучугур, метрів зо три заввишки. Було в мене два друга: брати Славік та Сергій, з тих друзів, що їх не обирають, а просто поряд живуть. Вони приходили до мене на ту кучугуру гратися, ми й бабу ліпили, й на санчатах спускалися, і взагалі було весело. Ще брали мою собачку молоду німецьку вівчарку Альфусю й запрягали в санчата, а вона хвацько нас вивертала у сніг, бо неїздова.
Якогось разу мене Славко з теї кучури біля двору скинув з гірки прямо в спину, летіла головою в твердий дряпучий наст, ревла на всю вулицю, мама забрала додому, сушили речі, мене спати поклали під дві ковдри, личко йодом мазали. Увечері піднялася температура. Мама працювала главбухом, був якийсь річний звіт, то на лікарняному сидів зі мною Батько. Це була найкрутіша моя болячка: поки температура, то, звісно, дискомфорт і лікували як усіх аспірином та молоком з содою, після нього так прикольно ригається шматочками. А найулюбленіші татусикові ліки - липовий чай та дитячий крем, а мамочкини - гірчичники на всю ніч та парення ніг.  Як попустило, Батько мене водив "на льод", бо поряд було болото замерзле, а ще - в ліс на зимові шашлики. Коли морози були аж надто великі - ми сиділи вдома, і я читала татові вголос щодня по розділу "Пригоди Незнайка та його друзів", так я навчилася читати вже не по складах, а плавно. А ще теї зими батько віз мене на санчатах, послизнувся й поламав ногу. Тоді вже я з ним сиділа вдома та допомагала, поки мама приходила з роботи.
Зазвичай новий рік у нас святкували, ставили ялинку високу, триметрову, аж до стелі, ми з сестрою її прикрашали, а батько ставав на табуреточку й чіпляв верхівку. Прикрашали іграшками, і цукерками, і горішками, і мандаринками. Я любила облаштовувати під ялинкою собі кубло, стелила ковдру, вимикала верхнє світло та гралася під світлом гірлянд-шишечок. Приходили гості: і бабусі з дідусями, і куми, і родичі, багато діточок. Всі несли смаколики, треба було обов'язково похвалити чужий холодець, щоб нікого не образити, хоча ясно ж було, що краще мамуньки ніхто не готує. Мама завжди на таке свято робила торт з масляним кремом, батько збивав вінчиком до масла рідину з варення, якісь есенції, горішками прикрашали. Дотепер не їла смачнішого тортику, ніж мамин.
А одного року святкували новий рік у бабусі з дідусем, ми жили поряд, на сусідніх вулицях, городи в нас сходилися, тому ходили туди стежкою. І того року прямо на свято, прямо опівночі до нас, діток, прийшов справжній Дід Мороз! І подарував ляльку - таку класну, як справжнє немовля, і соска в ляльки була, і пляшечка для суміші. А ще - лижі, дві пари, менші мені й дорослі для сестри, ми проклали до бабусі лижню й каталися майже всю зиму, бо сніг лежав довго. Шкода, батько не побачив того Мороза, бо якраз курити ходив. 
Ми з татусиком smilesmile Мама казала на нас "два портрети".

Навесні був паводок, розлилася наша Самара на увесь ліс, до води було пройти метрів 50. Ми з батьком та його другом на моторному човникові каталися, дорослі рибалили. Не згадаю, чи ловили щось, чи так вудки закидали з човна. Якраз тоді батькові гіпса зняли, і ми такі щасливенні були.

Про садочок допишу: там було нецікаво, бо завжди чимось намагалися напружити: я мала найкращу дикцію та пам'ять у групі, тому отримувала всі ключові ролі (Снігурка, Царівна-Лебідь, Ведуча тощо), "в кущах" сніжинкою відсидіти не вдавалося lol


Передаю вам привіт, світлина зроблена тридцять з гаком років тому, а пам'ятаю, як наче щойно, ту мить.
Треба завтра піти до церкви, замовити сорокоуст, щоб Батькові там легко жилося в Царстві Небесному.

ПОСЛЕСЛОВИЕ К ЗИМЕ...


Все с морозцем – здоровее,

И приятней много раз…

Лишь оденься ты теплее –

И замерзнуть кровь не даст!

Холодно – зато красиво,

Нету слякоти нигде!

Все бело, какое диво…

Жаль растает по весне…

Может,  кто меня осудит –

Все же зиму я  люблю!

Но  весна грустить не  будет

Лед тогда я растоплю…

Целый год я буду снова

Зимней сказки ждать опять,

Все растает, можно только

Лишь  немножко помечтать!



ВОЗМОЖНО, МНОГИЕ  ЗА ЭТУ ЗАМЕТКУ 
ЗАХОТЯТ МЕНЯ ПРИБИТЬ...
ВЕдЬ  ВСЕ УЖЕ ТАК  ЖДУТ  ВЕСНУ...
НУ ЧТО ТУТ ПОДЕЛАЕШЬ...

ЛЮБЛЮ Я  ЗИМУ!!!moroz elka snegurka ura

А ЗА  ВДОХНОВЕНИЕ  Я БЛАГОДАРНА

своему другу

Paradizmo

Не весенее



А так же для  оформления
я использовала некоторые фотографии
совоего друга

kadetv20


Люди добрі, не бійтесь, не замерзнемо!

      От читаю тут різні жахіття про те, як нам буде холодно взимку, як ми майже не зможемо існувати без гарячої води і т.д. і т.п... 
        Люди добрі! Ще не так давно, наприкінці минулого століття, будинки, навіть багатоповерхові опалювались вугіллям. Я пам"ятаю це особисто. Були централізовані котельні, які подавали тепло в поряд стоячі будинки і установи. 
Ви думаєте зараз все на газу? Ні, шановні, ви дуже помиляєтесь. Розумієте, світ не закінчується вашою власною оселею. Є люди, які і в XXI столітті не опалюють свої будинки газом. Наприклад, на Західній Україні ціле літо йде заготівля дрів і люди топлять всю зиму дровами. А у нас, здавалося б такий великий обласний центр Дніпропетровськ, теж є люди, і їх все більше, які опалюють будинки вугіллям. Та що там будинки? Є державні установи, які опалюються вугіллям. І це не десь там у віддаленому селі, а саме в Дніпропетровську. Також є установи, які ще декілька років назад перейшли на опалення електричними котлами. Ціна опалення вугіллям, електрикою і газом майже однакова.

      А тепер розповім Вам коротеньку історію з власного життя минулої зими:
Всим відомо, які події відбувались у нас в країні в січні-лютому цього року. І от за збігом обставин наша сім"я, як і сім"ї багатьох українців потрапила під прес влади.... Подробиці писати не буду, не хочу... Так от один епізод: В один з морозних січневих вечорів (в той вечір було -20 С) до нас "завітали" люди, їх було 6 чоловік, а я вдома була з молодшим сином, в той час коли старший, побитий тітушками лежав в лікарні. До лікарні мені їхати довго, отже щоб зварити сину супик (іншого він їсти не міг) і добратись до лікарні мені треба було просинатись о 5 годині ранку. Можете уявити який був мій емоціональний стан, плюс до того фізичне виснаження.... І от я о 20-00 була вдома, почала топити котел, який у нас на вугіллі, а тут неочікувані гості - Здравствуйте Отдел с организованной преступностью. У нас постановление на обыск... Выходить из дома Вам запрещено, звонить по телефону - запрещено, передвигаться по комнатам без нашего разрешения и присмотра тоже запрещено... 
Звичайно мій котел, без підкидання туди вугілля, перестав топитись... Обшук продовжувався до 2 годин ночі. І коли наші "гості" вже пішли, сенсу топити знову котел зовсім не було, бо спати мені залишилось 3-4 години, тому що з ранку знову треба було готувати їсти хлопцям у лікарні. Так ми з малим і лягли спати, обійнявшись і вкрившись трьома ковдрами.
І знаєте, що мене вразило? Ми навіть не захворіли, навіть нежиті не було. Мабуть Бог знав, що нам ще 2 місяці потрібно буде багато сил.....

Так що, шановні мої друзі, все можна пережити. Саме головне залишатись людиною! І жити не на колінах, пресмикаючись перед кимось, а достойно, з високо піднятою головою!

Бажаю Всим сил, терпіння, поваги один до одного, нашої перемоги і МИРУ! druzhba  

Зимние желанья....

                                                                                                       Зима.Как ты прекрасна...

                                            
                                            
                                                           
                                                            Зимою хочется красиво помечтать,
                                                            Задумать в праздники заветные желанья,
                                                            Как в сказке с  Джином  поболтать,
                                                            Спросить:"Ты  выполнишь заданья...
?"
                                                            Зимою хочется по парку прогуляться,
                                                            Красотами его  полюбоваться,
                                                            Здесь все в снегу,деревья и тропинки,
                                                            Переливаются на солнышке снежинки...
                                                            Зимою хочется немножко порезвится,
                                                            На лыжах и на санках прокатиться,
                                                            Друг в дружку  побросать снежки, играя,
                                                            Как здорово, что есть  зима такая....


                                            С   Любовью  к  Вам                           кАмарик222*(2013 год)heart heart heart

                                     У нас в Кривом Роге такая красивая зима...снежно и морозно...danceelkasnegurkamoroz

Зимнее кружево...








За вдохновение я благодарна своей подруге
Vivyenn
А за фотографии отдельное спасибо моему другу
kadetv20


ЗИМНЯЯ ФЕЕРИЯ


В морозном  воздухе  искристом,

Мы видим  сказку вновь  и вновь!

И  на  снегу, на белом,  чистом,

Стихи  вновь  пишем про  любовь!


Во  власти  Снежной Королевы,

Вновь  ворожит опять  зима,

Она  в снега весь  лес одела,

И заплела  все  в кружева!


Земля  лежит в  немом молчанье,

Весь  мир красою  поражен…

И в  синей вечности  печальной,

Деревьям  снится дивный сон!



ДЛЯ СОЗДАНИЯ  ЭТОГО  ВИДЕОРОЛИКА
 
ИСПОЛЬЗОВАНЫ ФОТОГРАФИИ

ОДНОЙ ВОСКРЕСНОЙ ПРОГУЛКИ


 А ЕЩЕ,  ПРИГЛАШАЮ ВСЕХ СЮДА...


СКАЗОЧНЫЕ ПРАЗДНИКИ ЗИМЫ!

ПОЗДРАВЛЯЮ ВСЕХ С ПРОШЕДШИМИ
ПРАЗДНИКАМИ
Пускай зима снегами заметет Все, что забыть мы так хотели! На чистый лист и на замерзший лед,  Нам новые стихи подарят белые метели!
Немного странный праздник -  Старый «Новый год»…! Традиция… немножечко смешная! Пусть нас опять он в сказку позовет, Желанья наши, снова исполняя…!
В бокал с шампанским уроню тайком слезу, И вновь, заветное желанье загадаю... Так хочется поймать летящую звезду, Ведь говорят, она желанья исполняет! Огнями елка светит, и ломится стол, И все возможно ночью новогодней…! Пусть звон бокалов со звенящим хрусталем, Нам возвестит о новой радости сегодня!

В этом ролике использованы мои открытки и  фотографии, а так  же несколько  стихов, не  вошедших  ни  в  одну  заметку

Я не вижу, чем краше весна...




За вдохновение в создании этого стихотворения я благодарна
Моему другу Lesovichok
За фото – моему другу kadetv20

И еще, возможно, некоторым не понравится последний катрен…
Он у меня возник, уже только когда я оформляла текст…
для меня самой, эти строки прозвучали странно…
и все же решила выложить то, что получилось…
ибо, как говорится «Из песни слов не выбросишь…»

Снег идет...

               Эта песня впервые прозвучала в фильме "Старый Новый год" (1980г). Написана  Сергеем Никитиным на стихотворение Бориса Пастернака "Снег идет". Это стихотворение прозвучало в ещё одном фильме - "Долгое прощание" (2004г.). Голос звучит за кадром, падает снег, московские улицы 50-х... и это только добавило фильму Урсуляка очарования.
              Песня у Никитина получилась очень красивая и здорово подходит к настроению нынешних  зимних и снежных дней.  А ролик автора (Вера Борок) получился волшебным.

Волчья кровь

 

КОГДА-ТО ВОЛКИ НАСЕЛЯЛИ ВСЮ СЕВЕРНУЮ АМЕРИКУ, ЕВРОПУ И АЗИЮ. НО ИЗ-ЗА ПЛАНОМЕРНОГО УНИЧТОЖЕНИЯ ИХ ПРАКТИЧЕСКИ НЕ ОСТАЛОСЬ.  

Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
77
предыдущая
следующая