хочу сюда!
 

Оля

35 лет, весы, познакомится с парнем в возрасте 29-37 лет

Заметки с меткой «анархия»

Майдан - уже не майдан...

Действительно, "Майдан" уже давно потерял свое понятие мирного митинга. Кто прав, кто виноват? И те и другие, власть не сумела вовремя услышать людей и договориться о необходимых изменениях, а оппозиция вообще дезорганизована... 
Вывести людей вывели, а что с ними дальше делать и как потом обратно их "заводить" ни кто даже и не думал. А ни кто расходиться и не собирается. А зачем? Всем очень удобно. Если поддерживаешь "майдан" - ты герой, борец за справедливость, а если нет - "титушка", все просто и понятно, но вот только к чему мы придем............... Только начал устанавливаться, пусть плохонький, но мир, можно было бы пробовать двигаться дальше, находить компромиссы, а там и выборы не за горами. Но видно мир уже НИ КОМУ не нужен.... Менять систему надо, но на какую? Менять президента - пусть, но на кого??? Как сказал мой сосед: да на кого угодно, только убрать этого. Но вот что интересно, за 23 года нашей независимости мы только и делаем, что меняем власть на какую угодно, но только не на ту что сейчас. И ЧТО?????????? Постоянно меняем шило на мыло, и сейчас будет так же. К чему это я, а к тому, что люди уже потеряли ориентиры, не верят ни кому, не видят ни кого, и им легче дальше громить и воевать "за свободу", не думая при этом какая она должна быть...
Мне жаль тех кто ранен, и жутко знать что рядом гибнут люди. Притом и с одной и с другой стороны. Там "наверху" ими играют в "контр-страйк" в реале, но эту игру нельзя остановить одной кнопкой, и запасные жизни не появятся........... И что больше всего меня возмущает, что туда, на "майдан" пускают молодых ребят и девчонок, некоторым по 16-ть, 17-ть лет, им УЧИТЬСЯ надо, а не стрелять, а ими прикрываются как щитом, вот только за это уважения к оппозиции и иже с ними у меня совсем ни какого давно уже нет....

Анархистам

Анархия - мать порядка? А вы историю читали?
Сразу предупреждаю - ни по Н.И. Махно, ни про анархокоммунизм имени Кропоткина, ни про Бакунина  - не будет.Вообще фамилийев не будет. Нецензурщина будет, дозированно. В комментариях тоже не запрещено.
Так вот, о происхождении фразы " анархия - мать порядка".
Была когда-то - такая себе Греция. Древняя. Ниипаццо демократические в Афинах нравы царили ( перевожу - народовластные). Правителей всем народом выбирали, оборзевшие. Правителя - типа презика нашего - архонтом ( не бейте, если ошибся, но де-то так) звали. И вота эти жители-электораторы не смогли выбрать себе главного. И началась ан-архия. А потом один чувак (Писистратом звался - разве это фамилия?) подумал - ну нах мне тот народ? Не можете - не надо, я сам себя назначу. Так и сделал. И начал диктаторствовать не на пользу демосу.Не особо удачно, правда.

Мораль -  безвластие - предтеча диктатуры.

4%, 2 голоса

6%, 3 голоса

9%, 5 голосов

6%, 3 голоса

70%, 37 голосов

6%, 3 голоса
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Націоналізм і анархізм - чи є можливим поєднання?

Одним з головних ідейних постулатів націоналізму є створення національної держави, тобто з домінантою в державі одного етноса, як в Польші - поляки, в Угорщині - угри, Болгарії - болгари тощо. Звичайно там живуть й інші народи, але в загальному на окресліній кордонами території беззастережно домінує один етнос і це його (!) держава.
Відповідно з того будується державна структура та ідеологія: Польська держава піклується про добробут поляків, Угорська - угрів, Болгарська - болгар тощо. І тут не виникає жодних протестних емоцій ні у кого, бо то є норма, то є правильна і розумна основа державного утворення - добробут титульної нації. Притому цей добробут держава забезпечує за рахунок праці власної титульної нації, а не за рахунок пригноблення інших націй і країн, бо то є вже державним форматом імперій і націонал-шовінізму, тобто - нацизму. Проте у різних етнічних вкрапленнях в таких національних державах не виникає питання, чому в цтому державному управлінні домінує саме ця нація, а не вони...
Отже бути націоналістом означає дбати про націю і державу, тобто це в науковому трактуванні є проявом альтруїзму, такою частковою жертовністю свого «Я» на користь національного «МИ», тобто держави. Як відомо, головним завданням держави є нормативно-регулятисна діяльність, тобто встановлення справедливих правил співжиття людей і суспільства в цілому.
Анархізм за своїм природним поняттям є домінатою егоїзму, коли власне «ego» є вирішальним у всіх вчинках людини: роблю те, що хочу, тому що я так хочу! Всі інші соціальні обов’язки є вторинними. Для анархізму будь-яке соціальне утворення від простої місцевої громади і аж до держави включно є скоріше ворогами, чим співдружніми формами життя. Одним словом, при анархізмі на особу не діє жодне зовнішнє зобов’язання чи примус у вигляді законів або прямих наказів - все це можливе тільки з середини особи! З свідомого особистого дотримання певних норм і правил у безпосередніх вчинках і вцілому в житті.
Чомусь таке опозиціювання анархізму до державних юридичних норм сприймають як стан беззаконня, сваволі, хаосу, руйнації і деградації. Тобто як суспільний регрес, а не прогрес. Я протилежної думки і спробую це далі довести.
Почну з простого і вельми наглядного: прошу вас озирнутись довколо себе, а потім поглянути на світ в цілому - ну і які враження? Є держави, є наддержавні світові організації, а порядку особливого в світі не бачимо, як і у власній державі. Закони є, але їх порушуння такі масові, що легше назвати цей стан «узаконенним беззаконням», аніж певним державним ладом, як демократія, олігархія, диктатура або монархія. Власне тому я давно насміхаюсь з противників анархії такими словами: «Панове, в Україні анархія вже давно, просто ви не хочете її визнати як факт нашого супільного життя! А не визнавати не означає не мати!»
Чого варте наше українське законодавство, де навіть народні депутати не розуміють головної функції законів, а саме: стала норма на тривалий період часу. А у нас як? Приймають депутати закон і майже одночасно починають робити в ньому «законні зміни і доповнення» - ну не абсурд? Постійна зміна законодавства, наявність законів, положення яких суперечать одне одному, або взагалі є антагоністичні - яка тут «логіка порядку»?  Що це за «правова держава», де в конституції чітко і неоднозначно сказано, що для громадян країни освіта і медицина є виключно безкоштовною, а далі законодавці виписують закони і нормативи оплати навчання та лікування тими ж громадянами - чи не абсурд?
Якими є головні засади життя наших людей? Визначальним є не державні інституції, а свій приватний статус і приватні зв’язки, абсолютно ніким не регульовани. В нашому соціумі людина фактично робить сама своє життя без якоїсь вагомої допомоги інших сторонніх чинників - хіба це не основа анархічного устрою? А більшість наших підприємств існує не завдяки державним нормам і правилам, але навіть навпаки виживає в супереч цим законам. Держава в сучасному варіанті українських реалій виступає по відношенню і простих громадяна, і підприємст не як законодавчий регулятор і стимулятор процесів розвитку та збагачення, а як класичний паразит. Власне тому стає зрозумілим, чому найзаможнішим класом в Україні стають не виробники і промисловці, а депутати, держслужбовці та правоохоронці.
Більше не буду розписувати наше життя - розумний сам побачить, обдумає, проаналізує і визнає...
Також не буду проводити теоретичні обгрунтування змісту анархізму та його ідейного і соціального застосування. Дисткусія з цих питань була детально і досить плідно обговорена в ХІХ - першій половині ХХ століть, тому можу порадити читати ті праці, хто зацікавиться загальною теорією питання анархізму.
Я хочу обговорити і розповісти дещо інше.
Коли починались  розмови про внесення змін до Конституції України, то я вирішим детальніше вивчити це питання, для чого узявся читати дуже цікаву книгу «История политических и правовых учений» - учебник для вузов под общей редакцией профессора В.С.Нерсесянца, Москва, 1998 р. Я уважно прочитав і опрацював цю книгу, навіть засів за реферат, але докінчувати його не стачило снаги. Проте розуміння предмету дало грунтовне, тому коли я дивлюсь на сучасне наше лже-законотворчість - розумію наскільки деструктивний процес правового розвалу і обвалу відбувається в державі Україна.
І відверто визнаю, що не знаю і не бачу якогось однозначного курсу на майбутнє, який би дав позитивні результати в розвитку нашого суспільства. Можливо, що це і добре - відсутність однозначності. Як, цілком можливо, що недолугість наших теперішних «державотворців» за минулі 20 років і багато віків до того дасть нам можливість перетворити сферу нашого соціального життя в дійсно в сферу позитивного добробуту громади і народного благополуччя.
Власне тому, коли я чую про необхідність жертовності громадян задля створення якоїсь там «сильної України, могутньої держави, світового лідера тощо», то сприймаю це дуже скептично і задаю просте питання: «А людям яка буде з того користь? З тої могутності та лідерства?» Що з того доброго було людям, що Російська та Австрійська імперії були світовими потугами найвищого рівня? А спочивший в бозі Радянський Союз був світовим гегемоном - ну і що? Голодомори, масові репресії, війни й інші безкінечні соціальні експерименти, що вартували трагедій життя сотень мільйонів (!) людей - задля чого? Щоб був якийсь там віртуальний фантом «сильна світова держава».
Як не мене - подібна ідеологія побудови розуміння добробуту людини як окремого громадянина тільки від того, що він мешкає у «найкрутішій в світі дережаві» є одною з найдурніших ідей. Тому якщо хтось вважає націоналізм як домінанту держави над особою, то я проти такого націоналізму. Моє розуміння націоналізму, як пріорітет людині! Це лад, де все в державі влаштовано так, що надає найкращі умови для особистого життя людини і збереження нею своєї національної ідентичності як складової частини свого задоволення від життя. В мене є дивне переконання, що кожна людина приходить в цей світ, щоб жити щасливо. Оскільки розуміння щастя є суто суб’єктивною категорією і виключно індивідуальне, тобто анархічне за своїм основним принципом, тому я вважаю і суспільний лад, збудований на анархічному підгрунті найбільш досконалим і доцільним. Одним словом, я не вбачаю проблеми в поєднанні націоналізму та анархізму. Вся проблема полягає тільки у свідомості людей як окремих одиниць соціуму.
Щоб мене краще зрозуміли, я наведу цитату з вже названонної вище книги: «...Аристотель, згідно поглядам якого східна деспотія - це є недорозвинуте до височин політики «варварське» правління з безправ’ям та рабством підданих. Аристотелівська характеристика людина як політичної особи якраз й означає, що тільки в своїй розвинутості (розумовій та моральній) люди, будучи вільними, можуть організувати своє спільне життя на політичних засадах.»
Читаючи рядки роздумів древньогрецького філософа, я водночас споглядаю на наше сьогодення і розумію, як мало ми просунулись вперед з отим особистим рівнем розуму і моралі, особливо у верхніх ешелонах влади, але таку селекцію обумовлює сама структура нашого суспільного ладу, де права і повноваження окремої людини фактично нульові. Мене це не влаштовує! Я віддаю всю владу - Людині!
І не безпідтавно: я бачу і переконаний, що більшість сучасних людей дотримуються правил порядного життя не тому, що бояться покарань за порушення, а тому що самі хочуть того від елементарного бажання внутрішньо мати душевний спокій з життя, де ти нікого не ображаєш, не обманюєш і не обкрадаєш, як і тебе також інші. До речі, доведено не раз історією, що жодна найжорстокіша покара ніколи не була причиною зменшення чи зникнення злочинів, а також - не призвела до встановлення правової свідомості, тому що людина зосереджувалась не на моральності змісту дотримання закону, а на тому, як уникнути кари. Тільки усвідомлення громадянами поокремо моральної потреби дотримуватись особисто правил і норм співжиття давало позитивні результати. Анархія чи назвіть цей лад якось інше, але його зміст у високій моральності і самовідповідальності особи за свої вчинки.
Слово «монархія» означає досліно «один най», тобто вищій ступінь над іншими когось одного, начальник над іншими. Зрозуміло, що «анархія» означає дослівно «нема най», тобто абсолютна рівність всіх, навіть якщо хтось і виконує за обов’язками функції керівника. В принципі світ до того наближається, коли двірник чи кур’єр може спокійно привітатись за руку з президентом держави і нікого ця подія зараз не буде шокувати. Навпаки зараз простежується всенародна тенденція до зневаги урядовців і депутатів вищого рівня, що має під собою цілком вагомі підстави, але не будемо деталізувати. Просто я вважаю це ще одним доказом процесу демонополізації влади і  відмирання держави, як унітарно-тоталітарного апарату. Влада повинна перейти від можновладців у центральному апараті до безпосередньо людей, які в низових абсолютно добровільних об’єднаннях і будуть організовувати своє життя і життя держави вцілому.
Одним словом ставайте націонал-анархістами : живіть власним життям і покладайтесь на власні національні сили, а не чекайте, що вам хтось має сприяти, щось дати, допомогти тощо. Дармовщини не існує в світі: кожен, хто щось дає, той унезалежнює і робить рабом. А жити треба вільною людиною! Тож я у нікого нічого не прошу - я беру своє! Чого сам досяг і заробив власною працею. Тим і щасливий.

Богдан Гордасевич
м. Львів-Рясне
11.02.2011 р.

Давно в дитинстві я прочитав в художньому оповіданні сцену, коли підступно схопленого і зв’язаного Івана Богуна привели до Ярем Вишневецького і той наказав стати перед ним на коліна, на що Богун відповів: «На коліна стаю тільки перед Богом і то з власної волі».
Власне це і стало моїм дивізом націонал-анархізму в далекц вже  80-ті. Просто не все можна сказати вже - іноді потрібно зачекати. Думаю, що зараз саме той час, коли люди стають самостійними свідомими одиницями Всесвіту у нашій славній Україні.

Абсолютный анархист.

Посвящается моему другу Черновольцу- не обижайся podmig

 

Риддику власть досталась в честном поединке, и благодаря предательству Иуды- лорду Ваако (ну, как всегда stena ).


Он просто хотел,чтоб его оставили в покое....

Он ненавидел цивилизацию  и все, что с ней связано....

Он никогда не врал...

Он знал свои возможности и всегда держал слово....

Он был абсолютно свободен...совершенный анархист-индивидууалист!


Утверждаю, что это был бы самый страшный человек во Вселенной, если б на его пути стала Вселенная- он бы ее уничтожил, как угрозу личной свободе. Если такой человек появляется в обществе его обязательно уничтожают- он не нужен никому- ни добру ни злу....

Это иделальный ЧЕЛОВЕК. Ни Заратрустра, не ангел и ни черт. Его самодостаточность абсолютна, в нем нет ни зла, ни добра- он само совершенство. 


Это я так думаю.....                                                                                                     

                                                  
  
                                                           

                                                           И все-таки интересно, что он со всем этим будет делать?


                                                     


0%, 0 голосов

14%, 1 голос

86%, 6 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Початок кінця або «Слава анархізму!»

  Від Долі не втечеш – це відома істина, а якщо так, то чи не краще піти гордо Долі на зустріч?
Якщо українцям не везе з керманичами на чолі держави, то може ну її в біса ту державу і тих керманичів?! І нехай замайорить над Україною чорний прапор АНАРХІЗМУ!
 
   І я не жартую, а серйозно обмірковую шляхи  дій для українців в разі виконання своїх антиукраїнських обіцянок новообраного президента України Віктора Януковича.
  Ми всі визнаємо право демократичного обрання влади і визнання програвшою стороною легітимності влади опонентів за умови, що і переможці виборів визнають необхідність толерантного ставлення їх влади до переможених. Вибори – не війна і тут принцип «Горе переможеним» задіювати безглуздо, бо переможені є такими самими громадянами країни, як і переможці, а не завойованим народом. Але якщо нова влада в силу своєї недалекоглядності  почне ставитись до частини своїх громадян як до поневолених рабів, то ці люди мають всю повноту суверенних оправ на повстання і вчинення опору такій владі. Бо влада існує для народу, а не народ для влади!
  
   Я належу до тих громадян України, які змушені погодитись на керівництво державою Україна новообраного президента Віктора Януковича, бо такими є результати загальноукраїнських виборів, демократичність і легітимність яких визнано світом і мною особисто теж . Мною теж! – це особисте визнання легітимності влади кожним громадянином є визначальним, як на мене, у добровільному погодженні особи тій владі підчинятись і виконувати її розпорядження. Наголошую, що це моє добровільне визнання влади, а не примусове! Також ще раз наголошую, що влада існує для народу, а не народ для влади! І що за конституцією саме народ є найвищим сувереном-розпорядником державної влади, а сам народ є сукупністю одиниць громадян держави.
 
  Як частина народу я маю повне суверенне право особи-громадянина на протест проти дій влади, якщо вони, дії влади, мене не влаштовують, а від сукупної кількості таких одиниць постає загальна воля народу, що вказує владі на її реальне місце. Власне виходячи з усього вже сказаного я хочу заявити наступне «urbi et orbi» (місту і світу):

   Шановний новообраний президенте України Вікторе Янукович, ви обрані на свою посаду фактично 1/3 українських громадян, а ще 2/3 визнали це і погодились підчінитись вашому керівництву, але якщо ви хочете бути президентом тільки обравших вас 1/3, то в цьому напрямку вам достатньо зробити три наступні кроки:
1. Скасувати Укази про присвоєння звання Героя України Роману Шухевичу та Степану Бандері.
2. Законодавчо затвердити російську мову другою державною мовою.
3. Встановити в Україні особливий пільговий статус росіянам, тобто  «російськомовному населенню»

  Після цього ви, пане президенте, можете далі керувати своєю 1/3 цілком спокійно і не зважати на оті ще 2/3, бо для них ви вже президентом бути перестанете!
  Відсутність влади є автоматично станом анархії, до чого я і веду розмову. Тому готуйтесь, любі мої українці, до славної штуки - АНАРХІЇ!
   
Богдан Гордасевич, м. Львів,

20%, 5 голосов

40%, 10 голосов

28%, 7 голосов

12%, 3 голоса
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Как-то вот так!

<...>

Мало ли, много ли,
 Денег ли, жизни ли...
  Что-то оставили,
   Что-то проставили,
    Кому-то хлопали
     Ножкою топали...
      Где-то гуляли мы,
       Повыростали мы...
        Непостоянны сны
       С осени до весны...
      Новости не точны,
     Связи не все прочны...
    Путь свой не выбрали,
  Яму не вырыли,
 Матч жизни выграли
Войною, миром ли?





P.S. Коли вдруг что не так
       Если обидел кто,
       Ты же ведь не дурак,
       Ты разберёшь, где что...

© I.-D. 25.01.2010

      

Естественность Анархии. \копипаст с Википедии\

КОРОЧЕ:   БЛОГ, работа и покупки по интернету это и есть АНАРХИЯ!!

читайте ниже, кто хочет:

 

Анархизм (правильно - анархо-коммунизм) — политическая теория, цель которой — установление анархии (греч. — безвластие), другими словами — создание общества, в котором индивиды свободно сотрудничают как равные. Как таковой, анархизм противостоит любым формам иерархического контроля и доминирования.

Как пишет Л. Сьюзан Браун,

«Хотя под анархизмом обычно понимают насильственное, антигосударственное движение, на самом деле анархизм — намного более тонкая и полная нюансов традиция, чем простая оппозиция государственной власти. Анархисты противостоят идее о том, что власть и доминирование необходимы для общества, и вместо них предлагают более кооперативные, анти-иерархические формы общественной, политической и экономической организации». («The Politics of Individualism», стр. 106).
Содержание

Суть анархизма

Анархизм — политическая философия, основывающаяся на демократии и свободе и имеющая своей целью уничтожение всех типов принуждения и подавления. Подавление людей приводит к неравенству. Поэтому анархизм, по мнению его сторонников, — превосходный идеологический инструмент для уничтожения бедности, расизма и сексизма, порождаемых системами власти, основанными на иерархии. Анархизм предлагает заменить сотрудничеством индивидов власть, существующую за счёт подавления одних другими и благодаря привилегиям одних по отношению к другим. Это означает, что, по мнению теоретиков анархизма, общественные системы и институты должны основываться на сотрудничестве, а власть должна оставаться у индивидов и коллективов, с которыми индивиды свободно ассоциируются.

Пять базовых принципов

Теория анархизма вращается вокруг пяти базовых принципов:

  1. равенство
  2. демократия
  3. свобода организаций
  4. взаимопомощь
  5. разнообразие

Вот все таки кто Нестр Ивановичь Махно?

Все же кем был Нестор Иванович. Убийца и разбойникам или человеком, который хотел просто жить, свободно без правительства, без диктаторов и узурпаторов… Это отрывок из кинофильма про Нестора Ивановича « Семь жизней Махно»

0%, 0 голосов

38%, 3 голоса

0%, 0 голосов

63%, 5 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Анархия муравьев.

навеяно: http://blog.i.ua/user/108112/52102 нашим Днепропетровским другом.

Что мы знаем об анархии? Да ничего. Кроме фильмов о батьке Махне, которого советская власть подставляла как при жизни, так и после смерти.  Просто идеология бюрократического коммунизма дает знать до сих пор.

Муравьи на самом деле живут как анархисты.
Когда перед ними возникает задача перекрыть вход в муравейник, скажем случайно разрушенный слоном. каждый из рабочих муравьев бросается выполнять жизненно важную себе задачу на свое усмотрение. Один находит песчинку, другой хвоинку .... Все несут в дом. "Показывают" другим рабочим муравьям. И если (!) конкретному муравью нравится тип строительного материала, он бежит по следу "первопроходца". Итого их 2. Потом - они возвращаются и продолжают показывать свой труд другим рабочим муравьям.

 2,4,8,16,32... и вскоре несколько потоков муравьев идут кто за песком, кто за дровами, а кто - за едой.

Такая она, муравьиная анархия.
И кто бы мог подумать - что муравьи анархисты?!
http://istina.rin.ru/philosofy/text/1314.html
http://ru.philosophy.kiev.ua/iphras/library/marx/marx14.html

http://anarchism.narod.ru/anarchy.html

 

Страницы:
1
2
3
предыдущая
следующая