хочу сюда!
 

Алла

38 лет, лев, познакомится с парнем в возрасте 35-48 лет

Заметки с меткой «виховання»

Дві сестри. Одна дає ляпаса по сраці сестриній дитині. Парадокс.

От дві сестри, і в однієї з них капризуе дитина віком десь 6-ть років.
.
Тобто одна мати з дитиною, друга Старша ії сестра - діти в неї  є, але не капризують Зараз.
.
І у Мати капризує дитина. Старша сестра радить - "дай ій по сраці". Ляпаса.
.
Мати не хоче зараз чогось бити ( вдарити) свою дитину.
- І Старша сестра, не витримавши, дає сама по сраці один раз ляпаса сестриній дитині...
.
.
- Уявляєте, Скільки тут зразу порушено всіляких Табу??
 НАС. Наших Табу.
Скільки глибинних комплексів та Рефлексів Природних тут заховано??? І розкрилось в Цій Ситуації...
.
.
 - 
 - 
 -
.
і таких Ситуацій - Мільйони. Які Потрібно Осмислювати. Ми ж - Люди. Маємо Розум. Повинні Усе - Розуміти. Знати. Не жити рефлексами напівмавпи...
Знати, що вірно, - а що - ні. Що Рефлекс ( від мавп)  - а що Людина.
.
Дак ні, ніхто в Людстві цим не займається, не вивчає...
- Більша частина Людства займається Виживанням у прямому сенсі цього слова. І їм не до філософії, психології та Знань.
- Меньша частина Людства ( в кого все добре) від цього добре втратила  чуттеве розуміння. Отупіла від добра і спокою.
І знаходиться в афектному стані, напівжирні полудурки. Типу синка куркуля - у нього все е матеріальне - і думати про Життя (Через Це) - він вже не здатен...
.
- Або на манір кімнатного кота - це вже Не Кіт. Він втратив половину розуму і поведінки. Бо він на усьому готовому і нічого не бачить у своєму замкненому житті.
Це вже створіння - схоже на кота. Це не Є - Кіт....
.
"Загниваюча Європа"...)))). Ми йдемо туди, але нам ще років 50-т. Будемо такі самі, як вони - все - є, а думок, ідей - нема.
Так що Людство дуже повільно йде по шляху Вивчення Самої себе - Людини.
.
Ось так і живемо.
як попало

Може комусь стане у пригоді...

Наш ребенок является лучшим нашим зеркалом. И когда он ведет себя плохо, подумайте, что вы делаете не так. В первую очередь — правильно ли вы говорите с ним. Общаться с ребенком надо так, как бы вы хотели, чтобы разговаривали с вами.

Советы учителя-воспитателя Венди Снайдер.

«Замените свой осуждающий, негативный, угрожающий тон на нейтральный, уважительный, чуткий, ободряющий (это может занять МНОГО времени), и поведение вашего малыша может значительно улучшиться.

 

1. «О чем тебе нужно помнить?»

Уберите: «Будь осторожен». 

[ Читати далі ]

Виховуйте дітей в мудрості і любові.

 

Виховуйте дітей у мудрості і любові.


Сьогодні скрізь лунають заклики до новітнього виховання дітей, щоб ніколи не карати дітей, але дозволяти дитині бешкетувати і творити пустощі, мовляв у пустощах проявляється мудрість. Яка мудрість може проявлятися в пустощах?! А я вам скажу що за "мудрість" у пустощах і бешкетуваннях. У своїх пустощах хлопець (і не один, а десятках випадків) виліз на вагон електропоїзда і згорів у електричній дузі. У своїх пустощах хлопці гралися пітардами и випалили собі очі. У своїх пустощах хлопці каталися на велосипедах і поломили собі ребра і хребти. Потім принцип пустощів переходить у підлітковий вік і підлітки починають пустувати з алкоголем і наркотиками, бійками і насильством одні над одними - стають наркоманами, вбивцями, алкоголіками. Вони виховані на пустощах, що їх пропагують сучасні лжепедагоги. Буває, що їз мільйонів пустунів виходять в люди декілька десятків, але це капля в морі. В основному більшість дітей-пустунів кінчають пянством, наркоманією, злочинством.


Дорогі молоді батьки. Не йдіть за такими фальшивими теоріями лжепедагогів. У пустощах і бешкетуваннях немає ні мудрості, ні користі. Пустощі несуть у собі хаос, безлад і беззаконня, які діють на руйнування і знищення, біди і нещастя. Дитина повинна виховуватися на принципах мудрості порядку, послушності і законопослушності. Коли ми говоримо про такі принципи виховання мова не йде про те, щоб бити дитину, але потрібно навчата її жити у порядку, за певними правилами. Батьки повинні виховувати у дитині із самого народження принцип послушності і порядку. Правила життя і закони за якими живе світ і які вироблялися людством на протязі тисяч років ніхто не відміняв. Закон це основа життя. Порядок речей у світі і у житті створює позитивне середовище на якому будується життя.. Пустощі і бешкетування створюють середовище безладу і хаосу у якому відбувається руйнування і знищення. То чи ви будете свідомо, дозволяючи дитині пустущі і бешкетуваненя навмисно створюючи у житті своєї дитини безлад і хаос, у якому руйнується житті ламаються долі.


Вся інформація для життя міститься у підсвідомості дитини.


Діти найбільше копіють поступки із того середовища у якому вони виховуються, а це батьки, дідусі і бабусі, сестри і брати. Ось тут дитина і вбирає, як губка воду головні аспекти своєї поведінки. Найпершим найдієвішим способом виховання дітей є приклад батьків.Як роблять батьки, так у майбутньому будуть робити і діти. Тут діє принцип підсвідомого навчання. Інформація поведінки батьків закладається у підсвідомість дитини незалежно від її бажання через зір, слух і слово. Те що закладено в дитині у сімї на рівні підсвідомості буде з часом проявлятися у її поведінці. І ось, в чому тут небезпека, що виправити поведінкук дитини стає з кожним роком її життя все важче, а інколи і неможливо. На рівні підсвідомості дитини вся головна інформація життя і її поведінки закладається за перші 5-7 років із того середовища, у якому вона живе.


Потрібно також сказати, що кожних 5-7 років наступає перехідний вік дитини. Вся інформація, яка закладена в підсвідомості дитини за 5-7 років починає проявлятися у поведінці саме через кожних 5-7 років. Дитина починає використовувати у своїй поведінці те чому вона навчилася. Потрібно також замітити, що мове не йде про точне копіювання дитиною поведінки батьків.Це тільки образне порівняння. Поведінка дитини може відріщнятися від поведінки батьків, але головні принципи поведінки батьків будуть відображатися у поведінці дитини. Це не означає, що дитина батьків алкоголіків обовязково стане алкоголіком. З тим, як дитина віддаляється із сімейного середовища у середовище того чи іншого соціуму (дитячий садок, школу, коледж, інститут чи у робітниче середовище) розпочинається новий період набору нової інформації, яка не завжди співпадає з інформацією, яку дитина взяла у сімейному колі. Тут і розпочинається інформаційна боротьба у підсвідомості дитини різних принципів життя. У цій боротьбі і вирішується, яка інформація стане домінуючою, яку буде використовувати дитина у своїй поведінці. А у багатьох випадках у процесі такої інформаційної боротьби формується інформаційний суругат, який дитина виводить для себе з різних інформаційних джерел, які мали місце у її вихованні і встановлює для себе свій власний принцип поведінки.



Для кращого розуміння можна навести такий приклад. Дитина виховувалася у сімї де їй озволяли все, бешкетувати, займатися пустощами і не виховували дотримуватися певних правил. Попадає така дитина у дитячий садок чи у школу де панують строгі загально прийняті правила поведінки і певні заборони. Такій дитині буде важко адаптуватися у новому соціумі. У неї будуть часто виникати конфлікти з педагогами і дітьми. З часом такі конфлікти можуть відторгнути дитину із соціуму і дитина замкнеться спочатку сама в собі, а потім почне шукати таке середовище, у якому вона зможе знайти подібних до себе. А що це середовище, у якому відкидаються загально людські правила поведінки? Це в основному невеликі групи незадоволених дітей, підлітків, які відторгають усі загально відомі правила поведінки і встановлюють свої власні правила життя і поведінки, які йдуть супроти всіх і всяких правил життя. Це в основному групи так званих неблагополучних дітей де процвітає наркоманія, пянство, розпуста, яке веде до злочинства.


Ось так іноді дитина з нормальної сімї попадає в групи неблагополучних дітей і злочинців і тільки через те, що батьки не дали дитині правильного виховання в рамках певних загально відомих правил поведінки і виховували дитину за фальшивими, сучасними доктринами, які навязують людям псевдопедагоги, у яких дитина ставиться над батьками і правилами поведінки, коли дитина живе не за існуючими правилами, а дитина робить те що вона хоче. Таких прикладів сьогодні дуже багато, коли батьки потакають примхам і пустощам дітей. Тут не говориться про однозначність, Є багато виключень. Як кажуть що не людина то ційлий світ. Це просто узагальнені принципи виховання, які на 90% дають добрі результати.


Дитину потрібно виховувати за певними, загальноприйнятими правилами і нормами поведінки.


У сучасному інформиаційному світі всі батьки, за деяким виключенням, піддавшись інформаційній ейфорії часу намагаються зліпити із своєї своєї дитини, як не президента, то міністра, як не дипломата то юриста, артиста чи бізнесмена. Та не всі стають президентами, міністрами, юристами, бізнесменами. Більшість дітей не досягають покладених на них батьками карєрних висот. А життя продовжується. Дівчатам потрібно виходити заміж, хлопцям женитися, створювати сімю. А сімя це і є новий соціум, у якому будуть використані всі знання, які набралися за час дитинства і юності, які зберігаються у підсвідомості і проявляються у взаємовідносинах. І ми сьогодні дивуємості, що дівчата виходять по три-чотири-пять разів заміж, народжують по кілька дітей від різних випадкових чоловіків. У сімях панує насильство.


Страждають діти, стають сиротами, виховуються у дитячих будинках при живих батьках. Чому це відбувається. Причина одна — неправильне виховання дітей. Мова не йде бити чи не бити дитину. Однозначно, бити дитину не потрібно, але потрібно виховувати за установленими правилами поведінки, які має суспільство. Методи виховання тут простіші простого.

  1. Вимагати у дитини дотримання загально прийнятих правил. Якщо дитина, наприклад розкидала іграшки, то вона і повинна їх збирати.Збираючи за дитиною іграшки батьки роблять для неї ведмежу послугу, яка в майбутньому виллється негативною рисою безвідповідальності.

  2. Дотримуватися правил життя повинні і батьки і всі інші члени сімї. Приклад батьків, це найдієвіший спосіб впливу на добримання дітьми правил.

  1. Установлювати певні заборони на речі, які не відносяться до дитячих забав і пустощів. Наприклад, не можна гратися електричними і електронними приборами.

  2. Вербальне навчання, це словесне пояснення правил життя і поведінки, яких повинні дотримуватися діти і люди у тому чи іншому випадку, ситуації чи події.

  3. Принцип покарання за недотримання правил зводиться до певних заборон на найбільш улюблені речі дитини. Дитина повинна усвідомити, що у суспільстві дотримання правил життя і покарання за недотримання правил стоїть на першому місці в житті.

  4. Навчання і виховання дитини повинно проводится не під тиском, а у терпеливому ненавязливому повторені у найбільш доступній для дитини формі, можливо у вигляді гри або розваги для маленьких дітей до семи восьми років. Для старших дітей виховний і навчальний процес повинен будуватися на усвідомленому підпорядкування дітей тим правилам поведінки, який панує в соціумі.

  5. Виховувати у дитині християнські норми поведінки, любов, доброту, милоердя, повагу до старших, стриманність від зла, злодійства, гніву., обману....

  6. Навчити дитину правильно відноситися до роботи і грошей. Бо лінивство веде до бідності, а грошолюбство є коренем всього зла. Тому потрібно виховувати у дітях не любов до грошей, а бережливість і стриманність, щоб дитина знала ціну зароблених грошей, Не потрібно тратити на дитину надмірну кількість грошей,щоб задовольнити примки і забаганки. Купляти тільки необхідні і потрібні для дитини речі.

  7. Виховувати у дитині бажання до навчання. Для цього не потрібно нагружати дитину різними предметами, але дозволяти вибирати своє захоплення самостійно тими речами, які подобаються. Звісно, що неможливо обійтись без заставляння дитини до навчання. Самі по собі більшість дітей не хочуть навчатися. Потрібно шукати методи зацікавлення і заохочення дітей до начання і заставляти дитину навчатися.

  8. Щодо інтернету, то тут все йде 50х50. Інтернет це дивовижне досягнення людства, але так як і у житті в інтернеті є і добре і зле. Не дозволяйте своїм дітям стати залежними від інтернету. Тут теж мусять бути певні обмеження і порядок. Використовійте світ інтернету для навчання і користі, а не для пустопорожніх ігор, які не дають розвитку, але роблять дітей залежними. У всьому повинна бути міра і порядок.

Звісно, що це далеко не всі способи і не ідеальні методи виховання. До кожної дитини повинні підбиратися окремі способи навчання і виховання, але існують загальні для всіх і єдині принципи основ виховання і навчання дітей, по яких створені навчальні процеси в дитячих садках, школах і вищих закладах. В цих нормах навчання в иховання основними є принципи певного порядку і підпорядкування всіх дітей загально прийнятими правилами поведінки. У всіх процесах виховання дітей повинен домінувати принцип вимогливості і строгості без залякування і насильного заставляння. Принцип заставляння під загрозою покарання завжди дає протилежний негативний результат несприйняття. Перш у дитині потрібно виховувати людину правди, порядку, законопослушності, а вже потім спеціаліста.





Про те, як мова наше життя випереджає


Є НАВІТЬ ТАКИЙ ВИРАЗ…

“Соціальна тварина”, “вінець творіння”, “смертний бог”, “цар природи”...

Людство, воно як дитина, - відтоді як собою, рідненьким, зацікавилось, все хоче якось визначити, - що я за один? Та й та істота, з яких я складаюсь - що воно таке? Батька-матері ж, як належить дитині, немає, щоб кликали якось, отож воно й бідкує, самотужки намагається яку-небудь назву підібрати. Хоч би який там “узагальнений образ” назвою утворити.

Та скільки не силкуються люди, чогось певного одного так досі й не добрали.

Хоч за те дякувати, що при всій нашій схильності конфліктувати з будь-якого приводу, то принаймні за правильність визначення “що таке людина” ми не воюємо. А то…

Так от, явище це, “людина”, незважаючи на остаточну туманність терміну, чомусь все ж таки “інтуїтивно зрозуміло”. Адже ми явно маємо на увазі дещо загальновідоме, коли говоримо один одному та нашим дітям: “Будь людиною!” Особливо, коли нам чого-небудь від них треба: “будь людиною, зроби мені те і те…”, “ну будь людиною, дай мені це...”

Уточнімо. Отже, для нас “людина” - це така специфічна істота, яка здатна, - ба навіть мабуть і хоче, - чинити добро іншому. Чим і уявляється нам якісно кращою та вищою за тих, які відчувають виключно свої особисті клопоти та негаразди, і тому схильні робити добро тільки самому собі. Адже так?..

Якщо це зафіксовано у мові, - отже, це існує в нашому менталітеті.

Ми ж говоримо, приміром, про когось: “Ось це - людина!” Навіть вираз такий є, - “людина з великої літери”.

Що це означає? - що той, про кого йдеться, здатен вмістити в себе турботи, проблеми та обставини багатьох людей і охоче сприяти їхньому розв’язанню, вирішенню і “благовпорядкуванню”. І що більшу кількість чужих утруднень і заморочок людина ця здібна вмістити у свою душу, то більшою є та сама “літера”. Інакше кажучи, тим більше підстав іменуватися людиною.

 

ПРАВИЛО КАПІТАНА ВРУНГЕЛЯ ТУТ НЕ СПРАЦЬОВУЄ

А тепер - до теми нашого малюнку. Хоч і сумна вона, ця карикатура, але ж втішного та веселого в цій справі дійсно мало.

Скажімо, наприклад, що ми бажаємо, аби з наших діточок, з кожного з них, виросла “людина”. Ну, припустимо. То чому тоді система, в якій зростає дітлашня, - система державна, солідна, розгалужена, - чому вона займається лише освітою? І аж ніяк не тим, щоби підняти кожного з них на рівень “людина”? Отак відверто й зветься: система, або ж міністерство, “освіти”.

І справа ж не у вивісці. Коли б навіть, з великого бажання зоригінальничати, а то й через благі наміри, узяти її, вивіску, та й поміняти, щоби називалося міністерство не “освіти”, а “міністерством виховання”, - справі це не зарадить. Правило капітана Врунгеля: “як ви яхту найменуєте - отак і попливе”, - тут не спрацьовує.

Екіпаж школений пречудово, реформами його з пантелику не зіб’єш, і, з новою назвою на борті, яхта “Міністерство виховання” йтиме курсом фарширування вихованців знаннями та відомостями, відомостями та знаннями. Вітер держбюджету весело посвистує у вітрилах, а на палубах і в кубриках іде муштра та зубріння.

 

ПОЯВА ЛЮДИНИ ДЕЩО ЗАТРИМУЄТЬСЯ

А от запитайте їх щодо проблеми виховання дитини таким чином, щоб з неї вийшла справжня Людина. Ви думаєте, вони про неї не знають? Та краще за вас.

“Щоб кожний виріс справжньою людиною? - так, зрозуміло, це ж наш ідеал. Високий ідеал. Вишиною аж під самий план. Так, а що ж ви думаєте, - у нас план. Навчальна програма. І взагалі, шановний, ви своїми запитаннями, знаєте… у нас і так зарплата мізерна, у нас і так як не комісія то перевірка… Звісно, ми обов’язково роздивимося і внесемо… Так, на все добре…”

Тож поява людини, тобто істоти, яка відзначається альтруїзмом, відчуттям турбот і проблем ближнього, нахилом до утворення з тими, хто її оточує, стосунків братерства і взаємодопомоги, - відкладається на невизначений термін.

І це при тому, що поняття “людина”, саме в тому сенсі, - “з великої літери”, в нашій мові та свідомості уперто існує. Погодьтесь, феномен незвичайний. Мова, як явище неначебто службове, котре завше розвивається слідком за розвитком і ускладненням життя, - в нашому випадку випереджає саме життя.

Ні, якось воно таке недарма… цей “феномен”...

Штовхає нас ізсередини, як внутрішній двигун, котрий знає, куди нам іти. От уже й діти того ж вимагають. А ви кажете - карикатура...

Батьки теж помиляються: 7 головних помилок у вихованні дітей


1. Ми не дозволяємо дітям відчувати ризик
Ми живемо у світі, в якому загрози чатують на нас на кожному кроці. Розуміючи це, ми робимо все, щоб захистити наших дітей. Але психологи з Європи впевнені: якщо дитина не грається на вулиці, якщо їй жодного разу не довелося впасти й обдерти коліно, то в дорослому житті вона часто страждатиме різноманітними фобіями і комплексами.
[ Читати далі ]

1 важлива причина чому ніколи не потрібно кричати на своїх дітей

Визнайте - адже бували такі ситуації, коли ви використовували крик у виховних цілях. Іноді дійсно складно утриматися від нього. Це самий і швидкий і дієвий спосіб вплинути на неслухняне чадо.Однак є дуже важлива причина, чому ви ніколи не повинні цього робити.

Не думайте, що крик насправді зможе дисциплінувати дитину, змінити його поведінку. Він має короткочасний ефект і призводить до втрати довірчих відносин між вами.Але ось чому дійсно не слід кричати на дитину: через вашу агресію він починає боятися вас. Звичайно, він зробить все, чого ви від нього вимагаєте, але тільки через страх перед вами. Коли ви кричите, то втрачаєте контроль над ситуацією. Дитина не може вам довіряти, оскільки ви показуєте свій найгірший недолік - невміння тримати себе в руках.Проявіть розуміння і співчуття до дитини, і тоді, може бути, в дорослому житті він буде ставитися до вас з таким же терпінням і любов'ю.

Не використовуйте крик у виховних цілях, інакше страх буде єдиним почуттям, яке ваше чадо буде відчувати до вас.

Важливо, щоб дитина виконувала прохання, тому що поважає вас і не хоче засмучувати.

Ваші діти схожі на губку:

Вони з легкістю вбирають будь-який негатив чи позитив, що виходить від вас. Всі ваші звички і слова вони тут же копіюють. А потім переносять і в доросле життя. Пам'ятайте це золоте правило: "Не виховуйте своїх дітей, все одно вони будуть схожі на вас. Виховуйте себе!"

А ви часто використовуєте крик, щоб вгамувати неслухняного дитини? А на вас батьки кричали? Обов'язково поділіться цією важливою інформацією з іншими!

Читайте також:

Чому людина стоїть на місці, не йде до своєї цілі

Як досягти успіху в житті

Як знайти баланс між особистим життям і кар’єрою

10 порад, як знайти роботу після довгих пошуків

Як працювати з людьми, які Вам не подобаються

Як розповісти дитині про секс?




Особливості відносин між чоловіком жінкою починають цікавити дитини вже в дошкільному віці, коли вона починає помічати фізіологічні відмінності між хлопчиками і дівчатками. Тоді ж малюк починає замислюватися про те, як народжуються діти. Делікатну розмову з дитиною рекомендується почати з пояснення на доступній мові особливостей фізіології чоловіків і жінок. Пояснюючи, чому саме хлопчики відрізняються від дівчаток, необхідно акцентувати на тому, що це - інтимні місця, які не можна показувати.

[ Читати далі ]

Страницы:
1
2
3
4
6
предыдущая
следующая