хочу сюди!
 

ИРИНА

50 років, водолій, познайомиться з хлопцем у віці 45-54 років

Замітки з міткою «мистецтво»

Фігуративні картини...

  

Фігуративні картини від нідерландського художника Віллема Генраєта (1940).

[ Читати далі ]

Універсальний художник....

 

РоМарік -художник  живописець .
композитор кіномузики* графічний дизайнер із захопленням живопису та універсальний художник.
[ Читати далі ]

Австрійський живописець Густав Клімт

  

Австрійський живописець Густав Клімт (1862-1918) - один з найважливіших художників початку 19 і 20 століть.

[ Читати далі ]

Чудове творіння....

     

Чудові дерев’янні вироби, які покажуть, якого рівня майстерності може досягти людина...
[ Читати далі ]

Zастрелись

Мистецтво буває різним. Наразі, це мистецтво з бойовим духом і патріотичним змістом.

На бульварі Тараса Шевченка в Києві з’явилася цікава скульптура.  Це  тимчасова скульптурна інсталяція “Zастрелись” покликана показати ватажку росії правильний шлях у житті.
 
Автором нового арт-об’єкту є Дмитро Ів.
 
“Історія знає, у військових злочинців два путі – суд або…ПУТЛЕР, НАМЕК ПОНЯТЕН?” – зазначається на табличці інсталяції.








Мінародні концерти на підтримку України - Литва


Литва
11 березня Литовський суспільний мовник LRT транслюватиме концерт «Свобода сяє». Кошти, зібрані під час концерту, будуть спрямовані на підтримку України. В концерті візьмуть участь сучасні литовські артисти. Організатори концерту - Вільнюська міська рада.



Міжнародіні концерти на підтримку України - Фінляндія

Фінляндія
12 березня національна телерадіомовна компанія Фінляндії Yle та гуманітарні організації організовують великий благодійний концерт «Допомога для України». У заході в Гельсінкі візьмуть участь провідні фінські
художники, спортсмени та актори.




Про Куравльова.

"...Я никогда не видел ни одного советского фильма. Я их просто не смотрел принципиально и осознанно. И только сейчас на скоростной прокрутке, готовясь к сегодняшнему «Эху», я посмотрел «Афоню» первый раз в жизни абсолютно незамутненным, жестким невзоровским взглядом из 2022 года. И конечно, образ созданный, которым так все умиляются, это, конечно, запредельная жуть. 

Это индульгенция идиотизму. Этот Афоня олицетворение совка, человек – мечта ЦК партии. Веселый, тупой, милый, безграмотный, безвольный жлоб. Ему уютно в этом советском концлагере. Он не задает вопросов про войну в Афгане (Взагалі "Афоню" зняли до Афгану у відносно мирному 75му році), его не интересует тотальная нищета. Он не прячет под паркетом «Архипелаг ГУЛАГ». Он идеал своего рода того времени, и он как бы некое назидание, что таким можно быть, таким нужно быть, такому дают бабы.

Это и есть эталон советского человека. Правда, сейчас этот эталон уже не годится, правда, как некий музейный артефакт. Сейчас все пошло сложнее, кровавее, игра другая. Все пошло жестче. И эти новые герои, они и выглядят по-другому.

сегодня с учетом того, что все это сплавилось, Афон и Афоня превратились в такое единое маразматическое целое. И у нас получилось в результате у всех вместе такое загадочное дно мира, в котором умирать так же неуютно, как и жить.

Куравлеву сильно досталось посмертно. Но он был такой образцовый «Крымнаш», «Жги, Донбасс!» и так далее. Но интересен не он сам, а то, что нашептала его смерть.
...

Гроб умершего в приюте артиста Куравлева – это не первый гроб раздора и не последний, потому что физическое вымирание таких ходячих останков СССР, по сути, еще только началось и продолжаться будет довольно долго. И думаю, что Россия увидит еще много могил, на которых и пляшут, и плачут, и радостно мочатся, и грустно наливают поминальные. 

Потому что вот так умереть спокойно, не рождая торнадо политических страстей, пока не удавалось вообще никому. И я подозреваю, что не удастся тем, кто на очереди – тоже ждет, будет ли посмертное обожание и загробное шельмование тоже.

Вот не получилось тихо уйти и у советского символа главного, у артиста Куравлева. Но к мертвецам, ты знаешь, всегда особые претензии, их особенно легко и проклинать, и обожать: щечки холодные, их можно и целовать, и отвешивать пощечины – они не отвечают..."

----------

"...Умер Леонид Куравлёв - самый советский из всех СССР-овских актёров, своею смертью как бы унося с собою всю олицетворяемую им эпоху. 

Его уход - как оплеуха бессмысленному бормотанью совкодрочеров, всё ещё силящимися вызвать из Леты давно истлевший труп затерянного больше поколения назад Бесплатного, Непобедимого и Нерушимого. 

Понятно, что похоронят легенду советского кино с соответствующими почестями. Этим будут заниматься профессиональные скорбящие - громче всех причитая и рыдая, все те, у кого не нашлось ни времени ни средств на лечение заболевшего смертельной хворью человека, ни нашлось даже какой-нибудь маленькой комнатушки, чтобы приютить брошенного всеми на произвол судьбы старика..."

Тяжка така ось повільна смерть, точно кажу. 
Може недоречно, але згадую як покійний Змєєлов запостив смерть діда Мороза чи св.Миколая на дитячому святі Н.Р. від інфаркту і прокоментував, що заздрить такої швидкої смерті.

А якось так само помер мій двоюрідний дядько у маршрутці, тіло побачив водій на кінцевій зупинці. Його  син якось пізніше сказав, що заздрить такої смерті, бо не обтяжував довгою хоробою рідних. Ото таке.