хочу сюда!
 

Катюша

31 год, дева, познакомится с парнем в возрасте 35-85 лет

Заметки с меткой «трійця»

Зелені свята

 

Св»ято Св. Трійці

 

   Другий день зелених свят. Вчора пекло сонца. Нині хмарно і прохолодно. Вчора були гості – донька з зятем, внуки, правнук – непосидюче маленьке шило.. . Сьогодні тихо, аж скучно… Навіть похмелитися ні з ким… Сижу в бесідці, споглядаю за рухом оси над моєю головою і згадую як св»яткував це свя»то колись, колись, колись давно…  

   П»ятидесяті роки минулого століття… Свято Трійця – було престольним в селі мого дитинства – в Товмачику. Цього дня всі  чекали цілий рік. Поважні газди - щоб одіти вишиванки з домотканого полотна та святкові туфлі (у нас їх називали – мешти), з ранку піти до церкви, а після служби запросити на празник  (щедру гостину) родичів та друзів з сусідніх сіл, в яких гостювали  на пристольне свято їхного села. А дітвора очікувала цього свята найбільше! Ми, малеча, в цей день наряжалися в нові костюмчики, свіжі сорочечки, Задовго до цього збирали копійки і облизували губи, мріючи про солодке морозиво (льоди) -доступні тільки на Трійцю ласощі, які в наповнених льодом візках привозили в цей день з Коломиї. Ми, пам»ятаю, збиралися групками, бігали від одного продавця льодів  до іншого, штовхалися біля бабусь, що продавали пряники та смачні печені намиста, не могли обпитися (хоч і не хотілося, але коли ще поп»єш!) газованої води з сиропом. Ярмарок цукерок, льодів,  пива, газводи, та інших  диковинок тягнувся від зарінку вкінці нашого городу -  вздовж дороги, що вела до церкви. І закінчувався в тіні віковічних дуплавих дубів на самому верху пагорба.

 Місцями приторговували і самогоном. Але нам, малечі, туда було зась. Піходили туди лише парубки в яких уже пробивалися вуса. Вони по-змовницьки оглядувалися, а потім рукавами витирали губи.   

     Подекуди  штовхалися малі  і великі, які  за копійки хотіли довідатися про свою долю. Там на руці загримованого  під факіра мужчини сидів папуга і по знаку господаря витягував клювом із чарівної скриньки льоси – смужки паперу з надрукованими передбаченнями майбутнього.  Хто би не замовляв льос – всі передбачення були щасливими. І люди щиро їм вірили! 

       Найактивніше торгівля йшла за мостиком через невеличкий потічок, в якому я любив ловити раків. Там, в затінку вільх та черемхи стояла низенька хатина. Колись, до війни на цьому місці  була фара вікарія церкви, знищеної під час війни. Настоятель новозбудованого храму жив в іншому місці. А селянина, що побудувався на місці фари, по вуличному стали називати -  Вікарий.  Мабуть тільки він – один-єдиний в селі був незадоволений жвавим ярмарком, який своїм лементом під вікнами мішав йому празникувати з рідними та друзями. А на наступний день ще й  залишав попід огорожею купи всякого непотребу – паперових погарчиків від морозива, дерев»яних ящиків, зім»ятих  газет … В ті часи пакувального паперу не було і  в старі газети з портретами комуністичних вождів загортали оселедці  та інші закуски до холодного чопованого пива. Газети активно всмоктували олію, змащуючи лисини вождям. І вони, вожді,  хоч і були атеїстами, таким чином приймали участь в святкуванні релігійного свята… 

       Розходилася  дітворня по домівках понад вечір. А дома голосно співали празникові. Пили самогонку з одного погарчика, в який знову наливали та по естафеті  передавали сусідові. Я прилаштовувався десь в кутику, слухав нетверезі похвальби старших і непомітно засинав…     
   
    Згадуючи ті далекі часи, я  почав куняти. Тільки надоїдлива оса над головою повертала мене до дійсності, нагадуючи, що пролетіло вже дуже багато часу, змінилися покоління… Ех, піду-но я до кума похмелитися!!!

Русалчин день(Духів день)

Воістину, у глибинному значенні, у початковій семантиці того чи іншого нашого свята, розібратися подекуди зовсім непросто. Сьогодні – ТРІЙЦЯ. Одне з найбільших світ православного церковного календаря (а з часів незалежності – і календаря світського), яке відзначається на 50-ий день після Паски (недарма воно також зветься П’ЯТИДЕСЯТНИЦЯ). Фактично, Трійця – це не один день, а щонайменше тиждень.

Адже свята Троїцького циклу починають відзначати з четверга сьомого тижня після Великодня. Іншими словами, цьогоріч свято «стартувало» 31 травня, в четвер, який носить назву СЕМИК. Семик – день дівочий, день ворожінь та надій, коли дівчата завивали вінки з берези і йшли з ними до річки. Там ворожили на суджених: куди попливе вінок – там і наречений…

Далі за Семиком йде РОДИТЕЛЬСЬКА СУБОТА – один з найважливіших поминальних днів у році. Він був, відповідно, учора. А сьогодні – ТРОЇЦЬКА НЕДІЛЯ, за якою послідує Троїцький (або Русальний) тиждень, знаний також як ПРОВОДИ. Під час цього тижня особливо виділяють дві дати: ДУХІВ ДЕНЬ та КРИВИЙ ЧЕТВЕР.

Духів день нині припадає на 4 червня. У цей день вшановували містичних істот, зокрема, русалок, під «брендом» яких проходить, власне, вся Трійця. У Духів день традиційно освячували криниці, бо вірили, що джерельна вода єднає три царства – наземне, підземне та небесне. А оскільки в криницях подекуди переховуються русалки, для них на цямринах лишали хліб-сіль, щоб ті не тривожили людських осель.

Загалом протягом Троїцького тижня жертви приносили й іншим духам, які могли ставати небезпечними для людей, а тому потребували, аби їх «задобрили». Вважалось також, що на Духів день відьми крадуть дерев’яні мечики, якими селяни труть коноплі, затикають їх за пояс і, прилетівши на Лису гору, рубаються ними як шаблями.

Що ж стосується Кривого четверга, то цей день також має назви Навська Трійця, Трійця умерлих, Сухий день. Назви розкривають суть самого свята та усіх обрядодій, з ним пов’язаних. Споконвіку Трійця була поклонінням пращурам та духам (що у язичницькому світосприйнятті, по суті, одне і те саме). Всі пізніші напластування чужорідних сенсів (тобто трактовка цього свята як акцент та триєдиній сутності християнського божества – Отця, сина і Духа Святого) були лише «легалізацією» давніх традицій.

Що ж стосується згадуваних вже русалок, то цим поняттям, згідно традиційних уявлень, означали душі людей (жінок), померлих неприродною смертю, потопельниць, самогубців, а також – нехрещених дітей. Це – «душі неприкаяні», чим пояснюється їхній почасти агресивний характер. Втім, ставлення до русалок (мавок, нявок, потерчат) було все ж неоднозначним.

Подекуди їм, як пише етнограф Василь Скуратівський, співчували та жаліли за «знедоленість». А також дякували за те, що русалки виступали охоронцями води, джерел, криниць, а також лісів, полів, перехресть доріг (адже духів розрізняли за локальним місцем перебування). Проте у нападі ярості «неприкаяні» ставали вкрай небезпечними: могли потолочити жито, наслати бурю, залоскотати до смерті необережних.

Аби убезпечитися від них, Троїцького тижня жінки напинали на деревах полотно, лишаючи його русалкам у подарунок. А також пекли свіжий хліб і виставляли його на вікні – вважалося, що русалки наситься гарячою парою і стануть добрішими до мешканців цієї оселі. Або ж несли у поле житній хліб, спеченій на святій воді і залишали там, розкладаючи маленькі шматочки на ниві – для духів, що опікуватимуться майбутнім врожаєм.

А найсміливіші дівчата плели вінки з живих квітів та несли їх до лісу. Русалки нібито обожнювали такі прикраси і за вінок бралися допомагати закоханим – причаровувати до них хлопців. Втім, таке «розкішне життя» для духів закінчувалось одночасно із завершенням Троїцького тижня. Відтак селяни влаштовували проводи русалок, молодь розпалювала вогнища і стрибала через них (що дуже нагадувало обрядодії купальського циклу).

По всьому вважалося, що тепер духи задобрені і вшановані, тож тепер русалки не тривожитимуть людських обійсть і перебуватимуть у своїх угіддях аж до наступного року, до наступної Трійці…        

Тут теж цікаво про ...

З святом Трійці!



rose



rose   



   rose

Дорогі друзі!


Щиро вітаю Вас зі Святою Трійцею!

Хай наші домівки цієї
світлої днини  ввійдуть  мир та
висока Божа благодать.
Серця heart наші хай  наповнюються добром, любов'ю,
щирістю і всепрощенням, а ми намагаймося дарувати увагу та душевне тепло
всім, хто поряд.kiss

 Любов завжди перемагає,
а віра творить чудеса. heart

Бажаю  піднесеного настрою, світлих  помислів та намірів!
kisskisskiss


Хай Трійця Святая в любові єднає!


До Трійці мама хату побілила,
Розвісила чистенькі рушники,
Долівку осокою застелила,
А під іконами поставила свічки.
Із осокора наламала гілля
І ним прикрасила портрети, образи.
Та так майстерно! Як вона це вміла,
Казковими зробила всі кутки.

Стало в хаті, як в тихому раї,
Де квітують садки і поля.
Де з ромашкою мак розмовляє,
Де весніє від щастя земля!
Я живу серед гаю-розмаю
У казковім вишневім краю,
З святом Трійці Вкраїну вітаю,
І співаю про маму мою.

Матуся скатертину постелила,
Поклала зверху з вишнями пиріг,
І саме головне - букетик зілля –
Освячений сімейний оберіг.
Любисток в ньому, і чебрець, і м’ята,
Полин, васильки й жовті нагідки...
Душа співала від такого свята,
Що в пам’яті лишилось навіки.