хочу сюди!
 

Анастасия

41 рік, риби, познайомиться з хлопцем у віці 42-48 років

Замітки з міткою «власні вірші»

Любов породжує життя

Чи жити бджілоньці без квітки?Для кого пахнути квіткам?Як буде лебідь без лебідкиМалим радіти діточкам? Ніч з днем, кохаючись, вальсують;До суші лащиться прибій.Сердечко в зернятку пульсує,І розгортається сувій - Новонароджена рослинкаДо світла тягнеться, маля.До мами горнеться дитинка;На Сонце дивиться Земля… Не можуть люди поодинці –Любов породжує життя.Єднатись з чоловіком жінціВ коханні – це закон буття. 14.07.2011 © Copyright: Марина Степанская...

Читати далі...

Диптих

ДИПТИХ Посміхаєшся ти Посміхаєшся. Ти!?. Не мені… Мчать авто… Очі-фари-вогні – Блим!.. Гудіння… Завмерло. Ловлю Погляд. Губи шепочуть… "Люблю!.." Не мені?.. Посміхаєшся ти. Йдеш?!. Ні!.. Ти. Я. Не в змозі піти. Посміхаюсь Посміхаюсь. Красуня!.. Навпроти. Очі-фари-вогні – мчать авто… Ти Ніби дивишся вбік. Розумію - Острах… Трепет… Напруга. Зумію Я піти? Не сказати "Кохаю!"?.. Не зізнатись "Тебе я шукаю!"? 13.04.2011 by Stepans’ka...

Читати далі...

Дивна гра

Ми знову граємось В мовчанку... Ти - звечора, А я - ізранку. Лиш - очі в очі. Дивна гра ця - І плакать мовчки, І сміятись. Й шукати знов На глибині Очей замерзлих Стерті дні. Й завмерлі фрази На вустах, І доторки В забутих снах, І дивний сміх, І поцілунки. І шалу гріх, І візерунки Волосся на щоці... Шукати знов... І лиш вночі, Зібгавши всі Свої образи, Наважитись... Та знову фрази Затерпнуть Подихом осіннім. І поглядом Безмежно-синім В безглуздості Пустих розмов....

Читати далі...

Твоя долоня

Летить твоя долоня - Й лягає на мою... А молоточки в скронях Підківки сліз кують. Лягай, долоня тепла, На лінії душі, Й зігріти поспіши, Щоб з скриком не затерпла В польоті необачно Ця хвиля золота, Щоб знову нам побачить, Як ніжність розквіта. Й дитя майбутнє в лоні Окреслиться на мить... Летить твоя долоня, Щоб знов мене любить...

Німе питання

Я запізнилась На десяток років... Згубилась В просторі і часі. Й зустріла – Сліпо так й невчасно – Ті очі, ті слова, ті кроки... Німе питання Поміж нас. А я – лечу у вир Щоразу! І дикий час, Зрадливий час Кидає в душу Болю фрази. Роки... Летять, Немов у сні, Двигтять І днями, і словами... І ці пекучі, Дивні дні Постануть болем Поміж нами.