хочу сюда!
 

Таня

35 лет, телец, познакомится с парнем в возрасте 35-42 лет

Заметки с меткой «вибори»

Зеленський відмінив парад на день незалежності. Повзучий реванш?

День за днем з офісу нового президента ЗЕ надходить інформацію яка тримає всю країну в тонусі, вже й не зрозуміло чи це все насправді чи нова серія "Слуги народу".

З останьої заяви стає відомо що президент рішуче відміняє в цьому році парад військової техніки на день незалежності, ссилаючись на те, що це дуже дорого і краще і кошти розпреділити воїнам на премії.

Щто? Нє не це пізд*єц, вибачте. Ну скільки той воїн отримає тої премії 500 гривень, то дуже велика допомога - один раз сходити в АТБ? 

Зато в цей час по Росєї двацять4 будуть крутить новини- тож посматрите у них там жопа жопная, всю технику в данбасие просрали и парада нед поєтому.

А чи не вирішить потім пан ЗЕ що нам треба відмінити зовсім день незалежності бо ж то тоже дорого, тож можна учітєлям зарплату підняти (до 4к єуро...) ?

ТОЖЖЖ зачекайте то може нам і армая не потрібна? нема парадів, війну треба закінчувати, вроді і розведення війск ініційоване , то може нах та армія, то дорого краще пєнсіонєрам гречкі купить 2 кіло.



0%, 0 голосов

100%, 1 голос
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Кандидат-невидимка 217 округу

У 217 окрузі, Оболонському районі міста Києва зареєстровано кандидата невидимку. Принаймні такє враження складається після ознайомлення з інформацією про кандидатів округу, що останнім часом була поширена деякими ЗМІ. Цікаво, що в статтях зазначається кількість кандидатів 25, та подається інформація про 24 кандидата. Технічна помилка чи свідоме ігнорування? Виходячи з того, що кандидат представляє партію "Сила і Честь", лідером якої є Ігор Смешко, він є потенційним переможцем. Певно тому, конкуренти-невдахи вибрали тактику інформаційної блокади. Та насправді вони прорахувались. Дерпак Віталій- кандидат у народні депутати України по округу 217 має потужну підтримку виборців та впевнено іде до перемоги! Не маючи , на відміну від деяких конкурентів фінансового ресурсу (невідомого походження), він має головне - довіру людей!

Вплив радянщини


В році 1989, я вважав, що відокремившись від РФ, Україна швидко стане однією з найпотужніших держав Світу. Але дива не сталося. На то є три причини.


Причиною першою, є повна відсутність української еліти. Хтось з мудрих казав, що інтелігенція вихована в часі окупації є першим ворогом нації. Це і не дивно, оскільки саме інтелігенцію українську більшовики-кацапики знищували в першу чергу. Людина, що має клепку в голові була не потрібна будівникам комунізму. Замість української еліти більшовики готували еліту збільшовичену наскрізь. На час проголошення незалежності українських націоналістів було настільки мало, що рішучим способом вплинути на ті процеси вони фізично не могли. Тому, на чолі країни залишилася стара партійна номенклатура, що швиденько перефарбувалася в ліберальні тона. Благо, вони брати-інтернаціоналісти і однаково ненавидять українську націю, попри благовонну риторику. Замість шикарних партійних офісів, як за помахом чарівної палички почали з'являтися повсюдно церкви держави, що і на мить не залишала планів по окупації України. Проукраїнські бізнесмени винищуються, а на арену виходять дітки окупантів, що стають олігархами. Українська промисловість свідомо знищується, бо це вигідно РФ і Світовому капіталу.


Другою причиною є знищення в українській нації всякого потягу до праці. Каток знищення поміщиків, капіталістів, духовенства, кулаків, підкулачників, ворогів народу і насамкінець самої нації через голодомор домігся свого. Як писав Ленін-Ульянов: “Треба довести людей до стану, аби вони за шмат хліба були готові на всьо!” Тому, тих, хто мав зайвий шмат просто знищували. В тих, хто розмовляв українською забирали не лише шмат хліба, але й життя. Залишкам все просто пояснили гаслом: “Кто нє работаєт — тот нє єст!” Електорат, що залишився, зрозумів, що краще лизати сраку керівництву, ніж працювати. В крайньому випадку, електорат був спроможний щось робити під наглядом, з-під палки. Тому, в нас на сьогодні є багатенько “інвалідів” і “пенсіонерів”, всіляких “ветеранів”. Тут є багато праці і законодавчій націоналістичній Верховній Раді і культурним товариствам, і сім’ям, і вчителям. Треба виховати Українця третього тисячоліття, який має горіти бажанням знайти улюблену справу і присвятити їй своє життя. То треба заохотити трудовим кодесом і легкістю в заснуванні власної справи. Малими податками. Людина, що сама себе і інших забезпечує працею мусить жити достойно. Над вихованням Українця третього тисячоліття мають працювати і школи всіх рівнів і батьки. Аби Українець обрав справу свого життя, він з перших кроків на цій Землі має виховуватися всебічно розвинутою особистістю і в плані мистецтв, і в плані спортивному, і в плані освітньому, і в плані трудовому.


Третьою причиною гальмування розвитку України є відсутність правди, панування кривди і брехні. Це і показуха. Олігархи, наприклад, уникаючи оподаткування і нещадно і безжально експлуатуючи українців створюють оазиси краси і на виборах влаштовують до цієї краси екскурсії. Агітують: “Полюбуйтеся, який я є господарник! Дайте Вами, державою покерувати і Ви заживете!!!” Панування кривди — це “наші” суди, що засуджують частіше патріотів, ніж окупантів. Брехня ллється з телеекранів, ЗМІ і газет. Відсутність правди відчувається в законодавстві.


Короче кажучи, лише перераховане, і ще багато чого корисного у Верховній Раді України можуть зробити виключно, лише націоналісти. Виключно тому, що в них є бажання. Насрати, що в них немає “досвіду і знань”, як волають вороги. Досвід набувається, знання дадуть наймані інститути, яких Україна має досить. Для остаточної оцінки можна запросити як експертів, так і звичайних людей.

Головне, що є в рядах націоналістів, це вірність нації і бажання зробити життя українців заможним і гідним. Україна на сьогодні має величезні перспективи рвонути вперед, до кращого життя. Але для цього треба обрати тих, хто завжди про то мріяв, тобто націоналістів, до Верховної Ради, і самим працювати не лише в полі, вдома і на роботі, але і в книжки заглядати і пісні вчити. Адже, без настрою, без гумору, без пісні життя і в золоті буде нудним. Дай Боже розуму українському виборцю! Хай, хоч раз, українці зрадіють з власного вибору :)

p/s: Світлина залишків "Південдизельмашу". Токмак. Злодії не торкнулися лише "братана".

p { margin-bottom: 0.25cm; line-height: 115%; }

Куди дивиться ЦВК...?



https://narodna-pravda.ua/2018/05/22/u-lovochkina-i-bojka-hakeri-znajshli-rosijski-pasporti/

Куди тільки дивиться ЦВК,
                                 або кого ми обираємо...❓

Гойдалка рейтингів гойдається в Україні круто

Перетікання рейтингів: Чому в Порошенка вже плюс, а у Зеленського – мінус
Фото з відкритих джерел

Наталія Лебідь
Журналіст

08:2903.07.2019 


Аналізуючи незвично високий рейтинг Володимира Зеленського перед другим туром, майже кожен експерт говорив таке: виборці голосують не так за Зеленського, як проти Порошенка – принаймні значна частина Зе-фанів. Іншими словами, грає роль не так симпатія до одного кандидата, як категоричне несприйняття іншого. Перші тижні після виборів скидалося, що саме так і є: популярність Петра Олексійовича продовжувала неухильно падати – настільки, що навіть його проходження до парламенту опинилося під питанням. 

Аж ось сталося майже диво. Антирейтинг партії Петра Порошенка "Європейська солідарність" вперше почав знижуватися. Цю тенденцію зафіксовано соціологами з Центру соціального моніторингу та Інститутом соціальних досліджень імені Яременка. Антирейтинг "ЄС" станом на 27 червня становить 44,1% і досі є найвищим серед інших політичних сил. Проте – важлива ремарка! – станом на 14 червня він становив 52%. Знадобилося менше двох тижнів, щоб негативне ставлення до Петра Олексійовича суттєво зменшилося і втратило цілих 7,9%. Між іншим, непогані справи також і у Юлії Тимошенко: її антирейтинг знизився з 21,3% до 15,5%.

Любить – не любить
Тим часом спостерігається й інша тенденція: падіння рейтингу партії керівничого президента Володимира Зеленського. Цитоване вище соцопитування встановило, що нині підтримка "Слуги народу" перебуває на рівні 43,2% (для порівняння: в "Опозиційної платформи" – 12%, "Батьківщини" – 9,4%, "Голосу" – 8,3%, "Європейської солідарності" – 8%).

НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ
 
Все нижче й нижче: Куди котиться рейтинг Порошенка?
17:5624.06.2019
Інститут імені Яременка провів вже шість хвиль досліджень, а відтак може констатувати: зростання рейтингу політсили Зеленського зупинилося в середині червня. До цього моменту партія "Слуга народу" тільки нарощувала популярність, пройшовши шлях від 39,9% до 47,4%. Але останнє дослідження зафіксувало падіння підтримки на 4%.

"Я би це не назвала стагнацією рейтингу "Слуги народу". Радше можна говорити, що вони пройшли свій максимум, а нині відбувається стабілізація рейтингу – відхід від якихось емоційних настроїв до більшого прагматизму", – коментує директор Інституту Ольга Балакірєва.

Пригадується, як іще в травні блогер Михайло Чаплига прогнозував, що "тримати лідерство "Слуга народу" буде десь з півроку, а потім рейтинг піде вниз. Натомість зростатиме "Опозиційна платформа – За життя". Трохи ростиме й Тимошенко, бо від запиту на нові обличчя буде дрейф до запиту на фахівців. Буде зсув від протесту проти старої системи до потреби в управлінні державою".

Чи дійсно така потреба вже є – сказати складно. Опитані нами експерти вказали на дві головні причини падіння рейтингу Зеленського та одночасного зменшення антирейтингу Порошенка. Це – розчарування у Зе-команді та усвідомлення, що за події в країні відповідає нова влада, а злитися на попередню – щонайменше, неконструктивно.

Перетікання негативу від президента з префіксом "екс" до чинного глави держави, в принципі, неминуче. Медовий місяць "Слуги народу" з українським виборцем добігає кінця, констатує політолог Кирило Молчанов. На його думку, електорат Зеленського частково відійде "Опозиційній платформі – За життя", а от виборець Порошенка може обрати собі новим кумиром Святослава Вакарчука та його "Голос".

Адже те, що Петра Олексійовича почали менше ненавидіти, ще не означає приріст до нього симпатій. Це – речі різні. 

Тарифи, кадри і "міжнародка" формують мінус
Однак чому втрачає популярність "Слуга народу"? "Бо щодо тарифів та Донбасу – невідомо як складеться, щодо решти питань – так само. Наші вибори були великим пренатальним центром, і після "пологів" прийшли до влади політичні немовлята, а тепер вони дорослішають, і їхні рішення подобаються не всім", – заявляє 112.ua директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов. І додає: "Рейтинг буде падати на тлі останніх контраверсійних заяв та незадоволення деякими спікерами. І це при тому, що соціологи, вочевидь, ще не встигли врахувати останні заяви президентської команди".

А от керівник центру "Третій сектор" Андрій Золотарьов наголошує не на тарифах, а на кадрах. "Подібно до того, як кохання вбиває натуралізм, конкретика руйнує політичну міфологію, і тоді в один прекрасний момент карета перетворюється на гарбуз. Тим паче якщо в цьому випадку спливають персонажі, які нагадують чи то Остапа Бендера, то чи Павліка Морозова, які живуть на дві країни і вже встигли заробити депортацію", – аналізує експерт Зе-команду.

НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ
 
Зеленський обіцяв розібратися з МВФ і спитати українців щодо НАТО, але передумав
13:5120.06.2019
"Навіть людині без вищої юридичної освіти зрозуміло, що кандидатура, з погляду закону, не відповідає вимогам, які висувають до кандидата в депутати. Тим паче коли ряду осіб у зв'язку з тим, що вони не проживали останні 5 років в Україні, вже було відмовлено в реєстрації. Знову виходить, що друзям – усе, а іншим – закон? Безумовно, на тлі нинішніх високих рейтингових показників це видається дрібницею, але диявол, як завжди, – в дрібницях. Наслідки цієї кадрової всеїдності, як і експериментів з прикладним соціал-дарвінізмом, можуть відгукнутися вже через кілька місяців, коли з маленьких репутаційних втрат виростуть великі проблеми", – передрікає Золотарьов.

"Ключові помилки команди Зеленського – "тарифна", зовнішньополітична плюс відсутність наслідків реальної роботи протягом першого місяця роботи. Тобто таких наслідків, які могли би реально відчути українці. Бо перетворення формули "Роттердам+" та "Роттердам-" – це не зовсім те, чого очікували українці. А слова Геруса про те, що президент "пожартував" щодо тарифів, взагалі завдали чималої шкоди президентському рейтингу. Теоретично підтримка його політичної сили могла бути й на рівні 73%, але досягла максимуму у 51%. Нині рейтинг "Слуги" коливається в межах 40-45%, і оце і є наслідком всіх помилок та недопрацювань команди… Що може статися до виборів? Все залежить від дій президента. Теоретично його рейтинг може й зрости, якщо будуть просування щодо тарифів чи щодо війни на сході, – коментує для нашого видання директор Українського інституту аналізу та менеджменту політики Руслан Бортник.

Цугцванг Зеленського
Але що тим часом відбувається в іншому таборі – в таборі колишнього президента Порошенка, якому виборці несподівано "пробачили" частину претензій? "Щодо Порошенка і Тимошенко, то люди починають забувати про те, що було нещодавно. У нас формується нова влада, і більшість негативу переноситься на неї автоматично. Соціальні мережі призвели до того, що пам'ять у населення атомізується, і робити якісь висновки протягом п’яти років багато хто просто вже не вміє. Тому настрої міняються залежно від подій, які тривали останні декілька місяців або навіть тижнів. І це ще в кращому випадку. Тож оскільки Порошенко вже понад місяць не є президентом, негатив щодо нього почав розсмоктуватися. Чи конвертується цей "розмитий" негатив у позитив – питання інше. Тут все залежить від того, наскільки Петро Олексійович зможе запропонувати людям нові ідеї. Приблизно те саме стосується і Юлії Тимошенко", – говорить заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко.

Колись, іще до появи серед претендентів на президентське крісло Володимира Зеленського, оглядачі зазначали, що Юлії Тимошенко варто нічого не робити, щоб перемогти на виборах свого головного суперника - Петра Порошенка. Мовляв, всі помилки він зробить і так. Тепер же те саме справедливо щодо Зеленського: його команда самотужки топить власний рейтинг, а Порошенко і Тимошенко можуть просто спостерігати за процесом. Звісно, не без того, щоб внести в нього деякий креатив, але й це, мабуть, не є обов’язковим.       

Ще один нюанс, який ускладнює й без того складне становище "Слуги народу", полягає в тому, що у Володимира Зеленського – надто "строкатий" виборець, а фактично – чимало різних електоральних груп, й усім одразу догодити важко, ба навіть неможливо. На цю обставину також вказує Богдан Петренко.

"Зеленський "продовжує працювати в тому ж дусі, в якому він працював до виборів, тобто "за все хороше і проти всього поганого". Та якщо раніше це створювало йому голоси, то зараз від нього вимагають вибору, адже електорат Зеленського охоплює значний пласт людей – від колишніх біло-блакитних до помаранчевих та інших патріотичних сил. І будь-який крок, який робить Зеленський в той чи інший бік, вже не збільшує його підтримку, бо не можна подобатися усім", – каже експерт.

НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ
 
Гройсман розповів, чому не захотів приєднатися до партії Порошенка
23:1501.07.2019
"А загалом же не Зеленський продукує більшість ідей, а його офіс – Разумков зі Стефанчуком та інші, й у мене таке складається враження, що вони закидають у соціум якусь тезу (від референдуму до російської мови), а потім вивчають, який вона має резонанс… І хоча складно виділити у Зеленського якісь конкретні фатальні помилки, вся його поведінкова стратегія призводить до того, що рейтинг "Слуги народу" врешті-решт обвалиться. Тим паче що свого ядерного електорату, який стримав би падіння, як у Порошенка чи Тимошенко, він не має", – говорить Петренко.

І при цьому саме новообраний глава держави нестиме відповідальність за всі процеси, що відбуваються в Україні. "Дедалі більше людей починають пов’язувати і добре, і погане у теперішньому житті саме із Зеленським та його командою. А загалом гальмування рейтингу "Слуги" пов’язано із вичерпуванням своєї електоральної ніші, із не зовсім вдалими заявами (зокрема, й зовнішньополітичними), через які частина виборців починає дивитися на нового президента скептично. Тож надалі антирейтинги політиків, які вже відійшли від влади, знижуватимуться, а тих, хто ще при владі, – зростатимуть", – вважає експерт.

"Старі добрі політики"
Одним словом, у значно виграшній ситуації нині перебувають ті політики, які вже постояли біля керма, а наразі залишили його, поступившись місцем іншим. Принаймні тимчасово.

"Політичний ринок перенасичений так званими "новими обличчями". Приходять незнайомі люди, за якими – жодних досягнень і жодних конкретних пропозицій. І ось цього кота в мішку й пропонують купити. Спочатку "Слуга народу" – і нові обличчя, потім "Голос" – і так само нові обличчя, потім ще хтось, але неодмінно з новими обличчями. Відповідно, виборець розгублений і починає згадувати старих добрих політиків" – іронізує засновник аналітичного центру "Інститут Горшеніна" Кость Бондаренко.

"У Порошенка та Тимошенко рейтинги суттєво не зростуть, але й не впадуть, – додає він, відповідаючи на запитання. – Мені здається, що в цьому таборі вони вже зафіксувалися на певній позначці. Плюс багато що залежатиме від явки виборців".

Що ж стосується тих трансформацій, які нині переживає суспільне ставлення до Володимира Зеленського, то провина за розчарування лежить не тільки на самому президентові, але й на інфантильно-наївній частині соціуму. "Кожен виборець наділяв його якимись своїми властивостями, тобто хотів бачити у ньому "свого" Зеленського. Хтось бачив його Голобородьком, хтось – антиПорошенком. Але ось він став президентом – і якась частина людей прогнозовано розчарується в ідеалізованому Зеленському, а це, відповідно, вдарить по його партії", – резюмує Бондаренко.

Остаточні висновки будемо підбивати після 21 липня. До дострокових парламентських виборів лишається менш ніж три тижні.

Наталія Лебідь

https://ua.112.ua/statji/peretikannia-reitynhiv-chomu-u-poroshenka-vzhe-plius-a-u-zelenskoho-minus-498250.html

21 липня за 21, за Свободу !

21 липня 2019 у списку партій до врУ голосуй за номер 21 !
За ВО Свободу, за Українських Націоналістів, які жодного разу не зрадили і ніколи не зрадять Україну !

#Україна_понад_усе #Є_Свобода_буде_Україна


 

"європейська солідарність" закликала

"ЄВРОПЕЙСЬКА СОЛІДАРНІСТЬ" ЗАКЛИКАЛА ЗУПИНИТИ РЕВАНШ В УКРАЇНІ: ОПУБЛІКОВАНО ТЕКСТ ЄВРОАТЛАНТИЧНОЇ ХАРТІЇ
2 Липня 2019 14:01

Політична партія "Європейська Солідарність" сьогодні, 2 липня, опублікувала текстЄвроатлантичної Хартії, у якій закликає українських політиків продовжити курс на здобуття повноправного членства в Євросоюзі та НАТО, а також докласти зусиль для зупинення проросійського реваншу.

Ми, українські політичні сили, для реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору, визначеного Конституцією України, керуючись європейським та євроатлантичним вибором Українського народу, який зумовлений європейською цивілізаційною ідентичністю України, її історичними відносинами з членами європейської та євроатлантичної спільнот, які ґрунтуються на спільних цивілізаційних цінностях та відданості захисту людської гідності та прав людини, нагадуючи, що спроба відмовитися від європейського курсу держави спричинила Революцію Гідності та вшановуючи пам’ять Небесної Сотні, ставлячи за мету створення належних умов для подання заявки про вступ України до ЄС і отримання Плану дій щодо членства в НАТО, усвідомлюючи, що лише цей курс гарантуватиме незалежність, безпеку і суверенітет України, розбудову її як демократичної правової держави, добробут та процвітання громадян України, прагнучи не допустити реваншу сил, які  мають на меті відмовитися від європейської та євроатлантичної інтеграції України, розуміючи, що припинення збройної агресії Російської Федерації і відновлення територіальної цілісності та суверенітету України можливе лише шляхом подальшого зміцнення міжнародної солідарності у підтримці України і посилення нашої держави внаслідок реформ, необхідних для набуття повноправного членства у ЄС і НАТО, укладаємо цю Хартію, зобов’язуючись забезпечити:

1. реалізацію положень Конституції України щодо стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору;

2. безумовний пріоритет цього курсу, співпрацю щодо його реалізації, недопущення його ревізії;

3. включення курсу на європейську та євроатлантичну інтеграцію до Коаліційної угоди та Програми діяльності Кабінету Міністрів України та конкретних заходів, спрямованих на досягнення цієї мети;

4. визначення окремого дня/години/пункту порядку денного у діяльності Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України, під час якого відбувався б розгляд питань і схвалення законопроектів, присвячених європейській і євроатлантичній інтеграції;

5. посилення інституційних спроможностей органів державної влади для ефективної реалізації політики європейської та євроатлантичної інтеграції України;

6. виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, включаючи  забезпечення повноцінного функціонування поглибленої і всеосяжної зони вільної торгівлі;

7. виконання Річної національної програми співробітництва Україна – НАТО на 2019 рік, належну підготовку і виконання таких програм у подальші роки, з метою досягнення мети взаємосумісності Збройних Сил України з арміями союзників;

8. підготовку та подання у грудні 2019 року до Північноатлантичної ради НАТО та Генерального секретаря НАТО звернення про  намір України отримати План дій щодо членства в НАТО з метою започаткування змістовної дискусії з цього питання серед союзників;

9. дотримання органами влади Плану заходів з реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору (Указ Президента України "Питання європейської та євроатлантичної інтеграції" від 20 квітня 2019);

10. приєднання України до Програми розширених можливостей НАТО;

11. консолідовану позиція на підтримку продовження політики залучення військової та оборонної допомоги Україні з боку міжнародних партнерів як для модернізації ЗСУ, так і зміцнення стійкості українського війська в умовах триваючої зовнішньої агресії;

12. недопущення скорочення Збройних Сил України до припинення агресії Росії та відновлення суверенітету і територіальної цілісності України;

13. інтеграцію України до енергетичного та цифрового ринку ЄС, наближення до стандартів Шенгенської зони та поглиблення митного співробітництва,  співробітництва у сфері юстиції, свободи та безпеки;

14. використання заходів у рамках ініціативи ЄС «Східне партнерство» для обміну досвідом і найкращими практиками на шляху євроінтеграції, і на цій основі зміцнення зв’язків між східноєвропейськими партнерами та ЄС;

15. співробітництво і подальшу інтеграцію України з ЄС і НАТО у сфері освіти і науки;

16. підвищення професійної компетентності державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування, військовослужбовців і працівників Збройних Сил України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції;

17.  продовження ефективної інформаційної політики у сферах європейської та євроатлантичної інтеграції України, протидію поширенню неправдивої інформації і маніпуляціям громадською думкою, недопущення медіа окупації інформаційного простору України російським капіталом;

18. співпрацю з ЄС і НАТО у протидії загрозам інформаційної безпеки та кібербезпеки, протидії транснаціональній злочинності, забезпеченні стійкості критичної інфраструктури, посиленні охорони кордонів, мінімізації ризиків у сфері міграції;

19. співробітництво України з НАТО щодо моніторингу ситуації та спільного реагування на агресію Російської Федерації, включаючи мілітаризацію, в акваторіях Чорного та Азовського морів і районі Керченської протоки з метою забезпечення свободи судноплавства в регіоні.

20. створення та розвиток військової бази на Сході України та військово-морської бази на узбережжі Азовського моря;

21. впровадження упродовж 2020 року принципів ефективного оборонного менеджменту, підготовки, управління, планування, бюджетного забезпечення, закупівель, прийнятих у державах-членах НАТО;
22. належний рівень соціальної підтримки учасників бойових дій, їх адаптації до мирного життя;

23. поліпшення фінансування, кадрового та матеріально-технічного забезпечення діяльності закордонних дипломатичних установ України, які забезпечують співробітництво з Європейським Союзом та НАТО;

24. залучення міжнародної допомоги відповідно до визначених стратегічними документами цілей і завдань європейської та євроатлантичної інтеграції України.

Як повідомив п'ятий президент Петро Порошенко, "Європейська Солідарність" разом з дипломатами і юристами розробила фундаментальний документ - Євроатлантичну Хартію, яка є планом узгоджених дій різних політичних сил з метою прискорити вступ України до НАТО.

Записи анархіста 21 ст. від 20.06.19 р. КСУ і Філарет - нікчеми!

20 червня 2019 р.  (7527)
Записи анархіста 21 ст. від 20.06.19 р.
КСУ і Філарет - нікчеми!



Непростий день видався 20 червня, де трагічні події  загибелі народного депутата Дмитра Тимчука зійшлися зі виясненням обставин жахливої загибелі 11-річної дівчинки Дарини Лук'яненко  на Одещині. Разом це показує небезпеку соціуму, в якому ми опинилися зараз і живемо або точніше: виживаємо. І скажу щиро, при всій повазі до Дмитра Тимчука, загибель безневинної дівчинки мене жахає набагато більше, бо так немає бути. Але, на жаль, - так є. І хто зна, коли припиниться?..
Звичайно, що важко обійти увагою дві абсолютно тотожні за своєю реальною нікчемністю події, як визнання Конституційним Судом України чинним Указ про розпуск Верховної Ради України Президента України Володимира Зеленського, а друга – це малозначиме зібрання, організоване колишнім самопроголошеним Патріархом Філаретом (Денисенком), як «Помісний Собор» та його заяву про відновлення Київського патріархату. Сповна аналогічні події за своєю нікчемністю. У кожного може бути своє ставлення до цих двох подій, а я заявляю про своє зневажливе ставлення до обох. І поясню, чому. 
Так, справді, в законодавстві України існують прогалини, де важко визнати чітко правознавчу норму, але саме КСУ, як найвищий судовий орган!- для того і створено, щоб ці прогалини заповнити своїм рішенням – це світова практика, а не я то тільки-но придумав. Голова ВРУ Андрій Парубій надав КСУ чіткі письмові докази, що коаліція фракцій з більшістю голосів від конституційної норми існувала від 2016 р. по травень 2019 р. коли фракція «Народного фронту» заявила про свій вихід з неї, але КСУ проігнорував ці докази і заявив, що він не спроможний встановити наявність коаліції, отже визнає Указ президента правочинним, хоча в ньому взагалі немає посилання на причини розпуску парламенту, що є протиріччям діючому законодавству, зокрема положенням Конституції України ст. 90 (Я описав все детально у ЗА від 12.06.19). Тобто КСУ пішло на догоду політичній кон'юнктурі, що в загальному плані є непогано, оскільки відміна виборів, які вже розпочалися, внесла б хаос у цей процес. Але юридичної правди у тому немає! КСУ переклало свої обов'язки вирішувати правові конфлікти на головного носія влади – на народ, що ставить під запитання потребу існування такої надкоштовної установи, якою є Конституційний Суд. З того всього у мене двояке ставлення до цієї події, бо як анархіст я за всі послаблення державних інституцій на користь народовладдя, але як людина, що дотримується норм певного правопорядку визнаю, що це є протизаконний вчинок і я з ним категорично не згоден.
Стосовно псевдо-собору Філарета, то тут і говорити немає про що, оскільки тут немає жодних наслідків для вже існуючої і діючої Православної церкви України – ніякого розколу не відбулося і не буде, що і підтвердила «наявність відсутності» хоч одного діючого ієрарха від ПЦУ, яким, до речі, не є і Філарет «за власним бажанням», як не є вже «почесним Патріархом», бо і цього звання позбавив сам себе. Мені навіть шкода цієї людини, тому що свіжа ще пам'ять про Любомира Гузара, видатного діяча УГКЦ, який надзвичайно гідно добровільно пішов з посади очільника своєї церкви, у величезній повазі та почестях відійшов до Бога та був похований як Провідник і Світоч української нації. Для Філарета це вже нездійсненна річ. Людина самознищилась, хоча ще є жива. Вкотре визнаю просту і надзвичайно всеохоплюючу істину: на все є Воля Божа. Значить у Бога не та заслуга для Філарета, якою була для Любомира Гузара. На тому і – амінь.

(Щоденні записи анархіста 21 століття по Р. Х. Богдана Гордасевича про його життя-буття в Україні)