хочу сюда!
 

Валентина

45 лет, козерог, познакомится с парнем в возрасте 45-55 лет

Заметки с меткой «ордло»

Українська Феміда відвернулася від засуджених з Криму та ОРДЛО?


 За останні два роки на підконтрольну українській владі територію загалом було передано 178 засуджених громадян України, які відбували покарання на непідконтрольних нашій державі територіях та території РФ, куди їх було вивезено з анексованого Криму. З них лише 12 осіб – так звані “кримчани”, тобто ті, кого було засуджено на території Криму, або ті, хто відбував там покарання і кого було вивезено на територію РФ. Інші засуджені - з території Донецької області. Самопроголошена влада так званої “ЛНР” наших громадян не віддає й досі. Нагадаємо, що станом на 1 лютого 2014 року в тюрмах тримали: Крим - 3295, Донецька область - 9511, Луганська область - 6426 осіб. На сьогодні певна кількість людей вже звільнилась, значну частину засуджених з території Криму було переміщено для відбування покарання на територію РФ, є й ті, що визнали себе громадянами РФ і не бажають повертатись на територію, підконтрольну українській владі.

Встановити загальну кількість людей, які бажають повернутися в Україну та відбувати покарання тут, складно. Але експерти стверджують що їх доволі багато. При цьому, питання їх повернення досі не визначене ані в політичному, ані в правовому сенсі, а можливості щодо повернення обмежені.

 Серед повернутих на материкову частину України засуджених є як ті, щодо яких вироки українських судів набули чинності, так і ті, які мають лише постановлені іменем України вироки судів першої інстанції, що не набули законної сили. Розгляд справ щодо останніх був продовжений судами, створеними РФ на території Криму та судами ОРДЛО, які не входять в судову систему України. Кримінальні справи більшості засуджених переданих в Україну є та залишатимуться недоступними для українських судів ще на невідомий період. Тож, відсутність справ викликала ще одну проблему, пов'язану з ускладненням та подекуди неможливістю перегляду вироків щодо осіб, засуджених українськими судами до втрати контролю над цими територіями.

 Крім того, із зазначеною проблемою зіткнулися ув'язнені, які отримали вироки українських судів, що набули чинності ще до анексії Криму та окупації Донбасу. Цих засуджених встигли перевести для відбування покарання в інші регіони України до військового вторгнення і вони відбувають свої покарання на території, яка контролюється Україною. Їх судові справи, які були розглянуті судами перших і других інстанцій, залишились в судах Криму та ОРДЛО і здебільшого поновити їх не вдалося. З цих причин подальший розгляд справ на рівні суду касаційної інстанції унеможливився. Так, на сайті Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ розміщений перелік касаційних скарг, за якими прийнято рішення про витребування кримінальної справи (провадження) для перевірки у касаційному порядку та які станом на 16 грудня 2014 року не розглянуті у зв’язку з ненадходженням справи (провадження) до ВССУ. Зазначені в переліку 72 особи отримали вироки в судових інстанціях Криму до анексії. Перелік досі актуальний, адже ще жодна справа не розглянута. Наразі подібний перелік очікується і по засуджених з ОРДЛО.

 Для осягнення проблеми та її деталізації спробуємо систематизувати засуджених по групах. При цьому, спочатку проаналізуємо ситуацію, в якій на сьогоднішній день перебувають кримські засуджені.

 На разі йдеться про декілька груп громадян України, а саме:

1 група - особи, які перебували в СІЗО м. Сімферополя в очікуванні завершення досудового розслідування.

2 група - особи, які перебували в СІЗО м. Сімферополя в очікуванні завершення розгляду їх справ судами першої  інстанції.

Розгляд справ зазначених двох категорій осіб продовжився, або відбувся за законами РФ.

3 група - засуджені особи, справи яких були розглянуті в судах першої інстанції, але вироки щодо них не набрали законної сили, оскільки були оскаржені в апеляційному порядку. Вони також перебували в СІЗО.

4 група - особи, засуджені іменем України, вироки щодо яких набули законної сили. Вони встигли подати касаційну скаргу в ВСС України, але розгляд справи в касаційному порядку не встиг відбутись. На час анексії ці особи перебували в СІЗО м.Сімферополя, або були переведені до кримських колоній для відбування призначеного покарання.

Розгляд справ цих двох категорій осіб продовжився за законами РФ.

Наразі особи всіх чотирьох груп відбувають покарання на території Криму та РФ. 

5 група – ті самі особи, що відносяться до групи 4, але яких до анексії було переведено на материкову частину України для відбування призначеного покарання.

 

Більш детально читайте тут: 

Українська Феміда відвернулася від засуджених з Криму та ОРДЛО?

правосудия пост

Каким должен быть суд? Вот каким:

В Манчестере суд приговорил 41–летнего жителя Олдхэма Бенджамина Стимсона к пяти годам и четырем месяцам тюрьмы, признав его виновным в террористической деятельности – за участие в незаконных вооруженных формированиях "ЛДНР".


P.S. добавил...



Власти ДНР приглашают на отдых.

Власти ДНР приглашают жителей подконтрольных украинским властям городов и районов Донбасса во время летних отпусков посетить ландшафтные парки и азовские курорты Республики. Об этом сегодня сообщили в министерстве молодежи, спорта и туризма ДНР.

«Разделяя обеспокоенность наших земляков отсутствием достойных зон для отдыха на территории Донецкой области, временно подконтрольной Украине, министерство молодежи, спорта и туризма ДНР приглашает всех наших земляков посетить ландшафтные парки “Донецкий Кряж“ (см. видео ниже), “Хомутовская степь — Меотида“ и “Зуевский“», — сказали в пресс-службе.


Источник: http://rusvesna.su/news/1497951193

Собираемся, народ))

Новый Чернобыль, часть 2


В предыдущей статье было раскрыто множество вопросов касаемо ситуации, сложившейся с химической промышленностью Донбасса. В том же ключе в ближайшее время, естественно, ожидается уйма сообщений со стороны СМИ ОРДЛО по поводу обвинений Украины в экологической катастрофе на Донбассе.

Кстати, скорее всего сейчас подразделения так называемых МГБ псевдо-республик начнут активно собирать информацию про состояние украинских предприятий близ территорий, подконтрольных боевикам. Если рассуждать логически, то вероятно, что будут искать данные именно про негативные моменты на этих заводах и про возможные нарушения работы там, включая состояние оборудования. Все это будет использоваться средствами массовой информации дабы представить очередной раз украинскую власть в плохом свете. Не будет удивлением и то, что приказы на такую деятельность уже давно были даны всем, кому не лень. Хотя кто знает...

Напомним, что причина кроется в том, что состояние химических заводов на территориях ОРДЛО сейчас оставляет желать лучшего. Это и недостаточное количество квалифицированных работников, и многочисленные нарушения техники безопасности, и устаревшее оборудование, которое уже давно требует ремонта. В целом сейчас все это находится на грани возможной экологической катастрофы.  Непонятно правда, почему руководители так называемых республик вместо того чтобы решать проблему и предотвратить возможные катастрофические последствия, пытаются искать какие-то способы обмана и возможности чтобы обвинить украинскую сторону во всем. При этом никто даже не задумывается о «простых» людях. А подобные действия «молодой» власти ведут уже к проблемам, которые коснутся не только территорий ОРДЛО, но и соседних земель в том числе. А это все человеческие жизни. Но судя по всему псевдо-руководители готовы устроить второй Чернобыль лишь бы найти новый способ обвинить Украину и отвести глаза от того, что происходит внутри псевдо-республик. В первую очередь они стараются отвлечь внимание людей от того, что они творят с рабочими местами, с частными предпринимателями и т.д. Ну и главное – это скрыть то, что происходит сейчас с промышленностью на территориях, подконтрольных силовикам так называемых республик. А она уже определенно движется к полному упадку. Но никто не пытается это остановить. Все ищут только способы сбросить со своих плеч всю ответственность за то, что уже действительно неизбежно. А ну еще можно открыть музей на месте бывшего предприятия и попробовать таким способом «сшибать» деньги с населения.

Да и с последствиями, связанными с экологией, вряд ли кто-то будет серьёзно разбираться. Если это все же произойдет, то сразу же обвинят «укробандеровцев», а потом неизвестно сколько времени будут требовать у них восстановления нанесенного ущерба вместо того чтобы наконец-то что-то сделать самим. Лучше бы не пытались все скинуть на соседа, а сами начинали развивать тот потенциал, которые есть на территориях Донбасса. И это в полной мере касается и химической промышленности. На данный момент боевики ОРДЛО практически уничтожили весь возможный потенциал, который был у них и кроме этого привели регион в опасное состояние. А кто же будет отвечать за все это в конечном итоге? 


Блокада для "барыг": как военные зарабатывают на разгранлинии


Блокаде ОРДЛО (отдельного района Донецкой и Луганской областей) чуть больше месяца, но уже для некоторых она стала средством наживы. Стоящие там непонятные лица стремятся "стрясти" деньги за все что угодно.

Так было и в этот раз. При проезде через КПП "Марьинка" молодой девушки, назвавшей себя "xmarino4ka" в livejournal, подвыпивший офицер потребовал денег за проезд. Для придания самому себе уверенности он представился СБУшником и пригрозил применить оружие против безоружной украинки. Однако девушка оказалась не промах, позвонила настоящим СБУшникам, и спустя некоторое время дерзкий “аватар” отхватывал "по горячим следам".

Ситуация сама по себе ненормальна. И не единична. На моих глазах с людей снимали по 500 гривен, и больше – если слишком дерзкий; раздевали, вытряхали все пожитки или просто сутками не пропускали на ту сторону. Существовала система штрафов за галдеш длинный язык – сумма оброка могла увеличиться в несколько раз от первоначально озвученной. Отжимали телефоны, часы, цепочки и кольца – все, что можно было продать. И это было нормально. И все молчали. Они здесь считают себя удельными князьками, куражатся, как могут, и не просыхают неделями. Но свою главную функцию – сводить с ума местный народ, выполняют отменно.

Хорошо, что хоть сейчас стали предавать огласке подобные случаи. За три года творящийся трындец цирк надоел всем и по ту, и по эту сторону конфликта. А лучше всего характеризует происходящее жопа Седюка под "джамалову" песню, что сверкнула на весь мир на киевском Евровидении. Эдакий символ украинской современности, бессмысленный и беспощадный!

Щурі пожирають одене одного в ОРДЛО

Бутусов: Анащенка ліквідували не бійці ССО, а Курченко руками ватажків “ЛНР”


Сергій Іванчук та Іван Дєєв. Кадри відео

 

Юрій Бутусов
журналіст, редактор сайту “Цензор.нет”

(FB)

Військовополонених [із 8-го полку ССО ЗСУ, затриманих бойовиками в Луганській області] під тортурами змусили зізнатися в диверсіях, щоб прикрити ліквідацію Пасічником на замовлення Курченка конкурентів із керівництва “народної міліції ЛНР”.

10 березня “глава МГБ ЛНР” Леонід Пасічник виклав виступ двох полонених українських військовослужбовців зі складу 8-го полку спецназу Сергія Іванчука та Івана Дєєва, де вони розповідають, як нібито вони 4 лютого підірвали в Луганську “начальника управління народної міліції ЛНР” Олега Анащенка.
У свою чергу, влада України категорично спростовує ці звинувачення.

Треба відзначити, що ще 11 лютого командування ЗСУ заявило про зникнення розвідгрупи на фронті.

Сьогодні заявлено, що йшлося саме про Іванчука і Дєєва.

Незважаючи на те, що як версія ліквідація Анащенко українськими спецслужбами цілком могла б розглядатися, проте в реальності, подивімося, чи можуть мати до цього відношення Іванчук і Дєєв?

1. Про захоплення диверсантів, які вбили Анащенка, російські спецслужби “ЛНР” заявили відразу після вибуху 5 лютого. Однак відео допиту українських військових опубліковано тільки 10 березня.
На обличчях військових помітні сліди побоїв. При цьому опубліковано відео, що нібито на їх конспіративних квартирах виявлено зброю та вибухівку.
Чому ці визнання були зроблені відразу – чому більше місяця тягнули? Очевидно, спочатку вибивали зізнання, а потім чекали, коли з облич хоча б трохи зійдуть побої.

2. Іванчук – начальник інженерної служби 8-го полку. Ну який сенс посилати його на завдання на кілька місяців як командира диверсійно-розвідувальної групи?
У полку цілих три батальйони, безліч груп, кожна з них здатна зробити цілком нескладну операцію із закладення вибухівки, начальника інженерної служби посилати сенсу немає.

3. Російські спецслужби показали вибухівку і зброю. Але де ж фальшиві документи, як же протягом багатьох місяців могли вільно переміщатися по Луганську диверсанти? Яка легенда? Як проникли? І це теж виглядає дуже підозріло.
За Анащенком тривалий час стежили, було організовано ретельне спостереження за місцевістю. Це могли зробити тільки добре законспіровані агенти. Або самі російські спецслужби.

Читайте також:
CБУ відповіла “ЛНР”. Оприлюдено алібі українських полонених спецпризначенців

Набагато серйознішими аргументами проти версії з причетністю ЗСУ до вбивства Анащенка є самі події в “ЛНР” і кривава боротьба за владу між бандформуваннями. І тут вибудовується абсолютно очевидний логічний ланцюжок:

1. 17 жовтня 2015 року “глава МГБ ЛНР” Леонід Пасічник (колишній офіцер СБУ – “Н”) затримав “міністра палива та енергетики ЛНР” Дмитра Ляміна.

2. 18 жовтня 2015 року “глава ради міністрів ЛНР” Геннадій Ципкалов звинуватив Пасічника в тому, що арешт Ляміна – це усунення конкурентів на паливному ринку:
“Арешт міністра Ляміна безпосередньо пов’язаний з його жорсткою позицією щодо протидії монополізації ринку ПММ, яка проводилася компаніями, пов’язаними з українським олігархом-втікачем Сергієм Курченком… Завтра ж міністр держбезпеки Пасічник повинен пояснити дії своїх підлеглих, а в разі, якщо вагомих доказів вини Ляміна не буде, то вибачитись перед ним і негайно звільнити”.

“Голова народної ради ЛНР” Олексій Карякін також звинуватив Пасічника: “Те, що глава МГБ звинувачує Ляміна у зв’язках з (кримінальним авторитетом) Юрієм Єнакіївським, ще раз підтверджує дуже поширену версію про те, що глава МГБ, на жаль, дійсно вплутався в боротьбу українських олігархів. Як відомо, Єнакіївський з часів Кучми контролював на нашій території ряд промислових активів. Відомо також, що Курченко хотів їх захопити. Хочу впевнено заявити: надра і промисловість Луганщини служитимуть її народу. І ні Курченко, ні “Єнакіївський” нашу землю грабувати не будуть”.
Ось джерело – російське державне агентство ТАСС.

3. Однак Курченко, судячи з подальших подій, зумів руками Плотницького та Пасічника усунути конкурентів. Ципкалов і Карякін спочатку втратили посади.

4. А 20 вересня 2016-го в Луганську стався дивний замах на Ігоря Плотницького – “глава ЛНР” відбувся переляком. Однак відразу ж оголосив про “спробу перевороту в ЛНР” і приступив до репресій.

5. 24 вересня 2016 – через рік після виступу проти Курченка – був схоплений і вбитий у в’язниці Ципкалов. “Прокуратура ЛНР” заявила, що він покінчив життя самогубством.

6. А 25 вересня був схоплений і вбитий “заступник начальника народної міліції ЛНР” Віталій Кисельов.

Однак вражає, що вбивство Кисельова – позивний “Комуніст” – тривалий час не визнавалося Плотницьким. Підтвердження в російській пресі з’явилися тільки 1 березня 2017 року в одному з найбільш інформованих російських видань “Газета.ру”. Де розповіли приголомшливу історію, як Плотницкий і Пасічник приховували вбивство Кисельова.

Відразу після повідомлення про вбивство в “Луганськ-онлайн”, 26 вересня на прес-конференцію був запрошений рідний брат “Комуніста”, який не вимовив ні слова, і його “прокуратура ЛНР” назвала Віталієм Кисельовим.

Російське видання називає причини ліквідації “Комуніста” те, що він займався підпільним постачанням сигарет та інших тютюнових виробів у “республіку”, а також мав дохід від незаконної торгівлі зброєю й боєприпасами. Ципкалов і Карякін були пов’язані з контрабандними поставками вугілля в Україну”, – розповів співрозмовник “Газети.ру”.

7. Знищений 4 лютого в Луганську “начальник управління народної міліції ЛНР” Олег Анащенко був другом убитого Кисельова, який служив у штабі разом із ним.

8. Аудиоперехоплення розмови Анащенка, яке виклала СБУ, показує, що він стурбований замахом на Сергія В’язового – “військового комісара ЛНР” у Ровеньках. У розмові згадується Ігор Кулькін – польовий командир однієї з банд бойовиків із Ровеньків.

21 січня 2015-го банди Кулькіна і В’язового були з боєм роззброєні бандами, підлеглими Плотницькому.

У цей час Анащенко – позивний “Спец” – не міг брати участі в боротьбі за владу. “Народна міліція” – це назва “2-го армійського корпусу ЛНР”, який входить до складу російських окупаційних військ. Анащенко очолював бойову групу, яка штурмувала Дебальцеве. Плотницький скористався відволіканням уваги своїх конкурентів і зачистив неугодних.

Таким чином, існують вагомі підстави припустити, що ліквідація Анащенка стала черговим кроком із зачистеи нелояльних до Плотницького й Пасічника авторитетних польових командирів.

Мотивація цих вбивств була спочатку озвучена Ципкаловим ще у зв’язку з арештом Ляміна: колишній український, а нині російський олігарх Сергій Курченко намагається об’єднати в своїх руках керівництво всіма промисловими активами на окупованій території Донбасу.

Великі гроші стоять за ліквідацією всіх бойовиків, хто чинить опір цим планам і “кришує” ті чи інші підприємства. Курченко руками Пасічника й Плотницького знищує бандитські “дахи” і розчищає собі шлях.

Для інформаційного прикриття цієї операції не гребують нічим – в тому числі постановочними прес-конференціями й тортурами полонених

Головна помилка блокувальників торгівлі з ворогом

Головна помилка блокувальників торгівлі з ворогом

10 лютого 2017 р.



Торгувати з ворогом не можна. Цю правильну тезу взяли на озброєння нардепи та колишні учасники АТО, які блокують окремі залізничні шляхи у Донецькій та Луганській областях. От тільки головного ворога вони ідентифікують якось специфічно. Сподіваюсь, що це прикра помилка, а не свідоме маніпулювання.

Коли починаєш грати в шахи дуже важливо розрізняти фігури. І знати, що для перемоги в партії потрібно поставити мат королю. Бо інакше перемогою можна проголосити взятого пішака. А в результаті пропустити мат в три ходи.

У військових шахах головним ворогом України є не Захарченко з Плотницьким. Вони – пішаки. Головні фігури сидять у Кремлі. Блокувальники це розуміють?

Ну тоді повертаємося до головної тези: торгувати з ворогом не можна. А що у нас у торгівлі з Росією? Кордон на замку? Ну добре, не будемо згадувати дрібниці – фури з товаром, вантажні вагони.

Давайте про головний оплот економічної стабільності Росії – Газпром. Як там ворожий російський газ? Порушує український кордон? Куди тоді дивиться Семенченко? А інші командири блокування торгівлі з ворогом?

Чи хтось вірить, що ми вже не залежимо від російського газу, не купуємо паливо у ворога? Тоді ці люди дуже здивуються, що у разі блокади російського газу в українському газопроводі дивним чином зникне європейський газ, який так нахвалюють вітчизняні урядовці.



Тож якщо блокувальники хочуть поставити мат ворогу у торгівельних шахах, то вони мають вимагати зупинення товарообігу не лише з окупованими територіями, а й з країною-агресором. Чи побачимо роботу над головною помилкою?

Товарообіг України з Росією на порядок вищий, ніж з окупованими територіями.

Лише за офіційними даними держкомстату за 11 місяців 2016 року Україна експортувала до РФ товарів на 3,2 млрд доларів (9,8% всього експорту), імпортувала – на 4,6 млрд дол... (13,1% всього імпорту). За показниками експорту-імпорту Росія досі залишається для нас на першому місці. Ще раз: головним торгівельним партнером залишається головний ворог.

Тільки вугілля в Росії за згаданий період ми купили на суму: антрацит – 817 млн дол., бітумінозне – 774 млн дол..., кокс і напівкокс – 122 млн дол... Нафти на 456 млн, гази нафтові – 212 млн дол., пропан – 153 млн дол., бутан – 54 млн дол.

На цьому фоні навіть не смішно сприймати розмови про черговий зупинений потяг...

Олексій Братущак, журналіст
http://blogs.pravda.com.ua/authors/bratushchak/589da9cf7bb49/

Богдан Гордасевич: Тепер остаточно можна визнати про появу в Україні ще одної Народної Республіки, що непідконтрольна Україні, яку складають ветерани добровольчих батальйонів. Взагалі виглядає дуже дивним, що в зоні проведення АТО вештаються якісь сторонні люди і їм ніхто не може дати ради на вихід звідти. Де місцева військово(!!!)-цивільна адміністрація? Хто має наводити порядок і контролювати ситуацію? Знову найвищі посадовці влади мають розгрібати лайно на Сході України, як роблять це на Заході у Львові зі сміттям, якому не дасть самостійно ради творець "Самопомочі" Андрій Садовий, члени якої і організовують блокаду ОРДЛО. Ніякою боротьбою з контрабандою тут і не пахне - тут смердить підступна політична інтрижка.


71%, 10 голосов

21%, 3 голоса

7%, 1 голос
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Ордлята и Ордленки

  В оккупированных районах Донецкой и Луганской областей (ОРДЛО) продолжается гуманитарный кризис. И если до начала июня в отдаленных от фронта районах с ним кое-как справлялись оставшиеся учителя - дети ходили в школы, там им промывали мозги, отвлекали от ужасов жизни в оккупации, то с окончанием учебного года дела значительно ухудшились. Дети сидят дома, слушают проблемы, которые обсуждают между собой родители, воочию видят разруху и упадок, и начинают думать. А ведь детский мозг отличается от взрослого, поэтому стандартными средствами пропаганды и промывки мозгов для взрослых его не проймешь. Может случиться обратный эффект, что и происходит в ОРДЛО. А именно это больше всего волнует гауляйтеров Путина на оккупированных территориях, ведь людских ресурсов уже не хватает, выручает только российский экспедиционный корпус. Даже местные коллаборационисты - и те отказываются воевать, соглашаются только работать на марионеток ОРДЛО, и то за деньги.
Недавно созванивался со знакомыми с тех территорий, которые по воле обстоятельств стали заложниками преступных режимов ОРДЛО, но вынуждены там выживать. И вот они, здравомыслящие люди, сами обеспокоены процессами, которые там происходят. Кроме того, что вывезли почти все предприятия, а оставшиеся допиливают на металлолом, видимо по приказу Кремля (сами бы пособники интервентов никогда бы не додумались), пытаются создать детские и юношеские организации для промывки детских неокрепших умов. "Ордлята" и "Ордленки" должны питать патриотические чувства к интервентам и оккупантам, назначенным Кремлем марионеткам, гордо именующих себя "Главами" чего-то, чему и сами точного определения дать не могут: то ли ДНР/ЛНР, то ли "Новороссии", то ли уже России.                        
И смотря на все это, продолжаешь убеждаться, что не только начало всех проблем на Донбассе было организовано по классическим Геббелевско-фашистским канонам, но и продолжение - оттуда же. Но теперь на смену всеобщей пропаганды взрослого населения "путинприйди" приходят методы обработки детей, по принципам "гитлерюгенд" - пытаются создать детские подразделения "Ордлят" 
и "Ордленков".                                     
Но  единственное, что вселяет надежду - наши дети - не рождены при фашистско-рашистском режиме и видели в своей жизни относительно хорошие времена в Независимой Украине. Это раз.  Потом они видели бесчинствующие орды коллаборационистов, пособников оккупантов и "ихтамнетов". Это два. Их родители уже не радуются прокремлевской клике, хоть и тихо, вполголоса, но осуждают криминальное беззаконие, вторжение вооруженных маргиналов. Это три.
И еще. В фашистской Германии отряды "гитлерюгенд" начали создаваться уже в конце войны, когда и людей не хватало, и те, кого хватало, уже не были фанатично влюблены в Гитлера, и пропагандистская машина начала давать сбои. Значит и этих российских марионеточных злокачественных образований на украинском Донбассе конец уже тоже близок.
Страницы:
1
2
предыдущая
следующая