Мова йде про законопроект №7532 "Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України з  питань державних закупівель". За цією овечою шкурою, себто непримітною  назвою, насправді криється не один вовк, а зграя жадібних, наглих  вовкулаків.   Законопроект повністю ламає існуючу  систему державних закупівель. А саме ця система сьогодні дозволяє  українцям отримувати інформацію про розпил державних коштів. Наприклад,  дякуючи існуючій системі закупівель стає відомо про надкоштовні лавочки у  харківському метро по 63 тисячі гривень за штуку. Або престижні  іномарки для мінібосів з урядових контор. Або про мільярди, які йдуть  наліво з шаленою швидкістю. Тобто саме існуюча система держзакупівель  дозволяє хоча б помічати процес розпилу бюджетних коштів. Яких,  нагадаємо, в державній казні дуже небагато. Навіть на пенсії ледве  нашкрібають. Законопроект, ініційований урядом Миколи Азарова, всю цю інформацію ховає. По-перше,  пропонується більше не публікувати дані про розкриття тендерних  пропозицій. Тобто не давати інформацію про те, хто окрім переможця брав  участь у торгах. Хоча саме ці дані дозволяють побачити, що у тендерах  часто беруть участь лише пов'язані між собою фірми. Що дозволяє  змовникам диктувати ціни, викачуючи надприбутки із бюджету. По-друге,  з під дії законодавства пропонується вивести дані про закупівлі  державних підприємств, залишаючи тільки бюджетні установи. Але саме  через держпідприємства проходять найбільші контракти. У першому  наближенні близько трьох чвертей усіх тендерних коштів. На  цьому тлі вже губляться такі цинічні деталі, як дозвіл закуповувати  послуги з оренди нежитлових приміщень для розміщення бюджетних установ.  Тобто створюється нова шпаринка для крадіжки державних коштів.  Наприклад, якийсь державний директор буде за несусвітні гроші орендувати  офіс для державного закладу у контори, яку ж він сам і створив. І все  буде законно, але закрито від очей громадськості. Подібного  корупційного щастя в законопроекті повно. Хоча у пояснювальній  записці, підписаній першим заступником міністра економіки Анатолієм  Максютою (це міністерство під керівництвом Андрія Клюєва курує сферу  держзакупіваль) чорним по білому йдеться: "Проект Закону не містить  правил та процедур, які можуть становити ризики вчинення корупційних  правопорушень". Дозволимо собі не погодитись. Хоча б тому, що юристи Верховної Ради рознесли цей проект вщент:  "Вважаємо, що така пропозиція не повною мірою узгоджується з основною  метою цього закону, яка полягає у створенні конкурентного середовища у  сфері державних закупівель, запобіганні проявам корупції у цій сфері,  розвитку добросовісної конкуренції, забезпеченні раціонального та  ефективного використання державних коштів". Людською  мовою висновки парламентських юристів означають одне: закон, який має  сприяти економії державних коштів, насправді зорієнтований на розбудову  корупції. Азаров та його урядовці хочуть вивести в тінь сотні мільярдів  державних гривень. Є ще одне. Держкомстат з  середини грудня більше не дає інформацію про засновників підприємств.  Чому - це відомо лише керівнику відомства, який наказом від 22 жовтня  2010 року просто прибрав цю опцію з переліку даних, які може надавати  Держкомстат. Дуже не хотілося б думати, що це зроблено лише для того,  щоб ускладнити журналістам шлях до суспільно важливої інформації. Бо  погодьтесь, для громадськості важливо знати, що якийсь чиновник володіє  фірмою, яка отримує гроші від його ж відомства. В  решті решт складається така ситуація. Журналістам, а відтак і всьому  суспільству, різними законами закривають такі можливості: отримувати  інформацію про державні витрати на тендерах, отримувати інформацію про  чиновників-бізнесменів та поширювати її. Чи є це шлях до розбудови  демократичного суспільства? В Європі ця ситуація  виглядає таким чином. З одного боку держава має захищати конфіденційну  інформацію, в тому числі дані про господарюючих суб'єктів. З іншого боку  все що складає суспільний інтерес має бути відкритим. В Європі царює  проста й зрозуміла філософія: скрізь, де є державна копійка, це повинно  бути відкритою інформацією.

http://cenzoriv.net/index.php?name=news&op=readfull&news=1026&topic=17

Знакомясь с новостями, не устаю восхищаться нашему правительству.  Оказывается покращэння уже наступило.

"Мы не допустим снижения уровня жизни в стране, наоборот рост реальных доходов населения - это "основа основ" наших планов выхода из кризиса, - заявил Николай Азаров.

"Несмотря на все спекуляции об ухудшении материального положения людей, средняя заработная плата выросла на 400 гривен в месяц, то есть в среднем на 5 тысяч гривен в год работающие люди получают больше. Мы продолжим политику сбалансированного роста реальных доходов населения, чтобы даже в условиях повышения тарифов, уровень жизни и платежеспособность не уменьшались, - резюмировал премьер-министр.

полный текстздэсь 

Вот хочу спросить, может у кого то началось покращэння? Шото слона я не заметила.

Київ – Прем’єр-міністр України Микола Азаров, який не втомлюється повторювати, що нова влада наводить елементарний порядок у державі, грубо порушує Правила дорожнього руху. В інтернет потрапило відео, на якому видно, як автомобілі з кортежу керівника Кабміну на мосту імені Патона у Києві виїжджають на зустрічну смугу.  Всього у кортежі Азарова дев'ять автомобілів, п'ять із них проїхало по зустрічній смузі. Прем’єр Азаров живе на державній дачі у Конча Заспі. Радіо Свобода.

http://www.youtube.com/watch?v=pCXLFMgJnXA&feature=player_embedded

Лідер партії "Батьківщини" Юлія Тимошенко їздить на броньованому мерседесі, прописана у двокімнатній квартирі у Дніпропетровську, а живе під підпискою про невиїзд в орендованому палаці, по сусідству зі своїми "заклятими друзями" - Миколою Азаровим та Віктором Ющенком.

Сама Тимошенко переконує - королівські хороми у елітному королівстві для обраних вона лише винаймає. У кого саме Тимошенко винаймає цей палац досі величезна таємниця. Місцеві лише посміхаються - для таких делікатних справ у багатих та знаменитих друзів та родичів завжди вистачає.

Коли була при владі Тимошенко божилася: палац їй потрібен для роботи. Вона вимушена жити у шикарних угіддях аби прямо вдома приймати закордонні делегації. Тимошенко майже рік як не прем'єр-міністр, але потреба у королівських хоромах і досі не відпадає.

Сама Тимошенко сьогодні рідко запрошує до себе гостей. Журналісти програми "Гроші" таки завітали до Юлії Володимирівни, щоб через високий паркан заглянути, як живеться в Україні колишнім прем'єр-міністрам, але їх спіймали охоронці. Питання: звідки у безробітної жінки мішок грошей аби винайняти цю оазу, так і залишилось без відповіді.

Не зрозуміло також, чиїм коштом Тимошенко доглядає заміські угіддя. А суми там дай Боже кожному. 10-12 тисяч гривен щомісячно отримує лише садівник. А ще охорона, комунальні послуги, кухарі і покоївки. Того й диви - лише на обслуговування палацу назбирається сотня тисяч гривень у місяць.

Матеріал запозичений з програми "Гроші". Фрагмент програми з відео можна побачити тут: http://tsn.ua/spetsproekti/groshi/neviyizna-timoshenko-zhive-v-rozkishnomu-palaci-poruch-iz-yuschenkom-ta-azarovim.html

Не путать с кодаксам чести самураиф Эканомика далжна быть эканомнай (с)Во, мля

Близько 5-ї ранку був телефонний дзвінок з повідомленням, що містечко зносять.
Далі телефоном одна з мешканок містечка розповідала про те, що відбувається.
Великою кількістю міліції містечко було оточене. Нараховано близько 300 людей у формі.
Участь у знесенні брали люди у формі спецпідрозділів, люди в цивільному та люди у помаранчевих куртках.
Міліція дала 3-4 хвилини на те, щоб мешканці залишили намети.
Після того було вимкнене світло і намети завалено.
Фізичного спротиву ніхто не чинив, бійок не було.
Міліція спрямувала протестувальників до підземного переходу. Втім, зайти до переходу не  дозволяла.
Було чути, що поруч з моїм кореспондентом знаходиться людина, котра каже, що вона - народний депутат, що приїхав через повідомлення про те, що відбувається знесення містечка.
Той самий голос казав, що вулиці центру міста перекрито, що журналісти потрапити до місця події вже не можуть.
На 5-30 з неприємностей було: ліквідація Міста Волі як така, невідома доля речей, що залишилися на колишній території містечка, перспектива для протестувальників чекати не відомо чого і скільки на морозі.

Я-ич заявив про вето, хоча насправді ніякого вето ще немає. Тільки вносяться правки до ПК, і потім він знову буде голосуватися у ВР. При чому для прийняття достатньо 226 голосів.

Тому масштабна акція, призначена раніше на четвер, НЕ ВІДМІНЯЄТЬСЯ!

Ми тільки налякали владу і змусили її викручуватися, але ще не досягли результату.

Вкрай важливо вийти дуже великою кількістю в четвер на Майдан! Я-ич обіцяв вирішити долю кодексу саме в четвер.

Ми мусимо й надалі вимагати повного ВЕТО, щоб розробити принципово інший Податковий кодекс.

Отже, 2 грудня - всі на Майдан!

ДАМО ВІДСІЧ викрутасам влади!