хочу сюда!
 

Алина

44 года, лев, познакомится с парнем в возрасте 45-55 лет

Заметки с меткой «кпи»

СБУ и Киевский политех подписали соглашение о сотрудничестве

СБУ и Национальный технический университет "КПИ имени Игоря Сикорского" заключили соглашение о сотрудничестве.

Соответствующий документ подписали во вторник, 8 декабря, председатель СБУ Иван Баканов и ректор университета Михаил Згуровский.

В пресс-центре СБ информируют, что цель соглашения - налаживание более эффективного взаимодействия между СБУ и одним из ведущих технических вузов страны.

[ Читать дальше ]

Борьба с системой . Виды борьбы . Итоги борьбы.

                                 " Иванова , почему у вас систематически каждую сессию 2 двойки ? 
                                   ПОжимая красивыми плечами :  Система такая "
За три неуда в сессию выгоняли из КПИ . Когда-то.  
КАк люди замечают , что у них  колесо спущено?  Чужое я тоже вижу , а вот свое только когда на него смотрю , а когда еду то как я его увижу .  Спасибо дядечке-  сказал , спасибо Виталию , что поменял . Хорошие у нас на дорогах  люди . ПРи чем чем дороже машина , тем  никогда не остановится колесо мне менять.  Система такая. 
Я к тому , что опять нет колпака ,   И , да, спасибо , Господи , что взял деньгами. 

Використання методів корпусної лінгвістики

У КПІ імені Ігоря Сікорського у рамках

Міжнародної науково-практичної конференції говорили про використання методів корпусної лінгвістики в лінгвістичних дослідженнях

 

28 лютого 2018 року на базі факультету лінгвістики Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Мови професійної комунікації: лінгвокультурний, когнітивно-дискурсивний, перекладознавчий та методичний аспекти».

Конференція зібрала велику кількість науковців-лінгвістів з різних міст України та з-за ії меж.

Під час заходу учасники обговорили актуальні питання дослідження функціонування мови у різних аспектах, методики викладання іноземних мов і перекладу у вищих навчальних закладах. Під час роботи конференції проводились воркшопи, присвячені сучасним векторам розвитку мовної системи у полікультурному та поліетнічному просторі, специфіці перекладу в контексті професійної комунікації, сучасним підходам та інноваційним технологіям формування іншомовної комунікативної компетентності.

Окремим питанням розглядалися можливості використання сучасних технологій для лінгвістичного аналізу. Впровадженню новітніх технологій у сфері аналізу тексту був присвячений окремий воркшоп конференції під назвою «Використання корпусних методів у лінгвістичних дослідженнях», однією з модераторок якого виступила доцент кафедри теорії, практики та перекладу англійської мови факультету лінгвістики КПІ ім. Сікорського, к.філол.н. Ткачик О.В.

Київський політехнічний інститут справедливо вважається лідером технічної освіти України, тому тема поєднання інформаційних технологій та мовознавчих досліджень викликала не аби яку зацікавленість серед наукової спільноти, зазначила Ткачик О.В. Вже після попередньої реєстрації стало зрозуміло, що в один день робоча секція не зможе задовольнити всіх бажаючих ближче познайомитися з методами корпусного аналізу, тому було прийнято рішення присвятити передовим технологіям в лінгвістиці два дні, замість запланованого одного. Першого дня ми спілкувались з представниками регіональних вишів, а місцевих освітян запросили до обговорення сучасних тенденцій в мовознавстві наступного дня.

Зі слів доц. Ткачик Олени Володимирівни, яка є розробником і викладачем курсу «Корпусна лінгвістика і лексикографія» для студентів-магістрів випускників кафедри теорії, практики і перекладу англійської мови у КПІ імені Ігоря Сікорського, корпусна лінгвістика є одним із найбільш перспективних напрямків сучасної теоретичної і прикладної лінгвістики. Цей емпіричний підхід до вивчення мови ґрунтується на обробці «живої мови» і передбачає створення і використання електронних масивів текстів, так званих корпусів. Методи корпусної лінгвістики дозволяють отримувати відповіді на широке коло питань стосовно особливостей функціонування мови у максимально швидкий і надійний спосіб.

Під корпусом розуміється сукупність текстів, які використовуються для мовного аналізу і, які, як правило, зберігаються в електронних базах даних, що забезпечує легкий та швидкий доступ до них за допомогою комп'ютера. Корпуси зазвичай складаються з десятків тисяч або навіть мільйонів слів, і не є відібраними прикладами дослідника або носія мови, а натомість відображають автентичне живе усне чи письмове мовлення. Лінгвісти, які використовують корпуси у своїх дослідженнях, роблять висновки про мову з даних, отриманих з реальної мови в її природному середовищі існування. Аналізувати можна тексти, відібрані з найрізноманітніших джерел – з книжок, журналів, газет, інтернет-сайтів, блогів і соціо-мереж, головне, щоб вони були в електронній формі і читалися корпусними менеджерами. Існують також корпуси розмовної мови і, навіть, корпуси мови людей, які спілкуються за допомогою мови рухів. За допомогою аналізу корпусів ми можемо перевірити будь-які гіпотези про способи використання мови, встановити, наприклад, авторський стиль певного письменника, стратегії і тактики у промовах політиків, цінності і їх динаміку у соціальній сфері, способи представлення інформації і формування ставлення до подій і людей у ЗМІ тощо. У сфері освіти дослідження корпусної лінгвістики незамінні при укладанні словників і формуванні підручників. Усе це не можливо було робити раніше, коли лінгвістичний аналіз зводився до ручного перебирання текстів слова за словом, фрази за фразою. Електронний корпус – це принципово новий підхід.

Враховуючи тенденції і досвід провідних навчальних закладів світу,  минулого року на факультеті лінгвістики КПІ було запроваджено нову дисципліну «Корпусна лінгвістика і лексикографія» для студентів-магістрантів. Унікальні знання та навички застосування методів корпусної лінгвістики, які студенти отримують під час вивчення цього курсу, допомагають їм при здійсненні наукових досліджень у рамках курсових та дипломних проектів (магістерських дисертацій). З результатами своїх наукових доробок студенти нашого факультету активно беруть участь у студентських та науково-практичних конференціях, публікуються як самостійно, так і у співавторстві з викладачами, в тому числі і у міжнародних виданнях, - розповіла Ткачик О.В.

 

Чёто вспомнилось пра студентов

   Да не обидятся на меня неупомянутые факультеты КПИ, равно как и нетипичные представители упомянутых. У нынешних заранее прошу прощения - классификация касается первой половины 1990-х. Многое изменилось.

 1. Распиздяй полный. Форма одежды - похеру, причёска - поскандальнее, посещение пар - близкое к нулю. Сдача зачётов и экзаменов - с безбрежными хвостами. На 3. Курят, пьют, деньги вечно впритык. Девчонки рядом.
     Результат - да все позаканчивали, большинство - не вовремя и не тот вуз и работают не по той специальности. Но студентами по жизни остались. Или - опустились.

2. Свободный студент. Форма - не похеру, но далеко не костюмная. Или стильное, или лейбловое. С причёсками проблем нет. С учёбой чуть лучше - хвосты есть постоянно, но реально сами всё делают и сдают. На 4-5. Курят, пьют, деньги зарабатывают. Девчонки сами вешаются.
     Результат - да большинство позаканчивали, зачастую и не один вуз.  Добрая половина работает не по специальности. Свободными и остались. Ну, кто остался ещё..

3. Зубрилки. Всегда серьёзное лицо, как правило - традиционный костюм. Но вот при аккуратной стрижке - почему-то традиционно немытая голова. Ходят на всё и везде, понимают треть, но сдают всё вовремя. На 3-4. Если и пьют - редко, но до одурения, некоторые курят. Если деньги есть - не свои, родители дали. Девчонки проходят мимо - головы пахнут.
     Результат - закончили все, многие пристроены на блатных местах. И так же трахают мозги, как трахали преподам и профессуре.

4. Умняшки. Или шахматисты. Или "приматовцы". Лицо всегда одухотворённое, видна работа мысли, даже когда вороны гадят на голову. Форма - шо попало. Голова чаще всего долго нестриженная и средне немытая. Но это не важно - она умная. Первые три категории считают ничтожествами, недостойными носить звание студента. Первые две отвечают им тем же, третья - тайно завидует. Знают больше преподавателей. Сдают зачастую заранее, про пить-курить и речи нет, денег нет,. Девчонки ими не интересуются, они девчонками тоже.
    Результат - закончили, позащищались, свалили в нормальные страны, имеют нормальные работы с хорошей оплатой. И вот теперь и девчонки появились. Ну а кто не успел - их проблема.

А вот теперь обижайтесь или наоборот. 
Первые - Химмаш, вторые - ФЭТ, о третьих промолчу - много их,  четвёртые - Прикладная математика ( оттуда и "приматы")
 

10%, 2 голоса

43%, 9 голосов

33%, 7 голосов

14%, 3 голоса
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

За КПІ!!!

Вони вже приходили. Тоді їм потрібна була наша база відпочинку, наш парк, наша земля біля корпусу № 18, земля на Печерську під нашим ВІТІ. І те, що на землі... Тепер ми потрібні їм цілком без залишку. Вони відмінно засвоїли, що для того щоб обезголовити — потрібно очолити. У зв'язку з цим, їм потрібно, — кров з носу, — «завести» до нас будь-якого «свого», хоч і з приставкою «в.о.». Вони цілком можуть знайти такого і серед нас. Вони знають, що таке зрада. І наскільки зневажаємий і ненависний зрадник — вони теж знають. Про це може не підозрювати лише сам зрадник. ...Справа не в персоналіях. КПІ — це ми всі. Це — його випускники всіх колишніх років і всі майбутні покоління студентів. Його студенти. Його аспіранти. Його професура. Його викладачі. Його співробітники. Нам тут навчатися. Вчити. Винаходити. Робити відкриття. Працювати. Жити. Примножувати 114-річну славу КПІ. І нам вирішувати, яким йому — нашому КПІ, — бути. І — чи бути взагалі. Індустрія вже майже убита. Навіщо висококласні інженери? Навіщо КПІ? Це — точка майбутньої регенерації країни, точка її зростання, розвитку, процвітання. Бо наш вибір: на користь того, що Україні — бути. Потужною. Красивою. Процвітаючою. Рівною серед рівних. Цього вибору і цієї перспективи вони хочуть нас позбавити. Під будь-яким приводом. Будь-якими засобами. Що можемо ми? Ми можемо нити, що мовляв, від нас нічого не залежить, що все вже вирішено, що ми не в силах нічого протиставити організованій машині тупого адміністрування і нахабного рейдерства... Однак, можемо і ще дещо. Наприклад, показати їм, що означає дійсне самоврядування кращого ВУЗу. Що означає солідарність людей праці. Що означає відстоювання дійсного, а не уявного державного інтересу. Що означає щирий жаль і обурення 50-ти тисячного колективу. Їх стихія — профанація і брехня, наша сила — істина й справа. «У чому сила, брат?..» Для початку необхідно гранично чітко зрозуміти, що відбувається. Для цього варто пильніше поглянути на таку (в будь-якій іншій ситуації рутинну, але не в нашому випадку) процедуру, як вибори ректора КПІ. Вибори — це вибір. А свобода завжди починається з вибору. Ректора в КПІ може обрати лише трудовий колектив. Це логічно. І законно. Але незручно. Для них. Єдина можливість завести «свого» до нас — це на період між закінченням повноважень чинного ректора і виборами нового призначити «в.о.». Тобто – див. вище, там, де про обезголовити. Далі, запуск вже до автоматизму відпрацьованого на різних об'єктах механізму рейдерського захоплення... увага — ВНЗ! З формального боку все, мабуть, може виглядати бездоганно. Навіть — десь демократично. І навіть — респектабельно. Але нас завжди повинна цікавити суть справи. Істотність справи. Сутність її. Це — стиль КПІ. По суті — ми отримуємо на чолі кращого ВУЗу України невідомого (Х). Логічно, що подальша доля КПІ автоматично стає такою ж: Х. У сенсі — невідомою. Вірніше: невизначеною. Але: цілком і легко прогнозованою. Передбачуваною. І, на жаль — гранично сумною. Озирніться навколо — практично тотальний «місячний» пейзаж. В індустрії, с/г, культурі і т.д. Скільки не називай деіндустріалізацію «постіндустріальним» суспільством, а тотальну дезінформацію — суспільством «інформаційним»... Міра ж легкості, з якою ми проковтнемо сценарій, писаний не нами, але про нас, буде визначальною у ставленні до нас і надалі. Визначальною з наростанням. Аж: до перетворення нашого, — і національного, — надбання: КПІ — в купу попелу. Ще одну купу попелу ... Що потрібно зробити, щоб не поставити Х на КПІ? Рішуче і очевидно захистити право трудового колективу КПІ на самоврядність. Тобто захистити і відстояти той КПІ, який ми будували, будуємо і готові далі будувати разом. КПІ з усіма його досягненнями та першими місцями у всьому, що можна і з усіма його проблемами і недоліками — куди без них... Радостями і печалями. Здобутками та помилками. Надіями і можливостями. Загалом — НАШ КПІ! Як підтримати? 26.10.2011 о 14.00 прийти на Площу знань. Далі — всіма доступними нам засобами (зрозуміло, виключно законними) змусити МОНМС дати відповідь на питання про право КПІ на самоврядування. Головне — не забувати: будь-яка авантюра, будь-яка підлість, будь-яка провокація, будь-яка сіра схема має тим менше шансів, чим більше про неї знають люди. Чим більше людей знає про неї. Звідси, правило № 1 — гласність! Достовірна інформація повинна бути гранично оперативною, повинна ставати надбанням якомога більшої кількості людей! Вони в курсі, що великі справи нині нерідко починаються з кнопки like. І вони цього реально бояться! Але просто «лайкнути» новину про спробу рейдерського захоплення КПІ — мало! Потрібно розповісти друзям. Обов'язково просіть друзів прочитати новину: бути в курсі справи завжди, і, — доки не мине небезпека, — це правило № 2. Обов'язково потрібно просити своїх друзів розповісти своїм друзям і т.д. Правда, цього теж недостатньо... Мережу можна «вирубати». Сайти – «покласти». Та й комп є далеко не у всіх і кожного, на жаль. Звідси — правило № 3: тотальність. Не буває поганих майданчиків для поширення інформації! Двері кімнати в гуртожитку — хороший майданчик для ч/б листівки з інформацією про їхні плани захоплення КПІ. Ліфт — відмінний майданчик для кольорової листівки з оперативною інформацією з теми. Потворний зелений будівельний паркан — кращий майданчик для балона і мотиваційного слогану. Балкон — феноменальний майданчик для банера! Знайомий редактор, або кореспондент одного з незліченних нині паперових та електронних ЗМІ — просто дай йому знати, що є небанальний сюжет для чергового випуску. Є інформаційний привід, цікавий і небайдужий величезній кількості людей. І т.д. Потрібно використовувати будь-яку можливість дати їм знати, що у разі спроби їх маленького мерзенного бюрократичного бліцкригу з дуже сумними для України наслідками, вони отримають від нас Сталінград!

...Є ще слабка надія і на владу офіційну. На президента. На ВР. На кабмін. На решту її «гілок». А найголовніше — ми сподіваємося на трудовий народ України, чиєю гордістю і надією намагалися робити і робимо наш рідний КПІ. Разом переможемо!

http://student.kpi.ua/wp-content/uploads/2011/10/bojan1.pdf

http://student.kpi.ua/12677/za-kpi/

Концерт 27 октября!



Итак, мои дорогие, свершилось)

После того, как летом моя группа СонЦе записала альбом под названием "Жди ня Єво", который состоит из 11 песен и представляет собой смесь авторской песни, фолка, джаза и рока, было придумано выступить с концертом-презентацией альбома. Состав пока до конца не определен) но думаю, петь буду таки я) еще будет гитара и виолончель. А возможно, еще и кларнет)


Итак, 27 октября, ДК КПИ, малый зал, 19.00. Приходите все! Вход свободный!


Сесия

О это прекрасное чувство Сессия.
Вообще все мрачно как никогда раньше. Сессия началась 11 червня и не мо-жет закончится по сей день. Во вторник последний шанс ее всетаки сдать и не вылететь из КПИ. А всему виной лень полный похуизм. На эту сессию мной был положен самый большой ... за всю мою жизнь. Теперь отгребаю по полной программе.



Вот так нас встретила сессия. Наш староста, бывший .


Профессура была рада нас видеть, очень.


КПИ больше всех заботится о своих студентах .


Преподаватели нас очень любят и всячески балуют. У нас самые заботливый деканат и самые понимающие преподаватели.


И мы их тоже очень любим.


Так мы сидели на парах, те кто выжили в тяжелой битве.


Благодаря нашим наставникам (Деканат, Профессора, Доценты и те кто ими будет) после тяжелого учебно-трудового дня мы целиком и полностью ощущали что такое отдых.


В далике виднелось наше светлое будущее.


Что-то случилось, краски начали сгущаться.


День и ночь не покладая рук трудимся над успешной сдачей дисциплин.


Напряжение растет, начинают рвать трубы. И мы по колена в ...


В итоге картина достаточно печальная. Опустошение и уныние.


Этот бой мы проиграли и отступили.


Помогли тем кому можем помочь.


Впереди решающий бой.


Третьего всетаки сдали ету сесию. Пиво, коньяк и водка очень приветствовались.



ОТ автора.
Кому скучно жить и нечего делать - идите учится в КПИ и забивайте на подготовку к сессии. Вас там научат и покажут как весело жить.
Кому не нужны головняки на сесии - сдавайте ее еще до ее начала.


KPI-OPEN 2007



Приглашаем принять участие в Международной студенческой олимпиаде по командному программированию, которая проводится Национальным техническим университетом Украины “Киевский политехнический институт“.

Соревнования пройдут с 02.07.2007 по 07.07.2007 в Национальном техническом университете Украины «Киевский политехнический институт».
Соревнования являются очными и включают два тура, в которых участвуют все команды, прошедшие регистрацию.

Всем желающим опробовать свои силы – подробности на http://www.kpi-open.org

Контакты:
Украина, 03056, Киев, пр. Победы, 37, НТУУ "КПИ", корпус 1, комн. 299(15)
E-Mail: info@kpi-open.org.ua
Тел.: +380 44 4549243