хочу сюди!
 

Alisa

39 років, водолій, познайомиться з хлопцем у віці 34-46 років

Замітки з міткою «кремль»

Кремлёвские агенты в Германии.


Часть Вторая. Сеть пророссийских агентов и компаний, причастных к реализации проекта Экополис. Концепция создания государства «Российских немцев – германороссов»

Итак, после разработки проекта и получения разрешения администрации Путина, Александр Штайнле начинает действия по созданию в Крыму немецкой автономии.

В первую очередь создается сеть немецких и российских компаний. Как упоминалось в первой части нашего расследования, к концу 2015 года идеолог «Экополиса» стает собственником немецкой компании «Кронэнталь», которая входит в состав международного холдинга «СЭТ» («Special Equipement Technologies»).

В 2016 году для участия в проекте он задействует учредителя московской фирмы «КМГ Групп» и нескольких компаний в Крыму Ирину Колодяжную, а также генерального директора московского ОБЩЕСТВА С ОГРАНИЧЕННОЙ ОТВЕТСТВЕННОСТЬЮ «НАУЧНО-ТЕХНИЧЕСКИЙ ЦЕНТР ВЫСОКИЕ ТЕХНОЛОГИИ РОССИИ» Дмитрия Козия.

С целью организации их визитов в Германию 23 сентября 2016 года Штайнле обращается в посольство ФРГ в Москве и ходатайствует о получении ими Шенген виз.

11 февраля 2019 года александр штайнле выписывает доверенность которая подтверждает, что Дмитрий Козий назначен представителем Кроненталь в зарубежных странах, СНГ и России. Имеет право представлять компанию, решать все вопросы касающиеся финансирования проектов и других сделок, включая проектные контракты, финансовые вопросы, операции с клиентами.

Вот несколько фактов о содействии указанных немецких и российских компаний по проектах в Крыму.

В 2017 году в контексте проекта «Экополис» среди российских немцев начинаются обсуждения идеи создания нового государства «Российских немцев – германороссов» и соответственного органа, который бы представлял их интересы в Германии.

В апреле 2017 года Алекс Штайнле обсуждает эти идеи с Павелом Киссом - бывшим сотрудником Аппарата Государственной Думы России.

И уже в октябре 2017 года презентует ему структуру Всемирного конгресса российских немцев. Но потом концепция меняется и принимается решение, что представительский орган российских немцев будет называться Фольксрат российских немцев. О создании этих структур и причастности к проектах некоторых немцев Украины мы расскажем в следующей части нашего расследования.

Стоит отметить, что в 2018 году наиболее рейтинговые газеты Германии «Фокус» и «Шпигель» сообщили, что немецкое Федеральное управление по защите конституции считает заместителя руководителя Фольксрата российских немцев и по соместительству наставника Штайнле Генриха Гроута агентом КГБ и российских спецслужб.

В мае 2018 года Алекс Штайнле касательно реализации проекта «Экополис» проводит консультации с Анатолием Вьяткиным - автором идеи создания немецкой деревни на Урале.

В 2019 году коллега Штайнле по хокейной команде «Российские немцы» Виталий Карпенко создает в Сочи компанию «Бэргхаус Сочи Компани». Именно она будет заниматься непосредственно строительством российских автономных поселений на оккупированном украинском полуострове.

Тогда же в Германии Александр Штайнле начинает работать с неким профессором Института системной биокоррекции в Берлине Сергеем Фомченковым. Этот человек родом из крымского города Саки и в дальнейшем будет координировать непосредственно в Крыму деятельность компанию «Бэргхаус Сочи Компани».

В марте 2019 года Сергей Фомченков подбирает для Штайнле-Карпенка двух человек, которые будут заниматься проектом в Крыму: Юрий Шимин и Виталий Феофанов.

20 апреля 2019 года Карпенко выписывает на Феофанова доверенность, которой назначает последнего представителем компании «Бэргхаус Сочи Компани» в Крыму.

17 июня 2019 года Фомченков представляет Карпенку предложение по строительству в Евпатории немецких поселений:

В 2020 году подготовлены проекты немецких поселений. Будут они выглядеть вот так…

Следует отметить, что руководство ФРГ ни коим образом не поддерживает таких действий. Поэтому, для того, чтобы скрыть факты финансирования указанных проектов, перевод денег планируют осуществлять с использованием системы Альянс Лайт 2.

Забегая на перёд, хотели бы предупредить всех желающих переехать в Крым, что даже в случае удачной реализации проекта и создания на оккупированном незаконных немецких поселений их ожидает ряд препятствий.

Во первых: народ Украины не давал своего согласия на строительство поселений на оккупированном украинском полуострове, тем более людям, которые поддержали аннэксию. Поэтому мы будем пресекать попытки туда заселится и в лучшем случае при такой попытке передадим в погранслужбу.

Во вторых: все вышеупомянутые граждане Германии, России и Украины коммерсанты и, понятное дело, проект не бесплатный. Такое переселение будет стоить как среднестатистическая недвижимость в Москве, плюс включение в санкционный список. С этой проблемой уже столкнулись, например, Николай Безер, Ирина Фейлер, Ирина Бауер, Татьяна Зернаева из России, Александр Штокал, Александр Свобода, Александер Фризен из Германии.  

В третьих: поскольку поселения строятся на украинской земле, просим потом не обижаться, но мы её заберём обратно.

Скоро будем.

наше видео на youtube можно посмотреть по ссылке https://www.youtube.com/watch?v=9GwB8ySmNtw
https://blogs.korrespondent.net/blog/politics/4327603/?fbclid=IwAR1LxRLl2IzQ5scr_af5CQ445nZFehGh_Ep-pk6GVGVyPnot9HuRO1UOSrc

Перебіжчики Путіна: зрадити - значить передбачити. Останній акт


Вправний керманич формує своє оточення завжди по «образу та подобію».

Однотипність оточення, тотожність його зі своїм психотипом – головна стратегія «довічної влади». Путін, як він сам вважає, – доволі вправний керманич, тому в ієрархічній системі путінської Росії на верхньому поверсі влади знаходяться злочинці.

https://censor.net/ru/blogs/3244287/perebjchiki_putna_zraditi_znachit_peredbachiti_ostannyi_akt_schuryachogo_korolya

Росія продовжує мілітаризацію півострова


19:45 05 серпень Київ, Україна
Глобальна мілітаризація півострова триває. Країна-окупант має намір перетворити Крим на одну суцільну військову базу. З цим можуть бути пов'язані свідомо провальні спроби Кремля забезпечити водою кримчан. Адже в зв'язку з нестачею ресурсів для виживання, місцеве населення поступово почне залишати півострів, тим самим залишаючи його для потреб російських військових. На користь цієї теорії говорить розміщення Росією ядерної зброї на території півострова Крим.
Нарощування озброєння в Криму необхідно, скоріше, для залякування західних країн. Такої думки дотримується більшість політичних експертів. Таким чином, Путін намагається укладати угоди з ЄС і США.
Проте Росія встигла зарекомендувати себе, як країна-агресор з непередбачуваним характером і мілітаризація півострова може нести реальну загрозу.

Повідомлення про те, що окупанти збирають або вже зібрали ядерну зброю на півострові, зробили глава МЗС України Дмитро Кулеба і міністр оборони України Андрій Таран. А представник Головного управління розвідки МО Вадим Скибицький в лютому 2021 року доповів, що окупанти виявили цікавість до об'єкта «Феодосія 13». Цей об'єкт був побудований ще в 50-х роках минулого століття за наказом Сталіна і був надсекретним. Він розташований між Феодосією і Судаком. На ньому вже зберігалися ядерні боєголовки, аж до ядерного роззброєння України згідно з Будапештським меморандумом.
Однак російський військовий експерт Павло Лузін вважає, що розміщення ядерних ракет - не більше ніж частина інформаційної війни Росії. З його слів, Кремлю необхідно, щоб Захід і Україна тільки думали, що атомні заряди розміщені в Криму. "Їх просто нікуди навішувати там", - помічає Лузін, маючи на увазі носії.

У той самий час керівник військових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук заперечує.
Експерт переконаний, що Росія вже доставила ядерну зброю на півострів. Однак мова йде не про стратегічні, а про тактичні заряди. Такі боєголовки може нести не тільки флот, а й авіація, а також артилерія далекого радіусу дії.
Хай там що, все говорить про те, що Кремль нарощує і продовжить нарощувати військову міць в Криму. Розуміючи, що півострів не в змозі напоїти і прогодувати таку велику кількість людей, Росія, ймовірно, пожертвує місцевим населенням, шляхом тиску гуманітарним лихом. Аналізуючи те, що відбувається, такий стан справ неможливо відкинути.

Водна криза в Криму зараз грає тільки на руку окупантам. Використовуючи силу пропаганди, Росія переконує місцеве населення півострова в тому, що Київ, а не Москва, винен в нестачі води. У той самий час "Кремль робить все можливе і навіть неможливе (пошук води під Азовським морем), щоб врятувати людей". Таким чином, деяка частина кримчан може бути успішно завербована в російську армію.
Можливо, під час планування анексії Криму, Росія передбачала перекриття Україною Кримського каналу, однак такий варіант був швидше на благо окупантам, ніж діяв проти них.

"информация"

Программа "Вести недели" с Дмитрием Киселевым получила телевизионную премию ТЭФИ–2015 в номинации "Лучшая информационная программа".
Нет, ничего удивительного в этом нет, единственное, название номинации я бы сменил на:
"информационная программа кремля"





методичка кремле-тролля


Из методички кремле-тролля:
1. Не можешь атаковать мысль, атакуй мыслителя.
2. Свою атаку направляйте на личность человека. Уничтожая личность, вы уничтожаете любую идею, которую она несет.
3. Обвиняйте оппонента в психических заболеваниях и сексуальных отклонениях. Во всем, что противоречит идеологии малограмотных людей.
4. Пишите больше и кричите громче. Тактика «базара» позволяет получить преимущество над оппонентом среди малограмотных людей.
5. Используйте снисходительный тон, высокомерие. Изначально ставьте тебя выше оппонента.
6. Манипулируйте фактами. Создавайте ложь, которая подобна правде, и применяйте ее в споре с оппонентом.
7. Избегайте ответов на прямые вопросы. Цепляйтесь к определенным словам, манипулирование которыми наносит вред оппоненту.
8 Используйте тактику "доведения до абсурда". Чем чудовищнее ложь, тем проще в нее верят малограмотные люди.
9. Чаще используйте обороты «так все говорят», «все знают», «а для кого это секрет?». В среде малограмотных людей аргумент «все знают, а я поверю» часто является решающим.
10. Оскорбляйте оппонента умышленно коверкая его имя, национальную и политическую принадлежность, профессию.


1 марта 2014 года,
МОСКВА. КРЕМЛЬ


Flag Counter

Кремль відмовив Ходорковському у звільненні



Читинський суд відмовив Михайлу Ходорковському в умовно-достроковому звільненні, передає Эхо Москвы.

Таким чином, суд підтримав позицію начальника Читинського СІЗО і начальника колонії міста Краснокам’янська, а також держобвинувачувача. Всі вони заявили, що Ходорковський не розкаявся в скоєному і не став на шлях виправлення.

Представник російської Федеральної служби виконання покарань вказав на чотири порушення, які, за його даними, допустив Ходорковський в місцях ув’язнення. За словами прокурора, у випадку умовно-дострокового звільнення колишній глава "ЮКОСа" міг перешкодити слідству, чинити тиск на свідків або зникнути за кордоном, відзначає Лента.ру.

У краснокам’янській колонії загального режиму Ходорковського карали за залишення робочого місця без дозволу, за знайдені інструкції, не передбачені внутрішнім розпорядком, за те, що він пив чай з одним з увязнених в кімнаті ради загону, а також за два лимони, не вказаних в переліку переданих йому продуктів харчування.

Три покарання адвокатам вдалося оскаржити. Четверте втратило силу за давністю, оскільки з моменту його накладення пройшло більше року. П`яте покарання, накладене на Ходорковського ще під час перебування в московському ізоляторі "Матросская тишина", втратило силу з тієї ж причини.

Адвокати Ходорковського заявили, що оскаржать це рішення. Наступне прохання про УДЗ можна буде подати через рік. Ходорковський не вийшов би на свободу, навіть якщо б прохання було задоволене, оскільки він є фігурантом ще однієї справи, зазначає Лента.ру.

УНІАН.

Дипломатія діалогу


Сьогодні в Києві відбувається установчий саміт Кримської платформи. Мета цієї зустрічі, в якій планують взяти участь представники кількох десятків країн і міжнародних організацій, домогтися, аби тема повернення Криму до складу України не зникала зі світового порядку денного. На цьому міжнародному заході планується ухвалити підсумковий документ - хартію чи декларацію. Цей документ буде відкритим до підписання і після саміту.

Ключовою метою створення такої міжнародної переговорної платформи є необхідність внесення у пріоритетну міжнародну повістку теми деокупації Криму та повернення півострова до України. За даними МЗС України, станом на початок серпня більше 30 країн і міжнародних організацій підтвердили участь у саміті Кримської платформи.

Згоду на участь дали Велика Британія, Канада, Естонія, Литва, Латвія, Молдова, Туреччина, Франція, Нідерланди. Публічно оголосили про свою участь президент Польщі Анджей Дуда, президент Латвії Егілс Левітс, президентка Словаччини Зузана Чапутова, президент Європейської Ради Шарль Мішель, генеральний секретар Ради Європи Марія Пейчинович-Бурич.

Із США у статусі представника президента Байдена прилетіла міністр енергетики Дженіфер Гренголм, низку країн представлятимуть міністри закордонних справ.

Окрім того, 180 експертів із понад 40 країн планують долучитися до Кримської платформи.

Влада Росії налякана успіхом дипломатичної ініціативи України, яка отримала таку широку підтримку на міжнародній арені. Тому Кремль активно «накачує» інформаційний простір заявами про «можливі провокації» та намагається посилити прокремлівську риторику новими вигадками про «українську загрозу» та «ворожий Захід». Віце-прем'єр так званого «кримського уряду», постійний «представник Криму» при президенті Росії Георгій Мурадов заявив, що «київська влада готує цілий комплекс антиросійських і антикримських провокацій, націлених на нагнітання напруженості в Чорноморському регіоні». Говорячи про саміт «Кримська платформа», який цей недополітик називає «русофобською сходкою», Мурадов відзначив: «На жаль, провокації проти Росії - обов'язкова складова частина цього антиросійського проекту. В ході міжнародного саміту так званої «платформи по деокупації Криму» буде розроблено цілий комплекс антиросійських і антикримських провокацій, націлених на нагнітання напруженості в Чорноморському регіоні». За його словами, організатори саміту мають намір використовувати тему Криму, щоб довгостроково, за завданням США і НАТО, розхитувати міжнародну обстановку навколо російського півострова…

«Всі зусилля Києва щодо повернення Криму є нелегітимними і не можуть сприйматися інакше, як загроза агресії проти двох суб'єктів Російської Федерації. Ще раз нагадуємо, що вважатимемо участь будь-яких країн і організацій в таких діях, включаючи ініціативу Кримська платформа, як недружній щодо Росії крок, як пряме зазіхання на її територіальну цілісність», - заявила речниця російського МЗС Марія Захарова.

12 серпня міністр МЗС Росії відвідав окупований Крим. Але не для того, щоб допомогти населенню вийти з кризової ситуації підтоплень, нестачі питної води та стану екологічної та соціальної катастрофи, до якої практично довела кримчан окупаційна влада. Міністр закордонних справ Росії приїхав, щоб розповісти жителям півострова, втомленим від заяв в дусі медведєвського «просто грошей зараз немає <...> ви тримаєтеся тут, вам всього доброго, гарного настрою і здоров'я!», Про ... «неонацистські, расистські настрої сучасної української влади». «Через тиждень відбудеться черговий шабаш, «Кримська платформа», на якій Захід буде продовжувати пестити неонацистські, расистські настрої сучасної української влади», - зокрема, заявив Лавров, виступаючи на зустрічі з учасниками арт-кластеру «Таврида».

Кремль активно шантажує та погрожує іншим країнам, аби вони не долучалися до Кримської платформи. Той же так званий віце-прем'єр кримського уряду, постійний представник Криму при президенті Росії Георгій Мурадов заявив, що установчий саміт «Кримська платформа» може обернутися для його учасників «болючими наслідками». «Державам-учасницям саміту потрібно чітко донести, що вони, зазіхаючи на нашу країну, можуть потрапити в число недружніх нам країн», - сказав він.

Така підвищена активність публічної брехні та патологічна збудженість Кремля чітко вказує, що Українська дипломатична ініціатива «Кримська платформа», як міжнародний інструмент деокупації та повернення Криму, може реально вплинути на ситуацію та примусити Росію відступитися. Тому потрібно очікувати та бути готовими до посилення провокативної риторики путінських ЗМІ та посадовців з Кремля. Та завжди пам’ятати, в чому справжня сила. А справжня сила – завжди у правді!

А ПРАВДА – на боці України!

Гетманцев - агент Кремля!


Гетманцев, який відповідає у Зеленського за податкову політику, зареєстрував законопроект про різке підвищення ренти на видобуток газу. У результаті Україна зовсім залишиться без власного газу, як до цього завдяки «реформам» зелених більшовиків - без вітчизняної електроенергії та вугілля. Це і є план Кремля - повна енергетична залежність України і повернення в московське ярмо! 

Я впевнений, що Гетманцев - не корисний ідіот, який не усвідомлює, що робить, як більшість у фракції «слуг». Його антиукраїнські ініціативи абсолютно продумані та в інтересах Кремля. До депутатства і потрапляння в зе-команду Геманцев 11 років (!) був помічником регіонала і резидента російської розвідки в Україні Володимира Сивковича. Після 2014 року Сивкович переховується в Росії. Британська розвідка стверджує, що Сивкович - один із тих, хто за завданням Кремля зараз займається формуванням маріонеткового уряду України. Я впевнений, що депутат Гетманцев досі перебуває на зв’язку із своїм шефом Сивковичем і розглядається російськими спецслужбами на посаду міністра фінансів в маріонетковому уряді України. Тому всі законодавчі ініціативи Гетманцева, через які Україна потрапляє в залежність від Кремля, повинні бути розслідуванні СБУ за статтею «державна зрада».




Олег Ляшко,
Лідер Радикальної партії

"Крымская платформа" как приговор и страшный сон Кремля


В Украине стартует "Крымская платформа". Масштабное мероприятие международного уровня, проведение которого всячески пыталась сорвать Российская Федерация, для которой данный саммит это ещё один болезненный удар и болезненное напоминание о том, что Крым это незаконно оккупированная Россией территория Украины.
За прошедшие, без малого, 8 лет, Россия так и не смогла на международном уровне добиться признания полуострова одним из субъектов Федерации. В последние года, это отчаяние и безысходность отчётливо чувствовались во внешней и даже внутренней политике России. А потому, она стала направлять основные ресурсы уже не столько на легитимацию полуострова, сколько на игнорирование, в международной повестке, этого вопроса.
Но саммит “Крымская платформа” полностью нивелировал уже на стадии объявления в 2020 году эти попытки страны оккупанта. Ведь его уровень, это не замалчивание, это акцентирование внимания на проблемах оккупированного полуострова. Внимание, которое привлекло представителей 46 стран, объединений и организаций, давших согласие на непосредственное участие в мероприятие. А помимо участников, наблюдатели от множества организаций.
Дипломатическая инициатива “Крымская платформа” на сегодняшний день является самой масштабной акцией такого уровня, организованной Украиной за всё время оккупации Крыма Российской Федерацией. Инициатива, цель которой объединение усилий по решению проблематики полуострова: того беззакония которое творится в Крыму оккупационными властями; неконтролируемой милитаризации Крыма; ущемление прав и свобод живущих на полуострове граждан Украины; озвучивание фактов катастрофического, непоправимого вреда экологии, который наносит бесхозяйственность и вредительское отношение оккупантов.
Россия в очередной раз не только потерпела фиаско, как в своей попытке легитимировать оккупацию, так и замолчать её, минимизировать к ней внимание в мире, но и оказалась в ситуации, когда как преступник, преступление которого давно доказано, вызывается судом присяжных для оглашения приговора. На сегодняшний день в Москве ещё полностью не осознают тех последствий, которыми для неё станет в будущем данный саммит, но уже очевидно, что это по-настоящему знаковое, в определённом смысле даже переломное событие, в трагической истории полуострова, который продолжает непростое движение домой – в Украину.

Путінська концепція історії




12 липня на офіційному сайті Кремля опубліковано статтю Володимира Путіна «Про історичну єдність росіян і українців», яку він обіцяв написати в ході щорічної прямої лінії 30 червня 2021 року. У цій статі він розвиває свою улюблену популістську тезу про те, що росіяни і українці насправді - один і той же народ. С самого початку агресії «довічний» зайняв звичну для нього публічну позицію «я – не я, і хата – не моя!». «Іх там нєт!», «Право на самоопределение», «защита русского населения» та інші «дитячі відмазки» постійно лунають у офіційних виступах Путіна та набридлій усім кремлівській пропаганді. Цього разу Путін «розродився» на цілу статтю, де спробував довести, що українці – це ті ж самі росіяни. Ну, практично, ті ж самі. Зважаючи на те, що реальних аргументів цієї тези про «єдність» знайти неможливо, Путін пустів у хід різноманітні псевдоісторичні дитячі фантазії, намагаючись видати їх за потужні наукові міркування знавця. Але інфантільна псевдологіка Путіна виглядає непереконливо, місцями, смішно, місцями - страшно!

Як може бути людина такою лицемірною?! "Стену, возникшую в последние годы между Россией и Украиной, между частями, по сути, одного исторического и духовного пространства, воспринимаю как большую общую беду, как трагедию. Это прежде всего последствия наших собственных ошибок, допущенных в разные периоды", - пише людина, яка напала на Україну. Яка вкрала Крим у «історично єдних українців»! Схоже на те, що розв’язання кривавої війни на Донбасі для Путіна є простою помилкою?! Та чи не забагато помилок допускає людина, яка вважає себе «довічним володарем Кремля»?!!

Стаття Путіна "Про історичну єдність росіян і українців", вочевидь, адресована, в першу чергу, українському населенню. Про це каже той факт, що стаття опублікована на двох мовах - російською та українською. Усім зрозуміло, що цей «опус» - це частина інформаційної кампанії Кремля, запущеної у відповідь на активну і систематичну пропаганду офіційного Києва та одностайну позицію на підтримку інтересів суверенної України, яку демонструють лідери демократичного світу. Крім того, публікація спрямована на додаткову легітимізацію повернення Криму і активної позиції Москви по відстоюванню «інтересів російськомовного населення на Донбасі».

Такі статті-«дороговкази» почали використовуватися Путіним ще під час виборної кампанії 2012 року замість «передвиборної програми». Згодом ті статті стали прототипом різних держпрограм і реформ. Мабуть, і зараз в статті закодований алгоритм політики Кремля щодо України на найближчі роки.

По суті вперше Путін системно виписав і своїм авторством затвердив нову офіційну концепцію історії взаємин Росії і України, російського і українського народів. До сих пір в Росії панувала декілька видозмінена радянська концепція цього питання - «два братні народи». Путін же пропонує зовсім іншу концепцію – «українці і росіяни - це один народ», «частину територій історичної Росії більшовики несправедливо передали Україні», «українців намагаються висмикнути з єдиного народу і перетворити їх в антиросійських» і т.д.

Тепер, мабуть, в рамках цієї концепції в Росії перепишуть підручники в школах і ВНЗ, почнуть знімати фільми, серіали, про неї говоритимуть багато по телевізору і на каналах в ютубі. І через ці канали, в свою чергу, нова концепція буде транслюватися і для українців та представників інших країн світу…

А ще стаття формує нові «червоні лінії», малювати які так полюбляє останнім часом діючий президент Росії. «Все хитрощі, пов'язані з проектом «анти-Росія», нам зрозумілі. І ми ніколи не допустимо, щоб наші історичні території, на яких живуть близькі для нас люди, використовували проти Росії. А тим, хто зробить таку спробу, хочу сказати, що таким чином вони зруйнують свою країну».

Таке висловлювання формулює одну з головних червоних ліній «страху Кремля» про власне майбутнє. Про той час, коли Україна, як рівноправний член, стане частиною колективної безпеки демократичного світу та ввійде до НАТО. Для Путіне цей факт означатиме повне руйнування примарних надій на відродження імперії. І він розуміє, що до цього все йде. Тому Путін заздалегідь готує собі підґрунтя для можливих заходів, в тому числі і військового характеру.

Хоча з іншого боку, вибір Путіним для своєї статті цієї теми свідчить про дефіцит виграшних сюжетів для сучасного Кремля. Останнім часом хмара тегів для виборчої кампанії у РФ виглядає стереотипно - Україна, Лавров, армія, Північний потік, цифровізація Росії. Руйнівна путінська політика останнього десятиріччя призвела до повною відсутності в російському інформаційному просторі позитивних, виграшних для російської громадськості, тем. Путіну знову і знову доводиться оперувати давно застарілими тезами про «хунту», «зовнішнє управління із США» і «фашизм» на Україні, лише посилюючи їх, що не вражає внутрішню аудиторію і не створює ніяких нових установок, які так потрібні Кремлю напередодні виборів. А велика кількість маніпулятивних технік в тексті вказує на те, що Путін та його оточення назавжди залишилися у смислах та сенсах початку століття. Без всякого натяку на прогрес та розвиток.