[Приєднана картинка]26 листопада у Слов'янську на Донеччині на площі Революції українці вшанували пам'ять жертв голодоморів і геноциду українців 1932–33 років. Організувала захід міська "Просвіта", у заході також взяли участь Всеукраїнське об'єднання "Свобода", члени товариства політв'язнів та репресованих. Учасники запалили свічки, вшанували пам'ять загиблих хвилиною мовчання. Священик Української Автокефальної Православної Церкви провів молебень за душі жертв голодоморів...

Читати далі...

Сама тема не дозволяє вживання слів і фраз як "радісно" чи "мені приємно" тощо, але коли я бачив чотирьох президентів України разом на покладанні квітів до меморіалу Жертвам голодомору, а потім всі вони поїхали до Биківні, де вшанували пам'ять репресованих, розстріляних і похованих тут сотень тисяч людей - це однозначно викликало у мене дуже і дуже позитивні враження. Ще зовсім недавно на урочистий ювілей 20-річчя Дня Незалежності України цього єднання не спостерігалось. Як ...

Читати далі...

Вчера был День памяти жертв голодомора в Украине. Когда стемнело мы с Ниной зажгли и поставили на полдоконники окон две свечки в память о жертвах голода. После этого мы с Лексусом вышли на прогулку. Я решил посмотреть много ли в окнах горит свечей. На всей нашей улице Белинского ни одной горящей свечи кроме наших двух! Каков наш народ: без сочувствия и сострадания. безжалостный, жестокий, беспамятный. Всем наплевать.Все по принципу: моя хата с краю. Я прочел книгу Р.Конквеста о...

Читати далі...

Его активно проповедуют лица с татарскими скулами и устойчивым еврейским акцентом. Лет ещё сто назад их предки называли нас малоросами . "Братья" великоросы не особо стесняясь заполняли казаками каторгу в сибири и тюрьмы на севере . А когда было нужно - забривали в солдаты и убивали на всяких там войнах , которые затевал царь-батюшка. Но козацькому роду - нема переводу . И тогда словянские братья с московии в 33м пришли и забрали весь хлеб подчистую . Для...

Читати далі...

(закінчення) СМЕРТІЮ СМЕРТЬ ПОДОЛАВ …боса Мотря йшла селом… «Видно, таки сплять: і отець Михайло, і дяк, і церковні брати, і півчі і дзвонар разом з ними. Що за напасть така? Не розумію, як можна у таку ніч спати? Світла по хатах не видно - сплять. Всі сплять.Треба поспішати до церкви. Вдарити в дзвони. Нехай прокидаються - Великдень же!» Заглибившись в роздуми, жінка раз чи два, заледве не спіткнулася об чиїсь тіла, що валялись серед ...

Читати далі...

(продовження 2) СМЕРТІЮ СМЕРТЬ ПОДОЛАВ * * * Після тих страшних видінь, коли Мотря трохи приходила до пам'яті, відчужено дивилася на свою єдину донечку Надійку і в її голові крутилася страшна думка… Ще коли Мотря несла хоронити Миколку, їй зустрілась баба Ганя, яка на диво усім, була чи не єдиною ходячою серед тих кількох стариків, які ще дивом жили. Вона уже поверталась з кладовища, похоронивши свою останню внучку. А так, як не мала сили ...

Читати далі...

&nbsp...

Читати далі...

СМЕРТІЮ СМЕРТЬ ПОДОЛАВ Він не плакав, не міг, - зима. Його сльози, його кров-сік, на цю пору пішли у корінь. Дерева зимою не плачуть, тим більше дуби. Вони сплять. Сплять, та не він. Цієї страшної зими він просто не може заснути. А ще, він онімів. А через що? Того ніхто не відає, хіба що вітер буйний. Він один знає тому причину. Саме він розповів про його горе, братам-дубам, по всій Україні. Та коли повернувся у ті краї до нього й переповів вісті...

Читати далі...

[Приєднана картинка]Сьогодні не маю можливості піти на Михайлівську і запалити лампадку. Тому свічка буде горіти у блозі і на вікні. 

Ось уже кілька годин дивлюся по телевізору на жахіття Голодомору 33... Дивлюся... Ще одна, ні з чим не зрівняна трагедія нашого народу, до глибини, ранить душу... По поминальній свічці у вікні тече гарячий віск - по моїм обличчі сльози... Разом з тим, радію, що попри всі намагання сатанинської влади - наш народ вижив... Радію за нас... Проте ПАМ'ЯТАЙМО про мільйони не-вино загублених душ, щоби це більше не повторилося на нашій землі...

Читати далі...