хочу сюда!
 

Татьяна

53 года, телец, познакомится с парнем в возрасте 50-53 лет

Заметки с меткой «замок»

Невероятно красивая панорама замка

Замок Нойшванштайн в тумане, Германия360° Аэрофотопанорама  

Панорама выполнена в двух разрешениях. Высокое разрешение с максимальной детализацией и наилучшим качеством предназначено для высокоскоростного интернета и современных

компьютеров, так как размер панорамы более 7 Мб. 

ЖМИ ВНИЗУ и ты увидишь чудо красоту Замок Нойшванштайн в тумане, Германия - AirPano.ru • 360 Градусов Аэрофотопанорамы • 3D Виртуальные Туры Вокруг Света ЗДЕСЬ:Высокое разрешение

Коралловый замок во Флориде и его тайна.

          
      Коралловый замок во
Флориде и его тайна.

В городе Хоумстед во Флориде находится странная структура из
коралловых монолитных глыб, построенная выходцем из Латвии —
Эдвардом Лидскалнином в первой половине 20го века. В народе
это сооружение прозвали Коралловым замком, и он сразу же
оброс множеством загадок и тайн. Об этом  и пойдет речь
в этой теме.


Эдвард никогда не позволял никому наблюдать за
строительством своего Кораллового замка. Он был очень
подозрителен, построив сначала большие стены, и работая под
их укрытием ночью, при свете фонаря. Блоки, которые он
доставлял, спускаясь к морю, весили 30 тонн каждый, что в
два раза превышает вес больших блоков в Пирамиде Хеопса Как
он это делал в те времена, когда еще даже не было
специальной техники, остается загадкой до сих пор

Красоты замков

Построенная в стиле французского замка эпохи Возрождения
усадьба Waddesdon Manor была загородной резиденцией
Ротшильдов. В ней находится одна из самых изысканных
коллекций предметов декоративного искусства XVIII века, а ее
викторианские сады прекрасны в любое время года. В винных
погребах усадьбы, построенных по проекту погребов замка Шато
Лафит-Ротшильд, хранятся тысячи бутылок вина Rothschild.
Самые изысканные блюда и и вина подаются в ресторанах
усадьбы, а в ее магазинах можно приобрести великолепные
подарки и вина, многие из которых можно найти только в
Waddesdon Manor.


[ Читать дальше ]

Броди - місто з непересічною історією

(Попередні дні: Острог, Приїзд у Броди, ОлеськоПідгірціЗолочів)

Наступний ранок теж почався з чаю, сирка та шоколаду на балконі cup_full tort . Щоправда сьогодні посилився вітер і постійно заважав нам смакувати, здуваючи пакети та заворачуючи полотенце-скатертину. Сьогодні ввечері ми вже мали їхати додому і потрібно було домовитися про оплату цього дня. Хазяїн взяв з нас до 22 вечора ще пів ціни за номер і ми побігли на автостанцію. Як ми вже встигли помітити, хоч вокзали і знаходяться на певній відстані від готелю, але швидким кроком туди можна дістатися за 15 хвилин, або 20 хвилин неспішним кроком... Сьогодні нашою метою було село Підкамінь, де знаходиться одна з природних пам"яток - камінь-велет та монастир-фортеця, а по поверненню, після обіду в ресторані "Европа", детальне знайомство з Бродами та його фортецею аж до смеркання. Та знову все сталося не так як гадалося... unsmile  Автобус, на який ми так спішили, виявляється, не ходить. Наступний проходить через всі прилеглі села і до Підкаменя приїздить через 1,5 години, майже одночасно з тим, що виходить об 11:30. Після наведення справок у касі та диспетчера автостанції було вирішено в Підкамінь їхати після обіду і повернутися, що найпізніше на автобусі, що виходить звідти о 18:10, бо наступний проходить транзитом о 22 з копійками... Квиток купили на рейс Броди-Жарків до Підкаменя на 14:05 за 7.25 грн. money  і побігли до Бродівської фортеці.

Тож спочатку Броди... Це місто з самого початку вразило своєю строкатістю. Тут є і старі розбиті часом будинки 18-століття і ретельно відремонтовані та пофарбовані у яскраві кольори їх ровесники, і досить ще нові п"ятиповерхові будинки, на зразок гостинок. Але в основному переважає стара дво-, триповерхова забудова. А всього за 100 метрів від міськради, на протилежному боці центральної Площі Ринок, на городах дозріває капуста та огірочки. Вулиці досить вузькі і в центральній частині утворюють практично квадратні квартали. Якщо поглянути на мапу міста, то можна виявити, що вулиці, особливо на півночі і сході мають форму оборонних валів міста, тобто лежать чи на самих давніх валах, чи вздовж них... Між двома основними площами Ринок ти Майданом Свободи пролягає головна пішохідна вулиця "Золота", де зосереджено багато магазинів, навіть є невеликий (по Київським міркам) супермаркет "Колібріс", також кілька банків та аптек.

Це, мабуть, одне з улюблених місць прогулянки місцевих жителів. Точніше буде сказати жительок, бо дівчат і жінок тут зустрічається у кілька разів більше ніж хлопців. Можливо у Росії місто наречених - Іваново, а в Україні - це, скоріш за все, Броди. Дівчата тут ходять по одній, парами, групами по 5-8 чоловік, деякі з дітьми у колясках... Більшість з них молоді та привабливі. Тільки одного разу, коли ми йшли на поїзд о 22:30 і починалася гроза кількість хлопців та чоловіків значно переважала кількість жінок... Не знаю з чим це пов"язано.

Через місто протікає невеличка річечка з мелодійною назвою Бовдурка... smeh Але знайти без карти їїдосить важко, так як це зовсім невеличкий струмок, завширшки з півметра завалений будівельним та побутовим сміттям з характерним сморідом... З тих пір назва річки стала для нас "именем нарицательным".  Будь яку брудну калюжу ми називаємо "якась Бовдурка". smile 

А ще цікавий і не звичайний для наших країв графік роботи більшості магазинів і кафе у місті, вихідний тут "За потребою" або "По необхідності".

Броди мають давню історію. Перша літописна згадка про них у "Повчанні" Володимира Мономаха дітям - датована 1084 роком. Тут двічі зустрічався Володимир Мономах з волинським князем Ярополком Ізяславовичем. Після розпаду Галицько-Волинського князівства, територія на якій були Броди, переходить у власність польських королів, а згодом стає частиною Руського воєводства Речі Посполитої. У 1441 році польський король передав Броди у власність старості Янові Селинському, у 1511 році поселення переходить у власність подільських воєвод Кам"янецьких. У 1580 році ці землі купує белзький воєвода Станіслав Жолкевський і у 1584 році здобуває магдебурське право на заснування міста Любиче (на честь родинного герба), але ця назва не прижилася. Свого найбільшого розвитку місто зазнає за Станіслава Конецпольского, що купив Броди у 1629 році. У 1648 році в часи Визвольної війни місто руйнують війська Богдана Хмельницького. Протягом другої половини 17 - першої половини 18 століття місто змінило ряд власників, серед яких були і Собеські та Потоцькі. Після першого поділу Речі Посплитої у 1772 році Броди переходять під владу Австрійської імперії і стають прикордонним містом з Польщею, а з 1759 року - з Російською імперією. Для підтримки подальшого розвитку торгівлі, австрійська імператриця Марія-Терезія надає місту право вільного торгового міста, що зміцнило економіку міста і вже на початку 19-го століття це друге по величині місто у Галичині після Львова. У 1865 році відкрито Бродівську гімназію. У 1869 році будується залізниця, що сполучила Броди зі Львовом, Краковом та іншими містами Австро-Угорщини. З 1880 року право вільного торгового міста ліквідують і починається перепрофілювання міста з торгівельного на виробниче. У роки Першої світової війни (1914-1918рр.) місто, як прикордонний пункт три рази проходила лінія фронту, що завдало багато руйнувань та розорень... 1 листопаду 1918 року, внаслідок поразки і розпаду Австро-Угорської імперії, у Бродах було встановлено Українську владу. 23 травня 1919 року у місто увійшли передові частини польської армії, 23 червня Українська Галицька армія відбила Броди, але через пару тижнів місто знову окупували поляки. 26 липня 1920 року Броди зайняла Червона Армія під командуванням Будьонного. Радянська влада проіснувала тут до 18 вересня 1920 року, після чого владу перебрала на себе Польща. З приходом Червоної армії 21 вересня 1939 року в Бродах встановлюється Радянська влада і вже за кілька місяців починаються масові арешти "неблагонадійних" міщан, інтелігенції, духовенства. 29 червня 1941 року Броди зайняли німецькі війська. У зв"язку з проголошенням у Львові Акту відновлення Української держави, у Бродах було створене українське повітове управління... У результаті наступу 22-25 березня 1944 року Радянські війська зайняли передмістя Бродів. Чотири місяці по місту пролягала лінія фронту, в результаті місто було майже знищене. 17 липня 1944 року Броди зайняли радянські війська. У перший же післявоєнний рік у місті почали працювати школи і медичні заклади. Зараз тут діють педагогічний коледж, гімназія, три загальноосвітні школи, школа естетичного виховання, спортивна школа, музей та дві бібліотеки.

По дорозі до фортеці нам зустрілися руїни колись величної синагоги. ЇЇ східний фасад ще тримається, зверху видно барельєфи та надпис, мабуть, на івриті.

Західна ж стіна вже рухнула під тяжкістю даху та віків...

Побудована ж ця одна з найбільших синагог Галичини була у 1742 році, тут зберігалося тисячі книг, переважно релігійної тематики. Взагалі, євреї в Бродах оселилися ще за часів Станіслава Жолкевського, активно займалися торгівлею. Водночас з тим що це було одне з найбільших місць ортодоксального іудаїзму, тут же зароджується інша течія - хасидизм. Масове знищення ж євреїв почалося з приходом німецьких військ у 1941-1943 роках. На момент входу радянських військ у липні 1944 року у місті лишилося лише кілька чоловік еврейської національності.

Фортеця знаходиться на західній околиці міста. Але так як дороги тут доволі вузькі, то ми пропустили останній поворот, і прийшлося обходити фортецю навколо (кілька кілометрів для скаженої собаки не круг lol ). Перед самою фортецею розміщений міський ринок, за воротами теж стояли палатки і я спочатку подумав, що то сувенірна продукція... Але все виявилося значно прозаїчніше. Там продавали переважно труси, носки та рубашки... Сам же замок зараз знаходиться у руїнах.

Перше дерев"яне укріплення на цьому місці спорудив Жолкевський у кінці 16 ст. Станіслав Конецпольській у 1630-1635 роках будує тут мурований замок бастіонного типу. Його архітекторами були Г.Л.Боплан та Адре дель Аква, які майже паралельно проектують палац у Підгірцях, цікаво, що на вигляд це зовсім різні споруди. Бродівський замок був п"ятикутний, складався з п"яти бастіонів та валів, в середині яких знаходилися каземати, всередині, до 18 століття, знаходився дерев"яний будинок з каплицею в якому мешкали власники міста та коменданти фортеці. Ззовні фортеця була оточена ровом, що час від часу наповнювався водою. В"їзд до фортеці здійснювався греблею та через звідний міст.  У 1648 році фортеця два місяці витримувала облогу козацьких військ Богдана Хмельницького. Під час відомої битви під Берестечком (40 км на північ) замок відігравав роль військової бази польських військ. З 1704 року замок стає резиденцією Потоцьких. В середині 18 ст. збудовано равелін, надбрамну вежу з годинником та двоповерховий палац, де часто проводилися бали. Тут неодноразово були Польські та австрійські монархи. Зараз палац використовується як освітній заклад, але ззовні він виглядає настільки погано, що я б боявся заходити в нього без каски... У 1812 році, коли Наполеон йшов на Москву, росіяни змусили австійців зруйнувати замок. Внаслідок вибуху равелін, надбрамна вежа та каземат були зруйновані. Решту передали під склади та в"язницю. За Радянських часів тут базувалася військова частина, а зараз все руйнується і заростає кущами та травою... Сумно...tears У східному крилі палацу знаходяться виставкові зали Бродівського краєзнавчого музею, сам же музей, знаходиться на Майдані свободи у старому повітовому будинку Австрійської імперії.

Тут кілька залів, де розміщені експозиції починаючи з кам"яного віку. Багато експозицій присвячено війні, діяльності ОУН УПА. А також тут розміщена гарна панорама стародавніх Бродів.

Вхід коштує 2 чи 3 грн, право на фотографування 5 грнmoney . Так вишло, що в музей ми зайшли одночасно з парою поляків, які цікавилися палацом Потоцьких і з жалем дізналися, що ота сіра будівля в аварійному стані і є палац знаменитого княжеського роду. Окрім двох служителів музею тут був і його директор. Це досить молодий чоловік, дуже заповзятий і балакучий, на кілька наших питань він прочитав цілу лекцію. Насамперед нас цікавило чому музей не перенесли в замок, що було б логічніше, і чого палац у такому жалюгідному стані... Загальна суть відповіді на 2-ге питання досить стандартна: будівля передається з балансу на баланс, грошей нема нівкого... Може я вже просто не зовсім вірю людям, але мені здалося дивним, що така енергійна і молода людина працює в музеї з мізерну плату... Хоча, з іншого боку, саме таких відданих і енергійних патріотів власної справи і потрібно для розвитку держави... Після музею ми пішли на обід в ресторан "Європа" їсти "Фляки по-варшавськи" - дуже вже нам сподобалася назва smile  mmmm  Але фляків не було, і офіціант сказала, що вона теж не знає що це таке, бо за той не довгий час поки вона тут працює їх ще ніразу не було... А жаль! unsmile  Якщо хто знає що це, або де це можна скуштувати буду дуже вдячний за інформацію! Тож пообідали ми супом з тефтелями, занесли деякі речі в готель і поспішили на автобус до Підкаменю...

А поки ми біжимо, ви можете переглянути інші фото цього міста тут =>

Замок Зигмаринген

 
Замок Зигмаринген
 

Замок Зигмаринген — замок в городе Зигмарингене, в
Баден-Вюртемберг, бывшая резиденция династии
Гогенцоллернов-Зигмарингенов.
Datei:Schloss Sigmaringen NW.jpg
Зигмаринген, северо-запад
[ Читать дальше ]
Schloss Sigmaringen

Жемчужина немецких замков.

Замок Эльц. Жемчужина немецких замков.

 

Настоящий средневековый замок с башнями, легендами и даже
сокровищами, Бург Эльц на берегу реки Мозель соперничает с
Нойшванштайном за звание самого романтичного немецкого
замка. Замок Бург Эльц (Burg Eltz) – величавый
средневековый замок, разместившийся среди холмов на северном
берегу реки Мозель, между городами Кобленц и Трир в
Германии. Замок находится в 29 км к северо-востоку от Кохема
и в 29 км к юго-западу от Кобленца. Бург Эльц окружен
густыми лесами и рекой Эльцбах, северным притоком Мозеля.
Замком по-прежнему владеет ветвь династии, жившей здесь в
XII веке.


Это один из немногих ни разу не разрушенных за
всю свою многовековую историю средневековых замков в
регионе. Замок между Кобленцом и Триром некогда лежал на
богатом торговом пути. Возвели замысловатую постройку с XII
по XVI век сообща три процветающие семейства. Точнее, три
ветви одной семьи: Рюбенахи, Родендорфы и Кемпенихи.
Половина Кемпенихов была построена позже остальных, примерно
к 1530 году. В этой части замка отапливались почти все
комнаты, тогда как в более ранних – только единицы. [ Читать дальше ]

Краков - город студентов







Краков - город старый и красивый. Он похож на Львов и Прагу. Центр достаточно большой и выдержан в одном каменно-замковом стиле. Уютно и красиво. Если были в Праге - вам не нужно дополнительно ничего объяснять... читать дальше >>>

Замок Мон Сан-Мишель с высоты






Я уже когда-то выкладывал свои впечатления о замке Мон Сан-Мишель. Но фотографии профессионалов всегда смотреть интереснее. Особенно, если они сделаны с высоты, на которую сложно забраться, если только не... смотреть дальше >>>

Олеський замок

Один из самых древних и самых успешно восстановленных замков Украины. Описал фотографии и немного истории об этом замке на своем блоге.

А фотоальбом находится здесь. Плюсуйте фотографии, они хорошие :)))

Календари

Кому интересно могу скинуть на почту







91%, 21 голос

9%, 2 голоса
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.