Отрывок из публикации Олега Шамы "Партійні дрова сталінської топки 1932--33 років".

 Історик Юрій Шаповал стверджує, що в ті роки по всіх українських селах було 112 тис. активістів. Як правило, вони числилися бідняками. Таких на початок 1930-х було 10-15%. Образу на своє безталання вони і зганяли на сусідах, у яких життя склалося успішніше. До того ж нова влада постійно твердила про щасливе майбутнє, коли все стане загальним, кожен буде вкладати в це загальне по можливості, а отримувати - за потребою. Чого ще бажати?

Працювали активісти не безкоштовно. Після вилучення захованого зерна вони отримували певний пайок з конфіскованого. Він допоміг декому пережити пік голоду. Але доля Параски Чорної з Леб'яжого показує, що далеко не всім.

За підсумками хлібозаготівель член Політбюро компартії України Хатаєвич, відповідальний за вилучення зерна на Харківщині, проголосив: «Між селянами і нашою владою точиться жорстока боротьба. Це боротьба на смерть. Цей рік став випробуванням нашої сили і їхньої витримки. Голод довів, хто тут господар. Ми виграли війну!»

Безпосередні організатори голодомору пожили трохи довше за Параску Чорну. Через чотири роки Хатаєвич в катівнях ГПУ зізнався, що є членом неіснуючої терористичної Польської військової організації. Розстріляний в 1937-му.

Чому вигадана організація була Польською? Мабуть тому, що головний український комуніст під час голодомору Станіслав Косіор був етнічним поляком. Сталін з підозрою ставився до нього ще в початку 1932-го. Не влаштувало вождя і глобальне вилучення хліба, організоване Косіором. У 1939-му він зізнався в польському тероризмі після того, як у підвалах ГПУ на його очах під час допиту зґвалтували 16-річну дочку.

Так само посміялася доля і з керівників силового блоку під час голоду - товаришів Балицького, головного чекіста України, і Якіра, командувача Українським військовим округом. Їх розстріляли восени 1937-го.

Павла Постишева, другого секретаря ЦК КП (б) У, московські чекісти катували рік, поки не розстріляли в кінці 1939-го. Він зізнався в тому, що майже 20 років працював на розвідку Японії.

Півроку протримався на допитах ГПУ Влас Чубар, очільник українського уряду в 1932-33 роках. Його старанність у хлібозаготівлях було оцінено смертним вироком за антирадянську діяльність, тероризм і шкідництво.

Цей список організаторів голоду досить довгий. Варто лише згадати, що 80% керівництва областей і районів України теж знайшли чекістські кулі або кайло і лопата в ГУЛАГу.

Вкотре це доводить, що виконавців беззаконня воно незабаром теж знищить. Може не в першу, але точно в другу чергу вони йдуть в топку тих, хто береться вершити долі цілих народів. Але чомусь, коли подібні беззаконня замислюються, охочих до їх виконання довго шукати не доводиться.

http://nv.ua/ukr/opinion/shama_2/partijni-drova-stalinskoji-topki-1932-33-rokiv-291377.html

Станислав Косиор. Родился в 1889 г. в польском Венгруве. Член РСДРП(б) с 1907 г.; 1907--1918 -- участник большевистского движения в Донбассе и на Дону; один из организаторов КП(б)У; в 1928--1938 гг. -- генеральный (с 1934 -- первый) секретарь ЦК КП(б)У. Расстрелян в 1939 г.

Всеволод Балицкий. Родился в 1892 г. в Верхнеднепровске Екатериславской губ. (ныне Днепропетровская обл.). Член РСДРП с 1913 г., с 1915 -- большевик. С 1918 г. - на нелегальной работе в Грузии. В октябре 1919 г. -- глава Украинской организационной комиссии, потом политинспектор ВЧК.  В 1919 г. - глава Волынской, затем Киевской ЧК. 1924--1930 -- нарком внутренних дел УССР; в конце 1932 назначен зам. председалеля ОГПУ СССР. Расстрелян в 1937 г.

Иона Якир. Родился в 1896 г. в Кишиневе Бессарабской губ. Член РСДРП(б) с апреля 1917 г. В 1918 г. командовал красными отрядами в боях с румынскими войсками. В 1930--1934 -- член Реввоенсовета СССР. С 1934 г. -- член ЦК ВКП(б). Расстрелян в 1937 г.

Павел Постышев. Родился в Иваново-Вознесенске в семье ткача. Член РСДРП(б) с 1904 г. С 1918 -- председатель Ревтрибунала. С ноября 1926 -- секретарь ЦК КП(б)У, с 1927 -- член ЦК ВКП(б). В 1938 снят со всех постов и арестован. Расстрелян в 1939. В последние годы наблюдалось расстройство психики на почве поиска врагов советской власти и репрессий. В 1938 г. были расстреляны также жена и сын, еще два сына получили длительные сроки заключения.

Влас Чубарь. Родился в с.Федоровка Екатерининской губ. (сейчас Запорожская обл.) в многодетной крестьянской семье. Участник революции 1905 г. Вступил в РСДРП(б) в 1907 г. В 1919--1922 -- председатель Оргбюро по восстановлению промышленности Украины, член Всеукр. ревкома. В 1920--1937 - член ЦК КП(б)У; в1920--22, 1923--34 -- член Политбюро ЦК КП(б)У. В 1921--23 председатель ВСНХ УкрССР. В 1923--1934 -- председатель СНК УССР. В 1938 -- арестован, расстрелян в 1939 г.

Лазарь Каганович. Родился в 1893 г. в деревне Кабаны Радомысльского уезда Киевской губ. (впоследствии с.Диброва Полесского р-на Киевской обл., ныне входит в Чернобыльскую зону). Отец был зажиточным крестьянином, в начале Первой Мировой войны разорился. С 14 лет Лазарь работал в Киеве на заводах, фабриках, в мастерских. Член РСДРП(б) с 1911 г.  С 1918 работал в Петрограде, затем Москве, Нижнем Новгороде. В 1920 направлен партией в Туркестан. В 1925 избран генеральным секретарем ЦК РКП(б)У по рекомендации Сталина. В 1957 снят со всех постов, в 1961 исключен из КПСС, однако получил статус персонального пенсионера союзного значения. Умер 25 июля 1991г. в 97-летнем возрасте. 

  

Прокурори --> мажори.
Дмитро Гнап далі на цю тему:



Нахабна поведінка головних наглядачів за законністю в цій країні подекуди шокує навіть самих правоохоронців. Міліція вже неодноразово ловили прокурорських працівників за кермом і напідпитку. І те як слуги закону, у таких випадках намагаються уникнути відповідальності та залякують міліціонерів, просто вражає. Взагалі, в системі правоохоронних органів України прокуратура досі посідає невиправдано високе місце і користується незрівнянно широкими повноваженнями. Хоча перехідні положення Конституції чітко вказують: досудове слідство у прокуратури треба забрати і передати новому незалежному органу. Попри цю вимогу Основного Закону, прокуратура продовжує виконувати роль такого собі карального меча влади: порушує, розслідує, скеровує до суду і підтримує держобвинувачення проти усіх в цій країні. Зокрема, і проти правоохоронців та суддів. Тільки прокурор може посадити і міліціонера, і військового, і сбушника, і високопосадовця, і суддю. А хто ж посадить самого прокурора? Особливо коли є за що.

Напомню кто забыл или не знает 20 октября 2010 года в 06:40 в Днепропетровске водитель внедорожника допустил наезд на пешеходов, которые ожидали зеленого сигнала светофора на пешеходном переходе посреди проезжей части. Водитель с места ДТП скрылся. В результате ДТП погибли три женщины. Водитель оказался сыном прокурора одного из районов города.

Обвиняемый компенсировал материальный и моральный ущерб родным погибших, он может быть оправдан, заявил адвокат потерпевшей стороны.

Получается тот у кого есть деньги может спокойно убивать людей и ему ничего не будет!!! Так сказал адвокат потерпевших. Только непонятно кого он защищает, родственников погибших или убийцу Рудя. Так же возникает много вопросов по поводу его профессионализма.

Пресс-конференция адвоката потерпевших Саакяна

Интервью по делу Дмитрия Рудя. часть 1

Интервью по делу Дмитрия Рудя. часть 2

Интервью по делу Дмитрия Рудя. часть 3

Куда катится наша страна? И до каких пор мы будем терпеть беззаконие?

Зачем нам такая власть, которую никто не уважает, с которой можно на ты, которую в конце концов можно укусить.

Вчера, 4 августа, водитель и пассажир ВАЗа устроили потасовку и искусали двух сотрудников Госавтоинспекции, один из них госпитализирован с травмами головы и позвоночника.

Инцидент произошел в Александровске, территориально входящем в состав Луганска. Об этом сообщает представитель Управления ГАИ области.

Около 20:00 Водитель ВАЗа не остановился по требованию наряда ГАИ, продолжив

движение на высокой скорости.

Согласно сообщению, старший сержант ГАИ Александр Сидоренко и сержант ГАИ Евгений Гончаров догнали их.

"Водитель, который находился в стадии алкогольного опьянения, вышел из машины и заявил, что он никуда не ехал, а авто давно стоит на этом месте", - пояснил источник.

Патрульные попросили предъявить документы, в ответ водитель стал их оскорблять.

Затем из салона вышел пассажир и тоже стал оскорблять и угрожать милиционерам, после чего схватил одного из милиционеров за погон и ударил его в лицо.

Началась потасовка.

Пока сержанты надевали на задержанных наручники, они укусили за плечо и колено одного сотрудника милиции, а второму патрульному прокусили палец.

В настоящее время оба сотрудника ГАИ находятся на больничном, один из них - старший сержант госпитализирован с травмами головы и позвоночника.

Услышав от знакомой журналистки, что в Днепропетровске уже более месяца трое осажденных безоружных людей держат оборону против бандитов, пытающихся отобрать их предприятие, я почти не поверила. Даже зная о беспределе, царящем в нашем государстве, о коррупции судебного института, о том, что Конституцию у нас на деле никто не гарантирует. Все же, услышанное показалось не правдой, а пересказом американского боевика. Но вот читаем статью в газете «Горожанин» № 10 (120):
«Представителей прессы к осажденным не пускают, нарушая тем самым Закон о СМИ. Но журналистам все же удалось выяснить, что «рейдерский захват осуществило некое ООО «Гидросервис-Л», зарегистрированное на молодого человека Юрия Тесленко в декабре 2007 года! Свое право собственности на имущество захватчики обосновывают решением суда, да не простого, а третейского. Третейский суд – это суд, который имеет право просто юридически зафиксировать согласие сторон конфликта. Схема проста до безобразия. ЧП «Исида» в качестве стороны спора в суд не приглашалось. Просто некий Иванов (или Сидоров) согласился, чтобы некто Петров стал хозяином чужого имущества. Вот и все».
Получив такое подтверждение факту, я срочно выехала на место событий, где мне удалось побеседовать с юристом Андреем Линником, представляющим интересы захваченного предприятия «Исида», с 1992 года производящего минеральную воду. И вот что он рассказал.

Мышь, родившая гору
Рейдерский захват ЧП «Исида» подготавливался в течение двух лет. О событиях подготовительного периода можно узнать в изложении А.Линника, который составил [url= http://blog.i.ua/user/81231/106157/]хронологию событий[/url] по имеющимся документам. Сначала немного о «мыши», т.е. об истоках конфликта, приведшего к трагедии. 26.12.2002 г. предприятие «Исида» взяло кредит в Левобережном отделении № 8420 «Сбербанка Украины» г. Днепропетровска на сумму 800000 грн. Предметом залога (ипотеки) было признано имущество предприятия: здание цеха безалкогольных напитков, насосная и водозаборная станции и остальные небольшие сооружения на территории, рыночной стоимостью, на основании экспертной оценки, 2 547 640 грн.
К сожалению, предприятие не смогло своевременно рассчитаться с банком. Не из-за того, что не хотело, а из-за бюрократических проволочек, но это никого не волнует, естественно. В связи с этим банк обратился с иском в хозяйственный суд. 27.09.2005 г. суд Самарского района г. Днепропетровска описал и арестовал заложенное имущество ЧП «Исида» по акту серии АА № 892559. Для оценки арестованного имущества суд пригласил оценщика Жирова А.К. и эксперта Алимову Л.И., которые произвели оценку имущества, не осматривая его, и не посетив оцениваемое предприятие. Кроме того, руководителей ЧП «Исида» вообще забыли ознакомить с постановлениями суда об аресте, оценке и взыскании. Им отправили только оценочный акт, по которому имущество фирмы оценили 1 145 405 грн. То есть через 3 года стоимость одного и того же недвижимого имущества ЧП «Исида» уменьшилась на 1,4 млн. грн.
Естественно, «Исида» оспорила как оценку, так и нарушения при производстве дел Самарским судом в областном хозяйственном суде г. Днепропетровска. 02.03.2006 г., который удовлетворил иск и признал недействительными результаты оценки описанного и арестованного имущества ЧП «Исида». Надо сказать, что суд Самарского района, вместо того, чтобы признать допущенные нарушения, подал на апелляцию. Дело тянулось долго и дошло до Верховного суда Украины. Вместе с кассационной жалобой ЧП «Исида» направило в Высший хозяйственный суд Украины заявление с просьбой не допустить реализации заложенного и арестованного имущества по заниженной на 1,5 млн. грн. цене. За это время ЧП «Исида» полностью рассчитывается с банком по кредиту, и банк принимает деньги.
21.08.2006 г. ДВС в Самарском районе г. Днепропетровска (ныне Самарский ВДВС Днепропетровского городского управления юстиции, начальник Шевченко С.И.), вопреки запрету Верховного суда (зарегистрирован в Едином реестре запретов) отчуждать имущество ЧП «Исида», вместе с Днепропетровским филиалом СДП "Укрспецюст" (директор Котуранов В.В.) продали имущественный комплекс по производству безалкогольных напитков ЧП «Исида» на открытых торгах ООО "Прогрес-МРХ" (директор Подурец И.М.) по незаконной оценке.
10.10.2006 г. судья Самарского районного суда г. Днепропетровска Католикян М.О. единолично, без судебного рассмотрения, разрешил ДВС в Самарском районе г. Днепропетровска принудительно проникнуть в нежилые помещения ЧАСТНОГО ПРЕДПРИЯТИЯ «Исида». В этот же день государственный исполнитель ДВС в Самарском районе г. Днепропетровска Ткаченко С.О., с помощью сотрудников Самарского РВ ДМУ УМВС Украины в Днепропетровской области, и Агентства безопасности «Скорпион» проник на территорию и в помещения ЧП «Исида». В результате этого беззакония директора предприятия Синькову Н.И. с рабочего места госпитализировали в больницу, где ей установили диагноз — инфаркт миокарда.
31.01.2007 г. Постановлением Апелляционного суда Днепропетровской области Постановление судьи Католикяна М.О. о разрешении принудительного проникновения на территорию ЧП «Исида» было отменено, как незаконное. А 19.02.2007 г. Самарский районный суд г. Днепропетровска признал незаконными все действия государственного исполнителя ДВС Ткаченко С.О., совершенные при принудительном проникновении на территорию частной фирмы. Показательный факт: по этому делу прокуратура Самарского района г. Днепропетровска приняла 24 (!) незаконных постановления об отказе в открытии уголовного дела. 19 из них на сегодняшний день отменены, остальные пять пересматриваются Генеральной прокуратурой Украины.
Только после вмешательства Верховного Суда Украины и Высшего хозяйственного суда Украины, Рады судей Украины, через 5 месяцев (!) судья Дубинин И.Ю. истребовал дело из Днепропетровского НИИ судебных экспертиз и направил его в Днепропетровский апелляционный хозяйственный суд. Поэтому захватчики решили перейти в наступление. В 2 часа 30 мин. 08.02.2008 г. семеро молодчиков в камуфляжной форме охранного предприятия «Скорпион» незаконно проникли на территорию ЧП «Исида», где:
избили охранника Лебедеву Т.И. (была госпитализирована с диагнозом сотрясение головного мозга и многочисленные ушибы мягких тканей),
сорвали навесные замки на въездных воротах ЧП «Исида» и на дверях в административное здание, заменив их на собственные;
не допустили на территорию ЧП «Исида» основателя и генерального директора Синькову Н.И. и работников предприятия.
К 4 часам утра 08.02.2008 г. силами сотрудников Самарского РВ ДМУ УМВС Украины в Днепропетровской области и ДМУ УМВС Украины в Днепропетровской области, вызванных по телефону «02», нападающих удалось унять и выдворить. А в 5 часов утра 08.02.2008 г. на предприятие заявились и сами заказчики штурма, назвавшиеся представителями ООО «Гидросервис-Л», будто бы купившего ЧП «Исида». Никто из нападавших по сей день не понес никакой ответственности — Прокуратура Самарского района г. Днепропетровска вообще не видит в этих действиях никаких правонарушений!

Концлагерь через дорогу от Прокуратуры
Третья попытка силового захвата ЧП «Исида» была совершена 25.02.2008 г. В этот день, около 15 час., неизвестные молодые люди в количестве около 20 человек, без каких либо опознавательных знаков, в черной камуфляжной одежде, с использованием физической силы, проникли на территорию ЧП «Исида», где заблокировали все входы и выходы из административного и производственного помещения ЧП «Исида». Генеральный директор Синькова Н.И., ее муж и бухгалтер предприятия, охраняя документы, забаррикадировались в помещении бухгалтерии, где в нечеловеческих условиях держат осаду вот уже 40 дней!
Приехавшей милиции нападавшие представились сторожами ООО «Гидросервис-Л», после чего наши доблестные защитники ретировались, развязав руки бандитам, которые не допускали к осажденным никого и ничего.
11 дней трое пожилых людей сидели в холодном помещении — с отключенным отоплением и электричеством, отрезанным телефоном — без пищи, 4 дня — без воды!
12.03.2008 г. Самарский ВДВС Днепропетровского городского управления юстиции принял Постановление, подтверждающее ранее принятое Хозяйственным судом Днепропетровской области от 27.09.2007 г. по делу № 8/250-07(31/371-06) о запрете кому-либо и любыми способами отчуждать имущество ЧП «Исида». Это постановление было передано для принудительного исполнения в Жовтневое ВДВС Днепропетровское городское управление юстиции. Несмотря на это, 12.03.2008 г. в присутствии работников милиции, захватчики срезали металлические петли на входных дверях в помещение бухгалтерии, где сидели осажденные, ворвались туда и разбили голову мужу Синьковой Н.И. – Павловскому А.И., инвалиду 2 группы.
Все эти дни прокурор Самарского района г. Днепропетровска Юлдашев С.О. (прокуратура района находится через дорогу от ЧП «Исида») и прокурор Днепропетровской области Шуба В.В. спокойно наблюдали за творящимся беззаконием, за циничным игнорированием захватчиками судебного решения. Обращения к правоохранительным органам всех уровней не принесли ни одного результата.
А ведь только за период с 08.02.2008 г. по 15.03.2008 г., с начала применения силовых методов захвата, по фактам противоправных действий по отношению к имуществу ЧП «Исида», отчуждать которое запретил суд, ЧП «Исида» письменно обращалось:
- в Самарский РВ ДМУ УМВС Украины в Днепропетровской области – 6 раз,
- в Прокуратуру Самарского района г. Днепропетровска – 7 раз,
- в ДМУ УМВС Украины в Днепропетровской области – 2 раза,
- в Прокуратуру Днепропетровской области – 3 раза,
- в УМВС Украины в Днепропетровской области – 3 раза,
- в МВС Украины – 2 раза,
- к Президенту Украины – 2 раза,
- в Верховный Суд Украины – 2 раза,
- в Генеральную Прокуратуру Украины – 4 раза,
- в Кабинет Министров Украины – 1 раз,
- в Департамент ДВС Министерства юстиции Украины – 1 раз,
- в ВДВС Главного управления юстиции в Днепропетровской области – 1 раз,
- к Третейской палате Украины – 1 раз.
Кроме этого, представитель ЧП «Исида» юрист Линник А.О. неоднократно был на личном приеме у:
- прокурора Самарского района г. Днепропетровска Юлдашева С.О.,
- заместителей начальника ДМУ УМВС Украины в Днепропетровской области,
- заместителей начальника УМВС Украины в Днепропетровской области,
- начальника ВДВС Главного управления юстиции в Днепропетровской области,
- начальника Главного управления юстиции в Днепропетровской области.
Дважды о творящемся беспределе публиковала статьи газета «Горожанин», показывали сюжеты с места событий выпуски новостей местных каналов. На осажденном предприятии побывали представители облсовета: заместитель главы Днепропетровской облгосадминистрации Маргарита Робертс, Уполномоченный Госкомпредпринимательства Украины в Днепропетровской области Владимир Дон, глава представительства Госкомпредпринимательства Украины в области Елена Чайка, которые любят проводить [url=http://www.new-most.info/photo-report/photo-economic/978.htm]совещания[/url] и рассуждать о защите предпринимателей и развитии предпринимательства в области. Их вмешательства и возможностей защиты хватило лишь на то, чтобы уговорить бандитов один раз в день принимать передачу с продуктами для осажденных!
Как показало собственное расследование, проведенное силами работников захваченного предприятия, рейдеры в точности использовали «рейдерскую схему», описанную в статье [url=http://ua.glavred.info/archive/2008/01/16/155406-7.html]«Кто остановит третейских рейдеров?»[/url], опубликованной в независимом аналитическом агентстве «Главред» 16.01.2008 г. В случае с незаконным изъятием всего недвижимого имущества ЧП «Исида» лже-истцом выступило ООО «Будпанорама» (директор Левчинский Сергей Борисович), лже-ответчиком – ООО «Прогресс-МРХ» (директор Подурец Ирина Николаевна), причем — не устали удивляться? — интересы «ответчика» по доверенности представлял все тот же Левчинский Сергей Борисович! Решением постоянно действующего третейского суда при Ассоциации «ЛЕВЛЕКС» (Председатель постоянно действующего третейского суда Коршун Мария Васильевна) от 16.11.2007 г. право собственности на все имущество, принадлежащее ЧП «Исида» и размещенное по адресу: ул. Роторная, 2а в г. Днепропетровске, было признано за ООО «Будпанорама».
На основании этого решения ООО «Будпанорама» (директор Левчинский С.Б.) продало по Договору купли-продажи от 22.01.2008 г. все имущество ЧП «Исида» ООО «Гидросервис-Л» (директор Тесленко Юрий Евгеньевич), зарегистрированному, как указывалось в начале статьи, только в декабре 2007 г. и к моменту сделки даже не узаконенному во всех положенных инстанциях.
01.04.2008 г., в связи с серьезным ухудшением состояния здоровья «скорая помощь» забрала Синькову Н.И. из заблокированного помещения. НО ТАМ ЕЩЕ ОСТАЛИСЬ БЕЗ СВЕТА, ТЕПЛА, КАНАЛИЗАЦИИ, ТЕЛЕФОННОЙ СВЯЗИ ЕЕ МУЖ — Павловский А.И. (инвалид 2 группы, диагноз – рак) и Сологуб Н.И. (бухгалтер предприятия).
ЛЮДИ, СТОЛКНУВШИЕСЯ С ФАШИЗМОМ В РОДНОЙ СТРАНЕ, В МИРНОЕ ВРЕМЯ, И ОСТАВЛЕННЫЕ РОДНОЙ СТРАНОЙ БЕЗ ПОМОЩИ, ТЕРЯЮЩИЕ НАДЕЖДУ НА СПРАВЕДЛИВОСТЬ.
Елена Непокора
Подробная хроника событий:
http://blog.i.ua/user/81231/106157/,
http://blog.i.ua/user/81231/106159/,
http://blog.i.ua/user/81231/106160/

А в цей час, не знаючи про дату, час та місце проведення прилюдних торгів, 22.08.2006 р. Приватне підприємство "Ісіда" повністю розраховується з банком по кредиту, сплативши усю суму боргу готівкою в касу банку. І банк прийняв усі кошти в рахунок погашення боргу.
У результаті таких незаконних дій, 21.08.2006 р. ДВС у Самарському районі м. Дніпропетровська (нині Самарський ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції, начальник Шевченко С.І.), усупереч заборони суду (зареєстрована в Єдиному реєстрі заборон) відчужувати майно Приватного підприємства "Ісіда", разом із Дніпропетровською філією СДП "Укрспецюст" (директор Котуранов В.В.) продали майновий комплекс по виробництву безалкогольних напоїв Приватного підприємства "Ісіда" на прилюдних торгах Товариству з обмеженою відповідальністю "Прогрес-МРХ" (директор Подурець І.М.):
- без відома Приватного підприємства "Ісіда" (про дату, час та місце проведення прилюдних торгів Дніпропетровська філія СДП "Укрспецюст" повідомила Приватне підприємство "Ісіда" на другий день після того, як ці торги закінчилися, а не за 15 днів до їх початку),
- по недійсній (заниженій більш ніж на 1,5 млн. грн.) ціні (Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2006 р. та Постановою Вищого господарського суду України від 16.11.2006 р. по справі № 35/86 експертна оцінка, по якій майновий комплекс був виставлений на прилюдні торги, була визнана недійсною та скасована),
- усупереч судової заборони (Ухвала Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 19.08.2005 р., яка зареєстрована в Єдиному реєстрі заборон),
- без оголошення в 2-х місцевих друкованих засобах масової інформації (згідно повідомлень Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Головного управління юстиції у Дніпропетровській області, Головного управління юстиції м. Києва та Міністерства юстиції України, Регіональне рекламно-інформаційне видання "ТВ "ПОРТ", у якій Дніпропетровська філія СДП "Укрспецюст", нібито, розмістила оголошення про прилюдні торги, не зареєстроване серед друкованих засобів масової інформації).
Згідно Протоколу № 6040192-39/210зі-1 від 21.08.2006 р. проведення прилюдних торгів по реалізації арештованого майна, яке належить Приватному підприємству "Ісіда", переможцем торгів визнано ТОВ "Прогрес-МРХ" (р/р 26005204210000 у Дніпропетровській філії "УкрСиббанк" МФО 306856, ЄДРПОУ 33115513, пр-кт К. Маркса, 100, м. Дніпропетровськ, 49000, директор Подурець Ірина Миколаївна, паспорт АК № 507950 виданий Кіровським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області від 28.04.1999 р., проживає за адресою: вул. Ласточкіна, 8 м. Дніпропетровськ).
ТОВ "Прогрес-МРХ" цікаве тим, що звітувало до податкової інспекції Кіровського району м. Дніпропетровська про відсутність фінансово-господарської діяльності, і в той же час придбало майновий комплекс за 1150000 грн. (без ПДВ).
28.08.2006 р. Приватне підприємство "Ісіда" на особистому прийомі у Департаменті ДВС Міністерства юстиції України подало дві скарги:
- від 28.08.2006 р. за вих. № 68 "На незаконні дії начальника ДВС у Самарському районі м. Дніпропетровська Шевченка С.І., бездіяльність начальника ДВС Дніпропетровської області Верхогляда О.О., його заступника Вєрцева О.Ю. та незаконну реалізацію арештованого майна Приватного підприємства "Ісіда" (зареєстрована в Департаменті ДВС Міністерства юстиції 30.08.2006 р. за вх. № 25/6-50-7787);
- від 28.08.2006 р. за вих. № 69 "На бездіяльність начальника ДВС Дніпропетровської області Верхогляда О.О. та його заступника Вєрцева О.Ю." (зареєстрована в Департаменті ДВС Міністерства юстиції 30.08.2006 р. за вх. № 25/6-50-77876).
Листом від 02.10.2006 р. за вих. № 25/6-50-8623 заступник директора Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Величко В.М. запросив представників Приватного підприємства "Ісіда" на 11 год. 00 хв. 06.10.2006 р. для участі в оперативній нараді, на якій планувалося розглянути 2 (дві) скарги Приватного підприємства "Ісіда" від 28.08.2006 р. за вих. № 68 та вих. № 69.
На цю оперативну нараду запрошувалися начальник ДВС у Самарському районі м. Дніпропетровська Шевченко С.І., начальник ДВС Дніпропетровської області Верхогляд О.О. та державний виконавець Принова С.Г., у провадженні якого знаходилося виконавче провадження з примусового виконання рішення господарського суду відносно майна Приватного підприємства "Ісіда".
Начальник ДВС Дніпропетровської області Верхогляд О.О., начальник ДВС у Самарському районі м. Дніпропетровська Шевченко С.І. та державний виконавець Принова С.Г. у призначені дату та час до Департаменту ДВС Міністерства юстиції України не з'явилися, у зв’язку з чим оперативна нарада була перенесена на 11 год. 00 хв. 09.10.2006 р.
Лише пізніше стало відомо, що у цей час активно йшла підготовка до захвату території та приміщень Приватного підприємства "Ісіда" з участю ДВС у Самарському районі м. Дніпропетровська.
09.10.2006 р., в період із 11 год. 00 хв. до 12 год. 40 хв., у приміщенні Департаменту ДВС Міністерства юстиції України (вул. Коцюбинського, 12 у м. Києві) відбулася оперативна нарада з участю генерального директора Приватного підприємства "Ісіда" Синькової Н.І., представника Приватного підприємства "Ісіда" - юриста підприємства Линника А.О., начальника ДВС у Самарському районі м. Дніпропетровська Шевченка С.І., начальника ДВС Дніпропетровська Верхогляда О.О. та державного виконавця Принової С.Г., заступника директора Департаменту ДВС Міністерства юстиції Величка В.М., начальника управління організаційного забезпечення діяльності державної виконавчої служби Департаменту Лихацького Д.Ю.

А в цей час, коли генеральний директор та засновник Приватного підприємства "Ісіда" Синькова Н.І. разом із юристом підприємства Линником А.О. перебували в Департаменті ДВС Міністерства юстиції України на цій нараді, в м. Дніпропетровську повним ходом ішла підготовка до фізичного захоплення території та приміщень Приватного підприємства "Ісіда".
Перша спроба силового фізичного захвату Приватного підприємства "Ісіда" була здійснена 10.10.2006 р. в період, коли Господарський суд Дніпропетровської області розглядав справу № 31/371-06 за позовом Приватного підприємства "Ісіда" про визнання недійсними прилюдних торгів від 21.08.2006 р. та їх результатів.
Для цього організатори та виконавці цієї незаконної акції вчинили наступне:
05.10.2006 р. ТОВ "Прогрес-МРХ" (переможець незаконно проведених прилюдних торгів 21.08.2006 р.) звернулося до Самарського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до Синькової Н.І. та Приватного підприємства "Ісіда" про визнання права власності не тільки на споруди, які придбали на прилюдних торгах 21.08.2006 р., а й на виробниче обладнання вартістю більше півмільйона гривень, що знаходиться в цих приміщеннях.
У той же день, 05.10.2006 р. суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська Католікян М.О. одноосібно прийняв Ухвалу про забезпечення цього незаконного позову шляхом передачі всього майнового комплексу Приватного підприємства "Ісіда" разом із виробничим обладнанням на зберігання іншій юридичній особі – ТОВ "Мегоном 1" (директор Крицький М.В.), яке тільки було зареєстроване 06.09.2006 р. і не мало ні фінансових, ні людський ресурсів для забезпечення зберігання зазначеного майна.
09.10.2006 р., як тільки генеральний директор Приватного підприємства "Ісіда" Синькова Н.І. з юристом підприємства Линником А.О. після участі в оперативній нараді покинули будівлю Департаменту ДВС Міністерства юстиції України (м. Київ), з м. Дніпропетровська зателефонувала головний бухгалтер Приватного підприємства "Ісіда" і повідомила, що на підприємство "Ісіда" прибув заступник начальника ДВС у Самарському районі м. Дніпропетровська Ткаченко С.І. разом працівниками міліції з метою виконання Ухвали Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 05.10.2006 р. про забезпечення Позову ТОВ "Прогрес-МРХ" (переможець прилюдних торгів від 21.08.2006 р.) про передачу усього майна (будівель, споруд та обладнання) Приватного підприємства "Ісіда" на зберігання третій особі - ТОВ "Мегоном 1".
Через відсутність генерального директора Приватного підприємства "Ісіда", головний бухгалтер Зубова С.В. відмовилася допустити заступника начальника ДВС у Самарському районі м. Дніпропетровська на територію Приватного підприємства "Ісіда".
Після цього Ткаченка С.О. склав Акт про не допуск його на територію Приватного підприємства "Ісіда" і направив до Самарського районного суду м. Дніпропетровська Подання про дачу згоди на примусове проникнення на територію Приватного підприємства "Ісіда".
(продолжение следует)

26.12.2002 р. між Приватним підприємством "Ісіда" та ВАТ "Державний ощадний банк України", в особі філії - Лівобережного відділення № 8420 ВАТ "Державний ощадний банк України", був укладений Договір кредитної лінії № 7 на загальну суму 800000 грн. (вісімсот тисяч грн.)
26.12.2002 р., з метою забезпечення виконання Приватним підприємством "Ісіда" своїх зобов’язань за Договором кредитної лінії № 7 від 26.12.2002 р., між Приватним підприємством "Ісіда" (Заставодавець) та ВАТ "Державний ощадний банк України", в особі філії - Лівобережного відділення № 8420 ВАТ "Державний ощадний банк України" (Заставодержатель), був укладений Договір ВАС № 646962 про заставу майнового комплексу (іпотеку).
Предметом застави (іпотеки) був майновий комплекс по виробництву безалкогольних напоїв, що належить Приватному підприємству "Ісіда" на підставі Договору купівлі-продажу від 03.08.1999 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сонечко" та Приватним підприємством "Ісіда", зареєстрованому в КП "Дніпропетровське МБТІ" за реєстраційним № 1634-106, та розташований за адресою: вул. Роторна, 2а у м. Дніпропетровську (Самарський район), який складається з:
1) А-2 - цех безалкогольних напоїв залізобетонний, загальна площа 1126,0 кв. м;
2) Б - насосна водозабірна;
3) В - насосна;
4) № 1-2,1 - споруди
На момент передачі зазначеного майна в заставу, ринкова вартість майнового комплексу, на підставі експертної оцінки, склала 2547640,00 грн. (без ПДВ).
На жаль, Приватне підприємство "Ісіда" не змогло вчасно розрахуватися з банком за кредит, у зв’язку із чим банк звернувся з позовом до господарського суду.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2005 р. по справі № 35/86 позов ВАТ "Державний ощадний банк України", в особі філії - Лівобережного відділення № 8420 ВАТ "Державний ощадний банк України", задоволено, стягнуто з Приватного підприємства "Ісіда" на користь банку:
- 799916,53 грн. - боргу,
- 11080,00 грн. - пені,
- 1700,00 грн. - держмита,
- 118,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу,
шляхом звернення стягнення на заставлене майно Приватного підприємства "Ісіда".
15.07.2005 р. на виконання зазначеного судового рішення Господарським судом Дніпропетровської області був виданий НАКАЗ.
31.08.2005 р. ДВС у Самарському районі м. Дніпропетровська (старшим державним виконавцем Приновою С.Г.) відкрите виконавче провадження з примусового виконання НАКАЗУ Господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2005 р. по справі № 35/86.
27.09.2005 р. ДВС у Самарському районі м. Дніпропетровська (старшим державним виконавцем Приновою С.Г.) описане та арештоване заставлене майно Приватного підприємства "Ісіда" згідно Договору про заставу майнового комплексу (іпотеку) ВАС № 646962 від 26.12.2002 р., а саме:
1) А-2 - цех безалкогольних напоїв залізобетонний, загальна площа 1126,0 кв. м;
2) Б - насосна водозабірна;
3) В - насосна;
4) № 1-2,1 - споруди,
про що був складений АКТ серії АА № 892559 від 27.09.2005 р.
21.11.2005 р. ДВС у Самарському районі м. Дніпропетровська (старшим державним виконавцем Приновою С.Г.) прийнята Постанова про залучення до виконавчого провадження оцінщика Жирова А.К. та експерта Алімову Л.І. та проведення комплексної експертизи по оцінці описаного та арештованого майна Приватного підприємства "Ісіда".
Зазначена постанова не була направлена Приватному підприємству "Ісіда", відповідно, Приватне підприємство "Ісіда" не змогло скористатися своїми правами, передбаченим ст. 11-1 Закону України "Про виконавче провадження", у т.ч. й заявити відвід зазначеним спеціалістам.
Оцінщик Жиров А.К. та експерт Алімова Л.І. описане та арештоване майно не оглядали, на території Приватного підприємства "Ісіда" не були.
Уперше, про існування цієї Постанови, Приватне підприємство "Ісіда" дізналося лише 19.12.2005 р., коли отримало з ДВС у Самарському районі м. Дніпропетровська листа за вих. № 10315 від 16.12.2005 р., у якому ДВС повідомила про результати проведення експертної оцінки описаного та арештованого майна.
21.12.2005 р. на вимогу Приватного підприємства "Ісіда" ДВС у Самарському районі м. Дніпропетровська копію "Отчета об оценке стоимости имущества: строений и сооружений частного предприятия "Исида": здания цеха безалкогольных напитков (лит. А-2), здания насосной водозаборной (лит. Б), здания насосной (лит. В), сооружения (№ 1-2,1), расположенных по адресу: г. Днепропетровск, ул. Роторная, 2а", згідно якого ринкова вартість описаного та арештованого майна Приватного підприємства "Ісіда" склала 1145405,00 грн. (без ПДВ).
Таким чином, станом на 26.12.2002 р. вартість заставлено майна Приватного підприємства "Ісіда" складала 2547640,00 грн. (без ПДВ), а майже через 3 (три) роки, станом на 26.11.2005 р., вартість цього ж самого майна склала 1145405,00 грн. (без ПДВ), т.т. зменшилася майже на 1,4 млн. грн. (без ПДВ).
03.01.2006 р. Приватне підприємство "Ісіда" оскаржило до Господарського суду Дніпропетровської області бездіяльність ДВС у Самарському районі м. Дніпропетровська щодо не направлення копії Постанови про призначення комплексної експертизи майна Приватного підприємства "Ісіда" та залучення до виконавчого провадження оцінщика Жирова А.К. та експерта Алімової Л.І., а також оцінку описаного та арештованого майна Приватного підприємства "Ісіда".
02.03.2006 р. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області по справі № 35/86 (суддя Широбокова Л.П.) скарга Приватного підприємства "Ісіда" задоволена повністю: визнано неправомірною бездіяльність ДВС у самарському районі м. Дніпропетровська щодо не направлення Приватному підприємству "Ісіда" копії Постанови про призначення експертизи від 21.11.205 р.; визнано недійсними та скасовані результати оцінки описаного та арештованого майна Приватного підприємства "Ісіда".
ДВС у Самарському районі м. Дніпропетровська оскаржила зазначену Ухвалу до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
18.05.2006 р. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду (судді Логвиненко О.О., Павловський П.П., Чус О.В.) Ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2006 р. по справі № 35/86 скасована на підставі п. 4 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку з тим, що оцінщик та експерт не були залучені до участі у справі у якості заінтересованих осіб та у задоволенні вимог по скарзі Приватному підприємству "Ісіда" відмовлено.
29.05.2006 р. Приватне підприємство "Ісіда" оскаржило постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.05.2006 р. по справі № 35/86 до Вищого господарського суду України.
13.06.2006 р. справа № 35/86 була направлена Дніпропетровським апеляційним господарським судом до Вищого господарського суду України, куди вона надійшла 16.06.2006 р. та була зареєстрована за вх. № 8706.
Разом із касаційною скаргою Приватне підприємство "Ісіда" направило до Вищого господарського суду України заяву в порядку ст. 121-1 Господарського процесуального кодексу України, у якій просило Вищий господарський суд України, з метою не допустити реалізації заставленого та арештованого майна Приватного підприємства "Ісіда" по заниженій на 1,5 млн. грн. ціні, до завершення розгляду касаційної скарги зупинити виконання Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2005 р. по справі № 35/86 про звернення стягнення на майно Приватного підприємства "Ісіда" та зупинити дію Постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.05.2006 р. по справі № 35/86 по скасування Ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2006 р. по справі № 35/86.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 14.07.2006 р. (судова колегія в складі суддів: Кочерової Н.О. - головуючої, судді - Рибак В.В. та Черкащенко М.М.) розгляд касаційної скарги Приватного підприємства "Ісіда" призначений на 12 год. 30 хв. 31.08.2006 р., з порушенням процесуальних строків розгляду касаційної скарги на 14 календарних днів.
За 9 днів до призначеної дати, 22.08.2006 р. (на наступний день після прилюдних торгів 21.08.2006 р.) суддя Вищого господарського суду України Рибак В.В. самостійно, телеграмою відкладає розгляд справи ще на один місяць - на 13 год. 00 хв. 28.09.2006 р.
При цьому, рішення за Заявою Приватного підприємства "Ісіда" в порядку ст. 121-1 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України не прийняв.
Утримуючи в Вищому господарському суді України справі № 35/86, не розглядаючи касаційну скаргу більше 4-х місяців, Вищий господарський суд України фактично дав можливість продати майновий комплекс Приватного підприємства "Ісіда" з прилюдних торгів по заниженій на 1,5 млн. грн. ціні.
Але такий розвиток подій не входив у плани тих, хто хотів фактично за безцінок заволодіти майном Приватного підприємства "Ісіда".
Для досягнення своєї мети по захопленню Приватного підприємства "Ісіда" була використана проста та відпрацьована схема із залученням ДВС у Самарському районі м. Дніпропетровська, ДВС Дніпропетровської області, Дніпропетровської філії СДП "Укрспецюст", Самарського районного суду м. Дніпропетровська, співробітників УМВС України у Самарському районі м. Дніпропетровська та співробітників ЗАТ "Агентства безпеки "СКОРПІОН".
Усі названі структури діяли чітко й організовано, а незаконність їх дій "узаконювалась" рішеннями Самарського районного суду м. Дніпропетровська.
Так, спочатку начальник ДВС у Самарському районі м. Дніпропетровська Шевченко С.І., начальник ДВС Дніпропетровської області Верхогляд О.О. та його заступник Вєрцев О.Ю. скрили від Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України факт, що Вищий господарський суд України порушив касаційне провадження за скаргою Приватного підприємства "Ісіда" на оцінку арештованого майна та призначив її розгляд.
У результаті таких дій 01.08.2006 р. Шевченко, Верхогляд та Вєрцев незаконно отримали з Міністерства юстиції України (підписала заступник Міністра юстиції України Ємельянова) погодження документів на реалізацію арештованого майна Приватного підприємства "Ісіда" по заниженій ціні.
Далі кожен із цих посадових осіб окремо зробив усе, щоб досягти незаконної мети.
Так, начальник ДВС Дніпропетровської області Верхогляд О.О. відмовився реагувати на скарги Приватного підприємства "Ісіда" про відсутність у матеріалах виконавчого провадження документів про проведення експертизи з оцінки майна Приватного підприємства "Ісіда" не експертом Алімовою Л.І., а експертом Зябловою Н.О., та перевірити цей факт. Зробив це Верхогляд О.О. цілком свідомо, оскільки чудово розумів, що в ході перевірки цей факт підтвердиться, після чого необхідно буде відповідати яким чином була підписана експертиза з оцінки майна іншими особами, які не були на об’єкті оцінки.
У свою чергу заступник начальника ДВС Дніпропетровської області Вєрцев О.Ю., достовірно знаючи, що Приватне підприємство "Ісіда" контролює виконавче провадження, на письмове питання Приватне підприємство "Ісіда" коли буде проведений конкурс з реалізації арештованого майна, листом від 13.07.2006 р. за вих. № 05-16/2412 роз’яснив (цитую мовою оригіналу):
"… тільки після отримання погодження Департаменту Державної виконавчої служби на реалізацію майна, державний виконавець готує документи до конкурсу щодо передачі майна на реалізацію та направляє на адресу державної виконавчої служби області та спеціалізованих організацій повідомлення щодо наявності арештованого майна. На підставі зазначеного повідомлення конкурсна комісія державної виконавчої служби Дніпропетровської області проводить тендер стосовно визначення спеціалізованої організації, яка в подальшому буде здійснювати реалізацію арештованого державними виконавцями майна. Витяг з протоколу про результати проведення тендера, у якому зазначена назва переможця та обґрунтування його визначення, у триденний термін буде доведено до відома ДВС у Самарському районі м. Дніпропетровська".
При цьому Вєрцев О.Ю. достовірно знав, що ніякого тендеру на визначення переможця спеціалізованої торгуючої організації з продажу арештовано майна Приватного підприємства "Ісіда" не буде, оскільки це не входило в плани Шевченка С.І. Верхогляда О.О. та Вєрцева О.Ю. та інших осіб, в інтересах яких вони так старалися.
Доки Приватне підприємство "Ісіда" вірило роз’ясненням заступника начальника ДВС Дніпропетровської області Вєрцева О.Ю., чекало проведення тендеру та визначення переможця серед спеціалізованих організацій, начальник ДВС у Самарському районі м. Дніпропетровська Шевченко С.І. 02.08.2006 р., у період, коли державний виконавець ДВС у Самарському районі м. Дніпропетровська Принова С.Г., у провадженні якої знаходилося виконавче провадження, знаходилася у відпустці, порушивши вимоги:
– "Інструкції про проведення виконавчих дій", затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15.12.1999 р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15 грудня 1999 р. за N 865/415,
– Закону України "Про заставу" від 02.10.1992 р. № 2654-XII,
– Договору застави майнового комплексу ВАС № 646962 від 26.12.2002 р. між Приватним підприємством "Ісіда" та ВАТ "Державний ощадний банк України",
на письмове прохання начальника Дніпропетровського обласного управління - філії ВАТ "Державний ощадний банк України" Сиволапа О.І. (лист від 21.07.2006 р. за вих. № 19/041), незаконно передав документи Приватного підприємства "Ісіда" на реалізацію до Дніпропетровської філії спеціалізованого державного підприємства "Укрспецюст" без проведення конкурсу (тендеру) на визначення спеціалізованої організації, яка повинна була проводити реалізацію майна Приватного підприємства "Ісіда".
Шевченко С.І., Верхогляд О.О. та Вєрцев О.Ю. дуже спішили незаконно продати майновий комплекс Приватного підприємства "Ісіда", так як часу в них було обмаль.
31 серпня 2006 р. мало відбутися судове засідання у Вищому господарському суді України з перегляду скарги Приватного підприємства "Ісіда" на оцінку арештованого майна, і невідомо чим би воно могло б закінчитися.
Після цього за справу взялося керівництво Дніпропетровської філії СДП "Укрспецюст" - директор Котуранов В.В. та начальник відділу реалізації Луканов І.М.
02.08.2006 р. за вих. № 7111 начальник ДВС у Самарському районі м. Дніпропетровська Шевченко С.І. самостійно подає до Дніпропетровської філії СДП "Укрспецюст" заяву про реалізацію описаного та арештованого майна Приватного підприємства "Ісіда".
У цей же день, 02.08.2006 р. між ДВС у Самарському районі м. Дніпропетровська, в особі начальника ДВС у Самарському районі м. Дніпропетровська Шевченка С.І., та Спеціалізованого державного підприємства "Укрспецюст", в особі директора Дніпропетровської філії СДП "Укрспецюст" Котуранова В.В., був укладений Договір № 604012-39/210к на реалізації майна Приватного підприємства "Ісіда" на підставі та в порядку, визначеному Законом України "Про іпотеку".
Крім Шевченка С.І. та Котуранова В.В. зазначений Договір підписали:
- Глод Є.А. - генеральний директор СДП "Укрспецюст" (м. Київ),
- Луканов І.М. - начальник відділу реалізації ДФ СДП "Укрспецюст" (м. Дніпропетровськ),
- Кошова А.О. – юрисконсульт ДФ СДП "Укрспецюст" (м. Дніпропетровськ),
- Верхогляд О.О. - начальник ДВС Дніпропетровської області (м. Дніпропетровськ).
Згідно п. 3.5 "Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна" спеціалізована організація, яка проводить публічні торги, не пізніше як за 15 днів до дня проведення публічних торгів публікує за місцезнаходження нерухомого майна в друкованих засобах масової інформації інформаційне повідомлення про нерухоме майно, що підлягає реалізації.
У порушення п. 3.5 "Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна" та ст. 43 Закону України "Про іпотеку" від 05.06.2006 р. № 898-IY, Котуранов В.В. та Луканов І.М., діючи умисно, з метою не допустити до участі в прилюдних торгах інших учасників, приховати від Приватного підприємства "Ісіда" факт підготовки до прилюдних торгів, не допустити до участі в прилюдних торгах Приватне підприємство "Ісіда", за 15 днів до початку торгів, т.т. до 06.08.2006 р. (торги відбулися 21.08.2006 р.) не опублікували за місцезнаходженням арештованого майна Приватного підприємства "Ісіда", у двох місцевих друкованих засобах масової інформації інформаційне повідомлення про арештоване майно Приватного підприємства "Ісіда", та в порушення п. 3.7 вказаного Положення не зазначила додаткові відомості про арештований майновий комплекс, що підлягав продажу на прилюдних торгах.
Крім цього, Котуранов В.В. та Луканов І.М., діючи умисно, у порушення п. 3.11 "Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна" та ч. 5 ст. 43 Закону України "Про іпотеку" від 05.06.2006 р. № 898-IY, до 06.08.2006 р. не повідомили Приватне підприємство "Ісіда" про день, час і місце проведення прилюдних торгів та про початкову ціну реалізації майнового комплексу Приватного підприємства "Ісіда", чим незаконно позбавили Приватне підприємство "Ісіда" права до початку прилюдних торгів внести грошові кошти та викупити заставлений майновий комплекс.
Замість цього, Котуранов В.В. та Луканов І.М. направили Приватному підприємству "Ісіда" повідомлення про дату, час та місце проведення прилюдних торгів не за 15 днів до їх початку, а з 2 (два) неробочих днів - суботу та неділю, завідома знаючи, що ні за яких умов Приватне підприємство "Ісіда" не отримає дане повідомлення до початку прилюдних торгів.
Так, згідно повідомлення директора ДФ СДП "Укрспецюст" Котуранова В.В. (лист за вих. № 01-07/660 від 18.08.2006 р.) прилюдні торги з примусової реалізації описаного та арештованого майна Приватного підприємства "Ісіда" призначені на 10 год. 30 хв. 21.08.2006 р. у приміщенні ДФ СДП "Укрспецюст" за адресою: вул. Запорізьке шосе, 27 у м. Дніпропетровську).
Лист з цим повідомленням Приватне підприємство "Ісіда" отримало 23.08.2006 р., т.т на другий день, як прилюдні торги закінчилися.
Проведеною перевіркою Дніпропетровською дирекцією Українського державного підприємства поштового зв’язку "Укрпошта" (лист від 12.09.2006 р. за вих. № 9-с-05-1150) було встановлено, що рекомендований лист, у якому знаходилося повідомлення ДФ СДП "Укрспецюст" про дату призначення прилюдних торгів, був зданий представником ДФ СДП "Укрспецюст" в поштове відділення на відправку у п’ятницю 18.08.2006 р. о 17 год. 00 хв., т.т. під кінець робочого дня, а до зонального відділення зв’язку був відправлений 19.08.2006 р. (субота), а Приватному підприємству "Ісіда" він був доставлений 23.08.2006 р.

(продолжение следует)