Поезія «Сучасникам» - моральний заповіт Олени Теліги сучасному та майбутнім поколінням. Авторка закликає горіти душею, діяти сміливо, виробити в собі рису суворої самодисципліни та обов'язку, не втрачати людських рис на тернистих шляхах випробувань. «Не треба слів! Хай буде тільки діло! Його роби — спокійний і суворий, Не плутай душу у горіння тіла, Сховай свій біль. Зломи раптовий порив». Але для мене — у святім союзі: Душа і тіло, щастя з гострим болем. Мій біль...

Читати далі...

Авторка поезії Олена Теліга - це рідкісний тип жінки-поетеси, у якому поєднались сила, мужність, воля, безстрашність з жіночістю та чарівністю. У творчості Теліга стояла на межі, де закінчується спокій, сірість буднів і починається вогонь боротьби, справжнього життя. Лірична героїня у творах Теліги - це сама поетеса, а творчість - це її життя.О, так, я знаю, нам не до лиця З мечем в руках і з блискавками гніву, Військовим кроком, з поглядом ловця Іти завзято крізь вогонь і зливу. ...

Читати далі...

Українська земля породила чимало видатних людей. Але завдяки історичним парадоксам далеко не всі вони мали змогу творити перебуваючи безпосередньо на території України. Багато хто із геніальних українців через різні обставини змушений був емігрувати. Однією з таких непересічних особистостей в українській літературі був Євген Маланюк. Тому поколінню, яке ходило до радянської школи, навряд чи широко відоме це ім’я. І в цьому напевне найбільша трагедія поета-емігранта. Який усією силою свого...

Читати далі...

Запрошую на сайт "Сучасна українська поезія"Заходьте,реєструйтесь та діліться зі світом своїми творчими здобутками.

[Приєднана картинка] До уваги читачів: Замітка буде постійно доповнюватися... [Приєднана картинка] МУЖЧИНАМНе зірвуться слова, гартовані, як криця,І у руці перо не зміниться на спис.Бо ми лише жінки. У нас душа криниця,З якої ви п’єте: змагайся і кріпись!І ми їх даємо не у залізнім гимні,У сріблі ніжних слів, у вірі в вашу міць.Бо швидко прийде день і у завісі димнійВи зникнете від нас, мов зграя вільних птиць.Ще сальви не було, не заревли гармати,Та ви вже на ногах. І ми в останній разВсе, ...

Читати далі...

Якими словами можна виразити моє сприйняття життя? Мабуть, словами з поезій Василя Симоненка ЛЕБЕДІ МАТЕРИНСТВА Мріють крилами з туману лебеді рожеві, Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві. Заглядає в шибу казка сивими очима, Материнська добра ласка в неї за плечима. Ой біжи, біжи, досадо, не вертай до хати, Не пущу тебе колиску синову гойдати. Припливайте до колиски, лебеді, як мрії, Опустіться, тихі зорі, синові під вії. Темряву тривожили криками півні, Танцювали лебеді в хаті на стіні. ...

Читати далі...

День прозорий мерехтить, мов пломінь, І душа моя горить сьогодні. Хочу жити, аж життя не зломить, Рватись вгору, чи летіть в безодню. Хоч людей довкола так багато, Та ніхто з них кроку не зупинить, Якщо кинути в рухливий натовп Найгостріше слово — Україна. [ Читати далі ]

[Приєднана картинка]***Навiщо менi панi без минулого?Безгрішна, без страждань, без каяття?Яка вночі коханого поснулогоне бачила ні разу за життя?Яка на самоті не змерзла вдосвіта?Яка не пережила: «Прощавай!»?Яка не слізьми вмилася, а росами,бо так її навчив книжковий рай?Я хочу ту, що не була іконою.Я хочу ту, що виносила біль.Що встигла бути білою вороною.І зустрічати йшла крізь заметіль...Миколаш Форма mimozochka

Самотній час Галини Гордасевич[Приєднана картинка]Українську письменницю Галину Гордасевич доля пов`язала з Донеччиною внаслідок трагічних подій воєнного і повоєнного лихоліття. Незалежний, у рамках системи, Донбас післясталінського періоду охоче приймав «вільнонайманців», звичайно, і тих, хто вийшов із таборів ГУЛАГу. Звідси, з тих таборів, – Галина, яка знайшла свою долю тут, на Донеччині, хоча і повернулася згодом на рідну Волинську землю.Тернопільська земля здавна славилася релігійністю...

Читати далі...