ЛЮБІТЬ УКРАЇНУ Любіть Україну, як матір любіть! Чи в радості то, чи у горі. У бій вирішальний за неї ідіть! Бо зрадник панує на крові. Вставайте з колін та кайдани порвіть, Врятуйте від смерті Державу. Вона незабаром віддячить в ту мить, Як тільки звільниться від клану. Усуньте від влади панів і катів, Бандитів, запроданців клятих, Продажних ментів, суддів та крадіїв, Нацистів кремлівських завзятих. Країна...

Читати далі...

НАШ ДІМ - ЦЕ НАША УКРАЇНА Наш дім, це наша Україна! Це наша сила, наша воля, Держав багато, а вона єдина! Так захисти ж її від ворога лютого! Повзуть вони, немов черв’яче, До влади рвуться, як скажені пси! Не бійся їх, вони тебе бояться! Вони, на нашій рідній нам землі! Це окупанти нашої країни, Перевертні часів СРСР, Державна мова, рідна мова України, Так захисти ж її, з тобою Дух Святий, Скажи їм: «годі нами потикати! Я українець, а не «руський раб!» Я українець і...

Читати далі...

Вірш А. Блоку на стіні одного з будинків міста Лейден, Нідерланди[Приєднана картинка]

Ти довічне моє ув'язнення,Добровільна моя тюрма,Ти на серці моєму подразнення,І на долі, як слід човна.Відштовхнувся від берега здалеку,І по небу мене несеш,Пристрасть дихає попелом спаленим,Я торкаюсь, зникаю, авжеж...І на березі тому камінчики,І по колу від них життя,Я тримаю тебе мізинчиком, Все минає без вороття.Ми тендітні тріпочемо - листячка,І потужні, як буревій.Бачиш, ніч яка видалась місячна,Ти, як весь цей світ, тільки мій.

[Приєднана картинка]

[Приєднана картинка]

[Приєднана картинка] Маски сорваны – верить некому. Разбиваются птицы об лёд. Поспешили к новому, светлому – оборвался беспечный полёт. Кто у власти -- все куплены - проданы, наши сотни ложатся в ряд. Вместо аистов -- в небе вороны. Души светлые не горят. Навсегда мы с тобой свободные. Мы с тобой – молодые ветра. Нас шакалы пасут голодные, полосатая их чума. Мы восстанем все миллионами - бесконечный один отряд. Мы пойдем вперёд батальонами, мы за всех отомстим ребят. Маски сорваны. Суки лживые, ...

Читати далі...

Тут навіть гамір наче тиша,Вразливий схилами ДніпраГуляє вітер, наче пишеМою історію від пра-.І впевнений в своїй свободі,Мені натхнення надає:"Все буде добре, добре, годі!Радіти треба тим, що є.Даруйте прихисток надії, З неробства сили не беруть!"Тисячоліття один віє,Він Київа душа мабуть.

[Приєднана картинка]Привіт, мій друг, пишу з окопу,Чекаю штурм, сиджу, курю,Я тут уже десь близько року,І я ненавиджу війну. Ти там в таксі десь їдеш з клубу,Ми на УАЗі їдем в бій,Я тут в окопі сплю вже тиждень.А ти на ліжку і в теплі. Тобі начхати що в країні,Тут гинуть кращі із синів,Тут гинуть ті, що не повинні,Тут навіть страшно у ві сні. І знову міни, знову вибух,І знову черга в ті кущі,І як приємно коли тихо,Коли все чутно...дивна річ. Тобі дзвонив я у четвер,Сказав мені що їдеш в...

Читати далі...

[Приєднана картинка]Нагадаю собі про життя, що воно не повинно водою протікати крізь пальці спокою, та зникати кудись в небуття. Треба кожну краплину нести, так, щоб сяяла наче перлина, я жива, я звичайна людина, обіцяю цінити життя. В мене є, те що Бог мені дав, щире слово, та воля правдива, обіцяю, я буду щаслива, задля тих, хто і щастя не мав. Нагадаю не раз і не два, закарбую на камені долі, буду жити як вітер у полі, як висока і сильна трава.