хочу сюди!
 

Марта

48 років, козоріг, познайомиться з хлопцем у віці 50-60 років

Замітки з міткою «вірш»

Не мовчи!

[Приєднана картинка][Приєднана картинка]Написано у 1916 році.

Шкіромий

Простирадло - утікало І білизна - хай їй грець І матрасик, мов карасик Від мене забрався геть.Я за мапу - мапа в шафу, Я за пензлик - той нишком І сховався під ліжком.Я хочу поїсти сало, Відрізаю шмат чималий, Але кляті ті шмати Від мене - під три чорти.Що за жарти недолугі, І чому всі речі вщерть Заюрмились, схаменулись І сягнули шкереберть?Чобітки за рушниками, Рушники за мотузками, Мотузки за чобітками, Все батьківське...

Читати далі...

Життя шалене...

[Приєднана картинка]Життя ж коротке і шалене. Летить, як цифри на табло. Учора все було зелене. Учора все іще було…#Ліна_Костенко

черви

два місяці літа липень і червеньз гори придивляються звісивши ногиа люди внизу немов сірі червиасфальтом розмоклим дороги під богомвсе лізуть назовнє бо дихати нічимпоближче до неба до сонця проміннясліпі і не бачуть куди же їх кличутьіз тіні виходять становлячись тінню

Ти мене на світанку розбудиш...

[Приєднана картинка] Ти мене на світанку розбудиш, проводити невзутою вийдеш... я тебе не забуду ніколи, як й осяяне вранішнє поле…

Неполоханий ранок. Плита.

[Приєднана картинка] Неполоханий ранок. Плита.Розпускаються газові квіти.Чи то день, чи погода не та,Що так хочеться в ліжку сопіти?Курить димом у пальцях сірник(все, своє відробив, бідолаха),Кран старий мов вичавлює сік,Час повзе як якась черепаха.Врятуватися б кави ковтком…Надто довго вона закипає…Почуваю себе сірником: Спалахнув, задимів і – немає.

Яничари

[Приєднана картинка]Доборолась Україна до самого краю, Гірше ляха свої діти Її розпинають Т....

Читати далі...

Рукавичка

По ялинку внучка з дiдомЙшли по лiсi навмання.А за ними бiгло слiдомДовговухе цуценя.Задивилась, мабуть, внучкаНа ялинку, на соснуI зронила якось з ручкиРукавичку хутряну.Рукавичка невеличкаНа снiгу собi лежить.Раптом мишка тишком-нишкомЗ нiрки вилiзла й бiжить.— Ну й хатинка! Ну й дивинка!Вiдгукнися — хто тут є? —Тiльки голосу з хатинкиЩось нiхто не подає.Влiзла мишка в рукавичкуI сама в нiй стала жить.Раптом зайчик-побiгайчикЗ-пiд ялиночки бiжить.— Ну й хатинка! Ну й дивинка!Вiдгукнися — хто...

Читати далі...

Вірші українською

[Приєднана картинка]

Самітний сад

СонноСиплятьсясніжинки,Струміньстомленосичить.Стихлиструни,стихлиспіви,Срібніспівисеренад.Срібломстелятьсясніжинки,Спитьсамітнійсоннийсад...Сипле,стелитьсадсамітнійСірийсмуток –срібнийсніг,Сумностогнесоннийструмінь,Серцеслухаскорбнийсміх.Середсадустрахсіріє.Садсолодкийспокійснить.