Наберу собі намисто з червоних коралів,
 Ясним кольором веселим, звеселю серденько,
 Подивлюсь у ясне небо радісно,без жалю...
 Там танцює місяць-коло між зірок дрібненьких.
 Я б із ними танцювала, та немає хисту,
 Подарую місяченьку те моє намисто,
 Хай милується на тії зернятка червоні,
 А мені напам"ять  зірку, у мою долоню.
 Поцілую я маленьку і верну на небо,
 Загадать могла б бажання, та мені не треба
 Я не хочу, щоб та зірка задля примхи згасла,
 Хай засяє знову в небі, бо вона прекрасна.

Ця пісня (хоч і не з нових, і боян...і тд. і тп.) підходить під мій настрій: і не сумний і не радісний, може трошки замріяний......а може через те що, погодка надврорі не дуже.....

Одним словом...приєднуйтесь!!!

Настав вечірній присмерковий сум,
Натхнення десь грайливо заблукало,
Не можу і не хочу дивних дум
Запобігти, щоб там зі мною стало.
Сьогодні мрії лоскотаво залегкі,
Літають в навколишньому просторі,
І я милуюсь ними залюбки,
І бачу світло в довжелезнім коридорі.
Та вже як є, то так я і залишу
І дихаючи збудженим повітрям,
Ці вірші дивні на папері запишу
І прочитаю, ще колись, у квітні.

[ null ]

                                            

                                                  *****

Дивлюсь на дерева і бачу ліси.
Дивлюся на трави і бачу степи.
Дивлюся на хмари і чую я грози,
Дивлюся на сонце, а чую морози.
Дивлюся на птаха і ніби лечу,
Дивлюся у душу, а там я кричу.
Дивлюся на води і бачу моря,
Дивлюся у небо - і бачу життя!

 

*****

Сьогодні зранку чогось дуже гарний та сонячний настрій. Особливих причин для цього не  має. Можна навіть сказати, що все погано: вдома хвора мама, на роботі проблеми, ще й вчора ввечері витягли гаманець з грошима та карточками... А от зранку вийшов на вулицю, і захотілося..... посміхнутися... Написав дівчині смс з кучою смайликів-соняшних-зайчиків. Вона зранку жалілася на поганий настрій, нежить та температуру. А зараз, судячи з смс зі смайликом, їй вже краще! Дарую і вам частинку сонячного гарного настрою!

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                    

Дякую, підказали чудовий тест. :) Із задоволенням зараз би увійшла в ці зелені двері!

У вас буде свій результат і свої власні двері. Запрошую у мандрівку.   

А вот и ваша дверь! А за ней...

Ваш мир полон тумана, который приглушает все звуки. В воздухе разлился аромат засушеных яблок и легкой тревоги. Там вы найдете тишину и душевное равновесие.

Пройти тест

 

 А це сьогоднішній результат (7.03.2008 р.). Дійсно, інший настрій і інший світ.

Ваш мир необитаем. В нем есть вы, одно дерево и тысячи ветров, которые обожают залазить под капюшон и рассказывать истории своих странствий. Если не грубить ветрам, они научат вас летать.

 

14 травня 2008 року. Це так мені близьке... :)  Так хочу зайти в ЦІ двері!

А вот и ваша дверь! А за ней...

Ваш мир пахнет корицей и домашней выпечкой. По нему уютно гулять в пижаме и с чашкой кофе в руках. Он любит, когда читают вслух. Там вы сможете отдохнуть от суеты и шума мегаполиса.

27 листопада 2008 року. Трохи засмучена результатом. Мабуть він іде від перевтоми...

Ваш мир немного заносчив и высокомерен, но тем, кто в состоянии выдержать его несносный характер, он дарит свою красоту. Негостеприимно-холодный с виду, он приятно порадует вас разноцветными бликами и теплым апельсиновым ветром.

Пройти тест

 

Особисто я завжди, скільки я себе пам'ятаю, віддавав перевагу сутінкам. От і сьогдні вранці
прокинувшись я побачив за вікном одну з моїх улюбленних погод - низьке небо повністю
затягнуте сірими хмарами. 
І нехай таку погоду називають похмурою та депресивною - для мене вона приємна, тиха, 
мякенька, сіра та пухнаста. :) В таку погоду на мене завжди сходить такий дивний приємний 
спокій і умиротворення з ледь відчутним мінормин присмаком та почуття гармонії з оточуючою 
природою...

Ну ось...  мій перший запис тут.

Дивно мабуть?... П*ятниця, а я сиджу перед монітором. Треба було б знайти якихось пригод на свою дупу: влаштувати, наприклад, нічну прогулянку парком, випити солодкого вина аба глінтвейну...  Та, чомусь, мені так добре тут, так тепло та затишно... З віконця дме осіннім вітерцем а на дні чашки янтарно-духмяна рідина  -  мій улюблений чааааай!!! :)

Я бажаю всім, хто читає ці літерки, теплих посмішок і справжнього, осінньо-романтичного настрою :)

і...  пригощаю чаєм :)