Ми вимагаємо від Верховної Ради, новопризначених членів уряду та в.о. Президента України проводити зважену культурну і мовну політику

Україна пережила трагічні дні. Сотні дітей нашої Вітчизни загинули, тисячі поранених. Ми зі сльозами на очах ховаємо найкращих, тих, кого вбив режим Януковича. Водночас ми з тривогою чуємо запальні фрази про необхідність наступу на схід і південь України. Ми закликаємо Верховну Раду до виваженості. Злочини режиму мають розслідуватись без зволікань, а всі їх натхненники, організатори та виконавці повинні понести суворе покарання. Але розслідування злочинів і притягнення вбивць і бандитів до відповідальності не слід підміняти «судом Лінча» чи полюванням на відьом. Найважливіше, аби покарання убивць було невідворотним й у країні були проведені послідовні та глибинні реформи.

Ми свідомі того, що впродовж десятків років на сході й півдні України проводилась політика свідомої культурної колонізації та деукраїнізації, заручниками якої стали пересічні люди. Але ми проти цькування людей через місце проживання чи мову спілкування, бо скористають з цього лише вороги України.

Ми вимагаємо від Верховної Ради, новопризначених членів уряду та в.о. Президента України проводити зважену культурну і мовну політику. Тисячі мешканців сходу й півдня України дезорієнтовані й не розуміють, що відбувається, позаяк чують лише московську пропаганду. Ми маємо шанс збудувати нову, чесну й справедливу Україну і зберегти її територіальну цілісність. Але ми не повинні нав’язувати донеччанам чи кримчанам галицького способу життя. На Майдані пліч-о-пліч з українцями стояли росіяни, поляки, білоруси, вірмени, євреї, грузини, татари та інші.

Всіх їх об’єднала щира любов до України і ненависть до тиранії. І за це вони заплатили страшну ціну – ціну власної крові.

Ми повинні шанувати культурні й мовні потреби мешканців сходу й півдня, аби вони не почувалися чужими в Україні. Ми повинні продемонструвати принципово нову якість України, котра не буде штучно ділити своїх громадян на різні «ґатунки». І ми закликаємо не дозволити політичним маргіналам спекулювати на крові й намагатись знищити територіальну цілісність нашої Держави.

Юрій Шухевич

Ігор Калинець

Мирослав Маринович

Іван Вакарчук

Роман Іваничук

Тарас Возняк

Антін Борковський

Звенислава Калинець

Наталія Іваничук
ФЕРШТЕЙН???

Даже на языковом уровне, на уровне подсознания нам пытаются вдолбить мысль о нашем «приложении» ко всем остальным, мысль о нашей «никчемности» и ничтожности. Внушить всем нам идею о примитивности всего нашего русского.



В отношении любого другого народа всегда говорят: человек - англичанин, а его язык - английский, и аналогично; француз - французский, немец - немецкий, китаец - китайский, литовец - литовский, украинец - украинский и т.д. На вопрос, кто, ответом всегда служит существительное, а на вопрос о языке, на котором этот человек говорит, ответ всегда - прилагательное. И это - логично: язык, на котором говорит человек, действительно прилагается к нему, а не наоборот. Только в отношении нас, русских делается «исключение». На вопрос, кто человек - отвечают русский, а его язык - тоже русский. Слово существительное заменили на прилагательное.

[ Читать дальше ]

Сегодня полдня потратил на поиск разницы между словами "остыть" и "остынуть". Не нашел нигде. Но мне кажется, что либо одно из них не правильное, либо разница должна быть. 

Ну не может такого быть, чтобы два однокоренных слова, обознающих одно и то-же, были настолько разными. Должен быть какой-то нюанс. Должен. Полдня думаю - пока понять, в чем заковыка,- не получилось. Есть предположение, что как-то связано с временами. Как в английском. Но не факт.

Вот как придумать фразу, где одно слово не может быть заменено другим? Полдня думал - не придумал. Но должно быть! Я не филолог, конечно. 

Но ведь это не синонимы. Это - однокоренные слова, совершенное разные по фонетике и по суффиксам. Так не должно быть и не может быть. Есть что-то совсем неуловимое. Ну вот совсем-совсем на кончике языка что-то. Никак не поймаю. Вот когда можно сказать "остыть" и нельзя "остынуть"? И наоборот. Что-то вертится, но пока никак не споймалось. Ну не может быть такого.

Вот ведь загадка. А Ваши мысли?

Чтобы быстро выучить европейский язык, например английский, вы должны просто увидеть русские корни английских слов. На этом открытии основана методика изучения языков, разработанная Александром Драгункиным.

Во истину, как говаривал Кузьма Прутков: “Зри в корень!”

Наглядное доказательство и методика http://www.svarogday.com/evropeiskij-yazyk-zri-v-koren/

http://www.svarogday.com/demonstraciya-kornej-russkix-slov-v-angliyskix-slovax/

НОВИНАР - журналіст
(невиправдано затерте)    Французькою journal [журрналь] походить від того, що то був часопис, в якому йшлося про події прожитого дня (un jour). Відтак, журналіст – особа, яка розповідала про ті події. Як бачимо, прискіпливе тлумачення «злизаного» з французької терміну навіть не дуже-то і відповідає сучасному розумінню цього другого одвічного ремесла.

А що ж у наших братніх народів? Дещо осібно стоять поляки: у них вісті готує dziennikarz [дзєннкаж] – по-суті, дослівний переклад слова journalist, від польського  dzie [дзєнь] – день. Відтак будь-яке щоденне видання буде dziennik [дзєннік], чи то пак щоденник по-нашому. Проте чеською новинами займається вже novin [нвінаарж] – не треба пояснювати, що тут і до чого. Ну а болгарською, сербською і македонською ще зрозуміліше: новинар [новінар]. Відтак, журналістика в цілому це новинарська справа, або одним словом – новинарство. Македонською і сербською, до речі, пишеться один в один. [Див. також однокореневі новотвори новинарня і новинарська].



ДУРИЛЬНЯ - лохотрон
(народне)    Попри величезну кількість більш-менш правдивих ачи просто жартівливих обґрунтувань «новоязу» лох, всіх їх об'єднує одне: НЕ україномовні витоки. Те саме і стосується часточки -трон: грецькою – означає осереддя, центр [див. тлумачення слова АВТОТРОН] – звідси і таке значення цього слова, як престол, місце правителя, володаря. Водночас у більшості складних слів -трон є всього лише частиною іншої греки – електрон: в давньогрецькій мові слово буквально означає янтар, бурштин [див. пояснення слова ЕЛЕКТРОН]. Тому попри поширеність чужинецького терміну лохотрон варто не забувати і про питомо нашу, рідну дурильню :))





ВИДНОГРАЙ - відеокліп
(новотвір)    Виконання, гра, спів, які можна не тільки почути, а ще й побачити. Наразі чернеткове намагання знайти питомий Укр.відповідник несусвітному покручу «відеокліп»: Українською кліпати можна очима – тоді отой один порух віями і буде кліпом.

Виднограй утворено шляхом складання двох коренів, подібно до слів виднокрай, небокрай – місце, де Небо збігається із Землею; водограй – хвонтан хвранцузькою ;)) далековид, дальновид – вживана в нашій військовій традиції назва замість німецького «бінокль» (зокрема Українськими Січовими Стрільцями та вояками УПА). Рівнословами (синонімами) виднограю можуть бути, приміром, співовид чи видограй – останнє, до речі, не є вигадкою автора, а було вжите рядом дописувачів під час листування зі мною. Основні ж значення англійського clip можна з'ясувати в першому-ліпшому словнику англійської мови, хоча б навіть і тут.

Дійсно, чим ж воно таке є, оте чудо «кліп», як не тим, коли видно гру гудців? Зазвичай піснярі перед камерою не є самими собою, а корчать з себе бозна які брази, вигадані і створені якимись ляльководами, піярщиками, тощо з боку: їм (ляльководам) навіть платять за це дуже і дуже грубі гроші!

Ось і можна назвати одним добрим словом оту частенько поганеньку акторську гру піснярів як виднограй. Чи не так?




ВСЕМЕРЕЖЖЯ - інтернет
(новотвір)    Утворено на взірець слова всесвіт, а також слів безмежжя, бездоріжжя, Запоріжжя, Криворіжжя, зарубіжжя, узбережжя, роздоріжжя, збіжжя, підніжжя тощо.

До речі, у братів-сябрів питомим рідним відповідником інтернету є надзвичайно цікавий термін – сеціва [сЄціва]. А в братів-чехів повним тлумаченням слова internet є mezinrodn potaov s [мзінаародніі пчіітачоваа сіть], себто дослівно: міжнародна комп'ютерна сітка, мережа. Майже, що російською сеть [сєть], яке чомусь невиправдано заміщується іншомовним запозиченням. Як бачимо, всі ми довкола одних й тих самих тенет товчемося :о))

Часто-густо прихильниками українського чистослів’я для позначення інтернету вживається просто слово Мережа – саме із заголовної букви. Здавалося, чому б все так і не залишити? Ну по-перше, якого милого жмут дротів, супутникових тарілок ітд називати з великої? Це (покищо:)) не жива істота, і навіть не створена Творцем планета чи океан. Якщо вже на те пішло, тоді слово Каналізація теж вартувало би писати із заголовної, бо ця «мережа» за розмахом либонь побільшою за інтернет буде. Вже мовчу про її неоціненне значення для теперішнього людського буття ;-))

З іншого боку, просто мереж є багато: це і мережа збуту чи крамниць, і електромережа, зрештою, пов'язані між собою верстаки на праці – це теж таки мережа. Тобто Мережа, нехай навіть і з великої, виглядає якось занадто розмито, не визначено. Таке видатне, на мою переконану думку, явище, як (вжию тут свідомо латину і греку) гігамережа, супермережа, мережа мереж, надмережа вищого порядку – отой інтернет заслуговує таки, аби в Українській мові мати свій власний, окремий і не двозначний термін. Бо якось несправедливо виходить: розмаїті вишиваночки-в'язаночки мають своє чітке позначення – мереживо, а інтернет – «нєт» :о))

В обігу нерідко можна надибати на ще одне питомо українське слово для означення всесвітньої мережі – тенета. Чому вживається саме воно – здогадатися не важко. Це слово хоча і наше, але надзвичайно співзвучне з англійським, порівняйте: те-нет-а — інтер-нет. Зрештою, і означають тенета теж сітку, павутиння, сплетіння. Особисто я, Ю’З’, нічого не маю проти його вживання у розмовній мові, і в окремих випадках сам прихильник подібних запроваджень, наприклад – ланка замість змавпованого лінк. Проте у випадку з тенетами є одне «але»: воно має яскраво виражений відтінок якогось закріпачення, полону, пастки (див. зокрема СЛОВНИК.НЕТ). Звісно, трапляються випадки і наркотичної залежности від човгання всемережжям, однак вони не становлять поголовної пошесті. Але ось це смислове забарвлення тенет і не дозволяє висунути їх на повноцінний український відповідник терміну інтернет.

Слово ж всемережжя просте і доступне для сприйняття та розуміння, утворене за всіма мислимими і не мислимими приписами українського словотвору, є наче поєднанням слів всесвітня, мережа та безмежжя – по-суті буквальний переклад інтернету. Заразом термін чіткий і однозначний.

У якості розмовного, скороченого подання слова гідним уваги видається слівце мережжя. Проте, як показує життєвий досвід, у людини, що чує його вперше, воно не викликає такого однозначного розуміння, як всемережжя.

Знаково, що попри здавалося б загальну вживаність слова інтернет, Уворд його з маленької букви не знає – тільки із заголовної. Тож ймовірно, що збіжить всього лиш кілька літ, як усі точно стануть розрізняти, що мереж у світі є багато, а мережжя у нас одне!  ~:))

Чудесное предложение - 12 грн за 90 мин с тренером в online

Перед нами стол. На столе стакан и вилка. Что они делают? Стакан стоит, а вилка лежит. Если мы воткнем вилку в столешницу, вилка будет стоять.
Т. е. стоят вертикальные предметы, а лежат горизонтальные?

Добавляем на стол тарелку и сковороду. Они вроде как горизонтальные, но на столе стоят. Теперь положим тарелку в сковородку. Там она лежит, а ведь на столе стояла. Может быть, стоят предметы готовые к использованию? Нет, вилка-то готова была, когда лежала. 

Теперь на стол залезает кошка. Она может стоять, сидеть и лежать. Если в плане стояния и лежания она как-то лезет в логику «вертикальный-горизонтальный», то сидение — это новое свойство. Сидит она на попе. Теперь на стол села птичка. Она на столе сидит, но сидит на ногах, а не на попе. Хотя вроде бы должна стоять. Но стоять она не может вовсе. Но если мы убьём бедную птичку и сделаем чучело, оно будет на столе стоять. 

Может показаться, что сидение — атрибут живого, но сапог на ноге тоже сидит, хотя он не живой и не имеет попы. Так что, поди ж пойми, что стоит, что лежит, а что сидит. А мы ещё удивляемся, что иностранцы считают наш язык сложным и сравнивают с китайским.