Перелік державних свят та днів загальнонаціонального значення, релігійних свят, пам'ятних дат та ювілеїв видатних діячів України у 2014 році, заходи з відзначення та проведення яких потребують висвітлення державними засобами масової інформації



 1. Державні свята та дні загальнонаціонального значення

1.1. Новий рік 1 січня 2014 року
1.2. День Соборності та Свободи України (Указ Президента України від 30.11.2011 № 1209/2011 «Про відзначення в Україні деяких пам'ятних дат та професійних свят») 22 січня 2014 року

1.3. День захисника вітчизни 23 лютого 2014 року (Указ Президента України від 23.02.1999 N 202/99)

1.4. Міжнародний жіночий день (Міжнародний день прав жінок і миру) 8 березня 2014 року

1.5. День Перемоги у Великій Вітчизняній війні 9 травня 2014 року

1.6. День Конституції України 28 червня 2014 року

1.7. День проголошення Декларації про державний суверенітет 16 липня 2014 року

1.8. День Державного Прапора України (Указ Президента України від 23.08.2004 №987/2004) 23 серпня 2014 року

1.9. День Незалежності України (Постанова Верховної Ради України від 20.02.1992 №2143-ХІІ) 24 серпня 2014

1.10. День знань 1 вересня 2014 року

 
2. Релігійні свята
 

2.1. Різдво Христове 7 січня 2014 року

2.2. Свято Пасхи, дня Воскресіння Христового 20 квітня 2014 року

2.3. Свято Трійці 8 червня 2014 року


3. Пам’ятні дати та ювілеї видатних діячів України


3.1. 100 років з дня народження Збанацького Юрія (Григорій) Оліферовича, українського письменника, кінодраматурга, Героя Радянського Союзу, лауреата Державної премії УРСР ім. Т.Г. Шевченка (1914-1994) 1 січня 2014 року

3.2. 75 років від дня народження Валерія Васильовича Лобановського (1939-2002), відомого українського футболіста і тренера 6 січня 2014 року

3.3. 180 років з дня народження Руданського Степана Васильовича, українського поета, фольклориста (1834-1873) 6 січня 2014 року

3.4. 60 років з дня утворення Черкаської області (Постанова Верховної Ради України від 21.05.2013 № 293-VII Про відзначення 60-річчя утворення Черкаської області») 7 січня 2014 року

3.5. 90 років з дня народження Параджанова Сергія Йосиповича, вірменського і українського кінорежисера, народного артиста УРСР, лауреата Державної премії УРСР ім. Т.Г. Шевченка (1924-1990) 9 січня 2014 року

3.6. 75 років утворення Запорізької області (Постанова Верховної Ради України від 04.07.2013 № 419-VII «Про відзначення 75-річчя утворення Запорізької області») 10 січня 2014 року

3.7. 75 років утворення Кіровоградської області (Постанова Верховної Ради України від 19.09.2013 № 610-VII «Про відзначення 75-річчя утворення Кіровоградської області») 10 січня 2014 року

3.8. 75 років утворення Сумської області (Постанова Верховної Ради України від 21.05.2013 № 297-VII «Про відзначення 75-річчя утворення Сумської області») 10 січня 2014 року

3.9. 80 років від дня народження Леоніда Макаровича Кравчука (1934), першого Президента незалежної України (Розпорядження Кабінету Міністрів України №591-р від 3 липня 2013 року)

3.10. 95 років із дня заснування Книжкової палати України (1919) 24 січня 2014 року

3.11. Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту 27 січня 2014 року

3.12. 175 років з дня народження Чубинського Павла Платоновича, українського фольклориста, етнографа і поета (1839-1884) (Постанова Верховної Ради України « Про відзначення 175-річчя з дня народження Павла Чубинського № 705-VІІ з 20 листопада 2013 року) 27 січня 2014 року

3.13. День пам’яті Героїв Крут (1918) 29 січня 2014 року

3.14. 1050 років з дня смерті Ярослава Мудрого (бл. 978-1054), Великого князя, державного діяча і просвітителя Київської Русі 2 лютого 2014 року

3.15. 150 років з дня народження Самійленка Володимира Івановича, українського поета, драматурга, публіциста, перекладача (1864-1925)(Постанова Верховної Ради України «Про відзначення 150-річчя з дня народження Володимира Самійленка» № 702- VІІ з 19 листопада 2013 року) 3 лютого 2014 року

3.16. 70-та річниця визволення міста Орджонікідзе Дніпропетровської області від німецько-фашистських загарбників (Постанова Верховної Ради України від 17.09.2013 № 577-VII «Про відзначення 70-річчя визволення міста Орджонікідзе Дніпропетровської області від німецько-фашистських загарбників»)4 лютого 2014 року

3.17. 70-та річниця визволення міста Нікополя Дніпропетровської області(Постанова Верховної Ради України від 17.09.2013 № 576-VII «Про відзначення 70-річчя визволення міста Нікополя Дніпропетровської області від німецько-фашистських загарбників, здобутого в результаті проведення наступальної Нікопольсько-Криворізької операції військами 3-го і 4-го Українських фронтів») 8 лютого 2014 року

3.18. 110 років від дня народження Данила Павловича Скоропадського (1904-1957) українського громадського та політичного діяча 13 лютого 2014 року

3.19. 440 від часу видання Іваном Федоровим «Апостола» - першої друкованої книги в Україні (1574) 15 лютого 2014 року

3.20. Міжнародний день рідної мови 21 лютого 2014 року

3.21. 100 років від дня народження Євгена Степановича Березняка (1914-2013), Героя України, ветерана Великої Вітчизняної війни, рятівника міста Кракова від фашистських окупантів (Постанова Верховної Ради України №703-VIІ від 20.11.2013 року)

3.22. 155 років з дня народження Шолом-Алейхема (справж. Рабинович Соломон Нохумович), українського єврейського письменника (1859-1916) 2 березня 2014 року

3.23. 100 років з дня народження Сергєєва Володимира Григоровича, академіка Національної академії наук України, керівника Харківського науково-виробничого об’єднання «Хартрон» та головного конструктора систем управління ракет і космічних апаратів (1914-2009) (Постанова Верховної Ради України «Про відзначення 100-річчя з дня народження академіка Національної академії наук України Володимира Григоровича Сергєєва № 706-VII з 20 листопада 2013 року)5 березня 2014 року

3.24. 200 років від дня народження  Тараса Григоровича Шевченка (1814-1861), українського поета, художника, мислителя (Указ Президента України від 11 квітня 2012 року № 257/2012 «Про додаткові заходи з підготовки та відзначення 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка», Постанова Верховної Ради України від 19.06.2013 № 340-VI «Про підготовку та відзначення 200-річчя від дня народження Тараса Григоровича Шевченка») 9 березня 2014 року

3.25. 205 років від дня народження Миколи Васильовича Гоголя (1809-1852), російського та українського письменника 1 квітня 2014 року

3.26. День Чорнобильської трагедії (1986) 26 квітня 2014 року

3.27. Дні пам’яті та примирення, присвячені пам’яті жертв Другої світової війни 8-9 травня 2014 року

3.28. 165 років від дня народження Панаса Мирного (справж. —Панас Якович Рудченко) (1849—1920), українського письменника 13 травня 2014 року

3.29. Всесвітній день телекомунікацій та інформаційного суспільства 17 травня 2014 року

3.30. 135 років з дня народження Петлюри Симона Васильовича, українського політичного, громадського і військового діяча, журналіста, Голови Директорії Української Народної Республіки та Головного отамана військ Української Народної Республіки (1879-1926) 22 травня 2014 року

3.31. День працівників видавництв, поліграфії і книгорозповсюдження 31 травня 2014 року

3.32. Міжнародний день захисту дітей 1 червня 2014 року

3.33. День Скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні 22 червня 2014 року

3.34. День Хрещення Київської Русі 28 липня 2014 року

3.35. 180 років тому було відкрито Київський університет (Київський національний університет імені Тараса Шевченка) (Указ Президента України від 8 липня 2013 року № 372/2013 «Про відзначення 180-річчя Київського національного університету імені Тараса Шевченка») 28 липня 2014 року

3.36. 165 років від дня народження Олени Пчілки (1849-1930), української письменниці, фольклористки, етнографа 29 липня 2014 року

3.37. 100 років від початку Першої світової війни (1914-1918) 1 серпня 2014 року

3.38.160 років від дня народження Марії Костянтинівни Заньковецької (1854-1934), українська актриси, громадської діячки 4 серпня 2014 року

3.39. 170 років з дня народження Рєпіна Іллі Юхимовича, всесвітньовідомого художника, майстра реалістичного пейзажу (1844-1930)(Постанова Верховної Ради України «Про відзначення 170-річчя з дня народження Іллі Рєпіна № 707-VII з 20 листопада 2013 року) 5 серпня 2014 року

3.40. 90 років від дня народження Павла Архиповича Загребельного (1924-2009), українського письменника 25 серпня 2014 року

3.41. 245 років від дня народження Івана Петровича Котляревського (1769-1838), українського письменника, 205 річниця виходу у світ окремої книжки «Вергилиева Энеида на малороссийский  язик переложенная И.Котляревским. Вновь исправленная и дополненная противу пружних изданий»  9 вересня 2014 року

3.42. 120 років від дня народження Олександра Петровича Довженка (1894-1956), українського режисера, письменника (Постанова Верховної Ради України «Про відзначення 120-річчя з дня народження Олександра Довженка № 574-VII з 17 вересня 2013 року) 10 вересня 2014 року3.43. 150 років від дня народження Павла Арсеновича Грабовського (1864-1902), українського поета, публіциста 11 вересня 2014 року

3.44. 150 років від дня народження Михайла Михайловича Коцюбинського (1864-1913), українського письменника (Постанова Верховної Ради України «Про відзначення 150-річчя з дня народження Михайла Коцюбинського» № 573-VII з 17 вересня 2013 року) 17 вересня 2014 року

3.45. 110 років від дня народження Бажана Миколи Платоновича, українського поета, державного і громадського діяча, Героя Соціалістичної Праці, заслуженого ді­яча ми­стецтв Грузинської РСР, заслуженого діяча науки УРСР, лауреата Ленінської, державних премій СРСР, УРСР, Грузинської РСР (1904-1983) 9 жовтня 2014 року

3.46. 70 років від дня визволення України від гітлерівських військ(Постанова Верховної Ради України від 21.05.2013 № 299-VII «Про відзначення 70-річчя звільнення України Червоною Армією від фашистських загарбників») 28 жовтня 2014 року

3.47. День української писемності та мови 9 листопада 2014 року

3.48. 125 років з дня народження Вишні Остапа (справж.- Губенко Павло Михайлович), українського письменника-сатирика і гумориста (1889-1956) 13 листопада 2014 року

3.49. День працівників радіо, телебачення та зв'язку 16 листопада 2014 року

3.50. День пам'яті жертв голодоморів 22 листопада 2014 року

3.51. 360 років від дня народження Данила Апостола (1654-1734), українського військового і державного діяча 14 грудня 2014 року

3.52. 850 років місту Жидачеву Львівської області — одному з найдавніших міст Львівщини (Постанова Верховної Ради України від 21.05.2013 № 298-VII «Про відзначення 850-річчя заснування міста Жидачева Львівської області)

3.53. 110 років від дня народження Миколи Васильовича Девдюка (1904-1991), майстра гуцульського різьбярства (Постанова Верховної Ради України №698-VII від 19.11.2013 року)

3.54. 25 років від часу виведення радянських військ з Афганістану лютий 2014 року (Постанова Верховної Ради України від 20.06.2013 № 344-VII «Про відзначення в Україні 25-ї річниці виведення радянських військ з Афганістану»)

3.55. 70 років з часу депортації кримськотатарського народу (18-20.05.1944)

3.56. 200 років з дня народження Джона Джеймса Юза – британського гірничого інженера, засновника міста Юзівки (тепер - місто Донецьк) (1814-1889) (Постанова Верховної Ради України «Про відзначення 200-річчя з дня народження Джона Джеймса Юза» № 289- VII з 21 травня 2013 року)

 http://www.knpu.gov.ua/announces

Від імені патріотичних организаций міста "колоради", провели закупку черенків від лопат на одному з місцевих ринків. Повідомляємо громадськість, будьте обережні! Можливі напади під прикриттям патріотів на мирних жителів.

Попереджуємо "колорадів" - напад на мирних містян означатиме початок кампанії по повній травлі жука в місті

В начале января (1–5 января) Земля находится максимально близко к Солнцу, соответственно, Земля находится максимально удалённой от Солнца в начале июля (1–5 июля). Именно потому зимы в нашем северном полушарии теплее, чем в южном, а самый холодный полюс на Земле не северный, а как раз южный. Орбита Земли, как и всех остальных планет нашей Солнечной системы, имеет форму эллипса. Самая близкая к Солнцу точка орбиты любой планеты называется перигелием, самая удаленная - афелием или апогелием. Для Земли расстояние в перигелии составляет 147 117 000 километров, в афелии - 152 083 000 километров:


Именно этим и объясняется тот факт, что вода на нашей планете в начале января наполняется силой и энергией Солнца, она становится Ярой (то есть сильной и мощной), отсюда и название праздника — Яр-Дана (Иордан — трансформированное слово) — сильная, мощная, заряженная огнём Солнца Дана. Дана - Богиня земных вод, потому в названии многих рек мы слышим отголоски ее имени - Днепр (Данапр - Дана Пресвятая), Дон, Дунай, Донець, Днестр... Да и само слово дно, дон - означали реку, воду и являются производными от имени Богини Даны. Как считал А.Знойко, даже само слово МаДонна не что иное, как Мать Воды в переводе на наши славянские языки. И действительно, без воды "и ни туды, и ни сюды"...))) , потому и почиталась эта Богиня пожалуй не меньше чем другие Боги нашего круга Богов.

Но вернёмся к тому действу, что происходит сейчас на нашей планете. Ни для кого не секрет, что воду называют жидким кристаллом, так как она умеет записывать и хранить информацию очень долго. Находясь вблизи источника жизни — Солнца, водные просторы Земли очищается и наполняется его могучей силой, потому в эти дни следует запасаться чистой священной водой, освяченной самим Солнцем, купаться в водоёмах, вбирая в себя силу не только Воды, но ещё и Огня, и Солнца, чтобы быть здоровыми и счастливыми.

Используйте эти дни для исцеления, очищения, подзарядки и гармонизации Тела-Души-Духа.

 
Живите в Ритме со Вселенной и Будьте Счастливы!

О, світу Заступнице Царице Неба і Землі, безустанна наша Молитвеннице, чи є таке місце, де б не проявлялась милість Твоя. До Тебе взивали батьки наші і були почуті, на Тебе надію покладали і не були осоромлені. Не відвертайся і від нас, грішних та немічних, що перед святим чудотворним Твоїм образом наболівші серця приклонивши, молитви гарячі возносимо, оспівуючи дивні знамена Твої, в місті Тернополі явлені.

Благаємо, Милосердна Мати, будь і надалі повсякчасною нашою Хоронителькою. Як птаха в негоду, рятуючи пташенят, прикриває їх крилами, так і Ти,  Преблага і Пречиста, покрий Покровом святим Своїм місто наше, землю нашу і всіх людей Своїх, рятуючи від бід та скорбот

(початок молитви до чудотворного образа Матері Божої Тернопільської)

Фрагмент ікони. Взято із мережі

7 липня, в другу неділю після П’ятидесятниці, всіх святих Землі Української, та чудотворної Тернопільської ікони Божої Матері. У храмі Різдва Христового, Української автокефальної православної церкви, міста Тернополя було відслужено урочисту Божественну літургію, та вшанування Тернопільської чудотворної ікони Божої Матері.

Після літургії, священнослужителі та парафіяни за давньою храмовою традицією тричі обійшли з Чудотворною іконою навколо храму, після чого було відправлено Молебень до Богородиці із читанням молитви до чудотворного образа Матері Божої Тернопільської.

                           

Прикладання парафіян до чудотворного образа із миропомазанням та врученням маленьких образків з молитвою до чудотворного образа Матері Божої Тернопільської 

Докладніше про історію ікони читайте тут: 

http://www.kda.org.ua/chudikon/371-ternopilska-ikona-bozhoi-materi.html

Голодна кутя - у Святвечiр 18 сiчня - третя й остання. Тому особлива. Зазвичай у цей день госодиня пече пирiг...

Увечерi вся родина на чолi з господарем обходить житло. Господиня несе пирiг, господар кропить свяченою водою дверi й вiкна та малює на них хрести - захист вiд нечистої сили. Тепер можна й до столу! На чiльному мiсцi - озвар i кутя.

Та й решти наїдків - сила-силенна...

Не забудьте покликати до столу й мороза: "Морозе-морозе, іди до нас кутю їсти! Та не морозь ні ягнят, ні телят..." Малеча може імітувати голоси свійських тварин. Та боронь боже загавкати чи занявчати! Колись за це й ложкою по лобі можна було отримати...

А от дівчата в цей вечiр ворожать...

Ранком кутю та озвар проганяють з покуті: "Геть, кутя,  із покуті, озвар - на базар".

І  йдуть святити воду. У кризі на водоймі вирубають хрест. 

Священики освячують воду. Тепер бери - не хочу! 

Особливо відчайдушні купаються... (Особисто я, щоправда, такого ще не робила.)

От тепер точно зі святом! "Бо прийдуть до тебе
                                         Три празники в гості"! 

---

---

---

---

---

---

---

---

---

---

---

---

---

---

---

---

---

---

Вітання від Чорної Змії новорічної ночі)

Київська міська адміністрація повідомила що, на період Новорічних cвят з 30 гpудня 2012 poку пo 8 ciчня 2013 poку пo вул. Xpeщатик будe перекpитий pух aвтотранспopту, тaм дiятиме пiшохіднa зонa.
Крім цього буде також oбмeжeнo pуx пo дeяким цeнтpaльним вулицям Києва. Читати повністью »»

Історія свята Масляна - древнє слов'янське свято, що дісталося нам у спадщину від язичеської культури, яке збереглося й після прийняття християнства. Масляна була сприйнята християнською церквою фактично як релігійне свято й одержала назву Сирного чи Сиропусного тижня, але це не змінило її внутрішньої суті. Масляна приходиться на тиждень, що передує Великому посту. Масляна - це, насамперед, ситна їжа. Тому немає нічого неправильного в тому, щоб у цей час поласувати, скуштувати щось смачненьке і не відмовляти собі ні в чому. У традиційному побуті завжди вважалося, що людина, яка погано і нудно провела тиждень, буде невезучою протягом усього року. Початок Масляної коливається від 3 лютого до 14 березня. Масляна - це веселе проведення зими, осяяне радісним чеканням близького тепла, весняного відновлення природи. Навіть млинці, неодмінний атрибут свята, мали ритуальне значення: круглі, рум'яні, гарячі, вони являли собою символ сонця. Проходили століття, мінялося життя, із прийняттям на Русі християнства з'явилися нові, церковні свята, але широка Масляна продовжувала жити. Її зустрічали і проводжали з тим же нестримним молодецтвом, що й у язичеські часи. Масляну в народі завжди любили і ласкаво називали "цукрові вуста", "чесна масляна", "перепілочка", "перебуха", "об'їдуха", "ясочка". Чому масляна називається масляною? Є кілька пояснень появі назви свята "Масляна". За одним із тверджень в основі появи слова "масляна" лежить традиція випікання млинців і пов'язана з тим, що люди як могли, намагалися залучити милість сонечка, умовити його побільше гріти замерзлу землю. Крім того, у селах об'їжджали кілька разів село на конях, прикрашали колесо від воза і на тичині носили його по вулицях, водили хороводи. Вважалося, що подібні церемонії "умаслюють" сонце, роблять його добрішим. Звідси й назва - "Масляна". За іншою версією назва свята виникла тому, що на цьому тижні за православним звичаєм м'ясо вже виключається з їжі, а молочні продукти ще можна вживати - от і печуть млинці. Саме тому Масляну називають Сирним тижнем. А якщо вірити легендам, то Масляна народилася на Півночі, батьком її був Мороз. Одного разу якийсь чоловік помітив її й попросив допомогти людям, зігріти та розвеселити їх. І Масляна прийшла, але не тендітною дівчинкою, що ховалася в лісі, а бабою з рум'яними щоками, не з посмішкою на вустах, а з реготом. Вона змусила людей забути про зиму, розігріла кров у їх жилах, схопила за руки і пустилася з ними танцювати до непритомності. От тому в давнину Масляна була веселим святом. Масляна в різних народів В Україні останній тиждень м'ясниць носив кілька назв - "Масляна", "Сиропусний тиждень", "Пущення", "Загальниця", "Ніжкові заговини", "Колодій". У понеділок - в перший день - влаштовувалися загальні ігрища, накривали столи із солодкими стравами. Діти ладили ранком солом'яну ляльку - Масляну - так наряджали її в каптан і шапку. На другий день, у вівторок, дівчата та хлопці запрошувалися покататися на гірках, поїсти млинців. Тещі запрошували своїх зятів на млинці, гукали всіх рідних. На четвертий день возять опудало на колесі, співають пісень, проводять кулачні бої. На п'ятий день зяті пригощали млинцями своїх тещ, іноді - і всю рідню. Зять зобов'язаний був з вечора особисто запросити тещу. У шостий день розгульного тижня молода наречена запрошувала своїх рідних до себе. У цей день будували на ріках, ставках і полях сніжне містечко з вежами і воротами, потім ватага розділялася: одні охороняли містечко, інші повинні були силою взяти його. Звичаї останнього дня Масляної пов'язані з культом предків, прощання з Масляною супроводжувалися різними обрядами. Солом'яну ляльку - "Масляну" - урочисто спалювали, а попіл від опудала розсіювали по полю, щоб додати сили посіву, майбутньому врожаю. У неділю сусіди й родичі обходили одне одного й просили пробачення за образи. Вважалося, що саме в цей день має відбутися страшний суд, а тому годилося "помиритися з тими, хто на цьому світі". У такий спосіб народна звичаєва структура сприяла полагодженню різноманітних конфліктів між людьми. У Шотландії на Масляну було прийнято пекти "пісні коржі". У складені разом долоні насипали жменю вівсяного борошна, потім борошно міцно стискали в долонях і занурювали в холодну воду, а отриману кульку випікали на вогнищі прямо в гарячій золі. Випічку млинців шотландці вважають важливим актом, у якому намагаються взяти участь усі члени родини: один змазує олією сковороду, інший ллє на неї тісто, третій перевертає млинець. В одному з міст Англії вже багато років проводяться змагання з бігу жінок із млинцями. У 11.45 лунає дзенькіт "млинцевого дзвону". Кожна жінка біжить з гарячою сковорідкою і млинцем. Правила змагань наказують, що учасниці повинні бути не молодшими 18 років; на кожній обов'язково - фартух і косинка; під час бігу потрібно не менше трьох разів підкинути млинець на сковороді й піймати його. Перша жінка, що передасть млинець дзвонарю, стає чемпіонкою млинцевих гонок року й одержує нагороду - поцілунок дзвонаря. У школах Данії в ці дні проводяться театральні вистави, концерти. Школярі обмінюються знаками дружби, передають своїм друзям через знайомих жартівні листи без зворотної адреси. Якщо хлопчик одержить такий лист від дівчинки й угадає її ім'я, то на Великдень вона має подарувати йому шоколад. У Польщі існують свої звичаї відзначення Масляної. Горді полячки, приспавши вашу пильність оладками, пончиками і горілкою, на десерт неодмінно потягають вас за волосся. В останній день Масляної можна зайти в трактир, де скрипаль буде "продавати" незаміжніх дівчат. А в Чехії в ці веселі дні молоді хлопці з вимазаними сажею обличчями під музику обходять усе село, везучи за собою оздоблений дерев'яний брусок - "клатик". Він вішається кожній дівчині на шию або прив'язується до руки чи ноги. Бажаєш відкупитися - плати. У Югославії під час святкування Масляної вас неодмінно посадять у свиняче корито і потягнуть по селу. А на даху власного будинку ви можете знайти фігуру солом'яного діда. В Російській імперії були свої звичаї зустрічі та проводів цього свята. У 1722 році, наприклад, з нагоди укладення Ништадтського миру після майже двадцятилітньої війни зі Швецією, Петро I запросив на святкування Масляної іноземних послів. Катання на конях імператор відкрив небаченим видовищем. Петро їхав по заметах на кораблі, у якому були запряжені шістнадцять коней. Слідом за ним рухалася гондола, у якій сиділа цариця Катерина, одягнена простою селянкою. Далі рухалися інші кораблі й сани, запряжені різними звірами. Катерина II дуже любила катання з гори, каруселі, які влаштовували в Москві при Покровському палаці, куди імператриця любила в Масляну їздити всім двором. А з нагоди своєї коронації, наслідуючи Петрові I, влаштувала в Москві на масляному тижні грандіозний маскарадний хід за назвою "Торжествуюча Мінерва". Три дні їздила по місту маскарадна процесія, яка, за задумом імператриці, повинна була представити різні суспільні пороки - хабарництво, казнокрадство, чиновницьку тяганину та інше. Процесію складали чотири тисячі діючих осіб та двісті колісниць. А коли Катерина II дочекалася народження онука Олександра, якому потай мала намір передати престол, обійшовши нелюбимого сина Павла, імператриця на радостях влаштувала для своїх наближених воістину "брильянтову" Масляну. Тим, хто виявлявся у виграші в затіяних після вечері іграх, імператриця підносила діамант. За вечір вона роздарувала своїм наближеним близько 150 діамантів, що вражали своєю ціною і рідкісною красою. В наш час на Масляну влаштовують ярмарки, фестивалі, концерти, святкові гуляння.