Хтось скаже, що ви в вигіднішій позиції. Але для багатьох це проблемна ситуація.  У таку халепу краще не потрапляти. Передбачати її можна тільки тоді, коли знаєте, як скоро повинні отримати відповідь по вашій кандидатурі на вакансію. Тоді ви просто не погоджуєтеся на інші пропозиції, поки не отримаєте зворотний зв'язок від всіх роботодавців. Але не завжди все складається ідеально. Тому змодельована ситуація цілком може трапитися.

Якщо нова пропозиція надійшла незабаром після того, як ви дали згоду на посаду і навіть встигли приступити до роботи, немає нічого злочинного в тому, щоб розглянути варіант від іншої компанії, вважає Фред Кіль, один із засновників консалтингової фірми KRW International:

« Цілком прийнятно, якщо ви передумаєте і вирішите залишити посаду в перші дні роботи, поки компанія ще не витратила на вас занадто багато часу і ресурсів. Кожен може опинитися в подібному становищі, і не буде вважатися смертельним гріхом, якщо ви подасте у відставку, ледве почавши роботу » .

Але будьте обережні. Звичайно, після раптової відмови від запропонованої роботи ваші кар'єрні шанси можуть і не постраждати, але тим не менш можна припустити, що в майбутньому пошуки нової роботи можуть виявитися більш скрутними - особливо, якщо у вашій індустрії всі один одного добре знають. Ситуація педантична.

« По суті, ухвалення рішення зводиться до вибору між етичними і особистими міркуваннями. Ситуація педантична, найчастіше з неї немає оптимального виходу. Як тільки ви дали слово і підписали договір з організацією, спроба перегляду може завдати шкоди » , - вважає Адам Ллойд, президент фірми Webber Kerr Associates.

Хоча рішення залишитися в попередній  посаді є ідеальним моральним рішенням, іноді нова пропозиція просто занадто хороша, щоб її упустити. У подібному випадку Ллойд радить дуже ретельно зважити всі « за »  і « проти »  - як короткострокові, так і на перспективу, і тільки потім приймати рішення про втечу. 

Якщо після всього цього нова пропозиція все одно вам здається більш привабливою, то пора приступати до дій.

Якщо ви не встигли обзавестися юридичними зобов'язаннями за договором, прийшов час принести вибачення.

Не пишіть листів електронною поштою. Краще зателефонувати або зустрітися особисто. Так, дзвінок неприємний, але це кращий поважний спосіб відмовити. Просто зателефонуйте роботодавцю та повідомте, що вдячні за приділений вам час, але вам з певних причин робота не підходить. Це буде правильно і чесно. 

Найкраще, що ви зможете зробити, це перетворити загальну поразку в потенційний виграш для обох сторін. Ви отримаєте роботу своєї мрії, а компанії не доведеться задовольнятися співробітником, який мріє працювати в іншому місці.

Відсутність реакції, відключений мобільний телефон, попереджати родичів, щоб вас не запрошували до домашнього телефону. Така поведінка обов'язково запам'ятається. Світ рекрутерів тісний, і ви не можете бути впевнені, що в майбутньому така поведінка не відгукнеться.

Хтось скаже, що ви в вигіднішій позиції. Але для багатьох це проблемна ситуація.  У таку халепу краще не потрапляти. Передбачати її можна тільки тоді, коли знаєте, як скоро повинні отримати відповідь по вашій кандидатурі на вакансію. Тоді ви просто не погоджуєтеся на інші пропозиції, поки не отримаєте зворотний зв'язок від всіх роботодавців. Але не завжди все складається ідеально. Тому змодельована ситуація цілком може трапитися.

Якщо нова пропозиція надійшла незабаром після того, як ви дали згоду на посаду і навіть встигли приступити до роботи, немає нічого злочинного в тому, щоб розглянути варіант від іншої компанії, вважає Фред Кіль, один із засновників консалтингової фірми KRW International:

« Цілком прийнятно, якщо ви передумаєте і вирішите залишити посаду в перші дні роботи, поки компанія ще не витратила на вас занадто багато часу і ресурсів. Кожен може опинитися в подібному становищі, і не буде вважатися смертельним гріхом, якщо ви подасте у відставку, ледве почавши роботу » .

Але будьте обережні. Звичайно, після раптової відмови від запропонованої роботи ваші кар'єрні шанси можуть і не постраждати, але тим не менш можна припустити, що в майбутньому пошуки нової роботи можуть виявитися більш скрутними - особливо, якщо у вашій індустрії всі один одного добре знають. Ситуація педантична.

« По суті, ухвалення рішення зводиться до вибору між етичними і особистими міркуваннями. Ситуація педантична, найчастіше з неї немає оптимального виходу. Як тільки ви дали слово і підписали договір з організацією, спроба перегляду може завдати шкоди » , - вважає Адам Ллойд, президент фірми Webber Kerr Associates.

Хоча рішення залишитися в попередній  посаді є ідеальним моральним рішенням, іноді нова пропозиція просто занадто хороша, щоб її упустити. У подібному випадку Ллойд радить дуже ретельно зважити всі « за »  і « проти »  - як короткострокові, так і на перспективу, і тільки потім приймати рішення про втечу. 

Якщо після всього цього нова пропозиція все одно вам здається більш привабливою, то пора приступати до дій.

Якщо ви не встигли обзавестися юридичними зобов'язаннями за договором, прийшов час принести вибачення.

Не пишіть листів електронною поштою. Краще зателефонувати або зустрітися особисто. Так, дзвінок неприємний, але це кращий поважний спосіб відмовити. Просто зателефонуйте роботодавцю та повідомте, що вдячні за приділений вам час, але вам з певних причин робота не підходить. Це буде правильно і чесно. 

Найкраще, що ви зможете зробити, це перетворити загальну поразку в потенційний виграш для обох сторін. Ви отримаєте роботу своєї мрії, а компанії не доведеться задовольнятися співробітником, який мріє працювати в іншому місці.

Відсутність реакції, відключений мобільний телефон, попереджати родичів, щоб вас не запрошували до домашнього телефону. Така поведінка обов'язково запам'ятається. Світ рекрутерів тісний, і ви не можете бути впевнені, що в майбутньому така поведінка не відгукнеться.

З кожним роком у світі зростає кількість людей, які не уявляють своє життя без інтернету і мобільного зв'язку. Навіть вирушаючи на відпочинок, вони підшукують готель з wi-fi, використовують мобільний інтернет або підключають роумінг. Це пов'язано не тільки з бажанням підтримувати зв'язок з рідними і близькими або мати доступ до соц. мереж. Для більшості офісних працівників ця необхідність, продиктована умовами роботи в компанії. За даними опитування hh.ua , дев'ять з десяти «білих комірців» так чи інакше повинні залишатися на зв'язку під час відпустки. Для третини опитаних це обов'язкова вимога роботодавця. Двом з п'яти бути в зоні доступу необов'язково, але вкрай бажано. Кожен п'ятий готовий підтримувати зв'язок з офісом у виняткових випадках. І тільки кожен десятий офісний співробітник може дозволити собі вимкнути мобільний і не заходити на робочий E- Mail.

Серед тих, кому в обов'язковому порядку потрібно триматися на зв'язку, найбільше юристів, автотрейдерів та працівників оптової торгівлі. Найменше така потреба виникає у айтішників, працівників медіа, а також лікарів і фармацевтів. 

 В цілому «білі комірці» звикли до такого режиму і готові до дзвінка з роботи, навіть перебуваючи у відпустці. Половина з них ставиться до цього спокійно за умови, що не смикають через дрібниці. А кожен шостий вважає постійне спілкування з клієнтами, колегами та керівництвом частиною своєї роботи. Кожен десятий бачить у необхідності бути на зв'язку тільки позитивні сторони , оскільки таким чином може не втрачати контроль над справами. Тим часом чверть офісних співробітників проти, щоб їх турбували, і відстоюють своє право на особисте життя.

Жінки частіше за чоловіків висловлюють своє невдоволення тим, що доводиться вирішувати робочі питання віддалено. Також більшою мірою негативно ставляться до такої необхідності люди у віці 20-40 років . А ось ті, кому за 40, частіше за інших висловлюють нейтральне ставлення до дзвінків і листів по роботі під час відпустки. 

Якщо все ж співробітник відмовиться залишатися на зв'язку під час відпустки, то в половині випадків нічого страшного не станеться. Кожен четвертий «білий комірець» сам не уявляє ситуацію, щоб він відмовився бути доступним на пошті або по телефону. 15% допускають можливе погіршення відносин з керівництвом. А ось такі радикальні заходи, як штраф або звільнення, в українських компаніях непопулярні. Лише двоє зі ста офісних співробітників піддадуться фінансовим стягненням і стільки ж можуть бути звільнені. Серед інших можливих неприємностей «білі комірці» називають страх «провалити» проект, втратити клієнтів, позбутися замовлень і, як наслідок, понести матеріальні збитки, які позначаться як на прибутку компанії, так і на зарплаті співробітника. 

Кожен роботодавець хоче знати максимум про кандидата, якого розглядає на ту чи іншу позицію. Звичайно, адже з цією людиною доведеться працювати всій команді, а в разі конфлікту, винен буде той, хто її найняв. Саме тому роботодавці все частіше шукають профілі кандидатів у соціальних мережах. Адже потрібно бути точно впевненим, що людина впишеться в команду. При цьому, найчастіше, для кандидата це рішення може бути куди більш важливим, ніж для компанії роботодавця.

Адже в компанії, в якій належить працювати, можуть, наприклад, мати звичку голосно слухати хард-рок всім відділом під час роботи або всім разом в обід бігати невеликий марафон на 10 кілометрів. Саме тому роботодавцю так важливо, чи будете ви "на хвилі" з усім колективом.

Нам відомо, що роботодавці так чи інакше перевіряють здобувачів, відшукуючи їх профілі в соціальних мережах за допомогою пошукових систем. Відбір кандидатів - складний і відповідальний процес, тому для рекрутерів важливо знати, що з себе представляють здобувачі, так як резюме не завжди дає повну картину про кандидата.

Роботодавець може бачити в соціальній мережі рівно те, до чого автор профілю допустив його за допомогою налаштувань конфіденційності.

У соціальних мережах можна закривати сторінки або певну інформацію від осіб, які не є вашими друзями, настройками видимості або конфіденційність. Ви в будь-який момент можете змінити настройки видимості в своїх профілях. Слід лише пам'ятати про те, що ваші сторінки в соціальних мережах можуть позитивно вплинути на працевлаштування і служити аргументом на користь ухвалення рішення про наймання вас на роботу. Наприклад, якщо роботодавець бачить, що ви підходите компанії по корпоративній культурі і цінностям. Адже так приємно працювати в компанії, з якою у вас єдині цінності і інтереси!

Справа в тому, що частина інформації з вашого резюме збігається з частиною інформації в профілях інших людей. Ми рекомендуємо вам вказати максимально детальну і точну інформацію про себе в резюме, щоб при пошуку в першу чергу показувалися посилання на ваші профілі.

Якщо ви закрили свій профіль, то приблизно через місяць ви перестанете розпізнаватися системою і потрапляти в пошукову видачу. Ми рекомендуємо вам не закривати профіль, щоб роботодавець зміг переконатися в тому, що ви своя людина. Це допоможе вам знайти роботодавця, більш підходящого вам за цінностями.

Залежить від того, скільки буде різночитань у вашому резюме і виправленому профілі в соцмережі. Чим більше збігів в резюме і профілі, тим більше вірогідності, що система видасть вас в результатах пошуку. Але  краще не міняти дані в соціальних мережах - буде набагато краще, якщо роботодавець зможе вас знайти, щоб скласти про вас повну картину як про кандидата. Можливо не варто себе соромитися?

Дослідження HeadHunter підтверджують, що 76% роботодавців переглядають профілі потенційних кандидатів.

Як кажуть, все геніальне просто. Щоб добре себе почувати і краще справлятися із завданнями на роботі, потрібно не так вже й багато: потрібно потурбуватися про своє фізичному і психологічному комфорті. Як? Ось чотири прості виверти, користь яких підтверджена серйозними науковими дослідженнями.

Освіта дає шанс.  А що є цей шанс? Це є папірець. Диплом. До якого ти прагнеш, отримуючи на своєму шляху інші прохідні папірці.

І ось ти такий крутий після 16 років навчання (в середньому) виходиш в реальний світ і розумієш, що твій ссанимі папірець потрібна був тільки твоїй ілюзії.
Він згодився б у тому вигаданому світі, який ти малював собі в голові всі 16 років. Де ти копняком розкривав двері великої компанії, кидав директору на стіл свій папірець і тебе приймали з розкритими обіймами.
Де не існувало 100кк таких же чуваків з папірцями, де на будь-яку вакансію завжди були місця. Де ти був потрібен.
Але!
Ось ти вийшов в реальний світ. І що? Як тобі допоможе пройти банальну співбесіду з начальником твій папірець?
Як тобі допоможе твій папірець хоча б знайти цього начальника?
І ось, через тиждень після отримання диплома, коли ти порадів і попиячив, ти розумієш, що жопа тільки почалася. А 16 років твого кращого життя, твоя молодість у тебе в руках, у вигляді папірця.
Але і це не все. Ще не втративши надію, ти вперто ще рік, відсмоктуючи всім кому можна, шукаєш роботу.....
....і нарешті знаходиш її. Потім заводиш сім'ю. І так непомітно пролітає ще 40 років твого життя.

І ось тепер, сидячи в кріслі  і туплячи зір в телевізор, ти випадково перемкнеш канал і натрапиш на якесь шоу, де хлопці років по 20 стрибають з парашутом. Посміхнешся і спробуєш пригадати, щось таке із свого життя. І тут твоя посмішка згасне. Тому що не було його, життя.

Весь той час, який було відведено тобі, ти просрав. Зробив так, як треба іншим. Але не тобі. Прожив по готовому сценарію: Навчання => Робота => Сім'я => Смерть. Сценарію, за яким жили і живуть мільйони. Мільйони, які мають дурні ідеали і дурні мрії, нав'язані таким же натовпом, як і вони. Живуть з ілюзією порядку. Думкою, що все йде так, як треба.

Але ти зрозумієш. Раптово. І надто пізно. Зрозумієш, що по справжньому жили ті, кого свого часу ти вважав ідіотами. Ті, кого НОРМАЛЬНІ люди обходили стороною ... або аплодували, з вереском в екстазі.

І ти зрозумієш, що весь цей час ти зовсім і не жив, а лише існував ...