хочу сюда!
 

Sweetlana

43 года, дева, познакомится с парнем в возрасте 33-43 лет

Заметки с меткой «компанія»

Як виглядали перші логотипи відомих компаній

Логотипи зазнали безліч змін,спочатку на них було потрачено мільйони,щоб вони дійшли до нас у знайомому нам вигляді.




















Чому кидають роботу в компаніях мрії

Дивно, але світові компанії типу Google і Facebook можуть стати стихійним лихом для людей. Чому - розповідає колишній співробітник і Google, і Facebook Майкл Вулф:
 
«Я думаю, що ви можете працювати відповідно до набору припущень, які я буду називати великою брехнею. Велика брехня - це мантра, нав'язувана суспільством:
 
учись в наполегливо  школі, тоді будеш отримувати дійсно хороші оцінки;
закінчиш правда хороший університет;
отримаєш дійсно хорошу роботу у відомій компанії;
сім'я, друзі, потенційні помічники будуть вражені, ти будеш жити довго і щасливо ».
 
Здавалося б, нічого поганого в цих забобонах нема, вони нав'язуються в основному з благих мотивів. Але можуть валити життя. Майкл знає багато людей, які працюють в компаніях, таких як Google, і в якийсь день починають мріяти про звільнення. Є багато причин, але більшість з них типові.
 
Причини відходу з великих і відомих компаній
1. Компанії типу Google, Facebook занадто великі, і важко побачити результати своєї роботи, тому що роль в рамках всієї компанії буде невеликою. Тому йдуть у компанії поменше, де результат своєї праці можна відчути. Нереалізовані амбіції, якщо коротко.
 
2. Пошук стартапів, в рамках яких можна було б реалізовувати свої ідеї. Підприємницька жилка, яка шукає реалізації.
 
3. Люди захоплюються новою технологією або ринком і хочуть приєднатися до менш відомої компанії, але яка вузько орієнтована саме в цій галузі.
 
4. Особисті, сімейні обставини, небажання жити в мегаполісі (де в основному розташовуються офіси великих компаній).
 
5. Приходить розуміння того, що насправді галузь інформаційних технологій не так цікава, як, наприклад, ветеринарія або робота в некомерційних організаціях.
 
Для людей, які точно знають, чому вони приєдналися до великої компанії, звільнення не настільки болюче, на відміну від тих, хто вірить у велику брехню, хто став частиною команди через «престиж». Тоді приходить розуміння про безцільно прожиті роки життя.
 
 
 Мова про те, що ми схильні слухати когось, а не себе і свої переваги. Не існує такого узагальненого поняття, як компанія мрії. Краща кар'єра, кар'єра мрії - це поняття унікальне для кожного, конкретно для вас.
 
Мрійте про те, що вам дійсно цікаво, а не про те, що нав'язує суспільство. І нехай ваші можливості співпадуть з мріями. Прикладайте зусилля, щоб отримати роботу вашої мрії і керуйтеся виразом Стіва Джобса:
 
«Ваш час обмежений, тому не витрачайте його на те, щоб прожити чиєсь чуже життя».


7381АК

Конкурентна боротьба - стимул для розвитку чи ускладнення життя?

   Життєві ситуації - це не фільм. І рішення у більшості випадків приймаються людиною не залежно від сторонніх факторів. 
Ось, наприклад, зі мною щойно трапилась така ситуація.
   КІлька днів зателефонував менеджер з компанії про підключення до Інтернету.
Запропонував (як завжди у таких випадках) - відмову від попереднього провайдера і підключення до них. Я сказала, що подумаю.
Через пару днів зателефонувала вже інша менеджер - дівчина (з тієї ж компанії), і на її пропозицію я погодилась. Вчора підключили Інтернет.
   Щойно пролунав телефонний дзвінок, від менеджера, який телефонув першим.
   Хлопець засмутився, коли я повідомила, що вже змінила провайдер у їхній компанії, але менеджером є інша людина.
   
Якщо чесно, для мене не є суттєвим, хто є моїм менеджером. Це всього-навсього інтернет. 
   ...а для людей - це робота...
.... так от...
   Коли у одній компанії працює певна кількість працівників, між ними існує конкуренція, за бонуси, преміальні, а можливо і інші привілеї від керівництва. 
З одного боку, назначення "призового фонду" за більшу кількість клієнтів/реалізації товарів/продаж - примушує працівника швидше рухатись і креативніше думати.
З іншого - негласна "ворожнеча" у колективі породжує постійний стрес і недовіру один до одного.
Як Ви ставитесь до створення "конкурентної боротьби" між працівниками компанії?
Це добре чи погано на Вашу думку?
Чи були у Вас випадки, коли Вам "переходили" дорогу? ... випадково чи з наміром? ...
Яка була Ваша реакція?


Бути сильним щоб відмовити

  На минулих вихідних я був на весіллі, дотого ж не просто гостем, а дружбою(свідком), як в якому регіоні називають. Здавалось би вихідні пройшли вдало,  музика, дівчата, хороша забава, тим паче, що у зв'язку з обов'язками дружби в мене була дружка,яку доводилось  часто цілувати, оскільки гостям чомусь  було дуже гірко)))) наче б то їм молодої пари не хватало, щоб підсолодити. Одним словом забава удалась,але мова не про це.
  Справа в тому, що я ще років 3-4 тому відмовився від вживання горілки, а рік тому вирішив принаймні на рік відмовитись від вживання будь якого алкоголю. І мова зараз не про причини а про реакцію. Для ні кого не секрет, що не п'ющий на будь якій забаві часто стає  об'єктом уваги, а для декого стає просто метою всієї забави щоб ця людина випила, а в ідеалі напилась. Перші реакції на заяву "Я не п'ю." чую: "ти що бабтист/свідок Єгови?", "хворий?". Не вже християнин не можу бути не п'ющим, і боліти - наче нічого не болить, навпаки ті хто пили то їм наступного дня, а декому і в той же день, було погано. А за столом "ти що не мужик?", "не поважаєш пацанів?"...але ця перевірка "на слабо" на мене абсолютно не подіяла. Але років 6-7 тому діяла))) В більшості всі люди з віком перестають вестись на такі речі, стають більш відповідальні і не йдуть на повідку компанії і не роблять всяких безглуздих вчинків які виходять за рамки: моралі, культури чи просто здорового глузду. Люди погоджуються на такі вчинки з двох причин: через занижену самооцінку і не вміння настояти на своєму, а бо через брак відповідальності. В більшості випадків - люди після скоєння якогось безрозсудного вчинку, потім соромляться цього  і шкодують про скоєне. Бо на справді, піддавшись "на слабо" ми не покращуємо самооцінку, не переборюємо якісь свої страхи і не виростаємо в очах компанії. Бо так насправді ми просто пішли на повідку іншої особи, зробили те що хотіла інша особа а не ми. Ми як дули в дудку так і дуємо а диригент і далі махає перед нами своєю паличкою:) Більше того часто така слабка особа стає просто таким  собі об'єктом розваг в компанії, навіть якщо вона і формальний лідер, і часто сам вигадує всякі "слабо", для компанії це просто об'єкт розваги, а компанія(глядачі) є тим диригентом.
   Є ще один аспект цієї ситуації. Якщо ми вже трохи свідомі, є розуміння того, що насправді потрібно мати достатньо впевненості в собі, щоб не піти на повідку, не піддатись на "ти шо не пацан?" і при цьому не відчувати себе не зручно і не оправдовуватись. Тоді починаємо розуміти своє місце в компанії і справжнє відношення до себе друзів. Справжній друг не буде виставляти тебе на пробу і не спонукатиме до якихось безглуздих чи обезбашених вчинків. Для нього твоя думка важлива навіть якщо він з нею не погоджується.

Ель яблучний

Нещодавно відкрив для себе новий цікавий напій - Ель яблучний. Відбулося це цілком випадково, але і закономірно у одному з магазинчиків "Живого пива". 
Цей напій має певні особливості: він добре освіжає, має цікавий смак схожий на бражку, приємну кислинку та натуральний яблучний післясмак... Не путайте його зі смаком яблука від "Сандори" чи "Садочка"... Напій дуже добре "розв"язує язика", і за пляшкою можна сидіти до пізньої ночі та розмовляти з приємною людиною. Але має він і свою "хитринку" - він практично зовсім втрачає свої смакові і інші чудові якості коли намагаєшся куштувати  його вдома з чашок чи келихів, та повною мірою розкривається ввечері на лавці, коли п"єш його прямо з пляшки...drunk

П.С. це мої внутрішні враження і переконання. Можете перевірити, погодитися чи дискутувати з цього приводу.beer
П.П.С. Бажаю всім гарного настрою та приємну компанію на вихідні! beer2