Квітень у високогір'ї.
Коли закінчується?
+ дані за Травень...Червень 2011р.
Кінець календарного Травня. Спека. Україна знемагає (принаймні, вдень). Всюди, крім як в Карпатах.
Там, на висоті — все ще Квітень. Чудова денна прохолода. Ночі, завдяки
яким відчуваєш, що недарма ж ніс спальник і теплий одяг. Все як і має
бути у Квітні.
З квітами включно.
От, напр., 28.5.11-4.6.11 (з Квасів на Говерлу і по Вододілу):
Отже, недарма маємо такий прапор
.
У горах, крім всього іншого, найвеличніші, майже що безмежні, поля з самої лише чорницею. Зранку вона особливо зваблива
.
Рослину на фото окупувала оця моторошна
істота:
але, без паніки
, --- то одиничний випадок
До речі:
дивна якась подібність…
не зовсім до теми, але важливо:
З тих полів чорниці мож
без шкоди для поширеності виду й для знелісених хребтів, які цими рослинами захищені від розмивання (не ліс, але хоч щось…),
назбирати собі оберемок просто трохи прорідивши зарості. І мати на цілий рік смачний, терпкий чорницевий чай (підійдуть і галузки, і листя)! Та ще й
лікувальний (напр., для очей).
Інколи бувають нарікання, що мовляв недобре збирати рослини і т.д.
Дійсно… Кепсько то якось: рвати їх, різати. А ще й якщо то робиться
задля розваги, --- потримати й викинути… Нащо??? Але це питання
передусім до панночок
і, зокрема, до Юкусі.
До речі, тут ще раз вивляється корисність збору лікувальних або просто
смачних трав: не лише сенс має, але й схильність до руйнування допоможе
вгамувати
.
Крім того, значно краще пити чаї з українських рослин, аніж купувати привозні (“імпортні”). От хоч би з таких міркувань
це корисно й людям, і країні:
1) Людина найкраще пристосована саме до рідної їжі — тисячоліття звички, врешті-решт. Не все
, що завзято рекламують на ТБ є добре…
2) Чим наша країна може заплатити за привозне? Що ми виробляємо
корисного світові? От, напр., карпатські області “виробляють” ліс.
Буквально здираючи
його зі схилів згори до самого низу та ще й так щоби ті зостались
беззахисні проти розмивання, ерозії (тобто, не залишаючи на горі лісу
кільцями, як то радять навіть вже й енциклопедії...).
3) Збираючи трави, щоби нести їх потім самостійно, важко зашкодити
природі. Виламаєте собі вибірково зі значної площі десяток-два стебел —
сусіднім більше Сонця буде --- навпаки радітимуть
. Тобто маємо перевагу порівняно з промисловим способом збору. Згадайте-но моторошні скребки, якими здирають ягоди в серпні...
От і вийде, що розумне використання власної Природи їй лише на
користь. А як ще й додасть здоров’я, то будуть сили ту Природу
захистити колись згодом…
Головне не «захопитись» і не винищувати впень незначні групки
якихось «червонокнижних» рослин. Втім, для цього досить не знати, які з
них цілющі — не закортить і рвати
Повертаючись до Квітня.
У суцвіттях він ще показовіший:
А якщо підніметесь вище, то знайдете навіть і крокуси. Свіжі, щойно з землі
Здебільшо десь біля отаких-от залишків снігу:
А трапляються крокуси не прості, а, ще й, таке враження, з примусово набутою жаростійкістю...
А ці намагались розквітнути на Говерлі:
але було затоптані (бачив, що з Заросляка підіймаються групи десь так по 50 осіб…)
Тож рахунок, зд., таки не на користь рослин...
Але добре й те, що тільки одну гору використовують для вигулу дітей
А
як довго цього року Квітень у Карпатах?
Чи хтось був, чи знає?
Бо з початку календарного Травня важко було передбачити (і сніг на 1200м
був, що особливо дивно як для Полонинського хребта, і спека
неймовірна...)
