хочу сюди!
 

Катерина

42 роки, близнюки, познайомиться з хлопцем у віці 43-50 років

Замітки з міткою «українська мова»

Наймасштабніша подія осені наближається

Наймасштабніша подія осені: Радіодиктант національної єдності на Суспільному відбудеться з нововведеннями
5.10.2020 р., 12:00

9 листопада вдвадцяте на Суспільному відбудеться Радіодиктант національної єдності. Традиційна подія цьогоріч буде ще масштабнішою, ніж раніше. Транслюватимуть диктант на всіх платформах Суспільного мовника.

Ми проводимо таку подію за традицією європейських суспільних мовників. Це наша велика традиція, тож обіцяємо аудиторії, що цьогоріч радіодиктант буде з більшим розмахом, ніж це було в попередні роки. Адже ми заручаємося масштабною підтримкою своїх колег — загальнонаціонального телеканалу UA: ПЕРШИЙ, регіональної теле- та радіомережі, а також цифрових платформ Суспільного", — зазначив член правління UA: Суспільне мовлення, відповідальний за платформу радіо, керівник проєкту "Радіодиктант" Дмитро Хоркін.

Планують і нововведення.

"Також анонсую, що тепер читати й писати текст буде не одна людина. Цього разу текст для диктанту писатиме відомий письменник, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Іван Малкович, а читатиме популярна акторка з філігранною дикцією (яку ми відібрали на попередньому кастингу на Українському радіо) — Римма Зюбіна. Тому готуйтеся вдвадцяте писати Радіодиктант національної єдності в такій чудовій компанії", — наголосив Дмитро Хоркін.

Окрім того, до методичної роботи над Радіодиктантом національної єдності долучиться Лариса Масенко — українська мовознавиця, докторка філологічних наук, професорка кафедри української мови Національного університету "Києво-Могилянська академія" і провідна наукова співробітниця Інституту української мови НАН України.

З початком навчального року на адресу Українського радіо надходить багато листів від радіослухачів.

"Здебільшого це вчителі (а вони завжди орієнтуються на Українське радіо), які запитують, чи буде традиційний радіодиктант. Адже карантинні обмеження, онлайн-освіта, усі втомилися й хочуть свята української мови. Ми не підведемо — зробимо подію масштабною і традиційно об’єднаємо всю Україну", — резюмував Дмитро Хоркін.

Фото: Анастасії Мантач

Наймасштабніша подія осені: Радіодиктант національної єдності на Суспільному відбудеться з нововведеннями

Українська музика 1117







0%, 0 голосів

33%, 1 голос

0%, 0 голосів

67%, 2 голоси

0%, 0 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Мова по новому


Те що витворив Кабінет міністрів Гройсмана разом з супер філологами не пролазить ні в які ворота. Так, мабуть деякі правила правопису як анахронізми і нові поняття можливо і треба було змінювати. А ось викладання інозених слів на хуторянський лад ріже слух і викликає обурення. Наприклад згідно нових правил жінка на посту прем'єра- прем'єрка. На посаді професора- професорка, мера-мерка, посла- послиця, член організації- членкіня та іньше.

Все це розцінюю як інтелектуальну діверсію. І ось чому. Таке застосування іноземних слів більше нагадує рівень мислення якогось бурсака початку 20 сторічча, з хутора на слобожаньщині. У нього куриця-курка, вчитель-вчилка, собака- сучка, повія- проститутка і т п.. Тобто скорочено, нахабно і принизливо І саме цей підхід запропонували і затвердили колишні чиновникі. А ось в англійській, німецькій та іньших мовах жінка президент канцлер прем'єр визначається просто як президент, канцлер, прем'ер без усяких витребеньок Тепер така невідповідність іноземним термінам,зверхність,нахабність до поважних посад людей і термінів поширюються через офіційні видання, радіо, телебачення. і визиває обурення у українців зрощених на українській літературній мові. Треба негайно припиняти це блюзнірство над співучею солов'їною мовою нашого народу.

Закликаю усіх небайдужих підняти свій голос проти цієї інтелектуалної, психологічної диверсіїї, яка ставила за мету насміхатися над українськими висловами дуже поважних понять, і вимогати від Уряду скорійшої відміни таких правил.

Нові правила правопису в українській мові

Як чуєш, так і пишеш: у мовному законі України "воскресили" правила столітньої давнини15:05 23.05
Уряд затвердив важливі зміни, які торкнуться кожного українцяЯк чуєш, так і пишеш: у мовному законі України "воскресили" правила столітньої давниниКабінет міністрів України схвалив нові правила правопису, які були розробленій Українською національною комісією з питань правопису. Новий правопис ухвалили у середу, 22 травня.
У постанові зазначається, що рішення ухвалено з метою забезпечення конституційних положень про державний статус української мови та уніфікації вживання правописних норм. 
Головними змінами стало те, що відтепер "пів" з іменниками пишеться окремо, якщо вони вказують на половину: пів Києва, пів хліба, пів огірка, пів відра. Раніше такі слова писалися разом.

У словах грецького походження th передається літерою т. Але в усталених іменах власних і термінах допускається написання через ф.

Схожий принцип діє щодо передачі на письмі звуку h. За новим правописом потрібно писати гінді і Гельсінкі, але в деяких запозичених словах традиційно пишемо х.
Нова редакція Українського правопису взяла за основу українську традицію та повернула деякі особливості правопису 1928 року. Окрім цього, вона також відреагувала на зміни в сучасній культурно-письмовій практиці.
Варто зазначити, що у новому правописі також закріпили тенденцію до утворення фемінативів. Зміни в правопис внесли, тому що вони одержали поширення в громадському, науковому і культурному житті. Уніфікація витіснить з ужитку численні паралельні форми та їх графічне передачі, а також вона повинна подолати суперечності між написанням і мовною практикою.
Нові правила правопису викликали бурхливу реакцію та обговорення у соціальних мережах. Не всі українці оцінили нові зміни, однак були й позитивні відгуки про оновлені правила правопису.
https://znaj.ua/society/234616-yak-chuyesh-tak-i-pishesh-u-movnomu-zakoni-ukrayini-voskresili-pravila-stolitnoyi-davnini?utm_source=iua

Президент України Петро Порошенко підписав Закон про мову

Президент України Петро Порошенко підписав Закон України "Про забезпечення функціонування української мови як державної"Президент підписав закон про мову

КИЇВ. 15 травня. УНН. Президент України Петро Порошенко підписав Закон України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", передає кореспондент УНН.

"Сьогодні підписанням закону про функціонування української мови як державної ми вчиняємо один із найголовніших актів для збереження української державності", - наголосив Президент.

Він зауважив, що закон жодним чином не обмежує прав нацменшин.

"У цей день як Президент України Петро Порошенко маю високу честь і унікальну можливість підписати Закон України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", - заявив він.

Нагадаємо, у вівторок голова Верховної Ради України Андрій Парубій підписав закон про забезпечення функціонування української мови як державної під час засідання парламенту.

У той же день, 14 травня, закон про забезпечення функціонування української мови як державної передали на підпис чинному Президенту України Петру Порошенко.

Джерело: УНН

Галина Гордасевич у спогадах друзів по долі й недолі

Колега Арсена Каспрука поетеса Галина Гордасевич
Дата публікації 20 Червня, 2018 | Автор kaspruk

img395img396

Галина Гордасевич

Галина Леонідівна Гордасевич (31 березня 1935, м. Крем’янець на Тернопільщині — 11 березня 2001, м. Львів, похована у Крем’янці) — відома українська поетеса, член Спілки письменників України, співзасновниця Донецького Товариства української мови та Донецького Крайового Руху. Борець за незалежність України у ХХ сторіччі.

Нагороджена почесною відзнакою-хрестом «За заслуги в боротьбі за волю України» від Всеукраїнського товариства політв’язнів і репресованих, орден «За вірність» ім. В. Стуса від товариства «Меморіал» (посмертно).

Народилася 31 березня 1935 року в м. Кременці на Тернопільщині в родині священика і політв’язня Леоніда Гордасевича (1912–1990) та Олени (1912–2000) з родини Хомчуків. Дитинство письменниці пройшло на Волині, де вона жила і вчилась у с. Городці, м. Дубровиці, с. Кричильську, м. Острозі, м. Костополі.

Після закінчення 7-річки навчалася в Острозькому педучилищі. У 16 років була арештована і засуджена на 10 років таборів, як було написано у вироку: «… за антирадянську агітацію серед студентів».

Звільнилася через неповних 3 роки і приїхала на Донбас, де починала з різноробочої на будівництві. Навчалася в школі робітничої молоді. Вступила до Донецького індустріального інституту, потім на театральне відділення культосвітнього училища. Працювала в Макіївці (тоді народила сина Богдана[2]) на труболиварному заводі, керівником драмгуртка в Ханжонково, друкарем у Донецькій обласній друкарні.

У середині 1960-х років знову почала писати вірші, трохи пізніше — прозу і критичні статті. 1971 року закінчила Літературний інститут ім. Горького у Москві.

У серпні 1989 р. була членом «ініціативної трійки» зі створення Товариства української мови на Донбасі. Як делегат Всеукраїнського установчого з’їзду ТУМ в січні 1990 р. була обрана до Великої Ради. В червні 1990 р. стає членом оргкомітету зі створення Народного Руху України; в серпні 1990 р. — учасник установчого конференції зі створення НРУ в м. Донецьку, де була обрана до обласного Проводу; у вересні 1990 р. — учасник Установчого з’їзду НРУ в м. Києві. У 1991 р. послідовно член оргкомітету зі створення Демократичної партії України, делегат Установчого з’їзду ДемПУ, де була обрана до Національної Ради.

Автор поетичних збірок: «Веселки на тротуарах» (Радянський письменник, 1966), «Наречена сонця» (Донбас, 1976), «Високе полум’я дня» (Радянський письменник, 1980), «Слід зірниці» (Радянський письменник, 1986), книжок прози «Вицвіла шипшина» (Радянський письменник, 1974), «Твій тихий дім» (Донбас, 1980), «Двадцять років і один день» (Радянський письменник, 1984 та Донбас, 1985), «Прекрасні імена жіночі» (Донбас, 1990), а також публіцистичної книжки «Письма к другу» (Донбас, 1989) і літературних портретів українських поетес «Силуети поетес» (Радянський письменник, 1988). Автор публіцистичних та критичних статей у ряді українських журналів. Лауреат премій ім. О. Білецького та ім. В. Марченка. Галина Гордасевич була активним громадським і політичним діячем — у 90-х роках вона була членом багатьох новітніх громадських організацій України, народжених демократією.

З повагою до українців в Україні

Гідність не продається і не купується - вона постає в боротьбі



Хто як, а я ображаюся коли мене зневажають і ображають різні падлюки "рускаго мира", що живуть в Україні та пхаються на різні ЗМІ, а їх там радо приймають. Причому я маю на увазі не суто каналізацію ТВ Медведчука-Коломойського, а саме так би мовити про-патріотичні українські засоби масової інформації типу "Громадське", УТ-1 і УТ-2, "Перший" і 5-й, що начебто Порошенка, але чомусь активно працюють проти нього. Ну й інші аналогічні пся крев Пінчук-Ахметев.
В стосоте заявляю: я - українець, живу в Україні, незалежній державі з офіційною державною мовою - українською, а тому вважаю за зневагу і образу, коли до мене звертаються іноземною мовою, бо вважають, що я повинен її знати. І це не просто іноземна мова, а мова ворога, мова окупанта і злочинця, що нищив і дотепер нищить мій народ і країну. Як я повинен реагувати на це, як не відповідною ненавистю і зневагою до тих, хто ретранслює "русский мир" в наші душі й голови на догоду і вигоду ворогу. Це є виродки, подонки, падлюки, паскуди, перевертні і нікчеми, що маскуються під українських патріотів і як би порядних журналістів, редакторів, модераторів тощо. Гімно ви, а не українці!
Я поясню на простому прикладі: на телеканалі "Перший" зробили постійний сурдо-супровід, що є дуже правильно, хоча і досить навіть дорого. Добре, що поважили людей з вадами здоров'я - круто! Молодці Але чомусь зробити синхронний переклад українською всіх, хто говорить російською мовою на цьому каналі, - то якось зайвий клопіт. Українці - то бувше колоніальне бидло і скоро ним знову стануть, тому "и так поймут!" А хріна, вам, тварюки "рускаго мира" на українських ЗМІ! Якщо ви нас, українців, зневажаєте, то і ми вас мали десь в сраці! Я не дивлюсь і не слухаю, як і не спілкуюсь з тими, хто нас українців у нас вдома ображає і зневажає. Тільки так!
Хто захоче, щоб я його почув - говори українською! Захочеш - вивчиш! Не хочеш - не вчи, але і не вилазь, падлюко, на люди! Вже скоро 30-ть років Україні, а воно таке тупе, що мови не подужає вивчити і все язиком чеше та лиже. Згинь, потворо! 
А знаєш мову - вітаю! Нехай то буде недосконало - я відчую повагу до себе, свого народу та своєї країни України і не буду зважати на прогалини в лексиці та стилістиці мови й вимови. А коли навпаки - до сраки, мудаки! Ні чути, ні бачити не хочу! Вимикаю і не вмикаю, бо зневажаю! 
Особливо мені і дивно, і прикро, і огидно, що минулого року почав діяти новий видатний закон про функціонування державної української мови, який всіма держслужбовцями саботується, абсолютно всіма державними інстанціями ігнорується, а не державними - тим більше він далеко десь. Включно з тими, хто його так героїчно вимагав і приймав! А ну спростуйте цей закид... Не виходить? Прикладів немає? Отож і воно. Одна радість: квоти музичні. Все як завжди: по вуха в лайні, а вони ще й співають. За багато сарказму, але занадто дістало то все! По самісіньку Нацраду що телерадіо курує в же!
Пишу це сьогодні, 18 лютого в пам'ять тої жахливої масакри-бійні, яку влаштувала антиукраїнська влада Януковича в цей день 2014 року у Києві проти беззбройного народу, що йшов з мирним протестом до Своєї Верховної Ради заради ствердження Правди і Справедливості, заради Нової України! Символічно, що ця революція набрала назву Революція Гідності. Ми є вільні і ми маємо гідність! А хто нас зневажає - нехай забирається геть!
Є одне чітке правило: Герої не вмирають доти, допоки справа їх живе! Вони загинули, захищаючи свою і нашу гідність, тому якщо ми самі потураємо в зневазі до нашої української мови в нашому домі - то ми є колоніальні покидьки, шмаття задля підтирання ЗМІ-задниць "рускаго мира" і не більше того. Якщо ми не будемо захищати нашу гідність відпочатку як особисту - значить всі герої минулого гинули намарно. Подумайте над тим.
Ще і ще раз закликаю кожного особисто боротися за власну національну гідність Українця такими методами і заходами, які є можливі в кожного, але в жодному разі не залишатися байдужими та пасивними. Гідність - це виключно особиста категорія і досягається суто самою людиною. Це коли подивишся в дзеркало і скажеш: -А ти молодчина! Поважаю!

З повагою до українців в Україні, Богдан Гордасевич
м. Львів-Рясне
18 лютого 2020 р.

Додаток

25 квітня, 2019 р. Верховна Рада ухвалила законопроект №5670-д «Про забезпечення функціонування української мови як державної».
Так, за проект закону №5670-д у другому читанні та в цілому проголосували 278 народних депутатів.

Наразі тексту закону з внесеними до нього правками немає. Однак згідно із попереднім текстом законопроекту, єдиною державною мовою в Україні є українська, а «спроби запровадження в Україні офіційної багатомовності» всупереч Конституції України й встановленій конституційній процедурі «провокують мовний розкол країни, міжетнічне протистояння та ворожнечу і спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу».

Проект передбачає, що українською мовою має володіти кожен громадянин України, а також усі претенденти на українське громадянство. Водночас дія закону не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів.

Українською мовою мають розмовляти усі високопосадовці та керівники силових структур. Також українська обов'язкова для депутатів усіх рівнів, суддів, адвокатів, керівників вишів, медпрацівників тощо.

Відповідно до проекту закону, українською мовою мають проводитись усі засідання, зустрічі тощо у владних органах та установах – як центральних, так і регіональних.

Українську мають використовувати також у сфері обслуговування, у підписах та маркуванні товарів і послуг. Так, якщо клієнт закладу просить спілкуватись із ним українською – це прохання має бути виконане.

Комп’ютерні програми повинні будуть мати інтерфейс державною мовою та/або англійською або мовами країн Євросоюзу. Сайти за замовчуванням спочатку повинні будуть завантажуватися українською, але можуть мати також інші версії.

Пресу можна буде видавати у кількох мовних версіях, одна з яких має бути українською. У кожному місці розповсюдження друкованих ЗМІ україномовних газет та журналів має бути не менше 50%.

Передбачене й створення посади Уповноваженого з захисту української мови, який регулюватиме впровадження цього закону.

У тексті законопроекту від 2017 року також йшлося про кримінальну відповідальність «за публічне приниження і зневагу до державної мови». Утім у кінцевому варіанті закону цей пункт прибрали, розповів ініціатор законопроекту Микола Княжицький .

Штрафи закон усе ж передбачає: 5 100-6 800 гривень за ненадання інформації про товари та послуги українською, 3 400-6 800 за порушення закону під час засідань, робочого спілкування, мови документів у держорганах, 3 400-5 100 за порушення у сфері науки, у публічних оголошеннях, на сайтах, 6 800-8 500 за порушення у друкованих ЗМІ.

Додамо, що на голосуванні були присутні колишній президент України Віктор Ющенко та колишній предстоятель Української православної церкви Київського патріархату Філарет.

Говорити українською зможе не кожен




Документальний фільм «Соловей співає. Доки голос має» є новаторським та монументальним дослідженням проблеми мовного питання в Україні.
Автори аналізують мовну ситуацію не в звичайній, поширеній формі протистояння  політичних сил, а досліджують значно глибші причини та наслідки нинішньої конфронтації довкола української мови. Автори фільму намагаються знайти відповідь на запитання: «Чому спілкуватися в Україні 21 століття українською мовою для багатьох громадян є нонсенсом, чому ці громадяни відчувають відторгення та спротив?». Щоб відповісти на це запитання, творці докуменального фільму занурюються вглиб історії та досліджують, об’єктивно руйнують міфи, які століттями насаджувалися як єдина істина щодо меж, сфер, носіїв української.
Як часто вам доводиться чути поширене «Какая разница, на каком языке», «Мова не має значення», «Українською спілкувались лише в селах», «Української ніколи не було в Києві»? Чи замислюється кожен з тих, хто ретранслює ці ідеї, що насправді вони були майстерно інтегровані в суспільну думку пропагаднами Російської імперії, Радянського Союзу, Російської Фередації? І головне - чи задумуються їх ретранслятори, навіщо? Якщо мова і насправді не має значення, тоді чому протягом багатьох століть кожен із загарбників українських земель намагався, в першу чергу, ліквідувати українськ мову, вдаючись до витончених методів лінгвоциду? 
Автори фільму вперше в історії української документальної журналістики аналізують українське мовне питання через призму досвідів інших країн, зокрема Білорусі та Ізраїлю. Історія цих держав доводить думку про те, що мова була і особливо гостро сьогодні є одним із головних факторів національної безпеки та цілісності багатьох країн, а також важливим фактором у стані гібридної війни, в яку втягнуто Україну. 
Новаторською особливістю фільму, присвяченому мовному питанню, є його добра, неагресивна тональність. Адже завдання, яке ставила перед собою творча група, не  загострювати конфліктну ситуацію, а привернути увагу до потреби поширення правдивої історії та перевіреної інформації.
Творча група у складі Лесі Воронюк, Сергія Кримського, покійного Олексія Долі, Сергія Мартинова, Анастасії Федченко, Демида Єлізарова, Валентина Грінберга,  Олександра Ткачука, Романа Гоменюка, Дениса Костандова, Дениса Олейніка та інших працювала над фільмом з 2017 року. 
Фільм знімався в Україні, Білорусі, Ізраїлі, США, Великобританії. за підтримки благодійного фонду «Кращим бути», генерального директора ТОВ «Рома» Романа Клічука, Чернівецької міської ради, виконуючого обов'язки голови Чернівецької ОДА Михайла Павлюка, Управління молоді та спорту Чернівецької ОДА, громадської спілки «Музичний Батальйон», благодійного фонду «Коло», Організації українських жінок у Великобританії, Навчального центру «Десна», Інституту української мови НАН України, Посольства України в Державі Ізраїль. 

Вшквар, музико!

Скрипка пожартував про гетто для тих, хто не може вивчити українську. МЗС Росії відреагувало (отрыгнуло - Б.Г.)
20/04/2017 17:35
Олег Скрипка

 Відомий український музикант і артист, лідер гурту “ВВ” Олег Скрипка заявив, що люди, які не можуть вивчити українську мову, мають низький інтелект і “соціально небезпечні”, тому їх варто ізолювати й навчати. Про це він сказав в інтерв’ю, опублікованому на сайті “Українська правда”.

“Люди, які не можуть вивчити українську, мають низький IQ, таким ставлять діагноз “дебілізм”. Треба їх відокремити, тому що вони соціально небезпечні, треба створити гетто для них. І будемо допомагати їм, як допомагають людям з вадами, на волонтерських засадах будемо співати їм “Володимирський централ””, – пожартував шоумен.

При цьому Скрипка додав: “Я не державний діяч, я мрійник, максималіст. Я хотів би жити у повністю україномовному культурному середовищі. Навколо себе я це реалізую –  я спілкуюсь з найкращими українцями, я беру на роботу в свій штат україномовних професіоналів.
Якщо люди не володіють українською, вони мають повне право шукати роботу в інших краях”.

Слова Олега Скрипки отримали великий резонанс у ЗМІ й соцмережах, зокрема в Росії.

Окрему заяву з приводу цього зробила директорка департаменту інформації МЗС РФ Марія Захарова.

“Це потрібно оформити у вигляді розтяжок і повісити від аеропорту “Бориспіль” до Хрещатика: “Вітаємо учасників “Євробачення”. Почувайте себе як в Європі: ми будуємо гетто для дебілів, які не говорять українською!” – написала щойно “розбанена” Захарова у “Фейсбуці”, втішившись, що Леонід Кучма був правий, коли назвав книгу “Україна – не Росія”.


Богдан Гордасевич: Але це ж правда! "Люди, які не можуть вивчити українську, мають низький IQ"
Як, до речі, щодо розтяжок, які військові з РФ пообтикали увесь Донбас - побажання Захарової втілили в життя.

http://novynarnia.com/2017/04/20/skripka-pozhartuvav-pro-getto-dlya-tih-hto-ne-mozhe-vivchiti-ukrayinsku-mzs-rosiyi-vidreaguvav/?aid=13P92Y.wghot