В твоїх світанкових снах я мавкою лісу була –смарагдовий блиск в очах і сукня з травою в тон…І я до сих пір в ліси &nbsp...

Читати далі...

Дозвольте себе любити,зумійте любов прийняти,із тими цінуйте миті,не треба кому брехати.До щастя і кроку зрушитьне дасть егоїзм незрячийНе смійте смітити в душу –любов цього не пробачить.Зречіться гордині, склавшив єдине тепло і ніжність,зчерствіє любов інакшеі втратить свою чарівність.Дозвольте себе любити,Дозвольте про себе дбати,з любов’ю ж бо легше жититак само, як помирати…

[Приєднана картинка]Цвiтуть дзвiночки на веснiI сповiщають деньПро двох закоханих дiвчатЇх поцiлував напевно БогБiжiть душею i любiтьНосиками трiться собiЯ трави вам встелюI сон ваш обережу)))!!!

Маленький клубочок великого щастя, ясні оченята, мов радості цвіт. Як гарно блищали сніжинки сріблясті, коли появився на Божий ти світ. Спокійно на серці і затишно в домі, коли у колисочці в снах ти летиш, коли ноженята "біжать" без утоми, коли до сестрички всміхаєшся ти. Моя ти потіха! Хвилиночку кожну любов я душею і серденьком п'ю. Спасибі за діток, святий милий Боже, даруй їм здоров'я і ласку Свою!

За вікном плюс чотири. Сніжно.Я так хочу думки зігріти,пригорнутись до тебе ніжноі сховатись від всього світу,заварити міцної кавиі з ковточками оживати,відчувати весни октавиу зимових піснях-сонатах.За вікном плюс чотири. Сиро.Я так хочу зігріти душу,посміхнутись від щастя щироі забути про слово "мушу",як ніхто на землі не смієзакохатися до без тями,заспокоїти сни і мріїрозтривожені холодами.За вікном плюс чотири. Вітер.Я так хочу зігрітись... Знаєшіз останніх сніжинок-літеря тобі...

Читати далі...

Ще зовсім недалеко до весни,а я замерзла. Чашечкою чаюя хочу відігріти свої сни,та солоду для них не вистачає.Ще зовсім недалеко до дощівпривітних, теплих, а не льодовитих,та тільки б не стопити почуттів,отих, що заставляли взимку жити.Ще зовсім недалеко до тепла,а я навчилась дихати морозом,а я згоріла полум'ям до тлаіще тоді, коли сушила сльози.

Заплаканими мокрими снігамиПостукав вітер у моє вікно.Так жалібно спліталося сльозамиНебес вечірнє крижане панно.Пронизливо скрипіли сонні клени,Зітхала в сні обшарпана соснаІ снилось їм вбрання таке зелене,Таке розкішне, свіже, як весна!Хитався промінець очей ліхтарних,Між мокрих снігових краплин тремтів,А зорі десь в своїх світах примарнихСамотньо догоряли взаперті.Побудь зі мною. Вкутай покривалом,Поближче сядь, міцніше пригорни,Щоб серце битись не переставало,Щоб дочекати все таки весни.

[Приєднана картинка]З щирими усмішкамиТупотіли ніжкамиЛітніми дібровамиЗ росами медовими,Травами духмянимиРанками рум'яними...Затишками житнімиЗ стежками привітними...Стрункими берізками,Голосами різними...Ніжними, далекимиБілими лелеками...Соснами ледачими,Ягодами смачними,Польовими квітамиЗустрічало літо! * * *Все дитинство у минулеЗа хвилину промайнуло...

[Приєднана картинка] Ещё немного ожиданья, Еще чуть-чуть и Рождество !И мои сокровенные желанья, Превратятся в торжество.Разделена зима на части, До … и после 7-го января,2013-тый пришёл к власти, Меняя листки календаря. Колядка, … и кутя, подарки - … Озорную юность вспоминаю опять.Свет гирлянд, вертеп и колядки, Волшебство и их возвышенность хочу понять. Бывают чудеса на белом свете,&nbsp...

Читати далі...

Снегопад – это та же молитва,Только зренье, увы, не готовоОтделить безразличною бритвойОблегченье несущее словоЧто несется сквозь точки-пунктирыК крышам страждущим многообразно,В темноте лихо пляшут сатирыМохнорыло и так копытасто,Не понять легкий, велеричистыйДревний слог, для меня нечитаемНе веди чрез майдан, снежно-чистый,Поле не перейди, там где Каин,Не срывай гроздья позднего гнева,И не стань для кого-то обузой,Не гляди в подсознанья химерыКак в глаза у известной медузы,Не… а, впрочем...

Читати далі...