Представлені у хронологічному порядку знайомства. [Приєднана картинка] Хуліганка http://photo.i.ua/user/567984/24236/640821/?p=5#comments Кохання й добро в її серці вирує. Чудові плейкасти всім людям дарує. Із серцем відкритим всіх друзів вітає, Гостинной хазяйкою в блозі чекає. * [Приєднана картинка] Ми-шутка. http://photo.i.ua/user/677370/1/1393970/ Є тепле слово й філософія життя Про осінь,небо і про небуття І про крота, і про сіреньку мишу... Про все Ми-шутка в...

Читати далі...

У блозі Galin http://photo.i.ua/user/363472/44966/1538113/ побачив декілька її фотографій. Гарненька дівчина на відпочинку, та чомусь на всіх фото одна. Ось так виникла думка надати їй жартівливу пораду. ...

Читати далі...

Побачив у блозі Епікурійця фото цього кота http://photo.i.ua/user/636888/36434/1615266/ і уявив собі, що б про нас, людей, міг подумати цей симпатичний улюбленець долі. [Приєднана картинка] * Хоч ти хазяїном зовешся З’їдають все ж тебе турботи. І у авто своїм розкішнім Ти мусиш їздить до роботи. То ж по дахах з сусідськой кішкой Не маєш часу погуляти, Бо є обов’язок щоденний - На хліб насущний заробляти. Тебе не гладить по голівці Сусідська дівчина премила. І не годує...

Читати далі...

Крокодил і мила їжачиха Щиро і взаємно закохались. Може все на цьому б і скінчилась, Та подія, прикра дуже, сталась. Дуже вже історія буденна. Тільки це не все, як може здатись. Дуже вже хотілось крокодилу З любой їжачихой цілуватись. Запросив її до себе в гості Й зразу став, галантно так, вітати. І палким французьким поцілунком Спробував її поцілувати. Їжачиха та сором’язливо Враз собі звернулася в клубочок І в язик коханого невдахи Тисяча уп'ялося...

Читати далі...

* Ось вже мокра осінь наступила Зникли, поховалися десь б*ді А грязюка знов поналипала На штанях і спереді і ззаді. Знов Сірко трясеться біля хати І хвостом мокрющим мотиляє. Скавучить тихенько під дверима, Та чи пустять в хату, ще не знає. Алкашня пляшОк поназбирала. Потім їх на гроші обміняють. Під дощем із пластиковой чарки Самогон тихенько розпивають. Вже пупки дівчатка поховали, Штаненята довгі одягають З парасолькой, мов парашутисти По проспекту мовчки сновигають...

Читати далі...

Ті розхристані вікна, що втретє мене не впізнали, Прокричали протяжно надтріснутим голосом шибок – Ви мене не чекали... мене не чекали... чекали... І розкраяний місяць вже втратив три четверті скибок. І в очах ваших подив, розбавлений місячним світлом. Три четверті шляхів, так і бути, приводять до Риму. І застуджені ночі сміялись і мчали на мітлах, І розкаяні вікна стрічали своїх пілігримів...

Оригінал фото з підписом знаходиться тут http://photo.i.ua/user/567984/24236/1584521/?p=5#comments &nbsp...

Читати далі...

Я сяду під зірку сусідню – аби недалечко, Дивитимусь нишком як ти наливаєш у чашку Холодне і біле, мов сніг, молоко із глечика, А потім відкинеш на лавку сорочку клітчасту. І я простягну тобі вечір із флоксами, наче Для потиску руку. А ти засмієшся в жменю. Розтулиш долоню – а сміх утече й заплаче Густим зорепадом і згубиться між ячменю…

* Над землей негода Крила розпластала. Літо пролетіло, Осінь знов настала. Сірими туманами Нудно застращала. До весни з блакитним Небом розпрощала. Та не тільки лихо Є в такій погоді, Бачиться чарІвне Навіть в злій негоді. Довгими дощами Нас не розчарує, Бо дрімотний спокій Для душі дарує. Михайло ДІД. Алчевськ.

Дощ. Немов сльози. Покриває обличчя землі. ...

Читати далі...