вірші
- 23.09.08, 10:12
Я сяду під зірку сусідню – аби недалечко,
Дивитимусь нишком як ти наливаєш у чашку
Холодне і біле, мов сніг, молоко із глечика,
А потім відкинеш на лавку сорочку клітчасту.
І я простягну тобі вечір із флоксами, наче
Для потиску руку. А ти засмієшся в жменю.
Розтулиш долоню – а сміх утече й заплаче
Густим зорепадом і згубиться між ячменю…
Дивитимусь нишком як ти наливаєш у чашку
Холодне і біле, мов сніг, молоко із глечика,
А потім відкинеш на лавку сорочку клітчасту.
І я простягну тобі вечір із флоксами, наче
Для потиску руку. А ти засмієшся в жменю.
Розтулиш долоню – а сміх утече й заплаче
Густим зорепадом і згубиться між ячменю…
7
Коментарі
ДДВ+
128.09.08, 15:58
Анатель
229.09.08, 09:17Відповідь на 1 від ДДВ+
Спасибі
ДМВ73
320.10.08, 10:22
Анатель
420.10.08, 16:09Відповідь на 3 від ДМВ73
анонім
526.01.09, 17:53
Анатель
626.01.09, 18:02Відповідь на 5 від анонім
Cool !
726.06.09, 22:59
Невеличку цензуру можна ? Перша стрічка з другою буде гармонувати, коли замість дивитимусь буде дивитися, я б сказала, краще картату сорочку , а не клітчасту /русизм/ .
Cool !
826.06.09, 23:00
P.S.Дуже сильний , і,головне, позитивний вірш