хочу сюди!
 

Юлия

42 роки, рак, познайомиться з хлопцем у віці 30-50 років

Замітки з міткою «мої вірші»

Сни


В твоїх світанкових снах
                             я мавкою лісу була –
смарагдовий блиск в очах

                             і сукня з травою в тон…
І я до сих пір в ліси

                             шукати іду минуле,
збираючи щем роси

                             у чашу тремких долонь.


В твої вечорові сни

                             русалкою я являлась,

в очах вирувала синь,

                             у глиб течія несла…
Тепер лоскітлива ніч

                             у спогадах лиш зосталась,
сковзнувши в нікуди з пліч

                             вуаллю краплин тепла.



Я була у снах твоїх
                             веселки дівчам кирпатим,
в волоссі - стрічки доріг,

                             а очі із кришталю…
Тепер навіть в дивнім сні

                             нам більш не дано стрічатись.
Чому ж я, скажи мені,

                             по нині тобою сню?

Дозвольте себе любити

Дозвольте себе любити,
зумійте любов прийняти,

із тими цінуйте миті,

не треба кому брехати.


До щастя і кроку зрушить
не дасть егоїзм незрячий

Не смійте смітити в душу –

любов цього не пробачить.


Зречіться гордині, склавши
в єдине тепло і ніжність,

зчерствіє любов інакше

і втратить свою чарівність.


Дозвольте себе любити,
Дозвольте про себе дбати,

з любов’ю ж бо легше жити

так само, як помирати…



Двi закоханi дiвчини...


Цвiтуть дзвiночки на веснi
I сповiщають день
Про двох закоханих дiвчат
Їх поцiлував напевно Бог
Бiжiть душею i любiть
Носиками трiться собi
Я трави вам встелю
I сон ваш обережу)))!!!

Маленький клубочок великого щастя

Маленький клубочок великого щастя,

ясні оченята, мов радості цвіт.

Як гарно блищали сніжинки сріблясті,

коли появився на Божий ти світ.

 

Спокійно на серці і затишно в домі,

коли у колисочці в снах ти летиш,

коли ноженята "біжать" без утоми,

коли до сестрички всміхаєшся ти.

 

Моя ти потіха! Хвилиночку кожну

любов я душею і серденьком п'ю.

Спасибі за діток, святий милий Боже,

даруй їм здоров'я і ласку Свою!


Чекаю


За вікном плюс чотири. Сніжно.
Я так хочу думки зігріти,
пригорнутись до тебе ніжно
і сховатись від всього світу,
заварити міцної кави

і з ковточками оживати,

відчувати весни октави

у зимових піснях-сонатах.


За вікном плюс чотири. Сиро.
Я так хочу зігріти душу,

посміхнутись від щастя щиро

і забути про слово "мушу",

як ніхто на землі не сміє

закохатися до без тями,

заспокоїти сни і мрії

розтривожені холодами.


За вікном плюс чотири. Вітер.

Я так хочу зігрітись... Знаєш

із останніх сніжинок-літер

я тобі напишу "Чекаю..."

Ще зовсім недалеко

Ще зовсім недалеко до весни,
а я замерзла. Чашечкою чаю

я хочу відігріти свої сни,

та солоду для них не вистачає.


Ще зовсім недалеко до дощів

привітних, теплих, а не льодовитих,

та тільки б не стопити почуттів,

отих, що заставляли взимку жити.


Ще зовсім недалеко до тепла,

а я навчилась дихати морозом,

а я згоріла полум'ям до тла

іще тоді, коли сушила сльози.

Побудь зі мною

Заплаканими мокрими снігами
Постукав вітер у моє вікно.

Так жалібно спліталося сльозами

Небес вечірнє крижане панно.


Пронизливо скрипіли сонні клени,

Зітхала в сні обшарпана сосна

І снилось їм вбрання таке зелене,

Таке розкішне, свіже, як весна!


Хитався промінець очей ліхтарних,

Між мокрих снігових краплин тремтів,

А зорі десь в своїх світах примарних

Самотньо догоряли взаперті.


Побудь зі мною. Вкутай покривалом,

Поближче сядь, міцніше пригорни,

Щоб серце битись не переставало,

Щоб дочекати все таки весни.

Спогад)

З щирими усмішками

Тупотіли ніжками

Літніми дібровами

З росами медовими,

Травами духмяними

Ранками рум'яними...


Затишками житніми

З стежками привітними...

Стрункими берізками,

Голосами різними...

Ніжними, далекими

Білими лелеками...

Соснами ледачими,

Ягодами смачними,

Польовими квітами

Зустрічало літо!

            * * *

Все дитинство у минуле

За хвилину промайнуло...

Ожиданье Рождественского Чуда

podarokpodarokpodarok

Ещё немного ожиданья, 
Еще чуть-чуть и  Рождество !
И мои сокровенные желанья,  
Превратятся в торжество.

urauraura

Разделена  зима на части,  
До  … и  после 7-го  января,
2013-тый  пришёл к власти,  
Меняя  листки календаря.

elkaapplauseelka

Колядка,  … и кутя,  подарки - … 
Озорную юность вспоминаю опять.
Свет гирлянд, вертеп и колядки, 
Волшебство и их возвышенность хочу понять.

smilepodmigsmile

Бывают  чудеса на белом свете, 
Приходящие и уходящие от нас.  
Счастливый  тот, кто Рождество с  колядкою встречает,
Для них  счастливым,  добрым  будет целый год !

podarokpodarokpodarokpodarokpodarok

Свидетельство о публикации №112010409191

Белое слово

Снегопад – это та же молитва,
Только зренье, увы, не готово
Отделить безразличною бритвой
Облегченье несущее слово

Что несется сквозь точки-пунктиры
К крышам страждущим многообразно,
В темноте лихо пляшут сатиры
Мохнорыло и так копытасто,

Не понять легкий, велеричистый
Древний слог, для меня нечитаем
Не веди чрез майдан, снежно-чистый,
Поле не перейди, там где Каин,

Не срывай гроздья позднего гнева,
И не стань для кого-то обузой,
Не гляди в подсознанья химеры
Как в глаза у известной медузы,

Не… а, впрочем, откуда я знаю?
Все лишь домыслы-предположенья,
Нам ль сияют обещанным раем
Букв и звуков снежинок движенья?

Мы поутру напишем сонеты
И трагедии – ликом суровы,
Пробежав легким почерком следа
Во дворах белых молитвослова.