хочу сюди!
 

Маша

50 років, козоріг, познайомиться з хлопцем у віці 42-65 років

Пошук

Стрічка заміток за місяць

Мост счастья

  Есть в Париже знаменитый музей искусств. К нему ведет   перекинутый через Сену невеликий мостик.  
Ушлые в любви и магии парижане считают его волшебным.


Стоит, говорят они, влюбленным пройти по этому мосту,
прицепить к его ограде замочек, заключив в него свою любовь,
крепко запереть его и выбросить ключ в Сену,
как птица счастья прибудет с ними всегда.

Так что коли есть надобность в счастье
 или в замках - вам в Париж.
   

Кульбаби

Чим більший стрес, тим більше звертаєш увагу на дрібниці, яким не надавав уваги, і радієш звичайним речам. Наприклад, цвітінню кульбаб.

Правда, збирався подивитись квітучі сакури. Але вони, мабуть, у іншому місці. Ну, нічого, буде стимул ще раз пройтися. Тим паче, погода зараз гарна. Навкруги все квітує. Краса! А якби не війна, було б ще краще.


Українська музика 1812







0%, 0 голосів

100%, 1 голос

0%, 0 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

***

  • 08.05.22, 12:27

"Просто мої думки:
що я відчуваю?
Здається, ніби я опинився в якомусь пекельному реаліті-шоу, де ми - військові, боремося за життя, використовуємо кожен шанс для порятунку, а весь світ просто спостерігає цікавий сюжет! Такі сценарії використовують у фільмах та серіалах. Різниця лише в тому, що це не фільм, а ми - не вигадані персонажі! Це реальне життя! Біль, страждання, голод, муки, сльози, страх, смерть - все справжнє!

що мене дивує?
Цинізм!!! Людський цинізм немає меж!!! Є загальноприйняті правила, вони однакові для всіх, засвідчені купою законів, підписів та печаток, але вони не діють! Тоді навіщо вони потрібні?

 на що я сподіваюсь?
На диво!!! На те, що вищі сили (в широкому розумінні цього слова) знайдуть рішення для нашого порятунку! І це пекельне реаліті-шоу закінчиться...

Вищі сили, ми чекаємо на результат ваших дій... Час спливає, а час - це наші життя!

МОРСЬКА ПІХОТА - ВІРНІ ЗАВЖДИ!
СЛАВА УКРАЇНІ!

P.S. Білі прапори, для евакуації цивільних, використовуються вже четвертий раз, під час кожної евакуації людей.
Ціна останньої евакуації - троє вбитих і шестеро поранених військових. Маріупольський гарнізон зробив все можливе для порятунку мирного населення.
Просимо усіх докласти максимум зусиль для евакуації військових."


***
Вони не тільки знищують ворога та беруть вогонь на себе, тримаючи сили окупантів біля Маріуполя, ЦЕ ЛЮДИ, ЯКІ ПОКАЗАЛИ УСЬОМУ СВІТУ, ЩО УКРАЇНЦІ ДАДУТЬ ВІДСІЧ ЗАГАРБНИКАМ!
ЗАВДЯКИ ЇХ ГЕРОЇЗМУ СВІТ ЗГУРТУВАВСЯ НАВКОЛО УКРАЇНИ.
Їх треба негайно рятувати, а не порівнювати зі спартанцями- це наче закладати думку "якщо...то ми будемо пишатися, понаставляємо пам"ятників..."
ВОНИ ЖИВІ! Зараз!
  


Енциклопедія тупикової гілки еволюції. Лєв Толстой.



Не буду вдаватися до аналізу творів "глиби", на якій стоїть міф про велику російську літературу. Просто кілька моментів із життя Льва Нікалаїча.

Дід пісатєля програвся, пропився і, як наслідок, повісився. Єйна бабушка вирізнялася нечуваним самодурством, зумовленим певним чином перманентними галюцинаціями. Брат "глиби" Дмітрій дуже не любив митися, натомість любив одягати на голе немите тіло плащ і в такому смердючому вигляді наносити візити до різних поважних осіб.

Лев увібрав у себе всі кращі родинні риси. У його кімнаті була прибита спеціальна планка, на якій він намірювався вішатися щоразу, коли втовк чергову селянку. Вішатися він, однак, відмовлявся, заміняючи кару смерті за своє моральне падіння самобмчуванням. Ішов до стайні і немилосердно пиздячив себе батогом, аж коні охуївали.

Перед одруженням Лев дав прочитати майбутній дружині Софії свій еротичний щоденник, від чого вона ледь не їбанулася і заявила, що є практикуючою християнкою і всілякими ізлішествами займатися відмовляється. Тобто давати буде тільки так, як давали її мама і баба.

Свічку їм не тримав. Що там і як було не знаю. Достеменно відомо, що після 13 дитини (кількох викиднів у Софії не рахуємо) на великого пісатєля зійшло одкровення. Він проголосив статеве життя гріхом, жінку - чашою гріха, після чого навідріз відмовився порати дружину. Гадаю, вона не дуже вже й вимагала.

Розуміючи, що глава сімейства потихеньку дається йобу, рідні викликали шанованого психіатра Григорія Россолімо, який встановив, що у Льва Нікалаїча "дегенеративна подвійна конструкція: параноїдальна та істерична".
Подальші мудозвонства Толстого описувати не буду - люди про це томи написали. Додам лише, що сучасні психіатри схиляються, що пісатєль страждав аффект-епілепсією Братца із супутніми ознаками істерії.

І чого, питається, дивуватися, що персонажі Толстого, особливо жіночі, такі припиздячені?

Роман Онишкевич

Весною каждою читаю

  • 08.05.22, 10:19
В руках поломан карандаш

На пальцах кляксы синим цветом

В косую полосу тетрадь

Опять напомнили мне детство

 

На ивах липкие листы

Весна покрасила в зеленый

Хрустальный чистый ход воды

Десна встречается с днепровской

 

Читаю первые стихи

Куплеты в старенькой тетради

Еще ни слова о любви

Я посвятил свой первый маме

 

И снова тронуло до слез

И откровенность и наивность

Каким далеким был тот год

Сейчас лицо моё в морщинах

 

Но также тронули слова

Посыл остался мне понятен

Держу химический в руках

Хочу но нечего  добавить

 

Тетрадь и тотже карандаш

Лежат в шухляде тойже старой

На черторое у Днепра

Весною каждою читаю

Руцкемірний патріотизм.

Тхне одно якоюсь концтабірною істерією та рабством..

"...Наш главбух с самого начала войны активно орала за уничтожение украинцев, орала до хрипа. На днях её сыну студенту пришла повестка из военкомата. Главбух стала в панике звонить разным знакомым и просила совета по откашивании от призыва. И она это делала открыто, все слышали это.

КОМЕНТАРІ
- У нас в детском садике, в чате, мамы девочек с чувством долга пишут, что за родину можно пострадать. Мамы мальчиков молчат, хотя возраст такой, что ещё могли бы и орать
- Порадовался за неё вслух перед коллективом? Теперь её тугосеря поедет на удобрения.
Расскажи ей про семь лямов, как здорово она заживёт когда похоронку получит.
- Да не будет никаких 7 лямов, каким-нибудь паре десятков, может, и дадут, чьи родаки публично за спецоперацию топят. В федеральных сми и не видно ни про какие лямы. И право на компенсации ещё доказать надо, а многие и идентифицированы никогда не будут
- У знакомого сын сам поперся с аргументом "дед бы мне не простил" через три недели вернулся в закрытом цинке, дед простил, причем при личной встрече
- Такие русские православные патриоты, орущие "ух блять всех их там уничтожить", - только на диване умеют кукарекать, а как дело до жареного, так мы не при чём. Потому что никчемные и трусливые рабы.
===
Занятная вещь.
90% путинских фанатов, поддерживающих войну, готовы поддерживать её только с дивана.
Они готовы обмотаться георгиевскими ленточками и написать на себе букву Z
А вот реально воевать и сгореть в танке они не готовы.
Они хотят, чтобы это делал кто-то другой.



- Да, спрашиваю таких:
Когда на передовую? или Когда сын, брат пойдет?
Отвечают:
- Ой, нет. Меня не призовут.
- не, он тут в росгвардии служит, их не отправляют.
- я уже возрастной, - говорит мужик 40 лет.
Ни один не сказал, что пойдет.

- Ага, как папаша "пропавшего безвести" моряка с "Москвы". Думал, что сынуля с безопасного расстояния будет "мочить укропов" ракетами.

- В самих лнр и днр никто не хочет идти воевать.Мужики прячутся по домам. В некоторых семьях женщины работают,а мужья и сыновья дома сидят за задернутыми шторами. Хотя оттуда регулярно про 8 лет доносится.

- Даю гарантию, если бы в реале пришли солдаты НАТО и оккупировали россиюшку, они бы только почесались. Вот просто зуб даю...."

Zастрелись

Мистецтво буває різним. Наразі, це мистецтво з бойовим духом і патріотичним змістом.

На бульварі Тараса Шевченка в Києві з’явилася цікава скульптура.  Це  тимчасова скульптурна інсталяція “Zастрелись” покликана показати ватажку росії правильний шлях у житті.
 
Автором нового арт-об’єкту є Дмитро Ів.
 
“Історія знає, у військових злочинців два путі – суд або…ПУТЛЕР, НАМЕК ПОНЯТЕН?” – зазначається на табличці інсталяції.