[Цей текст написаний до війни про подорож, яка відбулася до війни, ніяких правок у нього у зв'язку з поточними подіями я не вношу. Поки є можливість, викладаю як є, щоб на пару хвилин відволікти читачів від того, що коїться навколо, і відволіктись самому.]У жовтні минулого року я нарешті закрив один із основних своїх пробілів на Чернігівщині, відвідавши містечко Седнів. Невелике смт Чернігівського району на 1,1 тис. мешканців за концентрацією та якістю пам’яток може потягатися з багатьма...

Читати далі...

Я гордий тим, що звуть мене, хохол! І у душі образи геть немає, Адже в перекладі із тюрської воно Значення прекрасне, друзі, має. Я гордий тим, що звемось ми хохли! Що нас синами неба називають. Тому із зайдами московської орди Боротися Святі допомогають. Отож, рашисти, в пеклі вам горіть, І для людей залишитесь кацапи, Адже на тюрській, звісно ж-різники! Від крові не відмиєте ви лапи.

Собака – одна з перших тварин, яких одомашнила людина. І ось уже понад 13 тис. років вони живуть поряд із нами. Вони рятують людей, допомагають хворим і старим, позбавляють нас страхів, а їх самовідданості можна тільки позаздрити.Ми захоплюємося мужністю собак і просто не можемо не поділитися з вами фотографіями чотирилапих героїв.Гео — 7-місячне щеня. Воно виштовхнуло 10-річного хлопчика з-під коліс вантажівки та прийняло удар на себе[Приєднана картинка]«Це Джаспер — сусідський собака. Я не...

Читати далі...

[Приєднана картинка] [Приєднана картинка][ Читати далі ]

https://www.youtube.com/watch?v=IgUpJ4tCjAY&t=13sСайт не дає загрузити відео, подивіться

ночи пронзительный птичий призывпойманный поймой рекэхо камений оближет в разыдальше чем обереггород корнями беды сторонясьв колокол выльет сутьовну час овна часовня для насесли про колбасуесли про душу то нет ни душитолько свиреп сквознякрыскает по двору между машинзная в лицо меня

У спокої я ляжу, і засну, бо Ти, Господи, єдиний даєш мені жити безпечно! (Пс 4:9) У спокої я ляжу, і засну, І диво дивне станеться зі мною, Де спомини шукають глибину Непізнаної пам’яті людської, Куди не потикає носа лють, Де місце є для волі і для сміху, І де мене, як можуть, бережуть Від пазурів скривавленого лиха.

Війна шматує в клоччя долі перевіряючи любов були здавалося готові а вибір виявивсь не той забувши кинувши пішла зрадливо просто відцуралась як з’ясувалося чужа в кохання трошечки погралась бо почуття було не справжнє все перевірила війна один залишився нещасним її кохав, та не вона пішла, а з ним не попрощалась його неначе й не було у невідомості й печалі життя...

Читати далі...