КИС!!!!
1. Помнишь, как мы с моей Танькой втроем в Сундуке сидели??
2. А куда мы потом пошли?? 
3. А какую песенку ты хотела найти у того бедного продавца спрашивая "А вы телевизор смотрите???"
ВОоооТ....
КИС!!!!
1. Помнишь, как мы с моей Танькой втроем в Сундуке сидели??
2. А куда мы потом пошли?? 
3. А какую песенку ты хотела найти у того бедного продавца спрашивая "А вы телевизор смотрите???"
ВОоооТ....
Вдруг до меня дошло, что не туда надо смотреть, на дворе - ноябрь месяц, а я всё ищу длинные загорелые ножки.
Уже на выходе из метро мой поиск увенчался успехом: две симпапульки что-то бурно обсуждали, при чём одна из них хохотала, обнажив прекрасные жемчужные зубы, а другая мило улыбалась пухленькими губками. Мну приглушил громкость в наушниках и притормозил возле этой парочки типа прикурить.
. Да, я тоже начал улыбаться, потому что понравились девичьи улыбки, пусть они предназначены были не мне, но взгляд от них отвести было трудно!


- Геніально! Незрівнянно! – вигукнули англієць й італієць.
Потім усі замовкли. Говорити не було потреби.
Панас Столярчук, професор
(“Українська думка”, Лондон)
від Вальдемара Чарноцького.


Вітаю улюблений портал I.UA, що вже став для багатьох рідною домівкою, всю команду, яка щодня працює над його покращенням, а також всіх нас з п'ятиріччям!
Також вітаю всіх переможців із заслуженими перемогами! Цього року Ви (не впевнений, чи вірно було б писати "Ми") найкращі! А кому ж не пощастило, вже за традицією, бажаю не зупинятися, а йти до своєї мети, і ви обов'язково переможете!
Багато хто з вас отримував цю листівку на своє день народження, отож я долучив її також до цього привітання з нашим спільним святом - Днем народження I.UA!
Дякую моїм друзям, знайомим та усім-усім-усім за шалену підтримку!
І пісня "Ми з тобою, Брате!" від "Сокира Перуна", що долучена до цього допису, присвячується нашій спільній перемозі!
Номінації в конкурсі та займані місця відповідно

А дождь струился за окном,
И грусть по капельке стекала,
Пытаясь, память смыть о том,
Как я любовь свою теряла...!

Но только знаю я, что зря...
Его старания напрасны...!
Пусть за зарей встает заря,
Но те мгновения прекрасны!
И не забыть мне никогда,
Как сердце пело и страдало!
Печаль пусть унесет вода,
Чтоб память, лишь светлее стала!
И хоть приносит память боль,
Ее терять я не желаю…
Хоть сохраню в душе любовь,
Но счастья больше не узнаю…!




Вы читаете неофициальные новости! Подробнее... ГЛАВНАЯ
Блогеры, где вы??? 
Я насчитал всего 11 активных блогеров!! 
А ну-ка, рассчитайсь! 
Итак, на данный момент
СОСЧИТАНО
1 6 0
активных блогеров
(і я десь заникався
)
Подсчет велся на основании открытой для общего доступа заметке:
Звідки ростуть ноги. http://www.lionparade.com.ua/index.php/parad-leviv-2009.html
Тут ми можемо прочитати про те, що у львові проводилась мистецька акція "Парад левів".
Дві тисячі дев'ятого року тридцять розмальованих гіпсових левів по закінченню акції роз'їхались (принаймі повинні були) по найбільших містах України. З того часу вони почали жити кожен своїм життям. Про долю одного з них в Одесі повідомляється таке: http://tsn.ua/ukrayina/podarunok-odesi-vid-lvova-pracyuye-dlya-kafe.html , в Запоріжжі - http://www.lionparade.com.ua/index.php/news/items/lvivskij-lev-u-zaporizhzhi.html , у Миколаїв поїхав такий: http://www.lionparade.com.ua/index.php/news/items/mikolajiv-kategorichno-vidmovivsja-vid-leva-kuzmi.html , Відбивши лапу, один дістався Чернівець - http://vidido.ua/index.php/poglyad/comments/lev-podarunok_l_vova_priihav_do_chernivciv/
Словом роз'їхались левики. Найбільше не повезло скульптурі, яка потрапила до Луганська і про що у різних джерелах написано немало. Перед тим як писати про неприємне, спершу хороша новина: http://ua.life.comments.ua/2011/12/12/166574/lugansk-chekaie-vid-lvova-shche.html " Якщо Львів зробить ще один подарунок Луганську у вигляді скульптури «Писанковий лев», місто з радістю його прийме. Як передає «Луганськ. Коментарі», про це в понеділок, 12 грудня, заявив заступник Луганського міського голови Олександр Ткаченко."
Останній відступ. Фото колекції левів мандрівників можна побачити тут: http://andr1y.lviv.ua/2009/09/16/lions-parad-lviv-2009/
Що виросло з того місця.
Приводом для великого шуму на i.ua стала замітка про важку долю лева у Луганську. http://blog.i.ua/user/3695807/907445/
Хоч це й не було жодною новиною, наше середовище відгукнулось масою коментарів, а дехто недовго чекаючи вирішив тему продовжити під власним кутом зору. Ось взірець експеримента та небайдужих до теми. http://blog.i.ua/community/1741/909961/
Та нехай. А тут цілий "Наш ответ Чемберлену" http://blog.i.ua/community/1764/913563/#p3 від співтовариства "Политические оппоненты". На ньому я хотів би зупинитись детальніше та запросити після публікації автора для обговорення.
На перший погляд усе виглядає як писав Степан Руданський,- "Все їднакове було: знатність і заможність,і мистецтво, й ремесло, і страх, і набожність". Але це тільки на перший. Насправді ж замітка є абсолютно цілісною і означає одне - чітка позиція. А оскільки позиція є чіткою, то спробую поставитись до неї з повагою. В жоден спосіб не хочу ображати автора і віддповідати йому чимось подібним. Для мене є абсолютно зрозумілим те, що лише від одного слова "Львів" автор виходить зі стану рівноваги і готовий до знемоги розповідати про усі смертні гріхи галичан з усіма належними епітетами. Тому й критики не буде. Буде тільки невеличка порада. В кінці.
Спершу цитата. "Что сделал Львов для луганчан такого, что они должны были бы желать с благодарностью увековечить на своей земле ГЛИНЯНЫЙ(!) символ этого города???".
От я взяв і задумався, а дійсно, що зробив доброго Львів та його околиці (Галичина) для луганської землі (навіть якщо таке й не вимагається) для того, щоб гордий Луганськ приймав від підступного Львова подарунки? І я таку підставу знайшов. Так я знайшов серйозну підставу і навіть не тільки для того, щоб приймати подарунки, але й самому віддячуватись.
Так уже сталось, що найчастіше ми єднаємось у біді. Була біда у Алчевську. І Галичина відгукнулась на неї. Я не був надто ретельним в інтернет-пошуку, але говорю про Львів так само впевнено як і про своє місто. Не люблю бути голослівним. http://ua.for-ua.com/ukraine/2006/02/06/124001.html а також http://rep-ua.com/23656.html . Від себе добавлю ще те, що збирались кошти на потреби потерпілих, теплий одяг, їхали колони автомобілів із трубами, бригади зварювальників на виконання аварійних робіт. І це було нормально. Те, що я зараз говорю зовсім не в докір луганській владі. Я посто інформую автора замітки, який можливо про це й не чув. Сподіваюсь - почує зараз і змінить тон з високопатетичного на якийсь більш розважливий. Сам цей приклад мав би служити усім нам для того щоб ми усі більше пам"ятали хорошого та менше звертали увагу на різноманітні провокації та інсинуації.
На закінчення. Львів'яни взагалі люди зовсім не байдужі, активні. Саме вони виготовили та встановили на будівлі Верховної Ради державний герб України, оскільки центральній владі на це не вистачало власної мужності. Чим не привід для того, щоб вкотре їх звинуватити в націоналізмі?
Прошу користувача Комендор висловити своє ставлення до написаного мною тут.
P.S. Оскільки шановні модератори сайту мої замітки у стрічку не ставлять і тим самим позбавляють мене читацької аудиторії, то прошу друзів поширити.