Або просто гру фантазії))
Взялася днями читати "Я бачу, вас цікавить пітьма" (рекомендована на одному з улюблених підкастів).
Моторошне таке чтиво, кримінальний трилер з шаленими підвипердами сюжету. Трохи навіть очкуєш, коли заглиблюєшся в книгу. Дуже сподіваюся на щасливий фінал, залишилося пару сотень сторінок.
Так от крінжі додає щось типу дублювання деталей з книги у власній, цілком реальній реальності. Бувало в когось таке? Ніби баги в матриці)) Ну або талановито написано, що аж помічаєш паралелі в своєму житті. Наприклад, головний герой чує в потязі "Highway to hell", читаю це і помічаю, що ця ж пісня саме в цей момент грає в моєму автобусі.
Або інше: в однієї персонажки була брошка у вигляді жабки. Ввечері у власній сауні я надибала жабку, маленьку таку, болотяну. Жаби в нашій хаті не водяться, чесно. Хтось просто не причинив дверей до підвалу. От і прискакала грітися. Ми офігіли, бо на пам'яті тутешніх шведів жаби до саун не вітали ніколи. Хоч би як холодно не було. Ну ок.
Йдемо далі. Одна з головних героїнь книги перевтілюється на пташку, щоб стати дороговказом для спасителя своєї дитини. І хто б міг подумати? Сьогодні пернате залетіло до нашої аудиторії, сіло на карниз і не особливо поспішало на волю. Я взяла її обережно рукою, засичало, аж відчула ці вібрації в долоні. Навіть не знала, що синиці вдають з себе змій) Просунула руку у відчинене вікно, лети, кажу. Ти вільна. Сидить, вчепилася кігтиками в пальці. Дивиться на усіх. Зрештою, полетіла канєш.
Чесно кажучи, запал дочитати по-троху згасає) Але не в моєму характері станцювати і не вклонитися, такшо побачимо, що там далі..