Частина «Правого сектора» стане штатним підрозділом у складі СБУ, заявив в коментарі Громадському командир 5-го окремого батальйону ДУК «Правий сектор» з позивним «Чорний».

За його словами, це дасть можливість добровольцям легалізуватися. А це означає, що вони отримають статус учасника АТО, законну зброю, постійну зарплату і можливість постійного перебування на передовій.

«Це було важке рішення, тому що ми розуміємо, що це ще одна причина для того, щоб нам закиди різні робити, що, мовляв, «Правий сектор» - сбушники, і ми говорили, що вони такі, а ви не вірили, а на Майдані вони були сформовані СБУ чи ФСБ - це на совісті тих людей. Я думаю, що служба для наших хлопців в ЦСО «А» СБУ - це не найгірший, а найкращий варіант з тих, що ми можемо запропонувати. Якщо ви подивитесь на вимоги, які висуваються до кожного бійця, а це найелітніший підрозділ, який є в Україні, ну якщо вони будуть там служити - то це честь для нас. Той, хто хоче воювати, для того є шанс постійно бути на передовій, тому що 6-ий підрозділ постійно в зоні проведення АТО», - повідомив командир батальйону.

Як розказав «Чорний», серед критеріїв відбору: психологічні якості, поліграф, відсутність судимості, фізична підготовка. Віковий ценз - від 20 до 45 років. Відповідний контракт для рядових - від 3-х до 5-ти років, в офіцерів - від 1-го до 5-ти. Щодо зарплати, за словами комбата, рядовий отримуватиме 5,5 тисяч гривень плюс рахуватиметься перебування в зоні АТО - множиться на 2. У офіцерів - 7,5 тисяч гривень плюс те самі умови за перебування в зоні АТО.

«Там ще є градація по вислузі років, але далі ми не вникали, нам би зараз запустити цей процес. Але головне: ті люди, які хочуть служити у державних структурах, мають повну можливість, і ми маємо можливість їм таке запропонувати. Якщо до нас будуть питання, легалізовані ми чи ні, ми можемо показати списки - ось, ці люди служать в легальних підрозділах, до нас не має бути ніяких запитань», - підкреслив «Чорний».

На питання журналіста, що робитимуть ті, хто не захоче служити у спецпідрозділі, комбат відповів, що «вони без можливості служити не залишаться».

«Ми завжди маємо можливість брати участь у бойових діях, і ми їх до цього часу ведемо. Все дуже просто: наші підрозділи, як би комусь не хотілося, розвідка і все інше, завжди перебувають в зоні АТО», - додав «Чорний».

Водночас, підкреслив комбат, ніхто не закриває двері перед тими бійцями, які хочуть воювати у складі ЗСУ. 

«Хлопці, які пройшли вишкіл у «Правому секторі», якщо вони розуміють, що можуть воювати, розуміють, що таке військо і що вони можуть робити спокійно на контракті, то можуть туди йти. Відповідно, я пишу рапорт про те, що я рекомендую людину на службу в такому-то підрозділі. Вони йдуть з цим документом у віповідну структуру і далі служать. Це звичайна практика. Є зараз певна кількість людей, які служать в збройних силах. Деякі ходять навіть з нашими шевронами. Тобто, з шевронами своєї бригади і «Правого сектору». Ніхто цього не забороняє. Хочу сказати, що «Правий сектор» - це не секта, яка вирішила, що от, всі будуть у нас - і все, ніхто нікуди не піде. Півтора року ми спокійно відправляли людей в ті підрозділи, в яких вони хотіли служити. В той же самий СБУ теж. Ніхто про це, правда, не знає, що позаштатниками там служать більше 40 чоловік. Які пройшли вишкіл в «ПС», потім відповідні тести у СБУ - і їх взяли»

Як повідомив командир 5-го окремого батальйону ДУК «Правий сектор», формування штатного підрозділу в СБУ не відбуватиметься швидко. Тому що стандартний відбір кожного бійця триває 6 місяців. Щоправда, за словами «Чорного», в СБУ погодились скоротити цей термін до 2-х місяців.

«Чорний» також підкреслив, що єдина структура, з якою у «Правому секторі» не ведуть переговорів щодо легалізації, то це МВС. Бо вимога, яку у корпусі висунули до відомства - відповідь по винним і причетним до подій на Майдані, досі не виконана.

https://www.youtube.com/watch?t=140&v=zS_Ora-_yzk

Пет Кокс, колишній Президент Європейського Парламенту

Александр Квасьнєвський, колишній Президент Польщі

Заява Місії

Брюссель, 13 листопада 2013 року

З огляду на швидкозмінну ситуацію, яка стосується виконання умов, необхідних для підписання Угоди про асоціацію, включно із положеннями про створення глибокої та всеосяжної зони вільної торгівлі, між Європейським Союзом, його країнами-членами та Україною, ми оприлюднюємо попередню заяву нашої місії, а не остаточний звіт.

Наша місія щойно повернулася після свого 26-го візиту в Україну. Ми відзначаємо досягнення значного прогресу у виконанні вищезгаданих умов. Однак ми також з жалем констатуємо, що наразі не готові звітувати про повне виконання цих умов.

На даному етапі на розгляді у Верховній Раді знаходяться дві конкретні та одна потенційна пропозиції щодо законів, необхідних для виконання умов для підписання Угоди про асоціацію. 

8 листопада Верховна Рада – за повної підтримки опозиції – успішно ухвалила у першому читанні законопроект про прокуратуру і законопроект про внесення змін у закон про парламентські вибори. Очікується, що друге читання, присвячене розгляду цих законопроектів, відбудеться під час парламентської сесії, яка пройде наступного тижня і розпочнеться у вівторок, 19 листопада.

Після кількох місяців роздумів і обговорення різних варіантів місія запропонувала застосувати часткове помилування Юлії Тимошенко як найвірогідніший спосіб розв’язання проблеми вибіркового правосуддя. Цей варіант є мінімальною вимогою, яка здатна дати максимальний результат. Він залежить винятково від української влади та доброї волі Президента України і не передбачає ані делегування відповідальності за його виконання іншим інституціям, ані потребу змінювати чинне законодавство. Однак Віктор Янукович віддав перевагу альтернативному шляхові, який полягає у розробці спеціального закону, що дозволятиме засудженим, включно із Юлією Тимошенко, лікуватися закордоном через незадовільний стан здоров’я та гуманітарні причини.

В останні тижні у Верховній Раді була зареєстрована ціла низка законопроектів про лікування за межами України. Однак жоден із них не мав спільної підтримки від уряду та опозиції. Відповідальність за досягнення консенсусу з приводу розробки необхідного законопроекту була покладена на спеціальну робочу групу, очолювану народним депутатом від Партії регіонів Геннадієм Васильєвим.

Наразі Партія регіонів не запропонувала жодного законопроекту про лікування закордоном, виступаючи водночас проти усіх чинних проектів закону з цього питання. Проте пропозиція щодо ухвалення такого закону надходила від Президента. Він особисто засвідчив перед медіа, низкою голів держав і міністрів закордонних справ ЄС, а також представників Європарламенту і Єврокомісії свій намір підписати такий закон щойно його буде ухвалено Верховною Радою.

Час для виконання умов, необхідних для підписання Угоди про асоціацію 29 листопада, невпинно спливає. Остання парламентська сесія, що передуватиме саміту Східного партнерства у Вільнюсі, відбудеться в Україні наступного тижня. Вона може стати вирішальною у розв’язанні проблеми; однак, з іншого боку, вона здатна спровокувати безвихідь і перетворитися у контрпродуктивний пошук винуватого. Місія закликає усі сторони процесу конструктивно використати час, що залишився, задля досягнення історичного консенсусу, результатом якого може стати успішний саміт у Вільнюсі.

Ми відзначаємо хронічну відсутність взаємодовіри та певності між сторонами, які представляють уряд та опозицію у Верховній Раді. У разі невдачі у виконанні необхідних умов існує ризик виникнення ситуації, за якої кожна сторона звинувачуватиме іншу в утриманні політичних заручників. Це може виявитися надчутливим та надемоційним завершенням процесу.

З огляду на майбутню зустріч Ради міністрів ЄС із закордонних справ, що відбудеться 18 листопада, ми вважаємо, що наразі завчасно стверджувати, що необхідні умови були виконані або, навпаки, що ці умови все ще не можуть бути виконані. На нашу зважену думку, невирішені проблеми можуть бути розв’язані тим чи іншим способом. Важливим є не здатність розв’язати проблему, а радше політична воля зробити це. Що є дійсно конче потрібним у наступний тиждень – це віднайти політичну волю, діяти та досягти результату.

З огляду на вищевикладене та рекомендації Президента Європарламенту Мартіна Шульца, які були одноголосно підтримані Конференцією голів політичних груп Європарламенту, було вирішено подовжити мандат місії до вільнюського саміту та попросити її повернутися в Україну наступного тижня.