Дивю відео "Що чекає Україну попереду?"

http://svetiteni.com.ua/scho-chekae-ukrainu-poperedu

Вже стало загальною істиною, що саме самі кияни можуть наполягти на призначенні виборів в місті Києві.

Ми не раз писали, що «м’яч зараз не на боці опозиції, а саме українського суспільства».

Тобто, те, що 2 квітня на 10.00 потрібно бути біля Верховної Ради найбільшій кількості людей – зрозуміло кожній притомній людині. Усі опозиційні партії по УСІЙ УКРАЇНІ мусять напружити усі сили, щоб в Києві вибори голови та Київради таки відбулися. Не питання, що центр спротиву – Київ, що національно-визвольна та буржуазно-демократична революція почнеться саме з Києва.

Зрозуміло, що потрібно максимально залучити самих киян.

 Прості речі часто найважче доходять. Скасування київських виборів – це скасування наступних виборів президента України. Однозначно. Це потрібно роз’яснити кожному українцеві. Кожному українцеві потрібно роз’яснити, що альтернативою скасованим виборам президента є лише диктатура Януковича, схожа на диктатуру Лукашенка чи північнокорейських диктаторів.

 Тобто вибори в Києві – справа усієї України. «Протестний тур» повинні скоригувати: поїздка по регіонах мусить проходити для мобілізації сил в поміч столиці.

Не 18 травня, а 2 квітня – кульмінація поки що мирного виступу в Києві.

 Те, що вибори в Києві – справа усієї України - це розуміє і влада.

Саме тому дату початку революції призначила саме влада Януковича. І цей виклик потрібно прийняти. На Вандею української революції Сходу та Півдня поки що можна не зважати – у нас досить регіонів, які нас підтримають.  

 Саме тому, лише силою народного протесту біля Верховної Ради можна примусити переляканих регіоналів та комуністів проголосувати за вибори в Києві. Саме перепляканих. Але вся проблема в тому, як краще їх «перелякати». Адже вести якійсь переговори з ними марно

 – вони «договоронездатні».

 Зрозуміло, що Янукович обов’язково задіє силові структури проти демонстрантів та взагалі опозиції. Ми це знаємо – але нічого робити, іншого шляху для нас немає.

 Потрібно вирахувати усі можливі ризики, навіть «несилові». Якщо існує закон про референдум – потрібно «блокувати» не лише Верховну Раду, але і Центральну виборчу Комісію та Київраду та київську держадміністрацію. Потрібно мати під рукою центральний телеканал, який теж повинен працювати на опозицію.

Не забути про Лук’янівське СІЗО – українську Бастилію.

Це не означає, що ми маємо фізичні сили це зробити сьогодні – це значить, що невідворотно потрібно в «плані Б».

Тобто – захоплення міста Києва у свої руки.             

 Арсеній Яценюк щось говорив про те, що «ми заблокуємо з 2 червня Київраду». План доведеться міняти: революція за розкладом як обід – нісенітниця. Мало того, що апогей виступу з 18 травня переноситься на 2 квітня.

Потрібно чітко поставити собі питання: що таке «блокування Київради»? З чим його їдять?

 Уявімо: заходимо до приміщення Київради та захоплюємо його. Що далі? Адже влада не спатиме, вона

а) застосує силу силовиків та

б) перенесе центр влади Києвом у інше місце в Києві.

На кожну Паризьку комуну є свій Версаль. Тобто, керівники Януковича по Києву можуть керувати з іншого приміщення. Все.

Далі: наводиться дитяча ідея «не платити комунальні платежі». Але уявімо собі ситуацію: до окремої особистості, окремої сім’ї надходять платіжки за комунальні послуги – і особистість залишається наодинці з машиною державного примусу. Ефективними можуть лише колективні дії громадян Києва. Неплатіж за комунальні та транспортні послуги до таких колективних дій не належить.

 Чому повинна бути максимальна кількість протестуючих в Києві?

Тому, що зараз час мирних мітингів минув. Люди біля верховної Ради НЕ повинні вважати, що акція діє лише з 10.00 до 14.00 – і додому! Регіонали спокійно перечекають цей стихійний мітинг – і нічого не зроблять на користь киян та України.

Ми вже писали: Настав час, коли ми не можемо просто та спокійно повернутися до минулого порядку – до «все як було».

Тоталітарний режим Янукович має свій цикл саморозвитку – від авторитарної до жорстокої тоталітарної диктатури. Тобто рух Бульдозера зараз відбувається майже у автоматичному режимі. Януковичу вже не потрібні «тушки» та навіть сама партія регіонів.

Як не крути, але революція мусить мати власних силовиків, щоб мати можливість створити Тимчасовий уряд, якій переобирає на себе силові функції – а також арешт колишніх служителів режиму.

Підприємці мали б підтримати коштами тимчасову владу, поки Янукович їх усіх не розорив…

 Не з захоплення приміщень, а з арешту діячів режиму починається справжня революція! До речі, їх можна використати як заручників, в обмін на яких можна визволити наших політв’язнів. Це – класика. Якщо Захід – наш вчитель, то це не Захід ХХ1 століття. Ні, це Захід ХУ11 – ХУ111ст. Кромвеля та Робесп’єра.  

 Ми вже писали, що влада перейшла Рубікон, коли провела конституційний переворот.

Тепер черга саме лідерів опозиції переходити свій Рубікон. І про це потрібно відкрито сказати. Гратися у дрібні хитрощі з мільйонами людей не можна.

Страшно?

Але Янукович насмілився відкинути конституцію та арештувати лідерів опозиції незважаючи на міжнародну суспільну думку. Тому зараз зовсім інші правила боротьби.

І служителі Януковича – не наші співвітчизники, а вороги Української держави. Це стосується навіть рядових виконавців. Вони нас не жаліють. (Згадаймо студента Індила…).

Нас б’ють по дорослому, а декому з опозиції хочеться ще погратися в політичній пісочниці…

Станіслав Овчаренко

svetiteni

Як інфорсмує прес-служба Львівської обласної організації ВО «Свобода», націоналіст закликав учасників засідання, зокрема міністра закордонних справ Литви Андріуса Кріваса, вшанувати 80-ті роковини Голодомору в Україні на саміті Східного партнерства, який відбудеться в листопаді цього року у Вільнюсі.

"Хочу висловити вдячність представникам тих держав, які засудили Голодомор в Україні як злочин проти людства, як акт геноциду проти українського народу, – зазначив Олег Панькевич. – Ваше визнання дуже важливе для українців, які постраждали у ХХ столітті від окупаційного большевицького режиму, який не лише фізично винищував українців, а й намагався позбавити українську націю її ідентичності, викорінити прагнення до свободи та створення власної держави. Цього року ми вшановуватимемо 80-ті роковини Голодомору в Україні. І сьогодні я звертаюся до вас з проханням вшанувати пам'ять про мільйони жертв Голодомору 1932–1933 років в Україні під час саміту Східного партнерства у Вільнюсі. Цей крок може послужити тому, що в Європі краще розумітимуть причини сучасної ситуації в Україні".

На засіданні Олег Панькевич також запропонував низку тем для обговорення на наступних зібраннях комітету Парламентської асамблеї, зокрема про проблеми трудової міграції в країнах ЄС та країнах-учасницях Східного партнерства, про збереження історико-культурної спадщини та міжкультурний діалог у країнах ЄС та країнах-учасницях Східного партнерства, про досвід подолання наслідків тоталітаризму у країнах Східної Європи та про програми технічної допомоги ЄС країнам-учасницям Східного партнерства.

агадаємо, що 19-21 березня відбувається засідання Комітету Парламентської асамблеї ЄВРОНЕСТ із соціальних питань, освіти, культури та громадянського суспільства в Брюсселі.

Парламентська асамблея ЄВРОНЕСТ – це структура Східного партнерства між Європейським Союзом та його Східноєвропейськими партнерами, до якої входять представники парламентів країн-членів ЄС та представники парламентів України, Білорусії, Молдови, Грузії, Азербайджану та Вірменії.

Такі результати опитування оприлюднив Київський міжнародний інститут соціології.

На запитання "Чи вірите ви в те, що Тимошенко замовила вбивство Щербаня?" 76% людей відповіли, що не вірять, а 24%, що вірять.

Більшість тих, хто вірить у таку можливість, живе у Східному та Південному регіонах (по 37%), але кількість тих, хто не вірить, значно більша і в Східному (64%), і у Південному регіонах (63%).

Не вірить в таку можливість більшість респондентів із Західного (90%) та Центрального (87%) регіонів.

59% електорату Партії регіонів не вірять слідству

Більше за все тих, хто вірить у можливість замовлення Тимошенко вбивства Щербаня, серед електорату Партії регіонів (41%). Втім, 59% прибічників ПР все ж не вірять в таку можливість.

Так само серед прибічників Компартії більше тих, хто не вірять в можливість замовлення (63%).

Найбільша кількість тих, хто не вірить у версію слідства, серед електорату опозиційних партій: "Батьківщини" та "Фронт змін" (по 96%), "Свобода" (92%), дещо менше серед прибічників "УДАР" Віталія Кличка (85%).

У гендерному розрізі не вірить у замовлення більше жінок, ніж чоловіків (78% проти 75%).

Що цікаво, з віком кількість тих, хто вірить у можливість замовлення, зростає - найменше таких серед молоді віком 18-29 років (21%), найбільше – серед людей віком 60-69 років (27%).

Опитування проводилося з 8 по 17 лютого 2013-го року серед 2032 респондентів з усіх областей країни. Статистична похибка вибірки не перевищує: 3.3% для показників близьких до 50%; 2,8% - для показників близьких до 25%; 2,0% - для показників близьких до 10% та 1,4% - для показників близьких до 5%.

Всі цивілізації Землі, що ведуть свою філософську традицію від Еллади, знають, що люди мають набір невід'ємних прав.
До їхнього числа відносяться: право на національну незалежність; право скинення тиранії; право об’єднуватися для захисту своїх публічних інтересів і право мати своїх представників у владі для обговорення законів...

UK (The Glorious Revolution, 1688)
 USA (1775–1783)
 France (1789)
 Країни Південної Америки (19-й століття)
 Spain and Portugal (1820)
 Belgium (1830)
 Mexico (1910-1920)
 Ireland (1916)
 Romania (1989)

"Коли влада систематично порушує свої фундаментальні зобов'язання, у суб'єкта виникає право розірвати свій зв'язок з державою, і в цьому випадку держава втрачає право визначати законність використання суб'єктом насильства. Тому що цей суб'єкт і інші суб'єкти, які як члени суспільства, мають право й вирішують до нього приєднатися, більше не є учасниками спільного проекту з державою і його представниками. Моральні бар'єри не добігати до насильства для них зникли. Тому заколотники більше не обмежені правилом не добігати до насильства... Для них будь-які державний чинник стає незаконним. Вони вправі розглядати державні силові структури як чинники супротивника й можуть використовувати проти них будь-які засоби... дотримуючись лише тих обмежень, які зобов'язані дотримувати держав у війнах один з одним".

З лекції професора юриспруденції Оксфордського університету Тоні Оноре.

Член парламентського комітету з питань євроінтеграції Петро Порошенко вважає, що лютий, березень та квітень є визначальними місяцями в справі євроінтеграції України. Про це він заявив в ефірі Шустер Live.

"Лютий, березень та квітень є визначальними в справі євроінтеграції України", - сказав Порошенко, нагадавши, що вже є перші досягнення, які полягають "у надзвичайно вдалих результатах саміту".

Серед таких результатів, за словами політика - визначення дати підписання угоди про асоціацію – листопад 2013 року; визначення переліку умов, які Україна зобов'язалась виконати, а також визначення трьох критеріїв – вибіркове правосуддя, необхідність реформ та змін в виборчому законодавстві, які має оцінити місія Європарламенту у складі Кокса іКваснєвського.

"Позиція, яка була продемонстрована Європарламентом, надихала на те, що двері для України були продемонстровано відкриті", - заявив Порошенко, зазначивши, що позбавлення мандатів депутатівДомбровського, Балоги та Власенка "погіршило ситуацію".

"(…)Надзвичайно важко вибудовувалася довіра між Україною і Євросоюзом… Існує думка абсолютної більшості парламентарів, що випадок з Власенком цю довіру підриває", - підкреслив він.

"І це абсолютно не на часі, абсолютно не потрібно в цей надзвичайно важливий для майбутнього нашої Української держави момент", - додав Порошенко.

"І одразу наступного дня після того, як було прийняте судове рішення щодо Власенка, було ініційоване слухання українського питання в Європарламенті", - сказав він.

"Мені довелося переконувати учасників цього засідання в тому, що слухання є надзвичайно важливим, але в жодному разі зараз не можна допустити прийняття резолюції, яка закриє європейські двері для України", - заявив політик.

"Треба дати березень і квітень, коли Україна, розблокувавши парламент під низку надзвичайно важливих рішень: в першу чергу, рішення, що стосується європейської інтеграції, йдеться також про необхідність судової реформи та закону про вищу раду юстиції та зміни закону про міліцію, прийняття виборчого кодексу або змін до виборчого законодавства, проголошення виборів в Києві…", - додав він.

"Якщо будуть подібного роду провокації, які підриватимуть довіру до всієї України – і до уряду, і до президента, і до парламенту, і політичних сил, яким треба продемонструвати скоординованість дій для євроінтеграції, це означатиме, що це все лише забавки, і вірити Україні не можна", - заявив Порошенко.

"Але запевняю, що ситуація не буде залишатися у такому самому балансі. Якщо не буде руху до Європи, Європейський союз буде приймати рішення, які будуть притягувати до відповідальності тих, хто перешкоджає цьому руху", - запевнив він.

"Це буде і скасування макрофінансової допомоги майже на мільярд доларів, це буде і скасування технічної допомоги, це буде і питання відповідальності посадових осіб, які перешкоджають цьому руху", - уточнив політик.

Окрім того, Порошенко додав, що нещодавно "ми отримали дуже позитивні сигнали з боку Росії - вперше на переговорах було розділене питання членства в Митному союзі і питання переговорів про ціну на газ".

"І якщо сьогодні буде сформовано за участі Європейського союзу з гарантіями ЄС нова інвестиційна позиція по газотранспортній мережі, у тому числі за участі РФ, сьогодні це є проект, який дозволить чітко гарантувати енергетичну безпеку держави", - запевнив він.

Як повідомлялося, європейський комісар з питань розширення та Європейської політики сусідства Штефан Фюле заявив, що без вирішення справ екс-прем'єра Юлії Тимошенко та екс-міністра внутрішніх справ Юрія Луценка Київ може не розраховувати на підписання Угоди про асоціацію.

Голова Комітету з питань європейської інтеграції Верховної Ради України, заступник голови партії "Батьківщина" Григорій Немиря побачив підтвердження у Брюсселя враження того, що українські лідери перебувають в полоні ілюзій.