Богословська через суд вимагає зі свободівця 250 тис. грн за дописи про неї у соцмережах
Народний депутат від Партії регіонів Інна Богословська подала скаргу до суду на дописи у соціальних мережах речника ВО "Свободи" Олександра Аронця. Про це повідомив Аронець на своїй сторінці у мережі Facebook.

«Ви ще не чуєте дзенькотіння кастрюль у фейсбуці?? Це Інна Богословська позивається до мене на 250 тисяч гривень за допис у фейсбуці і твіттері!!», - написав він, пообіцявши згодом повідомити деталі позову.

Як відомо, у дописах речника ВО "Свободи" у соцмережах зустрічаються різкі та критичні висловлювання.

Зокрема, щодо регіоналки Інни Богословської востаннє Аронець написав у Facebook: "Відьма вкрала хрестик у націоналіста. Під час сутички, що відбувалася біля трибуни ВР (депутати блокували трибуну ВР через щорічне послання президента Віктора Януковича 6 червня- ред.), Богословська зірвала хрестик у народного депутата Олега Гелевея! Прівичкі вора удівітєльна сільні". А ми думаємо, звідки береться шансон! От з життя такої мадам "кастрюлькіноі", адже ми пам'ятаємо, як вона починала свою кар'єру з крадіжок каструль на зйомній хаті в Конче-Заспі"

Експерт: кремлівська стратегія тиску і шантажу України приречена на поразку
Реалізація кремлівської стратегії, спрямованої на непідписання Україною угоди про асоціацію з ЄС, не матиме успіху. Таку думку висловив в коментарі Тиждень.ua політичний аналітик Інституту Євро-Атлантичного співробітництва Володимир Горбач.

Він не має жодних сумнівів у тому, що «Росія справді працює на реалізацію цієї стратегії, доказом чого є неоголошена торгівельна війна».

«Сумніви можуть бути лише в тому, наскільки успішною буде ця стратегія. Зауважу, що поки ті кроки, які застосовуються, принаймні мене не переконують, що вона (стратегія. - Ред.) може досягти успіху з сучасним керівництвом України та станом речей», – зазначає Горбач.

«Ця стратегія реалізується достатньо давно. Оприлюднений у ЗМІ документ лише описує загальні контури і підтверджує, що це – кампанія, а не поодинокі ініціативи окремих осіб. Тобто маємо справу не з «теорією змови», а з реальними кроками російського керівництва щодо України», – додав він.

Пояснюючи, чому ця стратегія не матиме результату, Горбач зауважує, що, перш за все, російське керівництво «недооцінює психологічний аспект проблеми».

«По-перше, воно не сприймає Україну як незалежного і рівноправного суб’єкта міжнародних відносин і з цього випливають всі проблеми відносин України і Росії. Вони застосовують загальнопоширений тактичний підхід – це примус, шляхом задіяння тиску, заходів економічного характеру, політичного шантажу. Цими методами змушують Україну до вступу до Митного союзу або принаймні намагаються продовжити її існування в такому підвішеному стані, зірвавши угоду з ЄС», – зауважив експерт.

Водночас такі дії, за оцінкою Горбача, викликають опір української влади.

«Психологічний промах в тому, що чим більший тиск на українське керівництво, тим більше воно опирається. Така ж ситуація з тиском Заходу на Януковича щодо звільнення Тимошенко. Ті ж психологічні механізми спрацьовують і щодо Росії, хоча тиск з її боку на порядок сильніший і, перш за все, економічний», – зауважує він.

Крім цього, слабка реалізація стратегії Росії пов’язана ще й з відсутністю політичної сили в Україні, що здатна була би її реалізувати.

«В Україні є союзники Росії, але вони або мало впливові і непопулярні в Україні (маргінальні) або здебільшого обманюють російських замовників, беручи в них гроші і неефективно їх витрачаючи», – додав експерт.

Нагадаємо, ЗМІ опублікували зміст документу - так званої "кремлівської стратегії недопущення підписання Україною угоди з ЄС і втягування її у Митний союз". Раніше йшлося, що цю стратегію розробив радник Владіміра Путіна Сєргєй Глазьєв за допомогою Віктора Медведчука.

Колесніченко пропонує парламенту скасувати курс України на євроінтеграцію
 
20.08.2013
Народний депутат від Партії регіонів Вадим Колесніченко зареєстрував у Верховній Раді законопроект «Про внесення змін до законодавства України» (щодо зовнішньополітичного курсу України). Цим документом він пропонує скасувати законодавчо закріплену націленість України на вступ до Євросоюзу, йдеться в повідомленні на сайті «Російськомовна Україна».

Колесніченко запропонував скасувати низку положень законів України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» і «Про основи національної безпеки України», в яких зовнішньополітичною метою України визначено отримання членства в ЄС.

Регіонал також запропонував скасувати указ президента України «Про затвердження Стратегії інтеграції України в Європейський союз» і деякі євроінтеграційні розпорядження Кабміну.

За словами Колесніченка, в українському законодавстві вектор зовнішньополітичної інтеграції – «набуття членства в Європейському союзі» – порушує конституційний принцип народного суверенітету.

«Питання зовнішньоекономічного курсу має вирішувати виключно український народ, оскільки будь-яка інтеграція тягне за собою часткову втрату державного суверенітету країни. А ігнорування думки народу може призвести до негативних змін у державі й суспільстві», – наголосив Колесніченко.

На офіційному сайті парламенту законопроект зареєстрований під номером 3103, його тексту поки що немає.

Україна розраховує підписати угоду про асоціацію з Євросоюзом на саміті Східного партнерства у Вільнюсі в листопаді цього року. Але для цього Київ має виконати низку умов, які ставить ЄС.

Председатель политсовета ВО «Батькивщина» и фракции «Батькивщина» Арсений Яценюк считает, что события возле Киевсовета 19 августа — это «преступная репетиция» выборов 2015 года.

Об этом он заявил в интервью «5 каналу» в понедельник, 19 августа, сообщает «Главком»

«Надо говорить не только о событиях в Киевсовете, но и о событиях в Украине в целом. Отсутствие как выборов в Киевсовет, так и мэра Киева — это просто отражение тех событий, которые происходят в целом сегодня в нашем государстве », — подчеркнул он.

Яценюк подчеркнул, что выборы мэра Киева не назначаются, поскольку Янукович и Партия регионов боятся проиграть эти выборы. «Они знают, что они потеряют большинство в Киевском городском совете и своего назначенного указом президента Януковича местного градоначальника», — отметил Яценюк.

По его словам, для того чтобы не проиграть выборы власть приняла решение не назначать выборы. «Такая же логика у президента Януковича по 2015… При проведении честных и прозрачных выборов я не вижу у него никаких шансов победить в 2015 году», — подчеркнул политик. «Они готовятся к силовому сценарию. Мы также готовы к силовому сценарию», — считает Яценюк.

Напомним, утром 19 августа у здания КГГА собрались несколько тысяч бюджетников, выступивших в поддержку проведения внеочередной сессии. Оппозиция заявляет, что полномочия этого созыва истекли еще 2 июня, а потому он является нелегитимным. Киевские власти же заявляют, что именно из-за блокирования оппозицией заседание Киевсовета бюджетники не получают средства.

Журналистов на заседание не пустили, как и оппозиционных депутатов. Несколько народных депутатов и активистов во главе с Арсением Яценюком прорвались в холл КГГА через окно, но там их заблокировал «Беркут», и после недолгих переговоров оппозиционеры тем же путем вернулись на улицу. При этом ряд нардепов пострадал.


Внеочередная сессия длилась около 12 минут. За это время депутаты приняли четыре постановления и три обращения к Верховной Раде.

18 серпня у Запоріжжі мали б згадати сумну дату: 72 роки тому під натиском армії нацистської Німеччини радянські війська, що відступали, підірвали греблю «Дніпрогесу». Це обернулось справжньою трагедією для тисяч жителів міста, які жили на берегах Дніпра, та біженців, що переправлялись того дня через річку. Історики та старожили кажуть, що хвиля у 30 метрів заввишки горнула все на своєму шляху. Пересічні запоріжці сьогодні нічого не знають про ту трагедію. Роками радянська влада приховувала це, міська влада Запоріжжя, очевидно, також не у захваті від всієї правди тієї трагедії.
 
Близько 20-ї години вечора 18 серпня 1941 року Запоріжжя здригнулось від потужного вибуху. За кілька хвилин величезна хвиля дніпровської води накрила нижню частину Хортиці та південні райони міста. У водах потонули за різними підрахунками від 20 до 100 тисяч людей. Серед них місцеві жителі, які жили на берегах Дніпра та солдати Червоної армії, котрі того вечора переправлялись на лівий берег.
 
Пізніше стало відомо, що вода здійнялась після вибуху на «Дніпрогесі», який влаштували червоноармійці Борис Епов та Олексій Петровський. Про майбутній вибух підривники, що виконували спецзавдання, не повідомили ані місцеве населення, ані військове керівництво.
 
Свідків тієї трагедії майже не залишилось. Чотири роки тому корінний запоріжець Олексій Доценко в інтерв’ю для телеканалу «1+1» розповів: події тієї ночі він запам’ятав на все життя. Тоді Дніпро став червоним від крові людей та тварин.
 
«І крики були, й спасайте, й рятуйте. Корови ревли, свині кричали, а люди по деревах лазили. Ну, а що він, мокрий, виліз, довго він там просиде?!» – згадує Олексій Доценко.
 
Історики кажуть, що це була спецоперація НКВС. Документально доведено: наказ на знищення «Дніпрогесу» віддав особисто Йосип Сталін. Для здійснення вибуху у греблі було закладено 20 тонн якісної вибухівки, яку напередодні доставили двома літаками з Москви. Але час початку операції підривники взяли на себе і прорахувались. Війська «Вермахту» навіть і не збирались захоплювати Запоріжжя, до якого вони увійшли на два місяці пізніше. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода розповів кандидат історичних наук Владислав Мороко.
«Насправді, Епова і людей, які були під його керівництвом, хвилювало не стільки те, що нацисти захоплять Запоріжжя, скільки те, що він не виконає наказ Сталіна. Що, раптом, хтось прибіжить, захопить той «Дніпрогес», він не встигне добігти до того важеля. «Дніпрогес» не буде підірваний і він не виконає наказу Сталіна», – каже історик.


 
Підрив Дніпрогесу був вимушеною спецоперацією – комуніст
 
70 років по тому запорізькі комуністи поставили пам’ятник Сталіну у центрі Запоріжжя біля свого обкому. У КПУ заперечують інформацію про десятки тисяч загиблих співвітчизників. Кажуть, це була вимушена операція, яка дала можливість евакуювати промисловий майданчик міста, сказав Радіо Свобода голова Запорізького обкому КПУ Олексій Бабурін.
«В принципі, захищати Запоріжжя на той час не було кому. Наших було мало. Полк НКВС, а військових формувань, які могли би затримати німців, практично не було. Саме тому підрив «Дніпрогесу» дав можливість продовжувати евакуацію», – запевняє комуніст.
 
Держава робить вигляд, що цього не було – історик
 
Сьогодні у Запоріжжі нічого не нагадує про ту трагедію. Поблизу «Дніпрогесу» стоїть лише пам’ятник артилеристам, які охороняли його у перші дні війни. Це обурює запорізьких істориків та краєзнавців. Владислав Мороко звертався до міської влади з проханням вшанувати загиблих земляків, але відповіді так і не отримав.
«На це звернення, яке було публічним, відгукнулися громадські організації, відгукнулися громадяни. На рівні того, що, так, ми підтримуємо, але держава робить вигляд, що цього не було і нащо цим займатися», – обурюється Владислав Мороко.
 
Останні два роки у Запоріжжі громадськість намагається вшанувати пам’ять загиблих від вибуху на «Дніпрогесі». 18 серпня нинішнього року запоріжці встановлять пам’ятний хрест на честь потонулих співвітчизників. Організатори сподіваються достукатись до сердець пересічних громадян, які роками не мали можливість почути правду про трагедію у Запоріжжі 18 серпня 1941 року.

---

Дмитро Мороз

Випускник Донецького медінституту, а нині – головний російський шлагбаум на шляху українських товарів до східної сусідки у Москві перед камерами сукав ніжками та погрожував пальчиком

Читаючи українські блоги, інтерв'ю та статті, я все більше переконуюсь у тому, що більшість українських «експертів» не є ніякими експертами і ніколи не вивчали політичну науку чи міжнародні відносини. Гірше того, багатьом «експертам», скоріше за все, платять за їхні висловлювання, а отже насправді вони є політтехнологами. Як написав минулого року в журналі «Критика» Сергій Куделя, в Україні немає політичної науки, не існує жодного українського журналу з політичної науки, а більшість «експертів» і політиків не володіють англійською.

Візьмемо, наприклад, ось цю статтю: Устенко, Карасьов і Фесенко сходяться на думці, що Україна знаходиться на шляху до підписання Угоди про асоціацію в листопаді цього року у Вільнюсі. Або цю: Бондаренко пише про те, що «Путін розуміє: у листопаді 2013 року навряд чи вдасться уникнути підписання Україною та Молдовою Угод про Асоціацію з ЄС».

Фесенко найбільш безапеляційний у своїх судженнях: «Путін розуміє, що в Україні немає дискусій з приводу цивілізаційного вибору: абсолютна більшість представників еліти, окрім комуністів, тяжіють до європейської інтеграції». Карасьов погоджується з ним: «Українська еліта взяла курс на європейську інтеграцію».
Ці коментарі зроблено в той час, коли європейська та північноамериканська публіка сприймає Януковича як homo soveticus, а Партію регіонів – далеко не як проєвропейську політичну силу. На Заході вже втомилися від України.
Чи можуть Фесенко і Карасьов навести мені приклади того, як так звана «проєвропейська еліта» живе відповідно до європейських цінностей? Можливо, Кисельов використає приклад свого шефа, Балоги?
Фесенко також робить абсурдні твердження про те, що «українські олігархи підтримують європейську інтеграцію». Хто з цих олігархів – Ахметов, Фірташ, представники «Сім'ї», Коломойський, Тігіпко – дотримується у своїх справах європейських цінностей? Окрім Пінчука, я не бачу в Україні жодного олігарха, який би намагався діяти в європейській манері.

Чи є ці коментарі проплаченими? Чи вони є результатом необізнаності в питаннях міжнародних відносин? Або – цілком вірогідно – і перше, й друге?

Ще одне твердження Фесенка є хибним: якщо Угоду про асоціацію не буде підписано, «це буде головним болем для європейських політиків, оскільки означатиме поразку Східного партнерства». Відповідно до його логіки, в тому, що Янукович і Партія регіонів не живуть за європейськими стандартами, винні самі європейці!

Відповідальність за те, що Україна не підпише Угоду про асоціацію у Вільнюсі, лежатиме на Києві – не на Брюсселі. Якщо ти бажаєш вступити до якогось клубу, ти повинен грати за його правилами. Це те, чому б я навчав на першому курсі університету.
Ці зауваження можна звести до чотирьох пунктів:
1) Українці переоцінюють свою геополітичну важливість для Заходу. Україна знаходиться дуже низько у переліку пріоритетів і Вашингтона, і Брюсселя. Колишній посол Пайфер неодноразово це повторював – однак його ніхто не слухав.
2) Українські еліти прагнуть приєднатися чи то до ЄС, чи до Митного союзу на власних умовах – не поступаючись ані найменшою часткою власного суверенітету. Коли я зауважив це в ході дискусії в Державному департаменті США, вся аудиторія засміялася.
3) Українські еліти не хочуть прислухатися до західних порад та виконувати європейські правила і норми.
4) Європейська інтеграція не є ідеологічною метою Януковича – на відміну від країн Східної Європи та Балтії, які в 1990-х рр. прагнули «повернутися до Європи». Для нього «это все равно».
І Гарань, і Соболєв розуміють, що ЄС не зможе підписати угоду у Вільнюсі, якщо Тимошенко лишиться в тюрмі aбo не отримає дозволу відвідати Німеччину для лікування.
«Але чи є ця політична воля? Що може змінити позицію Януковича? Насамперед наближення Вільнюського саміту і, власне, його рішення щодо того, чи хоче він, аби було підписано Угоду про асоціацію», – уточнив Гарань.
«Питання про звільнення Юлії Тимошенко чи її лікування в Німеччині має бути вирішене не пізніше 20 вересня, інакше угода про асоціацію України з ЄС не буде підписана», – зауважив Соболєв.
Це дозволяє зробити три висновки.

По-перше, команда Януковича та його олігархи не продемонстрували ніякої відданості європейським цінностям з часу, коли вони прийшли до влади три роки тому. Наприклад, Тимошенко ув'язнили всього за три місяці до того, як було парафовано Угоду про асоціацію. Україна продемонструвала, що вона не може виконати навіть незначні вимоги в межах Східного партнерства. Тому важко уявити, як вона буде виконувати копенгагенські критерії в разі, якщо їй запропонують перспективу членства.

По-друге, європейська інтеграція України зазнає фіаско у Вільнюсі – якщо тільки Тимошенко не звільнять до 20 вересня (у чому я сумніваюсь). Відповідно, єдине, що може відновити просування України в бік Європи – це перемога демократичної опозиції (Кличка чи Яценюка) на виборах 2015 р.

По-третє, Янукович перебуває у програшній ситуації. Якщо він звільнить Тимошенко, ЄС підпише Угоду про асоціацію, однак він може втратити владу в 2015 році, у результаті чого він і представники його оточення можуть потрапити до в'язниці. Якщо ЄС підпише угоду, відносини Росії та України суттєво зіпсуються, Путін не підтримає переобрання Януковича, а російське ФСБ повернеться до практики диверсій і секретних операцій в Одесі та Криму, які вона здійснювала в 2008-2009 рр. Якщо ж ЄС не підпише угоду, тиск на Януковича щодо приєднання до Митного союзу, який де факто є оновленим СРСР, лише зросте.

 

Тарас КУЗЬО

Сьогодні після важкої і довготривалої відпустки, не приходячи до тями межигірський козел повернувся у свій "Вервольф" і почав виконувати функції Президента України.

Саме так правильно слід читати ось це повідомлення:  

Янукович повернувся після довжелезної відпустки
Понеділок, 19 серпня 2013, 11:09



Президент Віктор Янукович повернувся у Київ з робочої відпустки.

Про це повідомляє прес-служба президента.

"Президент завершив робочу відпустку у Криму і приступив до виконання своїх обов’язків у Києві", - сказано в повідомленні.

Як відомо, Янукович пішов у відпустку з 8 липня.

Як раніше повідомив УП керівник Головного управління забезпечення доступу до публічної інформації АП Денис Іванеско, президент Віктор Янукович не отримував надбавок та оздоровчих на відпустку.

Українська правда

Беркут бив нардепа в обличчя
Понеділок, 19 серпня 2013, 13:18
відео



Під час спроби народних депутатів потрапити до будівлі Кивїради через вікно, один з беркутівців вдарив в обличчя нардепа від Свободи Едуарда Леонова.

Про це свідчить відео, яке зняв фотограф Lb.ua Максим Левін.

Ось адреса за якою можна переконатися у злочині стерв"ятників межигірського козла http://www.pravda.com.ua/news/2013/08/19/6996268/

Хасиди, що прибули до Умані на святкування єврейського Нового року, розписали поклонний хрест із розп’яттям написами на івриті.

Напис перекладається з івриту як "Не гнівіть Бога".

Хасиди обурені тим, що хрест встановлено точнісінько навпроти синагоги, де знаходиться могила лідера брацлавських хасидів равина Цадіка Нахмана.

Хасиди щоразу після святкування Рош-ха-Шана проводять традиційне обмивання в ставку, над яким тепер стоїть хрест. "Ми поважаємо інші релігії і ніколи не псуватимемо символ чужої віри. Але, на жаль, не всі наші одновірці це розуміють. Хрест можуть зламати або пошкодити. Тоді почнеться справжня війна між хасидами і християнами. Ми не можемо цього допустити, тому і просимо перенести хрест в інше місце", - пояснює свою вимогу представник Міжнародного фонду імені Рабі Нахмана Шимон Бускілла.

Хрест було встановлено зовсім нещодавно - на честь 1025-річчя Хрещення Русі.

За словами голови Ради громадських організацій Умані Валерія Кислинського, поклонний хрест - інтернаціональний. Його освятили священики кількох конфесій.

Також Кислинський скаржиться на тиск з боку ізраїльських гостей. "Хасидизм - це ортодоксальна гілка юдейства. Інакше як сектантами їх не назвеш. Наших активістів залякують - і влада, і силовики, і самі хасиди через хрест. Місцевий хасид Соломон Нахман взагалі заявив, що закопає нас. Ми звернулися до міліції", - скаржиться громадський активіст.

Заступник мера Умані Володимир Віблий запропонував погодитися з вимогою хасидів, перенести хрест в інше місце, а потім встановити кілька нових пам’ятників на підтримку християнства, але уманці не згодні. Місцеві жителі погрожують "навідатися до могили Нахмана", якщо розп’яття буде пошкоджено.

До обурення місцевих долучилися свободівці. "Ми вимагаємо розслідувати це не як хуліганство, а як вандалізм. Це провокація з метою розпалити міжнаціональну ворожнечу. Переносити хрест ми не дамо і готові до адекватної відповіді владі та хасидам, які спробують це зробити", - заявив член Уманського міського комітету партії Сергій Яремчук.

ТСН