Про співтовариство

Тут об’єднуються ті, хто любить свій Край. Ми писатимемо тут про це. Будемо розміщувати цікаві фото, обговорювати проблеми сьогодення.

Увага! Учасником співтовариства може стати блогер, який пише на українську тематику.
Вид:
короткий
повний

Ми любимо тебе, Україно!

Хохли йдуть у Європу, а нас подарували китайцям

  • 22.09.13, 13:42
 екс-віце-прем'єр російського уряду
"Ми дика азіатська деспотія, яка упивається власною вигаданою винятковістю"
Україні не варто боятися санкцій Росії - економічної катастрофи, якою лякає Москва, не буде - вважає російський політик, колишній глава Фонду держмайна РФ, колишній заступник глави уряду РФ Альфред Кох. Про це він написав на власній сторінці у мережі Facebook.
Наша власть так пугает хохлов экономической катастрофой при подписании договора об ассоциации с Европой, что как-то стало совсем ясно, что никакой катастрофы не будет. 
 
Наши, конечно, из штанов будут выпрыгивать, чтобы ее им устроить. И даже себе во вред будут рвать экономические связи и отгораживаться таможенными барьерами.
 
Но, ничего не проканает... Иначе они бы так не бесились. А тихо и спокойно ждали когда хохлы подпишут соглашение, а потом жестоко бы их наказали. 
 
 
А тут, похоже, наши в глубине души уже поняли: хохлы уходят, а нас в Европу не берут. Нас подарили китайцам. Нашу Татарию-Московию Европой не считают. Мы дикая азиатская деспотия, упивающаяся собственной выдуманной исключительностью. Как писал Лермонтов про Казбича: "... бешмет весь драный, а оружие в серебре..." 
 
А мы пыжимся, пугаем хохлов, таращим глаза... а ничего поделать не можем. Да на нас и внимания-то уже никто не обращает.
 
Путин получил свою уорхоловскую "минуты славы" за саечку Обаме (вот подставился балбес!),
а теперь его хохлы и опустят с горных высей на землю грешную: "Прощевайте пан Путін! Ми пішли, а ви залишайтеся тут, в лайні, зі своїм особливим шляхом ..."
 

Як бандерівці у схронах москалів варили.

  • 21.09.13, 22:44
Страшилка від члена Російської академії природничих наук
Міхаіл Дєлягін - російський економіст, публіцист і політик. Дійсний член РАПН, доктор економічних наук (1998). Директор Інституту проблем глобалізації. Головний редактор журналу «Свободная мысль», голова редакційної ради відкритої електронної газети ФОРУМ.мск (forum-msk.org). Колишній голова ідеологічної ради партії «Родина», нині голова партії «Родина: здравый смысл».

Так пише про цю людину російська вікіпедія. Але ось що він сказав в інтерв’ю щодо взаємовідносин України з Росією.

Повна версія інтерв’ю:

delyagin.ru.

ТС підтримує менш освічена частина українців

  • 21.09.13, 22:14

Вступ України до Митного союзу підтримує менше 30% українців, і переважно це - більш старше покоління, менш освічене.

Таку статистику в ході 10- ї щорічної Ялтинської зустрічі YES озвучив нардеп Петро Порошенко.

За його словами, зараз більше половини українців підтримують європрагнення України.

"Ми запитуємо в української аудиторії: чи підтримує вона Митний союз чи інтеграцію з Європою. У нас зараз, на щастя, сильно змінилося співвідношення. Вперше в нашій історії більше 50% людей підтримують європейську інтеграцію. Менше 30 % підтримують Митний союз", - зазначив Порошенко.

За його словами, серед тих, хто за МС - літні люди, серед прихильників євроінтеграції - молодь.

"Це дуже цікава статистика  30% - це більш старше покоління, менш освічене. 50% - молоде покоління, добре освічене. Це означає, що в європейській інтеграції наше майбутнє", - додав нардеп.

Разом з тим Порошенко торкнувся теми "торгової війни" з РФ. За його словами, це суперечить правилам Світової організації торгівлі.

"Я ненавиджу термін "торгівельні війни" , я ненавиджу торгівельні війни між Росією і Україною. Росія і Україна, ставши членами СОТ, взяли на себе зобов'язання дотримуватися норм СОТ. Торгові війни проти правил СОТ" , - зазначив Порошенко.

pravda

======================================================
Аби не мучитись з перекладом, написанного на плакаті = «Коммунизм – светлое будущее человечества»

Януковичу назвали дату, коли в нього з ЄС почнуться проблеми

  • 21.09.13, 16:37


Якщо Моніторингова місія Кокса-Квасьнєвського не дасть позитивного звіту 15 жовтня в Європарламенті, у України в питанні про підписання угоди про асоціацію "буде проблема".

Про це в ході Ялтинської щорічної зустрічі YES заявив голова комітету Європарламенту у закордоних справах Елмар Брок.

У ході панельної дискусії з міністром закордонних справ України Леонідом Кожарою він знову звернув увагу на важливість вирішення "питання Тимошенко".

За словами Брока, Європарламент ухвалюватиме рішення щодо підписання угоди з Україною про асоціацію з ЄС після заслуховування доповіді своєї місії у складі екс-голови Європарламенту Пета Кокса та колишнього Президента Польщі Олександра Кваснєвського.

"Ми сказали з самого початку – ми повинні до підписання виконати всі вимоги. Одне питання – вибіркове судочинство у випадку з Юлією Тимошенко. Якщо пан Кокс та пан Квасьнєвський не зможуть позитивно відзвітувати 15 жовтня в Європарламенті, тоді буде у нас проблема", - зазначив Брок.

На його думку, є можливості і час для вирішення справи Юлії Тимошенко.

"Ще може бути рішення, яке допоможе підписати вільнюську угоду", - вважає євродепутат.

У свою чергу міністр закордонних справ Польщі Радек Сікорскі, який також брав участь у цій дискусії, заявив, що українське керівництво "недооцінює роль особистості в історії".

"Питання Тимошенко занадто велике, щоб його ігнорувати. Справа Тимошенко, обіцянки, які нам давали - це питання довіри. Це тест на довіру і якість керівництва України", - переконаний польський міністр.

"До саміту у Вільнюсі обидва - президент Янукович і пані Тимошенко мають зробити щось - у найближчі кілька днів", - додав Сікорський.


Якщо межигірський козляра очевидно програватиме то...

  • 19.09.13, 16:13
РОЗКРАДАННЯ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ ШЛЯХОМ ПРИВАТИЗАЦІЇ ПРИСКОРИТЬСЯ!!!




Якщо рейтинг Януковича до 2015 року падатиме, то приватизацію держмайна прискорять - експерт
Віктор Янукович. Фото: bessarabiainform.com
Віктор Янукович. Фото: bessarabiainform.com

Якщо сподівання на перемогу Януковича на виборах 2015 року будуть зменшуватися, то приватизаційні процеси в Україні прискоряться.

Таку думку висловив в коментаріGazeta.ua економіст Борис Кушнірук, коментуючи проект бюджету на 2014 рік, який 11 вересня схвалив Кабмін.

В цьому проекті доходи від приватизації встановлюються на рівні 17 мільярдів гривень. На думку Кушнірука в цю цифру закладені найбільш "ласі" для бізнесменів держпідприємства.

"Що буде після наступного передвиборчого року на сто відсотків не впевнений ніхто. Я не виключаю, що в майбутньому році мають завершитись основні приватизаційні процеси в Україні. Має бути передано в приватні руки, те що ще можна продати. Я не виключаю, що низка підприємств, які ще є в держвласності можуть бути продані. Це і миколаївський "Зоря" і незавершена приватизація в генеруючих потужностей. Тобто в ці 17 мільярдів закладені об'єкти, які є найбільш ласими з точки зору того, щоб вони не дісталися в разі чого ворогу", - сказав експерт.

Він також зауважив, що ця цифра є значною для України.

"Так, вона (ця цифра — ред.) велика. У нас так багато не продавали. Це ще залежатиме від складної гри різних груп ( у парламенті- ред.). Знову ж таки це залежатиме від того як протягом року будуть зростати, чи танути сподівання на перемогу Януковича у владному таборі. Зрозуміло, що якщо сподівання будуть погіршуватися, то приватизаційна структура буде прискорюватися", - наголосив Кушнірук.

Нагадаємо 11 вересня Кабмін взяв за основу проект бюджету на наступний рік. За документом, зростання ВВП України в 2014 році складе 3%. Інфляція передбачена на рівні до грудня — 8,3%, державний борг — 32,4% від ВВП, дефіцит державного бюджету очікується на рівні 2,7% від ВВП. У проекті держбюджету на 2014 рік Кабмін передбачає надходження доходів від приватизації на рівні 17 млрд грн.

Сьогодні спікер Володимир Рибак повернув проект Державного бюджету на 2014 рік до Кабінету міністрів України на доопрацювання за проханням самого Кабміну


Олександр ШУМІЛІН

ПР попереджують: якщо Янукович програє–буде Варфоломіївська ніч

  • 18.09.13, 23:52
«Ми маємо зробити поквартирний обхід у своїх закріплених будинках, і, найголовніше, виявити тих, хто не симпатизує Партії регіонів, проти № квартири поставити ХРЕСТ» (з листа соцпрацівника).
regioni

Опозиційний нардеп Володимир Яворівський опублікував на своєму офіційному сайті листа, надісланого йому мешканкою 213-го округу (Троєщина). За свідченням авторки листа, жінки-соцпрацівника, Партія регіонів активно готується до майбутніх президентських виборів – причому настільки активно, що на озброєння взяті методи, які більше нагадують підготовку до Варфоломіївської ночі, аніж до вільного волевиявлення.

Наводимо фрагменти опублікованого листа:

«Я соціальний працівник, працюю у територіальному центрі обслуговування пенсіонерів. За кожним соц. працівником закріпили по 2-3 будинки і сказали, що ми відповідаємо за ці будинки на виборах. Ми посміялися і розійшлися по робочих місцях. Але сміятися було рано! Увечері того ж дня – 9 липня нас запросили на 19.00 на бесіду з представником партії п. Понаморем (орфографія автора збережена. ПіК). Там я зрозуміла, що сміятися не треба. Було сказано, що треба зробити все можливе, щоб переміг Янукович, а якщо ні, то доведеться братися за автомати. Ми маємо зробити поквартирний обхід у своїх закріплених будинках, і, найголовніше, виявити тих, хто не симпатизує Партії регіонів, проти № квартири поставити ХРЕСТ (дослівно). У співчуваючих Партії регіонів ми повинні взнати про їх потреби, і, за можливості, допомогти (привертаючи органи собесу, жеки і т.д.). Також нам дадуть плани ремонтів у під’їздах, у дворах і т.д. і ми заздалегідь повинні повідомляти мешканцям своїх будинків про це. Що ви хотіли ремонту, ось вам партія зробила, виконала свою обіцянку.

Мене, звісно, лякають слова про автомати, але ще гірше те, що я повинна виявляти незгодних з владою, а що буде з тими людьми – їх звільнять з роботи, або ще щось гірше?»

Крім цього, авторка листа поскаржилася, що соцпрацівників змусили заповнити анкети і написати заяви про вступ до Партії регіонів. Кожний член партії платитиме щомісячний внесок у 10 гривень (для пенсіонерів – 2 гривні), але керівництво запевнило, що це будуть перерахування із зарплатного фонду.

Звісно, з 10 гривень із кожного «добровільно-примусового» члена Партія регіонів навряд чи збагатіє, але зрозуміло, що це у даному випадку не є основною її метою. Соцпрацівники – не підприємці, з них багато не злупиш, а ось для ставлення хрестів проти невгодних вони цілком підходять. Якщо наведена у листі інформація є правдивою, напрошуються два висновки: або вище керівництво настільки дотисло місцевих «понаморів», що ті з переляку вже відкритим текстом розпатякують про автомати, або політика погроз цілком офіційно санкціонована «зверху». Хід примітивний, але дуже дієвий: урешті-решт, у підсвідомості кожного з нас із народження забите «тільки б не було війни». Тим більше він має діяти на соцпрацівників – категорію, незахищенішою за яку є хіба що їхні клієнти – пенсіонери й інваліди. Викажеш антипатію до Великої та Могутньої Партії – поставлять на тобі хрест, і чекай тоді чи то автоматів, чи то звільнення з роботи (з середньою зарплатою аж у 2519 гривень, і то, якщо Держкомстат не бреше). А викажеш співчуття – зроблять тобі ремонт у під’їзді. Можливо. Якраз за ті 10 гривень, що здеруть із тебе та твоїх колег. А потім ще виженуть на демонстрацію – нести подячні лозунги а-ля «Спасибі товаришу Януковичу за вкручені лампочки».

Але все це фігня: тільки б не було війни, чи не так?

  pic

Олігархічний бізнес стає тягарем для України.

  • 17.09.13, 21:25
В умовах поглиблення бюджетної кризи та посилення фіскального тиску на неолігархічний бізнес олігархи уникають сплати податків в Україні. Частка основних олігархічних галузей – металургії та хімії – у податку на прибуток майже вп’ятеро менша, ніж їхній внесок у валовий дохід економіки Матеріал друкованого видання 
№ 36 (304)
 від 5 вересня



Українська економіка вже понад рік перебуває в рецесії. Кожне підприємство переживає затяжний спад так, як може: переходить у тінь, фіксує збитки, просто зупиняє виробництво. Але не всі компанії потерпають однаково. Аналіз динаміки прибутків та податків на прибуток свідчить, що неолігархічний бізнес має не лише боротися з наслідками кризи, а й задовольняти дедалі більші апетити фіскалів в умовах зростання дефіциту бюджету. Тим часом основні олігархічні галузі працюють у режимі максимального податкового сприяння.

Прибутки зникають

Кризові тенденції в економіці проявилися задовго до того, як за результатами III кварталу минулого року було зафіксовано спад ВВП та початок нової рецесії (див. «Стійке падіння»). У першому півріччі 2012-го рентабельні підприємства показали на 16% менше прибутку до оподаткування, ніж роком раніше, а нерентабельні наростили збиток на 48%. Хоча такий негативний результат стосувався лише промисловості, уже тоді можна було передбачити, що згодом він пошириться й на низку інших секторів. Відтоді загальна ситуація з корпоративними прибутками лише погіршується, що зменшує базу оподаткування податком на прибуток підприємств.

Олігархи показують суцільні збитки, переводячи більшу частину прибутків у офшори

Однак і в цій загальній тенденції є кілька особливих моментів. Сільське господарство завдяки високим цінам на зерно, але всупереч низькому врожаю торік змогло незначно збільшити рівень прибутковості. Та продовження згаданої тенденції важко очікувати в 2013-му, адже, попри високий урожай, ми спостерігаємо значне падіння цін на збіжжя. Але навіть якби прибутки й зросли, надходження з податку на прибуток від них не змінилися б, оскільки аграрії платять фіксований сільськогосподарський податок.

  

Неочікувано високий результат показала фінансова та страхова діяльність: 2012-го прибуток до оподаткування сягнув 49 млрд грн, що на 18 млрд грн (59%) більше, ніж роком раніше. Причому 23 млрд грн із тієї суми було отримано в IV кварталі. Це наштовхує на роздуми, адже до таких цифр не причетні ані бан­­ки, у яких прибуток до оподаткування зріс лише на 2,5 млрд грн (до 9,7 млрд грн), ані страхові компанії, у яких справи не набагато кращі. Оскільки з тих сум платилися реальні податки (2012-го сплачено на 12 млрд грн більше, ніж 2011-го), то підвищення прибутків, імовірно, показали холдингові компанії, компанії з управління активами та інші профіт-центри. Але вже в першому півріччі 2013-го вони відігралися сповна, адже фінансова галузь, дещо зменшивши прибутки, суттєво наростила збитки – до 15 млрд грн (усемеро). Це не можна пояснити урядовими нововведеннями на кшталт акцизного збору з операцій із цінними паперами.

Власне, вплив рецесії на український бізнес у першому півріччі 2013-го не обмежується збитковістю фінансового сектора. Практично всі галузі пережили різке зростання збитків до оподаткування, обсяг яких збільшився на 31% (до 78 млрд грн) порівняно з першою половиною 2012-го. Навіть у торгівлі, яка протягом усього минулого та частини цього року була острівком зростання, вони підвищилися на 77% (до 16 млрд грн). Очевидно, що далі підуть і зменшення витрат на оплату праці, і падіння продажу, і подальше скорочення бази оподаткування.

Читайте також: Імітація великого бізнесу

Після нас хоч потоп

Незважаючи на об’єктивне зменшення бази оподаткування податком на прибуток підприємств, тиск на бізнес із боку фіскалів посилюється – така тенденція спостерігається вже протягом кількох кварталів (див. «Закручування гайок»). Почалося це торік, коли впродовж перших трьох кварталів податкове навантаження на підприємства було аномально високим: ефективна ставка оподаткування становила 29%, 36% та 24%, що на 4–7 відсоткових пунктів більше, ніж 2011-го. У I кварталі 2013-го вона ще зросла (до 41%). Причому відбувається це на тлі зниження основної ставки податку на прибуток, визначеного Податковим кодексом 2010 року, із 23% у 2011-му до 19% у 2013-му. Саме цю ставку, як і деякі інші позитивні зрушення в податковому законодавстві (наприклад, певне зменшення кількості податків та часу на їх сплату), влада афішує перед міжнародними структурами. Однак на ділі фіскали мають власне трактування закону та своїх повноважень і фактично займаються вимаганням, забезпечуючи рівень надходжень із податку на прибуток, непропорційно високий порівняно з розміром самих прибутків. Наприклад, протягом I кварталу 2013-го більшість прибуткових середніх і великих підприємств сплачували не податок на прибуток, а авансові платежі, розраховані пропорційно до прибутку, отриманого в попередньому році (за січень – лютий платили 1/9 прибутку за три квартали 2012-го, а далі – 1/12 прибутку за весь минулий рік). Наслідки такої новели й призвели до того, що в I кварталі 2013-го ефективна ставка оподаткування сягнула рекордного 41%.

Хоч би як уміло податківці витискали гроші з підприємців, високе фіскальне навантаження чинить на бізнес нищівний та довготривалий вплив. По-перше, в таких умовах немає сенсу створювати нові підприємства та галузі – це означає, що вихід із рецесії залежатиме не від нас, а від того, чи зростатиме зовнішній попит на продукцію вже наявних виробництв. По-друге, надмірний податковий тягар вимиває обігові кошти, а коли настає їх дефіцит, то звертаються до фінансового сектора, високі відсоткові ставки в якому роблять невигідним розширення виробництва взагалі. Оборот припиняється, виробництво стає, економічне падіння триває, податкова база і далі звужується. Таку політику продуманою ніяк не назвеш.

Хто платить

Виявляється, податковий тиск, який можна відстежити в загальній статистиці, неоднаково високий для всіх. Є галузі, які, попри кризу, цілком комфортно взаємодіють із фіскалами. Це нескладно помітити під час аналізу галузевого розрізу надходжень до бюджету від податку на корпоративні прибутки. А ось на запит Тижня про надання інформації за окремими галузями Міндоходів узагалі відповіло відмовками. Ймовірно, є що приховувати. Тож доводиться обмежуватися аналізом тих даних, які маємо і які досить точно відображають основні тенденції в оподаткуванні. Таку оцінку податку на прибуток, який у 2011–2012 роках сплатили сектори економіки та галузі промисловості, було отримано після зіставлення опублікованих Держстатом фінансових результатів до оподаткування великих і середніх підприємств (охоплюють 83% обсягу реалізованої продукції суб’єк-тів господарювання) та їхнього чистого прибутку (див. «Хто платить державі?»).



Податок на прибуток, сплачений промисловими підприємствами у 2012-му, становив 18,9 млрд грн, що на 7,8 млрд грн (29%) менше, ніж роком раніше. Що й не дивно, адже прибуток до оподаткування рентабельного бізнесу в промисловості знизився зі 107 до 86 млрд грн, водночас збиток нерентабельного зріс із 48 до 65 млрд грн. Неординарність ситуації полягає в тому, що ці показники зафіксовані на тлі зростання доходу промислових підприємств – падіння обсягу виробництва на 0,5% компенсувалося підвищенням цін виробників промислової продукції на 3,7%. Отже, мала збільшитися собівартість останньої. Але оскільки ціни на ключові імпортні сировинні товари, зокрема енергоносії, не змінилися (у тому числі й через незмінний курс гривні), то постає питання щодо природи такого падіння прибутків та податкових надходжень від них. Тим часом проблема поглиблюється: якщо в попередні квартали промисловість відраховувала до бюджету 4–6 млрд грн податку на прибуток, то в I кварталі поточного року – лише близько 2 млрд грн.

Читайте також: Український бізнес - афера століття

Привілейована каста

У розрізі галузей промисловості надходження податку на прибуток також свідчить, що у 2012-му відбулося різке падіння обсягу фіскальних платежів від олігархічних галузей економіки (металургії – на 87%, хімії – майже на 1/3, видобувної промисловості – на 29%). Загалом дві найбільш олігархізовані галузі – металургія та хімія, – отримавши торік близько 11,3% усіх валових доходів в українській економіці, сплатили лише 2,1% загального обсягу податку на прибуток, тобто уп’ятеро менше. Причому за металургією розрив іще помітніший і сягає 10 разів (8% та 0,8% відповідно). Основний аргумент: ці галузі у 2012-му зазнали найбільших збитків у промисловості – відповідно 16 і 7 млрд грн. Тож, мовляв, їм немає з чого платити податок на прибуток.
 Але, якщо глянути на фінансові звітності компаній, з’ясовується: причина в тому, що значну, коли не левову частку податків сплачують не в Україні, а в офшорах. Наприклад, із усіх податків, сплачених Інтерпайпом Віктора Пінчука у 2012 році, на Україну припало лише 12%. Решта 88% завдяки різноманітним схемам надійшла до бюджетів інших країн. Інший металургійний гігант, Метінвест, на відміну від Інтерпайпу, у своїй звітності не наводить регіонального розрізу сплаченого податку на прибуток. Однак якщо об’єднати податки, сплачені всіма українськими виробничими активами групи (їх дев’ять, коли не рахувати МК «Запоріжсталь», що його Метінвест контролює від минулого року), то вийде, що із $266 млн податку на прибуток, сплаченого холдингом торік, лише $166 млн потрапили у вітчизняний бюджет, майже виключно за рахунок гірничовидобувних підприємств.

Проведений аналіз засвідчує, що економічний спад в Україні є системним і всеохопним: станом на середину 2013 року рентабельність знижується практично в усіх секторах економіки. Утім, різні контрагенти переживають це не однаково. Олігархи показують суцільні збитки, переводячи більшу частину прибутків у офшори. Це призводить до різкого скорочення надходжень до бюджету від їхніх виробничих активів в Україні. Уряд намагається компенсувати нестачу за рахунок посилення податкового тиску на галузі з переважно неолігархічним бізнесом. Вони змушені компенсувати це стрімке скорочення. Так, харчовики торік наростили відрахування з податку на прибуток на 33%, машинобудівники зменшили їх лише на 8%, хоч доходи цієї галузі також знизилися. Разом із торгівцями (-1%) та будівельниками (+27%) ці підприємці утворюють ту частину українського бізнесу, якій доводиться витримувати дедалі більший податковий тиск в умовах зростання бюджетного дефіциту та уникання податкового тягаря олігархічними галузями.

Однак податком на прибуток із неолігархічного бізнесу справа не обмежується. Останній, на відміну від олігархізованої металургії та хімії, платить іще й левову частку податку на додану вартість. Тим часом олігархи мають політичні важелі для отримання повного відшкодування ПДВ як із реально експортованої продукції, так і, не виключено, з фіктивного експорту. Так, у 2012 році обсяг повернутого державою експортерам ПДВ значно перевищував половину всього цього податку, сплаченого українськими виробниками (46 і 83 млрд грн відповідно). Нарешті, левову частку фіскальних платежів до державного бюджету вносять громадяни України не лише у вигляді податку на доходи фізичних осіб зі своїх заробітних плат (68,4 млрд грн), а й у вигляді ПДВ на більшу частину імпортованих товарів (понад 101,6 млрд грн). Платниками тут є мільйони звичайних українців: представники малого бізнесу, працівники медицини та освіти, інших бюджетних галузей, на яких саме й покладено тягар наповнення бюджету в умовах поглиблення економічної кризи.

Читайте також: Влада приховує негативні тенденції в економіці 

Що робити?

Таким чином, олігархи, про «важливу» роль яких у розвитку української економіки та наповненні бюджету й золотовалютних резервів тиражовано чимало міфів, насправді залишаються привілейованою кастою, що фактично не платить податків. При цьому вже зібрані до бюджету кошти вимиваються на користь наближених до влади та олігархічних структур у процесі глибоко корупційних держзакупівель. Тобто економіка нагадує «Титанік», який тоне, а влада силоміць заганяє неолігархічний бізнес на нижні палуби, тоді як сама разом із олігархами біжить нагору до рятувальних шлюпок.

У теперішніх умовах Україна потребує політики, спрямованої на забезпечення економічного зростання, яка складалась би із трьох головних компонентів.

По-перше, необхідно припинити чи бодай максимально обмежити корупцію в процесі держзакупівель, загальний обсяг яких щороку значно перевищує обсяги податкових надходжень.
 По-друге, розширювати базу оподаткування, позбавити індульгенції від сплати податків наближений до влади олігархічний бізнес і при цьому знижувати ефективну ставку оподаткування підприємництва загалом, аби сприяти його розвитку.

По-третє, слід перейти від профанації, що спостерігається останнім часом, до реальної протидії схемам виводу прибутків і капіталу за кордон. Світовий досвід дає приклади, як можна успішно реалізовувати кожне з названих завдань. Однак тут бракує основного – політичної волі влади та зміни олігархічної моделі української економіки на реально ринкову. Очевидно, що за нинішнього режиму це неможливо.  

Размышления на тему бандитизма: слава уголовнику

  • 17.09.13, 18:39
chechet
 

Представители Партии регионов попали в капкан, поставленный для ЮВТ. Когда первые говорящие головы из Партии Разводил начали говорить о следующих президентских выборах, то, обсуждая кандидатуру Тимошенко, стали утверждать, что человек с судимостью не может претендовать на пост главы государства. После, когда ПРиблатненные осознали, что над ними потешается вся страна и Европа, поскольку Янукович даже не скрывал, что нюхал зону, началась вторая часть «марлезонского балета» и представители ПР стали говорить о том, что на пост не может претендовать человек с непогашенной судимостью.

Ну, о том, что енакиевский судья подсобил Януковичу уничтожить документы, подтверждающие, что судимости у него не погашены, не означает, что их не осталось в ФСБ у Путина. И учитывая любовь Путина к Януковичу, можно ожидать, что уже в скором времени из России будет потоком литься информация о том, что они всплыли, и будет доказано, что Янукович обязан уйти в отставку. И вся правда о судимостях Януковича еще неоднократно всплывет.
«Конфликты и законы», уже писали, что Елена Лукаш обязана, как министр юстиции, запустить импичмент Януковичу, поскольку еще в 2006 году было опубликовано «Постановление об отмене постановления о закрытии криминального дела» от 12.01.06 года. В постановлении указано, что входе расследования выяснено, что с 2002 по 2004 год неустановленные личности Апелляционного суда донецкой области, действуя в интересах Януковича как премьер-министра путем фальсификации состряпали заведомо ложные документы и использовали в них подпись от имени судьи Хаванского о якобы снятых судимостях Януковича.
Так что судимости с Януковича – не сняты.

И когда представители Партии регионов начинают говорить об уголовниках при власти, их - слегка заносит. Красноречивый пример – Чечетов, который в очередной раз доказал, что отсутствие мозгов не повод не давать интервью. Его тирада одному из телеканалов вызвала шок. Оказывается, уголовник (а значит, Чечетов осознает, что Янукович - уголовник) может править страной. Когда Чечетов произносил слово «уголовник» -  начал оправдываться, что править страной не может только уголовник с непогашенной судимостью (тут, конечно, имеется в виду Тимошенко), но если уголовник кого убил (в этом месте, наверное, Чечетову вспомнился Кушнарев), или там за бандитизм, но судимости погашены (вроде как у Януковича), то тогда – пожалуйста, правь страной.
Красава Чечетов даже не осознал, как положил свою голову на плаху к Януковичу. Весь мир знает о том, что Янукович – уголовник и что он пытается экспортировать бандитизм  в Евросоюз, подкупая в Европарламенте не самых чистоплотных евродепутатов, чтобы они становились его лоббистами.
Однако рассматривать вопрос Тимошенко с точки зрения «непогашенных судимостей» - глупо, поскольку она заложник тирана Януковича, а не человек, совершивший уголовное преступление.
Европейский суд по правам человека уже доказал, что Тимошенко была арестована незаконно. Докажет он и нелепость «газового дела». Так что у Тимошенко – нет судимости. Она – заложник Януковича. А у заложника после освобождения - все права восстанавливаются априори и автоматически.
А вот у Януковича – есть непогашенные судимости, и он, украв должность президента, - занимает ее незаконно. Не имел он права становиться депутатом и премьер-министром. Те, кто помогал нынешнему диктатору получить власть, должны ответить по закону - за нарушение Конституции Украины.
Так что Чечетов и ему подобные не смогут переубедить общество, что Янукович якобы с погашенными судимостями лучше, чем Тимошенко без непогашенной судимости, тем более что для общества и мира у Тимошенко судимости – нет. Есть ее незаконный арест и незаконное удержание за решеткой.
Старания Чечетова и иже с ним - напрасны. Мир научился бороться с уголовниками, придет и Черед уголовника Януковича с его организованной преступной группировкой. А тюрьмой его уже пугают и говорящие головы Фирташа…

Лина ТЫХА, «К и з»


Україна не готова підписувати угоду про асоціацію з ЄС

  • 17.09.13, 18:00


Україна досягла певного успіху у виконанні вимог Європейського Союзу для підписання угоди про асоціацію. Про це заявив глава представництва ЄС в Україні Ян Томбінський. Водночас українські експерти нагадують, що низку принципових вимог Україна ще не виконала. Вони нагадують, що до вирішального саміту Східного партнерства залишилося трохи більше двох місяців. Водночас експерти по різному оцінюють, яку роль у перемовинах з ЄС відіграє питання звільнення екс-прем’єра Юлії Тимошенко.


Експерти, які займаються моніторингом підготовки до підписання угоди про асоціацію, видали свої проміжні висновки, де наголошують на трьох умовах Європейського союзу, що не виконані, повідомляє Радіо Свобода директор Інституту Євроатлантичного співробітництва Олександр Сушко.

Виконання двох з них – завдання для Верховної Ради, відзначає експерт. Парламент повинен розглянути і ухвалити законопроект щодо змін до виборчого законодавства, який має максимально враховувати рекомендації Венеціанської комісії, ОБСЄ, Ради Європи, а також недоліки, які були виявлені під час останніх парламентських виборів. Також на депутатів чекає закон про прокуратуру, який нині перебуває на розгляді у Венеціанській комісії, нагадує Сушко. Третє проблемне питання за президентом, наголошує він.

Без звільнення Тимошенко розмови про асоціацію будуть марними – експерт

Тема Тимошенко залишається ключовою і без якогось прогресу у напрямку її звільнення, чи лікування за кордоном, без будь яких рухів у цьому напрямку розмови про договір про асоціацію будуть марними
Олександр Сушко
«Йдеться про подолання наслідків вибіркового судочинства. Як би ми до цього не ставилися, але тема Тимошенко залишається ключовою і без якогось прогресу у напрямку її звільнення, чи лікування за кордоном, без будь яких рухів у цьому напрямку розмови про договір про асоціацію будуть марними, враховуючи настрої у багатьох країнах Європейського союзу», – зазначає Сушко.

Без вирішення цих трьох ключових питань, буде «вкрай наївно» говорити про виконання критеріїв, які ЄС висунув до України у грудні минулого року, вважає Олександр Сушко.

Україна також могла б ставити зустрічні вимоги до Євросоюзу – Толкачов

Утім, Україна певною мірою досягла критеріїв, необхідних для підписання угоди про створення Зони вільної торгівлі з Європейським союзом, заявляє у розмові з Радіо Свобода президент Європейської асоціації українців Олексій Толкачов. На його думку, українська влада має право поставитися скептично до решти умов щодо підписання угоди про асоціацію.

Навіть, коли нам кажуть про вибіркове правосуддя в Україні, то хочеться натякнути самій Європі про те, що в Євросоюзі є такі ж випадки, навіть, більш кричущі
Олексій Толкачов
«Навіть, коли нам кажуть про вибіркове правосуддя в Україні, то хочеться натякнути самій Європі про те, що в Євросоюзі є такі ж випадки, навіть, більш кричущі. Наприклад, випадок з Асанжем, засновником «Вікілікс». Це теж вибіркове правосуддя. Тут Україна також могла б ставити зустрічні вимоги до Євросоюзу. Тут я б чесно визнав, що питання Юлії Тимошенко виявилося менш важливим для Євросоюзу, ніж питання порятунку України від Митного союзу», – каже Толкачов.

У процесі перемовин з Європейським союзом зняли багато проблемних питань у сфері економіки, і це дозволяє говорити про наближення України до підписання угоди про асоціацію, переконує Олексій Толкачов.

Як би ми відповідали критеріям ЄС, то ніякої дискусії не було б – Таран

Знайти претензії до країн Європейського союзу, справді, не важко, особливо коли йдеться про нових членів євроспільноти, зауважує директор Міжнародного інституту демократій Сергій Таран. Водночас, українська влада навряд чи переконала ЄС у тому, що має бажання жити за європейськими правилами, каже він.

Основна претензія до України у контексті дотримання стандартів – це питання наявності вибіркового правосуддя. Саме тут для України є найбільша проблема
Сергій Таран
«Нові члени ЄС продемонстрували свою волю до перетворень, до реформ, саме тому вони входили до Європейського Союзу. Основна претензія до України у контексті дотримання стандартів – це питання наявності вибіркового правосуддя. Саме тут для України є найбільша проблема. На жаль, вона у першу чергу залежить від президента Януковича. Якби ми насправді відповідали цим критеріям, то ніякої дискусії не було б», – наголошує Таран.

Тим часом президент Віктор Янукович заявляє, що Україна рухається шляхом євроінтеграції і досягла критеріїв, необхідних для підписання Угоди про асоціацію. Він каже, що цьому сприяли реформи та модернізація різних сфер життєдіяльності країни впродовж останніх років. На переконання Януковича, такі перетворення не лише надаватимуть позитивного поштовху розвитку держави, а й будуть корисні країнам, з якими вона співпрацює.

Саміт Східного партнерства, під час якого Україна і Євросоюз можуть підписати угоду про асоціацію та створення Зони вільної торгівлі, має відбутися 28-29 листопада цього року у Вільнюсі.

"Торговою війною"Росія робить українців націоналістами–Тимошенко

  • 17.09.13, 15:51

Екс-прем'єр Юлія Тимошенко не сумнівається, що торгівельні стосунки Росії та України відновляться.

Про це вона сказала в інтерв'ю "Українській правді".

"Я не сумніваюся, що з часом наші нормальні торгівельні стосунки з Росією відновляться. Ринок візьме своє. Але це вже будуть економічні стосунки іншої якості, без небезпечної політичної складової, без політичного шантажу та спроб затягнути нас у новітнє рабство", - заявила Тимошенко.

"Я звертаюся до всіх наших підприємців, які зараз утискаються на північному кордоні: не вірте, не чекайте, не просіть. Не втрачайте часу. Модернізуйте свої підприємства. Шукайте нові ринки та будьте непереможними. У ваших руках сьогодні доля економічної незалежності України", - сказала вона.

"Зараз Росія сама вбиває в українцях ностальгію за минулим "радянським благополуччям", ставить під сумнів щирість братерства трьох слов’янських народів, робить кожного українського громадянина нормальним українським націоналістом, ламає в свідомості проросійськи орієнтованих людей всі ідеологічні компаси минулого, викликає у них позитивний євронастрій", - додала екс-прем'єр.

"Я ще раз підкреслюю, що ми, українці, з часом повернемося з торгівельно-енергетично-гуманітарної війни до дружніх та взаємовигідних стосунків з Росією, але на принципово іншій основі — вже як вільна європейська країна, яка нікому і нічим не зобов’язана", - вважає Тимошенко.

"Я вважаю, що скорочення більш ніж удвічі обсягу споживання російського газу за останні три роки, збільшення вдвічі вартості транзиту, організація реверсних поставок природного газу із країн ЄС, початок видобутку сланцевого газу, проектування LNG-термінала й інших корисних речей - все це позитивні наслідки роботи газових угод, підписаних в 2009 році", - заявила Тимошенко . "І цей тільки початок. Я вважаю, що до 2020 року Україна може практично припинити споживання російського газу, а це і є основа такої важкої для нас енергетичної незалежності", - відзначив екс-прем'єр. "Мене завжди дивувала політична істерія навколо газових угод 2009 року - її підняли слабкі й недальновидні політики. Я була впевнена, що тільки час доведе дійсну силу цих угод", - сказала Тимошенко.

Як відомо, Росія заборонила ввіз усіх цукерок компанії Roshen. Голова Росспоживнагляду Геннадій Онищенко заявив, що українські цукерки не відповідають стандартам якості.

Федерація роботодавців України заявила, що проблеми в українських експортерів на російській митниці почалися наприкінці липня, а з 14 серпня Росія заблокувала український експорт.

Раніше радник президента Росії Сергій Глазьєв зазначав, що підписавши угоду про асоціацію з Євросоюзом, Україна перестане бути для Росії стратегічним партнером і фактично втратить статус суб'єкта міжнародного права.