Помста за розкол країни

«Помста за розкол країни» — акцію з такою назвою провели активісти всеукраїнського громадського руху «Відсіч» у місті Антрацит на Луганщині. Це жест спротиву патріотичної молоді проти розкольницького законопроекту Колесниченка — Ківалова «Про засади державної мовної політики», який фактично запроваджує російсько–українську двомовність. Тож «помаранчеві» активісти пообіцяли знизити рейтинг кожному депутату, який проголосує за цей проект.

Першим став Антрацит — мажоритарний округ голови фракції Партії регіонів Олександра Єфремов. Днями там поширили десять тисяч написаних російською мовою листівок із закликом не голосувати за Партію регіонів та пана Єфремова. Акценти в «летючках» розставлено навколо економічних та соціальних провалів влади та її неадекватного втручання у гуманітарну сферу. Листівки клеїли скрізь, роздавали з рук у руки по всьому місту, проводили роз’яснювальну роботу, причому російською мовою.

Гроші на «підривну діяльність» активісти «Відсічі» збирали під час акцій протесту під Верховною Радою 24–25 травня та в соціальних мережах.

Першою «жертвою» мав стати лояльно налаштований до законопроекту голова Народної партії Володимир Литвин. Агітбригада збиралася на його рідну Житомирщину — у Новоград–Волинський. Однак фракція Народної партії знайшла в собі сили не голосувати за «окупаційний» законопроект, тому старт кампанії перенесли до Антрацита.

Тим більше що в сусідньому Сіверськодонецьку правоохоронці заарештували захисника прав місцевих підприємців Римму Білоцерківську. На допомогу їй зі Львова через всю Україну рушив автопробіг, організований Асамблеєю громадських організацій малого і середнього бізнесу — друзями «Відсічі». У Києві партнери об’єдналися і, провівши спільний мітинг у Сіверськодонецьку, рушили на Антрацит.

«Розвідка боєм» виявила неабиякий ентузіазм місцевих. «Дехто з приватних підприємців лишив агітаторам свої контакти для подальшої співпраці, — розповів «УМ» активіст «Відсічі», киянин Михайло Свистович. — Ми побачили, що в Україні люди скрізь однакові, їх не хвилюють проблеми мови — на першому місці в усіх стоять соціальні та економічні питання, потім — питання власної безпеки, злочинності, корупції, і аж на десятому місті — мови. Ще помітили, що скрізь люди негативно ставляться до нинішньої влади, яка порушує насамперед гуманітарні питання, не вирішуючи першочергові проблеми».

Свистович, відомий як активіст «чорної «Пори» часів Помаранчевої революції, певен: до сердець людей легко достукатися, якщо говорити з ними однією мовою — мовою поваги та розуміння. Незрозумілим для активістів лишилося одне — чому такою роботою не займається політична опозиція, а лише «світиться» перед телекамерами?

Утім «Відсіч» не ображається і збирає сили. Чий округ наступного разу опиниться під «обстрілом» протестних листівок? «Варіантів дуже багато — це і позафракційні із групи «тушок», і Ківалов із Колесниченком, — міркує Михайло Свистович. — Програма дій сьогодні в розробці».

Наступного разу, десь через тиждень, «Відсіч» обіцяє нагрянути в містечко Центральної України. «Шукайте нас у соцмережах і приєднуйтесь»,— закликають активісти.

Анна ЩЕПА . Україна Молода. http://umoloda.kiev.ua/number/2086/180/74359/