Відкриваю для себе Андруховича-поета Скупа природа наших середмість: на тлі домів, незрима і знищима, хода дерев. Читаймо це очима з повільних віт, немов бентежну вість. І ти питаєш: ну до чого цей камінний кущ, і цей букет на сходах, і цей вітраж, мов ...

Читати далі...

ЛЕЙТМОТИВ ЩАСТЯМені страшно признатися: я щаслива. Минають роки, а ти мені люб. Шаліє любові тропічна злива — землі і неба шалений шлюб. Вколисана в ніч, тобою омита, хитає мене серед білого дня. Ковшами самотності сплачене мито за всі незнання і за...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Пішла молодиця на річку прати, стала на білому камені,— долі лежать сорочки, у руці праник качечкою сірою скаче. А на воді цвіте квітка: одна пелюстка — очі милого, друга пелюстка — губи милого, третя пелюстка — чоло милого. Цвіте на воді квіткою трипелюстковою обличчя милого. Кинула молодиця праник, кинула сорочку білу (сорочку, яку він ніколи не одягне, хіба що вві сні) І кинулася у воду зірвати квітку — обличчя милого, та розійшлися...

Читати далі...

З Днем народження тебе Лесю! Хотіла б я піснею стати У сюю хвилину ясну, Щоб вільно по світі літати, Щоб вітер розносив луну. Щоб геть аж під яснії зорі Полинути співом дзвінким, Упасти на хвилі прозорі, Буяти над морем хибким. (Леся Українка) [Приєднана картинка](25 лютого 1871- 1 серпня 1913) Лариса Косач. Фото 1878..1879 рр. Фото нашого користувача V4 музею -садиби де проживала Леся Українка Сестрі Олесі [Приєднана картинка] Як яснеє сонце Закине...

Читати далі...

Шевченко+рок = ну дуже сильно. РОЗРИТА МОГИЛАСвіте тихий, краю милий,Моя Україно,За що тебе сплюндровано,За що, мамо, гинеш?Чи ти рано до схід сонцяБогу не молилась,Чи ти діточок непевнихЗвичаю не вчила?«Молилася, турбувалась,День і ніч не спала,Малих діток доглядала,Звичаю навчала.Виростали мої квіти,Мої добрі діти,Панувала і я колисьНа широкім світі,Панувала... Ой Богдане!Нерозумний сину!Подивись тепер на матір,На свою Вкраїну,Що, колишучи, співалаПро свою недолю,Що, співаючи, ридала...

Читати далі...

.«Анно Андріївно, вийшов Франко російською мовою, є там вірші й у вашому перекладі. Це як же, ви з дослівника перекладали?» На обличчі Анни Андріївни — шляхетне обурення: «Мила моя, ви, здається, забули, що моє прізвище Горенко!» Смисл вигуку такий: людина, чиє прізвище закінчується на «енко»,може перекладати українські вірші без допомоги дослівника. М.Кочур «Абсолютний блиск Олени Ільзен»[Приєднана картинка] [Приєднана картинка]З ПОЕЗІЙ ІВАНА ФРАНКА Переклад Анни...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Любов’ю сповнені серця не мають спокою ніде,нехай минуть усі літа і лиш любов ніколи не мине.Варто тільки раз наповнитись любов’ю,щоб джерелом любові статьі ближніх,всіх своїх,на шлях добра й любові наставлять. Добре слово лікує рани і на подвиг надихає,доброго слова,лише заради,людина розмовляє.Хай слова добра,слова любові з вуст ллються вільно.Хай слова добра,слова любові в душі живуть вічно. [Приєднана картинка][Приєднана...

Читати далі...

[Приєднана картинка] СВЯТА ПРОСТОТА Великий світ, широкий, довкола круглий обрій. О, як це дуже добре чотири мати роки! Світ грає мерехтливо, безкраїй, дужий світ. О, без кінця щасливо лиш двадцять мати літ. [Приєднана картинка] Велика простота - найвища досконалість. Наївність є свята, довершенням є малість. Щаслива ця людина, ясна її дорога: наївно, мов дитина, молиться до Бога! Субота, 26 березня 1932[Приєднана картинка] НАЇВНІСТЬ Що це...

Читати далі...

[Приєднана картинка][Приєднана картинка] [Приєднана картинка] Червона калино, чого в лузі гнешся? Чого в лузі гнешся? Чи світла не любиш, до сонця не пнешся? До сонця не пнешся? Чи жаль тобі цвіту на радощі світу? На радощі світу? Чи бурі боїшся, чи грому з...

Читати далі...

[Приєднана картинка][Приєднана картинка] [Приєднана картинка]Дихає прозора прохолода, Верболіз закутався в туман. З лісу, з поля, з сивого болота Тихо підкрадається зима. Краснобоке літечко зів’яло, Яблуком скотилось за поріг. Листя золоте нечутно впало Килимом пухким до наших ніг. На ромашках відцвіли росини, Відсюрчали коні-стрибунці. Перелітний птах у небі синім – Мов сльозинка тепла на щоці. На ланах із ранку і до ночі Крають землю гострі лемеші. Не зів’яло літечко...

Читати далі...