Про співтовариство

Конкурсне співтовариство для визначення переможця в номінації ВІРШ в рамках конкурсу "УКРАЇНА - ЦЕ МИ!".

Гасло конкурсу - "НАС багато, МИ різні, але Україна ОДНА!".
В серпні Ми - громадяни України святкуватимемо 20 рiчницю Незалежностi України. Нашу свободу виборювали протягом вiкiв кращi сини та дочки України. Вшановуючи iх пам'ять та на вiдзнаку свята Незалежностi iнiцiативна группа українських юзерiв за фiнансовоi пiдтримки членiв громадського об'єднання "Бiла Стрiла",оголошує конкурс "Україна це МИ". Приймаються роботи авторів, що не просто заявляють про патріотизм і любов до України, а своїми роботами ще й допомагають полюбити нашу Батьківщину. Вірші повинні бути тільки авторськими, можуть містити доречні світлиничи малюнки. Гумор вітається!
Свої роботи, не більше ТРЬОХ, претенденти публікують в цьому товаристві, триває обговорення та ЖЮРІ визначає кращі. Роботи на конкурс приймаються 3 тижні з 00год 01хв. 11 липня по 23год 59хв.31 липня,потім 10 найкращих робіт виставляються на ЗАГАЛЬНЕ голосування, яке і визначить переможця.
Переможець в номінації отримає приз 1000 грн. Також передбачені заохочувальні призи.
Вид:
короткий
повний

Вірш - "Україна-це ми!"

П а л і т р а

Мандруючи краєм, проходячи безліч шляхів, Збираю палітру мені дорогих кольорів І знов зачарований, дивлячись в небо, стою, І в світлі веселки земні кольори впізнаю:

Червоні троянди дарую коханій моїй І небо червоне віщує мені вітровій; Вплітаються маки у ниви вагому косу, І кетяг калини в далеку дорогу несу.

Оранжеві барви відтворює пам'ять моя: Стояв на Майдані пліч-о-пліч з братами і я. Той цвіт помаранчу у серце надію вселяв І спраглих на правду багаттям вночі зігрівав.

...А сонце зійде на світанку, фарбуючи всіх І знову дитячий довкола лунатиме сміх. Немов океан, б'ється хвиля в полях золота - Тож кольором жовтим наш прапор сія незпроста.

...В смарагдових луках збиваю босоніж росу - Крізь відстань коханій тепло свого серця несу. Минаю зелені діброви, де спів солов'я, І радістю щирою повниться пісня моя.

Злітає нестримно вона у прозору блакить, Де жайвір невидимий, славлячи літо, бринить. Кришталем застиглим волошки цвітуть у полях - Тож колір блакитний достойно доповнює стяг!

Світило заходить за схили далеких Карпат І синіють гори, і сині смереки стоять. Умиється небо за обрієм в хвилі морській І пісня затихне, і день відійде на постій.

Насняться мені в фіолет розфарбовані сни, Як казка бузкова, чи подих магічний весни. Захоче душа знов кохати, і жити, й творить - Як можна цю землю батьківську мені не любить?..

Мандруючи краєм, у подиві часто стояв, Бо кольору чорного барви густі зустрічав, Лише у веселці не бачив похмурих тонів - Господь життєдайних дарує нам сім кольорів!


88%, 7 голосів

0%, 0 голосів

13%, 1 голос
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Незалежність.

Бокал хорошого заморського вина
Я підніму за Незалежність України,
Та не спішитиму, не питиму до дна -
Нехай до Краю моя думка лине.

Ковток за тих, хто волю здобував, 
Із різношерстною воюючи чумою, 
Й на полі битви голову поклав, 
Щоб святкували нині ми в спокою.

Ковток за тих, хто нас чекає там,
За їх терпіння, віру і надію.
Коханим наша вдячність і батькам:
За їх молитвами ми скруту одолієм.

Згадаєм тих, що до керма прийшли,
З чиєї ласки в чужині блукаєм.
За тих, що Край "до ручки" довели...
Ми чергу цю, напевно, пропускаєм.

...А третій раз, звичайно, за любов,
Щоб ми додому швидше ся вертали,
Щоб Україна розцвітала знов
І ворогів навіки поконала!




100%, 9 голосів

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Увага, конкурс на кращий ВІРШ (!)

Конкурсне співтовариство для визначення переможця в номінації ВІРШ в рамках конкурсу "УКРАЇНА - ЦЕ МИ!".

Гасло конкурсу - "НАС багато, МИ різні, але Україна ОДНА!".

 В серпні Ми - громадяни України святкуватимемо 20 рiчницю Незалежностi України. Нашу самостійність виборювали протягом вiкiв кращi сини та дочки України. Вшановуючи їх пам'ять та на вiдзнаку свята Незалежностi, iнiцiативна група українських юзерiв за фiнансовоi пiдтримки членiв громадського об'єднання "Бiла Стрiла", оголошує конкурс "Україна це МИ".

Приймаються роботи авторів, що не просто заявляють про патріотизм і любов до України, а своїми роботами ще й допомагають полюбити нашу Батьківщину. Вірші повинні бути тільки авторськими, можуть містити доречні світлини чи малюнки. Гумор вітається. 

 Свої роботи, не більше ТРЬОХ, претенденти публікують в цьому товаристві, триває обговорення та ЖЮРІ визначає кращі.

Роботи на конкурс приймаються 3 тижні

з 00год 01хв. 11 липня по

23год 59хв.31 липня,

потім 10 найкращих робіт виставляються на ЗАГАЛЬНЕ голосування, яке і визначить переможця. 

Переможець в номінації отримає приз 1000 грн. Також передбачені заохочувальні призи.

Роботи на конкурс можна буде розміщувати у відповідно створених для цього каналах: 1.Світлина - http://photo.i.ua/channel/1910 2.Вiдеоролик - http://video.i.ua/channel/991/) 3.Вiрш - http://blog.i.ua/community/3272/ (Для розміщення роботи необхідно бути членом співтовариства, для чого достатньо просто подати заявку) 4.Проза - http://blog.i.ua/community/3270  

Ми діти України!

 Наливається у полі щедрий колос,
 щоб лунав у світі український голос.
 Мудрий, гучний, милозвучний,
 добрий, ніжний і чарівний.


  Хліб і пісня з нами разом,
  з нами завжди Божа ласка.
  Орду, імперію здолали, з часом,
  все ми подолаєм - і буде казка.


 На все здатна крилата наша мова,
 навіть шлях вказати до самого Бога.
 В ній є мудрість вікова – нетлінна,
 для розвитку душі і тіла – безцінна.


 Ми діти України,
 ми квіти України.
 В наших душах квітучих
 море почуттів жагучих.

                                               

 Ми чарівно-чепурні, яскраві, запашні,
 тендітно-ніжні, приємні і привітні.
 Ми волелюбні, сильні, вольові,
 самобутні, мудрі – ми такі!

Повороти долі в напрямку любові.

  • 31.05.11, 10:58


Швидко летіла машина Союз

в світле майбутнє шлях її був,

щиро прагнув цього,весь її люд,

але не знав він того,що близько крах її був.

Я думаю досі ніхто не забув,

що великий керманич безбожником був.

Чого він нас вчив,того не робив,

а що він робив,на те й заслужив.

Могутня імперія розпалася вщент,

коли настав і для неї - істини момент.

Хоча і високим,її військовий був злет,

але на захист,не став жоден багнет.

Яка не була б досконала би зброя

не захистить вона,нікого від горя,

якщо відвернеться від тебе доля

значить є на це - Божа воля.

Нові негаразди на плечі лягли

тепер цю машину на собі тягти.

Інші народи на допомогу прийшли

і швидко з дороги  в кювет затягли.

Не тою дорогою,кажуть ідете,

свободи замало,розпусти нема

ідіть ви за нами,тоді заживете,

самі подивіться,всього в нас хвата.

А чи потрібно тобі,люба Вкраїно,

завідомо здирська,морально низька їх доброта?

Але править тобою,зрадників спадок,їм все одно.

 Хіба ж то еліта,то моральна голота.

Злидні духовні,

а не діячі державні.

Вийшли з народу,

пити кров,а не воду.

Ще років так сорок,мабуть спливе,

поки стадо безбожних безслідно піде.

Лише цінності духовні - могутні і вічні

вони в любові,всі глибоко заховані.

Знають про це і сили злі,демонічні,

що душі без любові всі змарновані,

золотими ланцюгами до них приковані

у розвитку заторможені і в темряву заховані.

З такими душами,нічого доброго не побудуєш.

О Боже! Не одну імперію,Ти так іще зруйнуєш.

Виникають і зникають імперії й материки,

це і є розплата за жорстокість,за помилки.

Коли тобою править зло

і совість брудна вже давно,

дивись,щоб тебе не занесло

по самі вуха у гавно.

І щоб твою систему

на шматки не рознесло,

ти в будь-яку проблему

впусти душі рятівне тепло.

З цього висновки усім,зробить було б корисно

і розібратись,це все випадково чи навмисно?

Де є сила руйнівна,а де є творча,

де є хвороба своя,а де є порча?

Люди добрі,добре подумайте самі,

чи потрібні справи,вам погані й злі,

а може слова - бридкі,образливі,лихі,

або думки,що блукають у пітьмі.

Сьогодні,краще,скажіть ви "Ні"

гарячій і холодній,будь-якій війні.

Все може статись в цім великім світі

можуть круті відбутись повороти у житті.

Умови нові на планеті виникають

люди в тайни душі вникають,

обмеження старі у них зникають,

так поступово до істини звикають.

Я вірю,вірю,що буде все гаразд

і доля,нам посміхнеться ще не раз,

саме тоді,саме в той час,

коли любов переповнить нас! heart

Залізний "брат"

Залізний «брат» з розпеченим мечем,                                 

Із ласкою усміхненого ката

Вже відмика позиченим ключем

За вік наш – вкотре! – безтурботну хату.

Відлунням Переяславських угод –

Мов мед липкий, солодкі привітання…

 

На пагорбі забутому осот

Понад кістками зацвіте востаннє,

І вже 

Рівнина, поле, коровай,

Пісні журливі, щедрий урожай,

Іудами розпроданий зарання.

 

Та цур тобі, Батуринська маро!

Що ж Умань тужить?

Не за коліями?

Заплющиш очі – наче й не було

Торованого шляху аж до ями.

 

І хтось так звично клацає ключами...

Сторінки:
1
3
4
попередня
наступна