От мені цікаво, а як же тепер Садовий мер Львова, і водночас керівник та власник "самопомічі", відреагує на "необдумані" дії своїх підлеглих депутатів в Тернополі та як він буде коментувати таку хитку свою позицію ?
Чому таке питання я поставив ? А тому що : 
Два політичні проекти, які з'явились одразу після того як вигнали януковича, "самопоміч" Садового та "солідарність" Порошенка вже зуміли завоювати собі скандальну репутацію на теренах всієї Тернопільської області та особливо в Тернополі, показавши свою міцну єдність і дуже тісні дружні зв'язки.
Тернопільські депутати від цих політ. проектів звісно що не забули про "тривалий" конфлікт та активне протистояння своїх керівників, бо відомо, що міський голова Львова Садовий на своєму "24 каналі" публічно ніби то звинувачує Порошенка та його "солідарність» в блокуванні процесу вивозу сміття з міста. Однак, розігравши перед Українцями свій спектакль "погана влада, хороша опозиція", Порошенко в свою чергу "поскаржився" вже на Садового у відповідь, заявивши, що Садовий засипав сміттям Тернопіль - найкрасивіше місто України, зробивши в такій спосіб Садового своїм опонентом та головним опозиціонером.
Нагадаю, що на загальноукраїнському рівні "самопоміч" нібито виступає в опозиції до влади, а її парламентська фракція нібито не входить до провладної коаліції, хоча голосування в стінах врУ доводять зворотнє. Лідер свого політ.проекту Садовий та спікери "самопомочі" невпинно декларують нібито свою опозиційність.
Втім, у Тернополі ситуація різко протилежна.
В Тернопільській обласній раді "самопоміч" входить в коаліцію з порошенківцями та має свого заступника Л.Крупу, якому, до речі, досить комфортно працюється зі "злочинною владою" Порошенко.
Єдність і підконтрольність місцевої "самопомічі" "солідарності", і особисто голові облдержадміністрації С. Барні, продемонстровано на процесах, які відбуваються навколо Тернопільської міської ради. Адже депутати даних політ. проектів повністю синхронізують свої дії для того, аби дестабілізувати ситуацію в Тернополі, при цьому використовуючи трьох зрадників-депутатів, яких ВО Свобода вигнала зi своїх лав.
Ситуація в Тернополі про численні провокації з боку цих двох політ.проектів, які стали "друзями" – "самопомічі" та "бпп солідарності" вже стала відомою на всеукраїнському рівні. .
І от тепер власнику "самопомічі" доведеться пояснити одну "деталь" – чому на всеукраїнському рівні його депутати знаходяться нібито в опозиції до провладної партії, а на місцевому – закляті друзяки.
Безперечно, такий десонанс буде незрозумілим та дивним для виборця. А це в свою чергу несе за собою значні репутаційні і електоральні втрати для політичного проекту Садового.

 П.Порошенко та його політична кар'єра. 

На парламентських виборах 1998 був у партійному списку СДПУ(О), де головою був В.Медведчук. Входив у парламентську фракцію об'єднаних соціал-демократів, навіть був обраний членом Політбюро СДПУ(О). Нагороди того часу від президента Л. Кучми : -Заслужений економіст України (21 серпня 1997), Орден «За заслуги» III ст. (9 грудня 1998), Орден «За заслуги» II ст. (24 вересня 1999), 

На початку 2000 року залишив СДПУ(О) і створив власну фракцію «Солідарність», а згодом - партію «Солідарність». Остання восени того ж таки року увійшла до Партії регіонального відродження «Трудова солідарність України», яка згодом і стала всім такою відомою Партією регіонів. Порошенко став співголовою утвореної партії, а у березні 2001 року  заступником голови.            

Через півроку Порошенко залишив лави партії через ніби то "принципову розбіжність" поглядів. А вже у грудні 2001 року партія «Солідарність» увійшла до виборчого блоку Віктора Ющенка «Наша Україна», а сам Порошенко став керівником виборчого штабу блоку.                                                                                                                                                                                

Через те, що Порошенко взяв участь в опозиційному політичному проекті Віктора Ющенка «Наша Україна» Кучма ніби то завдав удару по його бізнесу. Тоді вперше і почалось створення іміджу для Порошенка як "обіженного владою", що продовжується і в 2013-14роках, правда тепер вже з боку влади Росії.                                                                                          

Після парламентських виборів 2002 року опозиційний блок Віктора Ющенка «Наша Україна» одержав понад 25 % голосів виборців. За списком «Нашої України» Порошенко у 2002 і 2006 роках обирався народним депутатом. Очолював парламентські комітети з питань бюджету 2002–2005 та фінансів  2006–2007. З липня 2004 року — заступник керівника штабу коаліції «Сила народу», з моменту створення партії Наша Україна  в її керівництві. 

Порошенко 4-й Секретар РНБО України з 8 лютого по 5 вересня  2005 при Ющенко.                                                                    

Порошенко 9-й Міністр закордонних справ України з 9 жовтня 2009 по 11 березня 2010 при Ющенко                                            

Порошенко 2-й Міністр економічного розвитку і торгівлі України з 23 березня по 24 грудня 2012 при Януковичі.

Нагороди від влади Кучми, переходи в різні партії та фракції, співпраця з любою владою без жодних принципів ... нічого особистого, лише бізнес.  Співпраця з режимом януковича... і чергова перебіжка до лав опозиції

 

Ю. Тимошенко.

1996–1998 — народний депутат України Член Комітету ВР з питань фінансів і банківської діяльності.

1998–2000 — народний депутат України. Голова Бюджетного комітету ВР. У березні 1999 Ю.Тимошенко організувала депутатську фракцію «Батьківщина» у ВР. Була одним із засновників політичної партії "Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина», створеної у липні 1999. 18 грудня 1999  Ю.Тимошенко була обрана головою партії Батьківщина.

Грудень 1999 - січень 2001 - віце-прем'єр-міністр з питань паливно-енергетичного комплексу в уряді В.Ющенка. У березні 2002 на виборах до ВР Блок Юлії Тимошенко здобув 7,2% голосів виборців, очолює фракцію БЮТ у ВР 4-го скликання. У вересні 2002 Ю.Тимошенко разом з іншими опозиційними лідерами очолювала акцію «Повстань, Україно!».

13-й Прем'єр-міністр України з 4 лютого по 8 вересня 2005

16-й Прем'єр-міністр України з 18 грудня 2007 по 3 березня 2010

Немає нагород від влади України, немає переходів по різним партіям та фракціям, принципово не співпрацює з владою Януковича, принципова позиція - захищає демократію і бореться за відновлення верховенства права в Україні. В опозиції до Януковича з березня 2010

З квітня 2011 проти Тимошенко порушена сфальшована «газова справа», а вже 11 жовтня 2011 суд визнав Тимошенко винною, та засудив до семи років в'язниці. Стає зрозуміло, що Ю. Тимошенко є політичним в'язнем режиму януковича.

21 лютого після трьох місяців протестів проти влади януковича  Верховна Рада імплементувала до національного законодавства положення статті 19 Конвенції ООН проти Корупції, згідно з якими була декриміналізована стаття, за якою засуджено Тимошенко. 22 лютого Верховна Рада прийняла Постанову «Про виконання міжнародних зобов'язань України щодо звільнення Тимошенко Ю. В.»

Знаешь, россиянин, в чем разница между нами и вами?
- Когда у вас беда, мы переживаем и плачем вместе с вами...
- Мы плакали когда у вас был Беслан...
- Когда у вас был Норд Ост, ми плакали вместе с вами...
- Мы сочувствовали вам, когда взрывали ваше метро, дома,...
- Мы плакали, когда у вас гибли люди...

А когда у нас случилась беда, когда мы поднялись на борьбу с ворами, бандитами и стали гибнуть наши люди, вы насмехались над нами...
Ваш Задорнов назвал нас еврохохлами, вы обзывали майдаунами и Бандеровцами...
Так вот, знаешь почему мы не хотим под крыло вашей России, а хотим в Европу?!
Потому что в то время, когда гибли наши люди, ваш Жириновский кричал, что пришлет патронов нашим бандитам, а Европа помогала нам гуманитарной помощью...
В то время когда ваш Медведев кричал чтоб наш президент-бандит не был тряпкой - " надо душить Майдан", в это же время польские самолеты увозили к себе наших раненых...
А когда мы победили в своей борьбе против бандитской власти, вы, россияне, ударили нам в спину, прислав свои войска в наш Крым, стянув свои войска к нашим границам.
От этого предательства нам больно... очень больно.

http://durdom.in.ua/uk/main/article/article_id/20719/user_id/12884.phtml

Серед моїх знайомих та друзів є багато росіян.  Багато колишніх військових, льотчиків, медиків, інженерів, художників, фотографів, дизайнерів, мандрівників та багато багато інших розумних людей. Вони всі цікаві, вони можуть багато говорити про все що завгодно і ви можете добре і довго  спілкуватися з ними. 

Але майже завжди настає той момент - коли "хтось в тиші лісу на гілку суху наступає і гілочка та голосно хрустить та ламається" - роіянин чомусь згадує теми помаранчевої революції, України, Голодомору, терору Героїв УПА, проевропейського вектору руху України ... і майже всі мої знайомі, як один, які ще мить тому були поміркованими людьми, раптом починають говорити словами Кадирова : “Грузия, Южная Осетия, Украина – все это будет длиться и длиться. Это какая-то тайная болезнь России. Почему мы должны постоянно страдать, если можем ликвидировать это раз и навсегда?”

Буває і так, хоча рідко, коли вони висловлюють свої думки пом'якше. Вони тоді згадують та говорять про "братство", союз слов'ян, про наші спільні корені та моменти історії..

Але завжди в їх виступах присутня та зарозумілість "старшого брату" - тому що землі Україні дала Росія ( а до цього хіба  українці були подібні до євреїв без країни), і газ, що росіяни продають українцям задешево, і що росіяни все дають українцям, та і в цілому, вся та Україна то Окраіна, хіба це не зрозуміло з назви? Україна - то найпівденніше провінція великої Росії. І мова українська така смішна!

І кожного разу коли я спілкуюся з росіянами, я боюся тої бомби імперіалізму  що є в середині кожного росіянина.

А цей такий милий знайомий росіянин, з якими ми так весело та неупередженно спілкуємось, несе в собі такого собі маленького імперіаліста, який візьме та "видасть" - , що Україна це непорозуміння якесь, а вас всіх, бєндєровцев, стріляти треба "без суда и следствия" !                                        Спілкування з росіянами, це  як прогулянка по лугу, де пасуться корови ... постійно боїшся вступити в лайно.

Іноді ловлю себе на думці, що дуже сильно хочу нерозуміти російської мови.

Російська свідомість легко визнає право інших народів на самовизначення, на антиколоніальну війну, коли йдеться про події, що не стосуються Росії.
Росіяни охоче співчувають палестинцям, колись радо співчували південноафриканським бурам, тепер симпатизують курдам, тому що це не накладає на них жодних якихось зобов'язань щодо перегляду власної історії, а тим більше власних кордонів їх імперії та народів окупованих імперією.
Саме тому російській свідомості так важко зізнатися самій собі, та визнати, що "Бандерівщина" була звичайним національно-визвольним рухом Українців до свободи, таким же, між іншим, як і в 1918-1921., коли була Українська республіка.
Але визнання права українців на самовизначення вимагатиме і визначення місця та ролі самих росіян у цьому процесі. Процесі, який був самим кривавим у 20-му столітті.
А таке визначення навряд чи буде дуже компліментарних для росіян.

Багато росіян вважають, що Український народ, якій бажає йти до Європи, а не до Росії, - зрадник. Більшість росіян вважають, що Бандера та Шухевич, які боролися з імперією зла - радянським союзом, були нацистами.
Виникає питання: а чому українці зрадники? Бо не хочуть бути колонією та холопами?
А кого українці зрадили? Росіян? Ми що давали росіянам клятву на Біблії бути їх рабами і "унтерменшами'"? Взагалі чому росіяни вбили собі в голову, що українці їх зрадили? Чому ?
Бо українці не хочуть поклоняться їх "царю" Путіну і не хочуть входити до складу Російської імперії ?
Так, ми різні. Не тільки духовно ми різні, а й культурою, мовою, історією, національним надбанням, самоповагою та вірою.
І це не є якесь там "русофобство". Ні!. Просто ми різні. І це треба розуміти в першу чергу росіянам. В своїх "братских" обіймах вони не помічають, що можуть нас задушити.

Россияне готовы жить в любых скотских условиях- лиш бы осознавать что они живут в великой стране...                                                                Многие россияне считают, что украинский народ, желающий идти в Европу, а не к России, - предатель.                                                                  Что Бандера и Шухевич, которые боролись с империей зла, - нацисты. 

Возникает вопрос: а почему украинцы предатели? Потому что не хотят быть колонией и холопами? Кого украинцы предали? Россиян? А мы что давали клятву на Библии быть рабами и "унтерменшами"? Вообще почему россияне вбили себе в голову, что украинцы их предали? 

Потому что украинцы не хотят поклонятся их царю Путину и входить в состав Российской империи, которая нужна россиянам, чтобы чувствовать себя баринами: если уж нельзя с Путиным и его вороватой корпорацией быть богатыми людьми и гордыми гражданами - то хотя бы как компенсацию не плохо было бы поработить украинский народ, чтобы быть выше чем другие.

Россиянам невдомек, что быть выше не значит используя армию, завоевывать чужие земли и порабощать народы, которые не хотят быть униженными Российской империей и ее титульным народом, так и не избавившимся от имперского комплекса.

Россияне почему-то готовы терпеть масштабную коррупцию и не компетентность своей верхушки взамен на обещания воскресить Российскую империю.

Путин очень умело пользуется этим и играет роль царя и собирателя земель. В то же время убивая все перспективы и уникальные возможности, которые есть в России.

Вместо того, что вкладывать деньги от продажи нефти и газа в новые технологии российская власть их ворует и отправляет на свои оффшорные счета. Тем самым теряя запас времени отведенный Господом Богом для налаживания нормальной жизни после распада империи.

Это почему - то имперски настроенных россиян мало волнует.

Да, рейтинг Путина стремительно снижается и за него голосуют потому что пока нет альтернативного кандидата в президенты.

Но все же агрессивная имперская общественность пропагандирует среди народа шовинизм со вкусом российского фашизма.

И многие россияне в это искренне верят и считают до сих пор, что украинцы, грузины, чеченцы, белорусы, таджики и другие народы обязаны им поклонятся и стоять на коленях, отдавая свои страны хищной команде российского царя...