О сообществе

Співтовариство патріотичного спрямування. Націоналістичний рух. Невідома історія України. Інформаційна просвіта суспільства. Дискусійний клуб щодо політичних кроків влади і опозиції. Обмін досвідом інформаційної боротьби з антиукраїнськими діями на теренах України і сусідніх держав.

Топ участников

Вид:
краткий
полный

ВАРТА

День при дні - Українська пісня

Слова: Люцина Хворост Музика: Люцина Хворост Виконує: Люцина Хворост Текст пісні - День, коли ми зустрілися, Краплею з неба впав. В день, коли ми зустрілися, Дощ накрапав. Я тебе й не розгледіла В гаморі й метушні В день, коли ти зустрівся мені... Приспів: День при дні Морок розвіюється, Сумнів розсіюється; День при дні Ти даруєш надію мені. День, коли ми побралися, - Ніяковість і сміх. День, коли ми побралися, - З теплих таких... Вальсу крилата памороч, Яблук осінніх дух - І карусель пришвидшує рух. Приспів. Дні, що біжать-минаються, Множу я і ділю... Дні все біжать-минаються - А я люблю! Знаєш, я їх збиратиму аркушами В альбом: Вийде із них і пісня, либонь! Приспів.


55 тис. баксів на сундук Позняка, о-хо-хо ...

Нагадуємо про те, що на початку грудня 2017 року в результаті рейдерської операції відбулося захоплення приміщення київської книгарні «Літературний салон» фінансовою компанією «Райт Партнер». Як з’ясувалося, свою схему привласнення нерухомого майна, придбаного за іпотечним кредитним договором, «Райт Партнер» «провернула» не вперше. Але вперше зіштовхнулися зі спротивом, адже власницею приміщення виявилася публічна особа — книжкова продюсерка Олена Лазуткіна. Саме вона і винесла цю історію в соціум і отримала потужну підтримку від колег, партнерів та професійних журналістів.

За відомостями із відкритих джерел та матеріалів ЗМІ, структура «Райт Партнер», а точніше її засновники Олександр Машошин та Віктор Літвиненко, оселилися в Києві наприкінці 2013 року. Одіозні мешканці Донецької та Луганської областей прибули до столиці вже з відпрацьованим на своїх земляках «кримінальним портфелем». Махінатори швидко адаптувалися, знайшли групу підтримки з числа місцевих «колег» і взялися до справи. Упродовж кількох років колегам зі сходу вдалося налагодити зв’язки з окремими банками та отримати першочерговий стабільний доступ до електронних торгів. Під час торгів, що проводилися через майданчик PROZORO, «Райт Партнер» та ще кілька афільованих «дружніх» фінансових контор купували лоти — права на вимоги за іпотечними кредитними договорами (не плутати з об’єктами нерухомості). А далі, минаючи усі можливі затверджені законодавством України норми, зокрема процедуру, передбачену вимогами ч. 3 ст. 33 «Закону про іпотеку», ділки «Райт Партнер» продавали об’єкти нерухомості, що належали іпотекодавцям, підставним особам, тобто із самого початку вся схема була направлена на «кидок», пов’язаний із заволодінням нерухомістю замість фінансових операцій. Операції з продажу нерухомості відбувалися за безцінь, а точніше, щонайменше у п’ять разів дешевше ринкової вартості цих об’єктів. Зрозуміло, що офіційними експертними висновками (щодо ринкової вартості об’єкту нерухомості. — Ред.) вони не підкріплялися. Таким чином «Райт Партнер» & Со вдалося привласнити майно декількох десятків законослухняних громадян України. Ситуації деяких з них ми плануємо описати в найближчих матеріалах та передати зібрані матеріали українським правоохоронним органам. Але поки що повернімося до історії з книгарнею книжкової продюсерки Лазуткіної, адже ця історія має продовження.

У грудні 2017 року Олена Лазуткіна та її адвокат Михайло Гончаренко дізналися про те, що приміщення книгарні, розташоване за адресою проспект Повітрофлотський, 33/2, знайшло «нового власника». Як писалося раніше в ЗМІ, у вересні 2017 року через електронні торги фінансова компанія «Райт Партнер» придбала іпотечний кредит-борг Лазуткіної в ПУАТ «ФІДОБАНК». Вартість лоту становила 588 600 грн. У результаті торгів компанія «Райт Партнер» стала новим кредитором Олени Лазуткіної. А вже за тиждень на підставі договору купівлі-продажу «Райт Партнер» продала книгарню новому власнику Ірині Трикоз — подрузі доволі публічного персонажа, засновнику автоломбарду «Каштан 2000» Сергію Позняку.

Дізнавшись через довірену особу про незаконну оборудку «Райт Партнер» з іпотекою на «Літературний салон», продюсерка Лазуткіна спробувала організувати зустріч з новим власником свого майна та, на диво, отримала швидкий feedback. Сергій Позняк оперативно прийняв пропозицію. На зустріч, що відбулася 28 грудня, керівник «Каштан 2000» прибув у супроводі адвоката Михайла Шнейдера, який не надав підтвердження своїх повноважень і за сумісництвом є адвокатом у «Райт Партнер», а також у їхніх партнерів, як і ще в багатьох інших структурах, що займаються скупкою проблемних кредитів.

Фото із зустрічі Лазуткіної з Позняком та Шнейдером, знімок зроблено приховано

За твердженням Олени Лазуткіної та її адвоката Михайла Гончаренка (підтверджується диктофонним записом. — Ред.), зустріч пройшла в «дружній атмосфері». В процесі перемовин сторони: власниця «Літературного салону» Олена Лазуткіна та потенційний покупець Сергій Позняк домовилися про те, що оборудка «Райт Партнер» скасовується. Позняк театрально погодився із аргументами адвоката Михайла Гончаренка щодо незаконності операції з продажу. Він відмовився від приміщення, яке начебто придбав за 55 тис. доларів, та поставив своєму «адвокату» — представнику «Райт Партнер» Шнейдеру — вимоги про термінове повернення коштів. До речі, самій Лазуткіній «Райт Партнер» пропонував викупити борг за 1,4 млн грн…

Проте за кілька днів фінансова компанія «Райт Партнер» таки реалізувала «проблемну» нерухомість. Незаконним покупцем «Літературного салону» стала, як ми вже зазначали, Трикоз Ірина Василівна — менеджерка автоломбарду «Каштан 2000» та, за свідченням інсайдерів, подруга пана Позняка. Державну реєстрацію прав на об’єкт книгарні зафіксував нотаріус Олена Набока, незаконність дії вже розглядається в адміністративному суді. За договором, Трикоз придбала нерухомість за 662 496 грн 12 коп., що майже вдвічі дешевше запропонованої вартості боргу Лазуткіної перед «Райт Партнер».

Сергій Позняк та Ірина Трикоз (фото є у відкритому доступі на сторінці Позняка у Фейсбук)
02

Далі події розвивалися стрімко. Напередодні Нового року нова незаконна власниця приміщення Трикоз у супроводженні групи «ваговиків» — «юристів/адвокатів» навідалася в «Літературний салон» і виставила надвір його працівників. А вже в лютому 2018 року колега та подруга Сергія Позняка наважилася на пограбування та зухвало вивезла майно із опломбованого приміщення на загальну суму понад 2 млн грн. І коли наступного дня власниця Салону Олена Лазуткіна, дізнавшись про злочин, у супроводі представників поліції потрапила в приміщення та з’ясувала обставини кримінального злочину, інтереси Трикоз примчав захищати всюдисущий адвокат Шнейдер!

Нам стало цікаво, чому начебто серйозний бізнесмен Сергій Позняк (адже саме він стояв за діями своєї юної подруги Ірини Трикоз. — Ред.), який позиціонує себе як благодійника, опустився до театралізованої брехні та зухвалого злочину із крадіжкою книжок. Тож ми вирішили більш детально, поза межами сторінки у соцмережі, ознайомитися з його діяльністю та знайшли багато несподіваних подробиць. Виявилося, що «народну» популярність Позняку приніс саме його «Каштан 2000», а точніше методи, які пан Сергій використовує на шляху збагачення свого ґешефту. Перше, що видала нам пошукова система GOOGLE, — кричуще оголошення: «ОСТОРОЖНО! МОШЕННИКИ! — Сергей Станиславович Позняк».

Далі пішли відгуки партнерів Позняка.

І ще десятки подібних оголошень, спеціальних антишахрайських форумів, присвячених діяльності Позняка та його «Каштану 2000».

Нам вдалося зв’язатися з одним із «клієнтів» Позняка та отримати приголомшливу інформацію про його бізнес, купу кримінальних справ, відкритих на автоломбард, операції із нерухомістю безпосередньо пана благодійника та ще багато цікавого, про що ми детально розповімо в наступному матеріалі.

А зараз, підсумовуючи сказане вище, ми сподіваємося, що очевидні факти кримінальних злочинів компанії ділків донецького концерну «Райт Партнер» & Со, адвоката на всі руки Шнейдера, нотаріуса Набока, бізнесмена Позняка та його подруги Трикоз нарешті по заслузі оцінять правоохоронні та судочинні органи України. А ми з ентузіазмом підкидатимемо дровенят у пекельне полум’я правосуддя, на якому смажитимуться лискучі тіла кримінальної зграї, та наспівуватимемо популярну пісеньку про піратів-рейдерів…

Далі буде.

Віктор Таранов


Про горелую вату.

  • 29.03.18, 21:02


Фашик Донецкий: Про горелую вату

Спустя 4 года кацапы удивляются тому,как мол блядь Украинцам не жалко детей кемерово? Жалко у пчелки, если кто не помнит. А свиньям, которые удивляются  нетолерантности Украинцев, я сейчас популярно объясню причины того, почему и как.

Представьте себе год эдак 1944. Идет вторая мировая война, красная армия наступает  в сторону Берлина, работают танки, артиллерия, рсзо ["катюши "], самолеты бомбят Германию. Ну то есть идет глобальный пиздорез.

Гибнут ли мирные немцы при бомбежке? Да, г ибнут. Гибнут ли дети? Да, гибнут. Но, если спросить любого на тогда жителя ссср о том, на сколько ему не начхать на смерти немецких детей, то ответ будет в 99,9% приблизительно такой - и хуй с ними.

Кацапы уверенно идут по стопам Гитлера, если кто не в курсе: аншлюс был, придуманная история страны тоже есть, за мыслепреступления и инакомыслие сажают, вокруг враги и все сука соседние страны хотят захватить воронеж . Гитлерюгенд, культ войны, марши во славу Гитлера -путина тоже есть.

Ну и какого хуя должно быть жалко детей тех, кто для Украинцев страна, которая  хочет уничтожить Украину? Лично я не знаю ответа на этот вопрос. Онижедети? Они йети. Дикие существа, ибо за последние только 4 года, культ войны у обычных детей рф прет из ушей как подростковые прыщи в 13 лет.

Этих детей давно учат  дрочить на 9 мая, на сталина, на недострану Украину, в них воспитывают имперское мышление и дебильный фанатизм типу - уехать в неведомые ебеня убивать в чужой стране граждан чужой страны ради интересов рф-. Задайте себе вопрос и постарайтесь
ответить на него честно: какой у вас процент жалости к детям из гитлерюгенда? Лично у меня никаких. Тупо ноль толерантности к ним и все тут.

Скажете, мол не факт, что  нынешние дети рф станут русскими гитлеровцами? Неа, вы лицемерите сейчас. На Донбасс ехали пиздюки до 25-30 лет в огромном количестве. В эпоху интернета, когда информацию в принципе невозможно заблокировать, верить в фашню на улицах Львова могут только клинические ебланы с нулевым IQ . Задайте себе вопрос и
ответьте на него вслух: сколько процентов детей в рф считают 9 мая не днем победы, а днем памяти погибших на войне из-за ебанутых правителей?

Этот процент ничтожно мал, верно? Мастурбаторство на победу - сталина-военные фильмы производства рф - разжигание ненависти в сторону Америки-Украины - Великобритании по тв и ток шоу не сделают детей добрее. Никогда. Дети впитывают в себя информацию как губка, ценности им ставит общество и сми. В тренде в рф быть в стае, а не быть думающим или инакомыслящим.

Как вы думаете, какой процент детей рф уже заражен идеями пиздоватого вовы? Сколько из детей 2005-го года рождения по приказу путина или кого через 5 лет, когда придет приказ ехать в Гваделупу убивать гваделупских фашистов, сумеют смело отказаться от поездки, предварительно проанализировав информацию о так называемых гваделупо-бандеровцах ?

Неудобный вопрос, понимаю. Только когда вчерашние пиздюки придут в ваш дом и с автоматами и будут убивать вас за то, что вы не любите путина или разговариваете в Гондурасе на гондурасском языке, то перед вами будет стоять враг, а не ребенок. И воспитала этого врага система путина, ему насрать на мораль, для него правду по тв рассказали, он хуй забил включать мозг сам, ведь и так все понятно. И это вчерашнее дите вас убьет. И вырежет вашу семью без тени сомнений. Вы для него враг, он пришел на вашу землю уничтожать врагов и похуй, что до его родных краев 1000 км. Он вас не пожалеет. Никогда

Помние, кстати, кака кацапы дружно рыдали, ибо в 14 году техника шла на Донбасс? Война-это полюбому гибель детей, если кто не в курсе. Помните как мамы рф дружно  бастовали против отправки их детей, детей рф, на необъявленную войну с Украиной? Блядь, и я не помню. Хоть убей, не помню.

Иловайск, Дебальцево, Авдеевка, Зеленопілля, ДАП, ЛАП, обстрел Мариуполя, Краматорска помните? Помните, сколько цветов к посольству Украины в рф принесли кацапы после этих событий? И я не помню нихера.

На войне всегда гибнут чьи-то дети, если кто не в курсе. Неужели мамкам рф так похуй на жизни своих детей, что ради денег они готовы молча отдавать детей на войны? Неужели мамы детей рф не понимают, что на войне их ребенок будет стрелять и убивать ребенка другой мамы? Как
можно так любить деньги, мамы рф ? Как можно быть такими ментально-рублевыми проститутками,которые за бабло будут молчать о чем угодно ?

Многие скажут, мол дети в кемерово не виноваты ни в чем. И это правда. Виноваты все, кроме детей. Хотя.. Виновник пожара и смерти детей- ебаный империализм и покорность родителей малых. Родители прекрасно понимают и видят то,во что превращают их отпрысков+ сами же
поддерживают затею мастурбаторства на войну, они с радостью пошлют своего сына или дочь убивать инакомыслящих на Марсе и всегда возьмут деньги за труп сына или дочери ,которых привезут с гражданской войны хоть с планеты Нибиру. Главное бабло, а на детей насрать.

Ну и с хуя ли адекватным людям жалеть детей тех,кто своих детей посылает убивать укроп или резать сирийцев? Или 4 последних года мало кацапам, чтобы понять простую истину- рф для Украинцев враг, как в свое время была Германия врагом ссср? С хуя ли жалеть детей тех ,кто в
пожаре у себя на родине ищет виноватых  из Америки-Украины-массонов- и не боится посылать своих же пиздюков на войну в чужие страны каждый день? Кто будет пилотки на младенцев одевать 9 мая 2018 года? Кто будет фоткаться с детьми ,одетыми в гимнастерки и в камуфляж и писать на детских колясках на берлин-можымпавтарить? Сука, неужели, если в детей влаживать ненависть в сми-по радио-в интернете, то они выростутт художниками или скульпторами ?

Лично мне абсолютно насрать на количество трупов в рф. Будь то пожар, землятресение или наводнение - для меня русские как вид людей вымерли в 2014 году. Отношение к русским как к тараканам - если сдохнут все тараканы в один прекрасный день, то мир будет только чище .

Толерантнутым рекомендую сходить в госпиталь к пацанам нашим или пообщаться с теми,кто прошел плен. А еще лучше сходите на кладбище и посмотрите на могилы  наших парней. Дети русских мам сознательно ехали убивать этих хлопцев, мамы русских детей были не против
того, чтобы их дети убивали Украинцев. Помните об этом.


Фашик Донецкий



Україні загрожує монополізація ринку шкільного харчування ?

  • 28.03.18, 17:42

Правила ЄС стосовно монополізації ринку достатньо жорсткі. Головна ціль антимонопольного законодавства - створення придатних умов щодо існування конкурентного середовища на ринках різних товарів і послуг. А головна мета - недопущення зловживань панівним положенням однієї структури (монополії), а також заборона зговорів між сторонами, що ведуть до обмежень конкуренції та призводять до звуження ринкових можливостей.


Литва та антипонополізм

Литва, як член ЄС, дотримується вищевикладеного стандарту. І, незважаючи на певні недоліки в діяльності антикорупційного законодавства, все ж провадить контроль за антиконкуренційними угодами і зловживанням домінуючим становищем на ринку. Як вдалося ознайомитись на сайті Адвокатського бюро Patricia A Streeter, http://www.patstreeter.com/Resources/Papers___Articles/Competition_Law_in_Lithuania/competition_law_in_lithuania.htm, у цій країні існує послідовна та ефективна антимонопольна політика, яка узгоджується з принципами недискримінації. Литва здійснює цю політику, а правова та інституційна структура повністю відповідає нормам законодавства ЄС. На сайті вказано: «як і у випадку з антимонопольним законодавством США, політика Європейського співтовариства в області конкуренції являє собою збірник різних положень. Основні положення Європейської політики конкуренції засновані на основоположних договорах Європейського співтовариства. Статті 85 і 86 Римського договору ЄС є основою законодавства ЄС про конкуренцію. Стаття 85 забороняє практику, яка «має за мету або ціль запобігання, обмеження чи спотворення конкуренції на спільному ринку». Стаття 86 забороняє зловживання домінуючою ринковою позицією».

Чому редакція звернулась до антимонопольного законодавства Литви? Бо з 2016 року на український ринок вийшли декілька компаній, бенефіціар якої знаходиться поза межами України, а саме у Литві. Але, можливо, цим компаніям не зручно працювати за правилами ЄС і їх приваблює Україна через те, що у нас легко ці правила обходити. Ба більше: можна, посилаючись на боротьбу з дискримінацією, робити спробу самим монополізувати ринок, прикриваючись своєю європейськістю, а також державними структурами та представниками влади української.

Гості з Литви і тендери

Отож, почнемо з самого початку. У липні 2016 року, а саме - 18 числа, реєструється компанія: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПОНТЕМ.УА» LLC PONTEM.UA засновник юридичної особи: ЗАКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «БАЛТІЙОС ПАСЛАУГУ ГРУПЕ» 100,0000%.

Адреса засновника: ЛИТОВСЬКА РЕСПУБЛІКА, КРЕТИНГСЬКИЙ РАЙОН, МІСТО КРЕТИНГА, ВУЛИЦЯ ПАЛАНГОС 30С 4 97146, ЛИТВА НОРКУС ІРМАНТАС.
Код ЄДРПОУ засновника: 22621407.
Адреса засновника: ЛИТОВСЬКА РЕСПУБЛІКА, КРЕТИНГСЬКИЙ РАЙОН, М. КРЕТИНГА, ВУЛИЦЯ КРАНТО, 2 ІНДЕКС 97146.
Розмір внеску до статутного фонду: 4 211 600,00 грн.

А вже 19.09.2016 ця компанія, що ПРОІСНУВАЛА ЛИШЕ ДВА МІСЦЯЦІ, БЕРЕ УЧАСТЬ У ТЕНДЕРІ Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, і не на якість 500 тисяч, а на 5 181 225 гривень.

Звісно, кожен має право брати участь у державних тендерах. Участь у них – не привілейована для обраних. І новачок, організовуючи певного листа-гарантію, також може претендувати на участь у державних закупівлях.

Проте, якщо ви у себе особисто в дома будете провадити ремонт і платити за це власні кошти (тим паче - великі), ви оберете тих, у кого досвід, чи віддасте гроші першому з вулиці? Наскільки прискіпливо обираєте заклад для святкування свята? А якщо обиратимете місце для свята дитини? Наскільки прискіпливо підійдете до запропонованих пропозицій на ринку як до меню страви, так і до багатьох інших умов?

Тож і держава, розуміючи ризики, в законі «Про публічні закупівлі» у ст. 16. Кваліфікаційні критерії зазначила, що:

1. Замовник вимагає від учасників подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.

2. Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв:

*наявність обладнання та матеріально-технічної бази;

*наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;

*наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору.

Тож, представники тендерної комісії Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації зобов’язані були дотримуватись закону і, звісно, не дискримінувати нового учасника, але – перевірити його, принаймні давши можливість взяти участь у тендері десь на 500 тис., а вже отримавши позитивну тенденцію співпраці, допускати його і до інших тендерів. Такий підхід - це згідно логіки, здорового глузду та закону. Але, тим не менш, Управління дає можливість компанії ПОНТЕМ.УА, котра на той час існує лише 2 місяці, взяти участь у тендері і виграти.

Як показав збір інформації, виграш ПОНТЕМ.УА тендеру на п’ять мільйонів насторожило тоді і Депутата Київради Аллу Шлапак, яка виявила ряд порушень при проведенні відкритих торгів на організацію гарячого харчування в школах Дарницького району, які провело управління освіти Дарницької РДА. Тоді вона навіть попросила його начальника Євгенію Спісовську відповісти на ряд «незручних» запитань. Проте, якось піднятий нею скандал, зійшов нанівець. Чому?

Більшість українців, котрі вже багато разів чули про «виграні тендери» на кшталт рюкзаків Авакова, або санітарних автомобілів «Богдан-2251», закуплені для української армії, які виявилися ненадійними, оскільки 20 таких машин з 45 вже ремонтувалися, а три взагалі були повернуті виробникові, розуміють: якщо новостворена компанія одразу виграє тендер на п’ять мільйонів, то у цьому хтось був зацікавлений.

ПОНТЕМ.УА: панацея для ринку шкільного харчування чи?..

Про скандал на ринку шкільного харчування Україна дізналась зі ЗМІ, котрі стали на захист ПОНТЕМ.УА, розкритикувавши деякі київські районні управління освіти, що, як зазначали журналісти, начебто виписували тендерну документацію під одного учасника. Якби не скандал у Києві і не факт, що через рішення Антимонопольного комітету України дітей у деяких районах столиці у школах перестали годувати, оскільки АМКУ своїм рішенням зобов’язав деякі управління освіти відмінити процедуру закупівлі послуг з організації шкільного харчування.

Насправді, до тендерів в Україні завжди потрібно ставитись скептично. І до прописаної тендерної документації, і до проведення торгів. Особливо у Києві, де ходять великі гроші. Та чи можна цього разу звинуватити ці управління освіти в заангажованості? А ось тут найцікавіше – ні.

Якщо задатись ціллю і витратити певну частину часу на відслідковування діяльності компанії ПОНТЕМ.УА, виявиться доволі цікава картина, на яку чомусь ЗМІ, які так критикують київську проблематику, зовсім не звернули уваги. Чому? Невідомо. Проте, якщо все розкласти по полицях, то ось що виходить.

Вигравши перший тендер Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, ПОНТЕМ.УА починає шалену діяльність, але…. не у Києві. Так, у 2017 році зареєстрована у Києві компанія ПОНТЕМ.УА виходить зі своїми пропозиціями послуг з організації шкільного харчування до таких регіонів:

МИКОЛАЇВСЬКА ОБЛАСТЬ. Там компанія «Олімпія Сервіс» заявила, що їй перешкоджає влада Миколаєва, яка явно лобіює інтереси ПОНТЕМ.УА, а згодом тендерний комітет віддав перемогу київсько-литовській фірмі «Понтем.уа», яка запропонувала на торгах ціну всього на 1 гривню менше, ніж пропонувала одеська фірма «Олімпія Сервіс».

ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСТЬ – тут представники влади розказували, що литовці годуватимуть дітей по-новому.

ЧЕРНІГІВ, хоча там тендерний комітет спочатку не допустив до участі у конкурсі ПОНТЕМ.УА, пославшись на виявлені ним порушення у поданій документації, та втручання Антимонопольного комітету змусило всіх відступити.

МИРГОРОД. У тамтешній пресі заявили, що міністр Литви в Україні Гвідас Керушкаускас і глава інвестиційного комітету держкомпанії PONTEM Ірмантас Норкус запропонували інноваційний підхід до організації харчування школярів Миргорода.

А у 2018 році - Полтавський регіон та Київ.

І ось тут – найцікавіше. В усіх регіонах, куди зі своїми пропозиціями виходила компанія ПОНТЕМ.УА, усюди до них висувались претензії, з якими вони боролись за допомогою… Антимонопольного комітету України, подаючи прохання розглянути їхні скарги та визнати рішення тендерних комітетів недійсним та допустити фірму до участі в тендерах. При цьому у скаргах зазначається, що, вочевидь, після оскарження пропозиція ТОВ «Понтем.УА» буде найбільш економічно вигідною.

Щоправда, попервах, Антимонопольній комітет відмовляв ПОНТЕМ.УА (про що буде у подальших публікаціях), але після того, як до України завітав міністр Литви в Україні Гвідас Керушкаускас, компанії почало щастити. Антимонопольний комітет більшість їхніх скарг почав приймати і… визнавати рішення тендерних комітетів недійсним та допускати фірму до участі в тендерах, а то й вимагати зміни тендерної документації, абсолютно відверто даючи зрозуміти, що вимоги ст. 16 закону Про публічні закупівлі є – ДИСКРИМІНАЦІЙНИМИ.

А згодом іміджу компанії ПОНТЕМ.УА взагалі поталанило: на сайті Президента був опублікований матеріал, у якому Петро Порошенко відзначив роботу «Понтем.уа» як фірми, яка за останні два роки «налагодила систему якісного харчування у школах України».

І після цього фарт та вдача вже не полишала компанію ПОНТЕМ.УА.

У чому ж сир-бор?

У більшості випадків пропозиції ПОНТЕМ.УА управління освіти УСІХ РЕГІОНІВ відхиляли через:

- відсутність погодженого в управлінні Держпродспоживслужби приблизного двотижневого меню для харчування школярів;

- відсутність документів, які підтверджують право власності чи копій договорів оренди на основні засоби виробництва;

- відмову фірми ПОНТЕМ.УА надати копії трудових книжок працівників, які працюватимуть у школах;

- відсутність довідки про наявність обладнання та матеріально-технічної бази відповідно зазначеної форм;

- вимогу у тендерній документації інформації про наявність досвіду праці підприємств в галузі організації харчування дітей в загальноосвітніх закладах не менше 5 років.

Усі вище перераховані вимоги, які співпадають зі ст. 16 ЗУ «Про публічні закупівлі» компанія ПОНТЕМ.УА вважає ДИСКРИМІНАЦІЙНИМИ.

Тобто, пояснемо для читачів більш детально.

Такі вимоги постійно застосовувалися замовниками усіх регіонів та ніколи не були дискримінаційними. Але з появою на ринку Компанії ПОНТЕМ.УА, а віднедавна і рішеннями Антимонопольного комітету України, почало вважатися, що:

Вимога мати в наявності обладнання, на якому треба готувати їсти – дискримінаційна.

Вимога мати в наявності працівників, які мають досвід, і медичні книжки (оскільки це працівники для шкіл) – дискримінаційна.

Вимога працювати лише з тими, хто вже має рекомендації понад 5 років у цій галузі – теж дискримінаційна.

Дійсно, вигравши тендер, можна потому і обладнання взяти в оренду (а поки буде відбуватись ця процедура, діти можуть і голодними посидіти), можна і укласти цивільно-правові відносини з іншими громадянами, взявши їх на роботу у відповідності до ст. 208 Цивільного кодексу України (знову ж таки, поки шукатимуть людей, наприклад для 60 шкіл одного київського району, діти можуть потерпіти і не їсти).

Але, як доводить українська практика розслідувань подібних виграних тендерів, коли новостворена компанія, яка не має в наявності НЕОБХІДНОГО досвіду, обладнання та штату, але виграє тендер на величезну суму, то потому ситуація розвивається у декількох напрямках.

ПЕРШИЙ: вигравши тендер, новостворена структура, звертається до інших компаній, які брали участь у тендері, і пропонує вже їм з нею заключити договір і виконувати вимоги по тендеру за певний відсоток. Таке українським законодавством – не заборонено. Ну а той факт, що українська податкова, коли чіпляється до українських підприємств заради поповнення бюджету країни та, як подейкують, власних кишень, то одним із порушень вказує, що буцімто компанія працювала з контрагентом, у котрого в наявності не було штатних співробітників, а подібне – ознаки фіктивності. І хоча компанія не повинна пересвідчуватись в наявності у контрагента штату, тим не менш, ДФС тягає підприємців судами і лякає штрафами. Тобто, для української податкової відсутність в наявності штату вважається ознаками фіктивності підприємства. І хоча, дійсно, підприємство не зобов’язане мати людей в наявності, їхні контрагенти згодом можуть мати проблеми з податковою, оскільки вона вважає інакше.

ДРУГИЙ: компанія, яка виграла тендер, бере в оренду обладнання, а потому – переманює співробітників з інших компаній, які брали участь у тендері, обіцяючи їм набагато кращі умови. Але всезнаючий інтернет з приводу компанії ПОНТЕМ.УА, підкинув таке:

Як може побачити читач, відгук датовано 29 листопадом 2017 року. Тож, можливо, компанія ПОНТЕМ.УА використовує другий варіант, який вище описано, але все ж щось у неї зі співробітниками не клеїться.

А існують і ще відгуки:

І ще:

І ще трошки:

Вишенька на тортику

Треба наголосити, що в реєстрі юридичних осіб України існують ще дві цікаві компанії:

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПОНТЕМ ПЛЮС.УА» Дата реєстрації 22.09.2017

засновників юридичної особи ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПОНТЕМ.УА»100,0000%.
Код ЄДРПОУ засновника: 40665499.
Адреса засновника: 02132, м. Київ, Дарницький район, ВУЛИЦЯ ДНІПРОВСЬКА НАБЕРЕЖНА, будинок 26 Ж, офіс 53.
Розмір внеску до статутного фонду: 100 000,00 грн.

та ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПОНТЕМ ЕКСПРЕС.УА» LLC PONTEM EXPRES.UA. Дата реєстрації 08.12.2016. Перелік засновників юридичної особи
НОРКУС ІРМАНТАС 100,0000%.
Адреса засновника: 97146, КРЕТИНГСЬКИЙ район, місто КРЕТИНГА, вулиця КРАНТО, будинок 2, ЛИТВА.
Розмір внеску до статутного фонду: 5 000 000,00 грн.

Згідно даних компанії Youcontrol, компанія ПОНТЕМ.УА має таки зв’язки:

А от ці дві структури займаються дещо іншими видами діяльності.

«ПОНТЕМ ЕКСПРЕС.УА» зареєстровано за адресою: м. Київ, ВУЛИЦЯ ЄВГЕНА ХАРЧЕНКА, будинок 55, офіс 1, у переліку засновників юридичної особи має таку особу як НОРКУС ІРМАНТАС 100,0000%.
Адреса засновника: 97146, КРЕТИНГСЬКИЙ район, місто КРЕТИНГА, вулиця КРАНТО, будинок 2, ЛИТВА.
Розмір внеску до статутного фонду: 5 000 000,00 грн . І тут можна побачити, що засновником цієї Юридичної Особи є НОРКУС ІРМАНТАС, тоді як засновником юридичної особи ПОНТЕМ.УА виступає:

ЗАКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «БАЛТІЙОС ПАСЛАУГУ ГРУПЕ» 100,0000%
Адреса засновника: ЛИТОВСЬКА РЕСПУБЛІКА, КРЕТИНГСЬКИЙ РАЙОН, МІСТО КРЕТИНГА, ВУЛИЦЯ ПАЛАНГОС 30С 4 97146, ЛИТВА, НОРКУС ІРМАНТАС.
Код ЄДРПОУ засновника : 22621407.
Адреса засновника: ЛИТОВСЬКА РЕСПУБЛІКА, КРЕТИНГСЬКИЙ РАЙОН М. КРЕТИНГА, ВУЛИЦЯ КРАНТО 2, ІНДЕКС 97146.

А от «ПОНТЕМ ЕКСПРЕС.УА» уповноважений представляти: БУРЯКОВ ЯРОСЛАВ ЄВГЕНІЙОВИЧ, який, в свою чергу, є керівником і ПП «ЮРНАФТАСЕРВІС».

Також, як повідомляли ЗМІ 17.05.2017 року, на початку 2017 року «логістичний ринок Києва сколихнула подія: на околиці столиці (в мікрорайоні Бортничі) в безпосередній близькості від основних трас було відкрито перший розподільний центр компанії «Понтем ЕКСПРЕС.УА». Сучасний склад класу «А» обладнаний новими стелажними системами на 1440 паллетомісць і холодильними потужностями на 50 тонн продукції». А директором ТОВ у ЗМІ вказано Робертаса Шуляускасома.

Все б було нічого, якби не деякі обставини, котрі насторожують. Навіщо НОРКУСУ ІРМАНТАСУ, котрий у себе на батьківщині, скоріш за все, є достатньо відомим юристом, та створювати в Україні не юридичні компанії, а опікуватись шкільним харчуванням, котре датується з українського бюджету?

Так вдалося віднайти таку інформацію: Irmantas Norkus є очільником компанії Baltijos paslaug grup, UAB. Адреса Палангос g. 30C, LT-97122 Кретінга. Код компанії 302529507. Код ПДВ LT100008544313. Діяльність компанії: консалтингові послуги. В очолюваній Irmantas Norkus компанії працює 1 співробітник (застрахований). Компанія не має боргів соціального страхування. Ви можете зв'язатися з цим керівником по телефону +370 445 51132.

А ще за дослідженням вже литовського сегменту інтернету вдалося з’ясувати, що дійсно існує певний Irmantas Norkus, який є керуючим партнером литовського офісу COBALT, юристом з більш ніж 20-річним досвідом злиттів і поглинань в приватному і державному секторах, конкуренції, банківського і фінансового права. За свою кар'єру доктор Norkus проводив безліч ексклюзивних міжнародних і місцевих угод і проектів, а також представляв собою один з найбільш складних з недавніх випадків конкуренції. Він часто представляє відомих бізнес-клієнтів, інвестиційні фонди, емітенти, фінансові установи і професійних інвесторів.

Доктор І. Норкус визнаний одним з провідних юристів у своїй галузі практики і рекомендований Незалежними юридичними кабінетами Chambers Global, Chambers, IFLR 1000, PLC Which Lawyer, Legal 500 та ін.

І постало логічне питання: так що, високоосвічений юрист, можливо, представляє інтереси якогось високопоставленого чиновника в Україні, і саме тому ручний Антимонопольній комітет України так змінює свою думку з приводу компанії, в якій литовець є бенефіціаром?

І головне: чому Антимонопольній комітет України спочатку відмовляв ПОНТЕМ.УА у скаргах, а потому почав давати відповіді зовсім протилежні? І чому компанія ПОНТЕМ.УА, яка скаржиться на дискримінацію, використовує методи, які за допомогою державних органів України автоматично дискримінують інших учасників тендерів у різних областях України? Адже, коли одна скарга до Антимонопольного комітету коштує 5 тисяч гривень, а ПОНТЕМ.УА тільки на одну структуру подає до АМКУ понад 10 скарг, складається враження, що керівництво компанії, втрапивши на український ринок, зрозуміло: тут, в корупційному болоті, гарно рибку з бюджетних коштів ловити, а якщо застосовувати певні механізми, то можна і добре заробити. А потому і трава не рости.

Тож, далі буде.

Конфлікти і закони