Про линири, як і обіцяла.
- 31.03.15, 01:45
Моя подружка втекла з теї божевільні ще влітку. Зараз живе у батьків у Дніпропетровській області. Слава Богу, має фах косметолога, тож ніде не пропаде. Але є в луганді нерухомість, тому вимушена приїздити хоч раз на кілька місяців.
Днями приїхала з чергового навідування окупованої території, тож новини коротко:
- в магазинах пусті полиці, банальні макарони в дефіциті і дуже дорого;
- звичайні цигарки можуть коштувати від 100 до 200 грн за пачку, багато людей покидало палити;
- лишилася тільки вата та ті, хто охороняє ще не розграбований скарб;
- мирних заарештовувати та розстрілювати припинили, бандити просто віджимають те, що не віджали раніше (автівки, шини тощо);
- папалчєнцам зепе платять у доларах, і це єдина грошовита верства населення, місцеві пісюлєтки саме через це одна споперед одної намагаються зустрічатися з ними;
- ті, хто не має відношення до сепаратистів, живуть дуже-дуже бідно;
- багато покинутих квартир позаселяли приїжджі найманці;
- місцевих сепарів майже не лишилося, вбиті або повтікали в руцкій мір;
- героїня замітки не вірить, що ця територія так швидко звільниться від рашки, надто багато теї зарази...
Сумно.
Ще вона мені фільм прислала
16
