Про співтовариство

Поезія-це стан душі.У співтоваристві друкуються виключно авторські вірші.Ласкаво просимо до світу поезії!

Важливі замітки

Вид:
короткий
повний

Поезія сучасних авторів.

Диалог с сердцем*

О, как же могла  больно споткнуться, Бывало, от счастья могла в небо взметнуться, Как часто бывают паденья и взлеты, Душа испытала все в жизни полеты… Открытое сердце, могло обмануться, Назло всем печалям, стерпев, улыбнуться. Приняв весь удар на себя, жить хотело И с верою в лучшее, билось и пело. Сердечко мое - ты не плачь, успокойся, Прижавши ладошки, попрошу - ты не бойся… Истерзано знаю, но сильное все же, Болишь все равно, ну что же ты, что же … Поплачь, пострадай - это даже полезно, Страданья сердец, как полеты над бездной! Надеюсь, жить в теле моем интересно Ты так мирно бьешься и это чудесно… Хозяйку свою, знаю я, украшаешь, Ты просто открытое, за это страдаешь… Ты сильное будь, просто так не сдавайся, В ответ на любовь, одному откликайся!

Фото Цветы, анимация и картинки Цветы

Почему?



Почему так тяжело мне сейчас?
Почему любви не пойму?
Ведь она дана лишь для нас...
Не достанется никому...

Почему любить нелегко?
Я люблю как будто одну...
Но любовь, увы, далеко,
Не достанется никому...

А ведь как любви я хочу!
Но свои желанья уйму...
Почему любовь, - я кричу,
Не достанется никому?!!

Может я в любви неумел?
Я её у солнца займу...
Одинокая любовь - мой удел...
Не достанется никому...

Почему сейчас иногда
Сердцу тяжело моему?
Но любовь моя, как всегда,
Не достанется никому...

З літом



Заблукало літо у колоссі
Золотих не стиглих ще пшениць.
Потонуло в гомінкому стоголоссі,
Що чарує краще чарівниць.

Я стояла на краєчку мрії,
Де межі не було небесам,
Де не було горизонту жодних ліній,
А лиш світу літнього краса.

Я дивилась поглядом волошки
Вздовж хмарин невидимих доріг,
Небо, тому погляду під колір трошки,
Тоді падало дощем мені до ніг.

Я стояла. Вітер гнув колосся…
Спраглі губи… блиск очей мов свіч…
Руки-крила і розпатлане волосся…
Як же добре з літом віч-на-віч!..

Я зможу дощем пролитися...



     А хочеш я буду ніжною,

    
     Ласкавою та жаданою,


     Води краплинкою свіжою

    
     На спраглих вустах,
                  
                           коханий мій?


     А хочеш я стану рОсами,

     Ранковими, незабутніми?


     Струмочком дзвінкоголосим


     СтежкАми збігатиму
                 
                           житніми...


     Я зможу дощем пролитися,


     Рясним та безмежно радісним,


     Щоб зміг ти мене напитися


     З великим бажанням...

                           жадібно!


     Веселкою різнобарвною

     В обіймах зостанусь щирою,


     Я стану тобі коханою,


     Бо тільки тоді
 
                           щаслива я... rose


Сильва Яна на сервере Стихи.ру

Дорогому Папе!

Фото День рождения, анимация и картинки День рождения

Отцы и дети: как все сложно… Но друг без друга не возможно! Моя судьба - твое начало… С тобой, родной мой, жизнь встречала! Ты, папа мой, и слава Богу! Что дал мне жизнь и путь – дорогу, Родной, единственный на свете, К твоим ногам склонились дети. А мы, родной мой, так похожи… Ты для меня других дороже! Характер мой с твоим так схожи, Мои глаза - твоих моложе. Ты знаешь, папа, жизнь – движенье, Мы, дети - рода продолженье! Живи и здравствуй нам на радость, Но часто вижу я усталость… Я знаю, стих такая малость… Но в нем душа моя осталась! Я верю, все ты понимаешь, Когда встречая, обнимаешь. К тебе примчусь я в зной и стужу, Тебя люблю, ты так мне нужен! Так будь здоров же наш родной, И с Днем Рожденья дорогой!!!

Фото Подарки, анимация и картинки Подарки

Уві сні

Я оживаю тільки уві сні…
Так добре в ньому – світ немов добріший
Всі ті ж слова, і ті ж немов пісні,
А серце б’ється радісно частіше.

Мов ті ж обличчя, очі і уста,

Та як вони усмішками іскряться!
І двох сердець мелодія проста
Так щиро ллється відголосом щастя.

Я оживаю знову уві сні

Як сумерки цілунком доторкнуться
Моїх очей… як зорі чарівні
У висохлі уста життям ввіллються…

Тоді я доторкаюсь тих нот,

Які не смію наяву любити,
Які зціляють душу від незгод,
Щоб хоч якесь було бажання жити.

Листи до неба

Вона писала листи до неба

На білих аркушах свого серця.

Одне лиш знала – повірити треба

У те, що доля їй ще посміхнеться.

 

Без адрЕси і без адресата…

Світлий Ангел за ними приходив.

Для дитини своєї крилатої

Він розраду завжди знаходив.

 

Поцілунком він лист запечатував,

Білосніжним крилом підписував.

Чи ти віруєш-душу запитував?

Й УСТРЕМЛІННЯМ ЇЇ УКРІПЛЮВАВ.

  

Була доля до неї жорстокою.

Мрії стали болючими ранами.

Та не прагнуло серце спокою

Під життєвими ураганами.

 

І так часто злими насмІшками

Аж до болю її бичувала.

Відчувала душа себе грішною,

Й оправдання собі не шукала.

 

Лиш потоками сліз покаЯння

До світанку вона вмивалася.

Вже не було ні мрій, ні бажання,

Тільки віра одна зосталася.

 

І прийшла тоді відповідь з неба –

Більша в тисячі раз, ніж просила…

На землі цій найвища потреба –

В серці Бога живого зустріла.

 

Як скучила!

Ну привіт, мій хороший… Нічними шляхами
Ось і знову зустрілися ми на папері…
Відчуваєш – знов запах дощів в атмосфері…
Я вже скучила так за твоїми словами…

Відчуваєш? Знов літніх ночей аромати

Чебрецями, волошками, маками п’яні…
Як же добре тонути в твоєму бажанні,
Що в гармонії звуків зуміла я вкрасти…

Як живеш? Чи блукаєш як я серед неба
,
Коли місяць палаючий зваблює зорі,
Коли пристрасті стільки в нічному просторі,
Що у полум’ї топиться стежка до тебе?!

Як же скучила я за твоїми устами,

Що веселково-срібними нотами ллються…
Напівсказаним подихом в серце ввірвуться
Твої ніжні обійми і димом розтануть…

Розкажи… помовчи… – не важливо… З жагою

Буду тишу твою чи слова спрагло пити,
Так як я не посміє ніхто вже любити…
Мій хороший, як скучила я за тобою!..

Подруге)


Улыбнись,не печалься и слёзы сотри.

Ты поверь,не достоин твоей он любви.

В ночь ушёл,не сказав ни "Прощай" ни "Прости".

Ну и пусть...Не грусти...И его отпусти.

 

Знай,что лучшее всё - у тебя впереди,

Ты сумеешь ещё своё счастье найти.

И в глазах твоих снова зажгутся огни,

Изумрудной любовью мир осветят они.

 

Снова трепетно сердце забъётся в груди

От огромной,взаимной,прекрасной любви.

Вновь в душе расцветёт дивным цветом сирень,

После вьюг и тревог будет солнечный день!

Я от тебя....

Я от тебя схожу сума,  Еще чуть-чуть, еще немного, И стану вовсе не своя, Не потерять к тебе дорогу. Я знаю вкус умелых губ, Они так страстно исцеляют, Я пью по капельке нектар, Тебя в себе я растворяю. Я жадная в своей любви, Тебя делить ни с кем не стану! Я заслужила быть с тобой, Тебе любить не перестану. Фото Разделительные линии, анимация и картинки Разделительные линии