_-_-_-_-_---_-_-_-_---_-_-_-_-_

написав ще 15 березня 1999року, тож тільки 19 було... да-а, біжать роки  , вчився ще... та й все життя схоже тре вчитись 

-------------------------------------

-------------

---

Скликає пісня слова збирати

Для танку рядкового сталого ритму.

Де тої мелодії нам шукати..?

Для славної музи забутої рифми...

---

Збирає, мандруючи зоряним шляхом,

Співець потайні глибинні далі...

Зринає у світі космічним птахом

Із вітром радості і печалі...

---

Великий художник змальовує простір,

Вечірні й ранкові живуть силуети...

Пензлі гортають знайомий колір,

Що падає вічно і вічно у злеті...

---

Учений в порядок приводить закони,

Природні канони у світлі теорій...

Прозорими робить темні кордони,

Скеровує силу людської зброї...

---

Думка у світі народжує мрію,

Вона не покорена ставленим нормам.

Вогонь у душі все тіло гріє

І зве нас назустріч дорогам)

прийшов лист на поштову скриньку...

а глянути... а нів`яку   ...

------

-

Мрії пролітають наче в снах,

Видіння стримуються в леті.

Роблю я кроки у думках,

Реально ж рухаюсь кометно

---

Таки комета... в орбіті планети.

Чогось у неті зависають предмети.

Монітору глюки, секунди розлуки.

Покриття конає, мережа у муках...

---

Повідомлення, до запитання...

Відправлено й отримано зрання.

Невідкривається дане послання,

Так і лишилось закритим бажання

---

Була не була, вирішальна дилема.

Знов через пуск і по новій систему...

В житті ж мало діють такі теореми,

Не завжди лиш пуском долаєм проблеми

---

--------------------------

----------

Нічого не хочеться і чогось не вистачає. Зима видно скоро. Рядки не клеяться, навіть не народжуються поки. Злий якийсь. Апатія анархії.

Щось сталось...

-----------

--------------------------

Сталь бляшана,

Металеві стяги.

Шаблі до бою,

Чекаємо гадів.

Будем рубатись

В залізних масках.

Все може статись,

На те Божа ласка...

Не жди кохана

Вже не вернуся,

Мене не стане,

Зі смертю б`юся.

Січа серед ночі

Зі злою пітьмою.

Мільйони охочих

Напитися кров`ю.

Літають стріли,

Шукаючи серце,

Чатуючи цілі

В шаленому герці...

Сталь бляшана,

Металеві стяги.

Зготовані шаблі

Тамують спрагу

---

_-_-_-_-_-_--__--__---__--__--_-_-_-_-_-_

Чогось болить душа,

І серце щось щемить.

Й не розумію я...

Не в силі це спинить

---

Затаєна й сумна,

Жива й водночас ні,

Оспівана в піснях,

Закалена в вогні...

---

Одна серед думок,

Незвична й незбагненна.

Як тисячі зірок...

Та лиш вона знаменна

---

Здається не дійти

Та все одно іду,

В палаючі світи,

Лиш знаючи мету

---

Чогось душа болить

І біль не пропадає,

І серце так щемить,

Зове й не відпускає

---

Ту думку, що одна,

Ту що покИ жива...

І розумію я,

Що буду йти і далі...

---

-----------

__----___---________

_-_-_-_-_-_-_-----__-----___-----__----_-_-_-_-_-_-_

Так холодно мені серед зими,

Коли тебе не має просто поруч.

Сніжинки тихо падають сумні,

І землю всю покрив морозу обруч...

---

Так холодно коли блукаю сам,

Мій подих замерзає разом з вітром.

Своє я серце віддаю вітрам...

Не здатне воно душу обігріти.

---

Лишила ти позаду всі сліди,

Зосталася назавжди разом з літом...

Окрилила і сил дала тоді,

А зараз сам блукаю білим світом.

---

Дивлюсь у вічно юні небеса

І бачу в них все той же милий погляд.

В минулому лишилися слова...

Тепер зі мною поряд тільки спогад

---

_________

-----------------------------------

_-_-_-_-_-_-_---_-_-_-_-_-_---_-_-_-_-_-_-_-_

Я хочу так сказати, що люблю тебе,

Але між нами відстань невідома...

Так сталося, що тут не справжнє все,

Тож будемо ми просто так, знайомі...

---

Любов моя не в смайлах, не в словах,

Вона в душі живе десь тихо-тихо...

Літає вільно в сонячних світах,

Веселкою живе в рядках із літер...

---

Я хочу так сказати та не смію

Вриватися й твою будити суть...

А втриматись як завжди не зумію

І знов схвилюю віршами весну...

---

Любов моя народжена єством,

Із творчості окрилена піснями...

Пишу її тобі простим пером,

Цілунки шлю незримими устами...

---

...........

-_-_-_-_-_--_----___-----___----_--_-_-_-_-_-

І я боюсь, і ти боїшся...

Невже злякалися ми тиші?

Не хочеш, поруч щоб лишився

І так крадемось тишком-нишком

---

Бреду по днях, в тумані ніби,

В моїх долонях знову пустка.

Не ангели ми, всі без німбів

І грішимо десь часто-густо...

---

Будуєм замки в стиках долі,

Розучуєм сценарій просто.

Чи то спинивсь, чи йду поволі,

Чи просто фатум високосний?

---

Отак блукаєм, марим снами

І хочеться це все спинити...

Та все ж я вірю, що дістанем

Щасливий доленосний злиток..!

---

...

_-_-_-_-_-_--_--_--_-_-_-_-_

Прагну пісню тобі заспівати

Про безкраї простори далекі,

Там де сонячне світло злітати

Починає...

---

Прагну губи твої цілувати

ніжно, тамуючи подих...

Там лиш серце читає цитати

Що кохає...

---

Намагаюся втримати вічність,

Полум`яне любові багаття

І приймаю його невловимість

Сподіваюсь...

---

Намагаюся не зупинятись,

Не скувати його у кайдани...

Почуття, що заживлює рани

Просинаюсь...

...

читали ..

так от в кращих традиціях сучасного мистецтва музична версія 

чим ми хіба гірші від голівуду... 

а автора - Крі, користуючись нагодою, вітаю з хорошим фінішем даного твору  та бажаю подальшого творчого натхнення 

-->>>>>>>-------------<<<<<<<--

Затишок, спокій, тепло у душі,

То щастя і, певно найбільше...

Із ними щезають хвилини тяжкі,

Минають і дні всі найгірші

-------

Дарує тепло те - священна любов,

Кохання із вічності злите...

Знаходячи вперше, шукаємо знов,

Щоб серце вогнем цим зігріти...

-------

І прогнемо випити чашу до дна,

І злитись назавжди тілами...

У час той бесмертний нектар на устах

Збираємо разом губами...

-------

Зливаємось в ціле, єдине, одно...

О жінко - ти суть цього світу!

Для розуму серця блаженне вино

З небесного світла сповите...

...