---Дождь смоет с наших лицУсталость серых границ...Ими дышат они...Ветер очистит наш прахИ там - в небесахМы увидим надежду...

---Валити потрібно той ящик без...І так щоб і поперек і через...Скриньки іржаво в задумі поснули,Як в морі дельфінів пожерли акули...---Листи як ті птахи в зимовім польоті,Ні сісти, ні з`їсти, як наче в зальоті...Господарі маслом хоч змажте замки,Відкрийте нарешті поштові струмки!--- ЯзИки вже чешуться поговорити,Не тре уже й криза, ні їсти, й ні пити..."Дайош!" по шахтарськи так прямо в цементЗамітки про Пошту злітають в момент---Які ще роботи, й коли вже те скороЧи ждете допоки ба...

Читати далі...

---криза, от...вирішив на літо кинути курити, але не курити і пити спиртне продовжувати.., не вельми виходить...Тому під опалу попало і спиртне (вино, пиво, горілка)... отже три дні, хвостів не рахуючи, пройшли... Нічо так, цікаво навіть))) Медитувати захотілось, в езотерику окунутись, що то далі буде?!... ---Досвідом поділитесь?

- Ех, жеж то ну його все в те ... ні - в ті місця, та не те що ви подумали, а ще далі - десь за орбіту... от-от там марсіани з ними справляться, ці з ким хоч з наших країв справляться... Та що їм... хоч на шахту, хоч на льодовикові довбальні...!!! Скільки ото можуть з нас кров і піт пити?!! Скільки гризти за душу кляті ідоли!!!... чи то ІРоди? - задумався... - Та грець з ним. - махнув рукою і далі входив в азарт - Гнати їх, гнати к бісової матері ледащів з наших ший! Ато занадто вже...

Читати далі...

---Блукав, а нащо? - без потреби...Шукав, але не бачив неба...Мені б до тебе, та не тямив...Згубив, хоч і любив нестямно...Прости - скажу вже надаремно...Тоді був день, а зараз - темно...Не варто  й не можливо стрітиТе що згубив з-за краю світу...Нема повернення в минуле,Я тут, із вирієм заснулим...Вже за межею і.., давноПорване в шмаття знамЕно,Без вороття назад, без прощенняПомру - не вийшовши з оточення...

... Ідеш, пливеш по ходу дії.., без варіантів - без надії...Знаходиш вихід з понад вежі... і вже не можеш без пожежі...Ти знала мене - я тебе, і без вогню це не мине...Розкрити крила - боїмося, цей страх сильніший без відкосів...Де ти де я - ми надто поруч, але й далеко - понад обруч..,Закриємо назавжди двері, одне по однім - нас ми стерли...Із пам`яті назавжди нашій, бо нам без нас - так буде краще...Колись десь може погляд стрінем - і так і лишим - без надії...

---Ти озирнись на мить довкола...Поглянь у світ із надсуцвіттяІ замість крапки знову кома,І знов спіральне словоліття.---Пробуджена промінням силаЗ весни ввібрала ноти літер.Душа втомитись не посміла,В обіймах зустрічає вітер...---Ти зупинись на мить поволіСпитай питанням без обману,Чого це над тобою зоріЖивильним світлом гоять рану?---Чого птахи співають ніжно,Чого пелюстки мріють світлом?Невже в питаннях сенси світу?А в серці вже... любові вітер

---Печалі днів твоїх, печалі...Із глибини пливуть і далі...По землі широколистям,Порозсипані намистом,Світом вкутані у далечДесь назбирані над нанічВітру стогоном легким...Смаку винного терпким...Стрункості кохання юністьОчі - мрії, рухів в`юнкість...

---Світ, ну, на грані фантастики,Виходимо вже із реальності.Сховались в минуле схоластикиФілософічної дальності---Тепер в світі штучна електрика,Людство нею ущерть зазомбоване.Чув ще десь слово "е(в)клептика"Та вже, хай грець йому, що воно...---До чорта є скрізь інформації,Чим побільше заповнити голову...Та все більше довкруг деформації,Усе більше "культурного олова"---Про моральність одні декламації...Що політиків, що духовників...---ех...з електрикою (проводка йолки)...

Читати далі...

---Іти крізь безліччя доріг,Не дивлячись в пітьму,Півшляху поки зміг...А далі... чи піду?---Шляхи щораз ростутьУ напрямі розтічч...Канати натягнувУ світі протиріч---Снаги витрата силІ лише слід від крил...Лиш юності здогАдІ шир стіни стократ...---Пробити чи пройти,Угору чи назад..?Безкрилість висотиЗдолаю я навряд...---І ось перед межіСтою чи тільки марю?Долоні враз пусті,Хоч і вогнем палають---Простий наразі знак,Таке в житті буває...Я хочу цього? - ТАК!І знаю і не знаю...